Очистка стічних вод заводів, які переробляють зерно-картопляну сировину

Для очистки цих стічних вод достатньо застосовувати механічні та біологічні способи, для одержання води високої якості потрібна фізико-хІмічна доочистка стоків. Оскільки БСК стічних вод спиртових заводів, які переробляють крохмалев-місну сировину, не перевищує 1200мг О₂/л, то їх біологічну очистку здійснюють у аеробних умовах.

Рис. 13.1 Технологічна схема очистки стічних вод зерно-картопля них спиртових заводів

Технологічна схема очистки стічних вод розроблена ВНДІПрБ і Московським інженерно-будівельним інститутом і впроваджена на Мічурінському спиртовому заводі (рис. 13.1)

Вона передбачає з урахуванням характеру забруднень розділення стоків на два потоки: транспортно-миючі води і виробничі. Перші піддають механічній очистці і потім багаторазово використовують у виробництві, другі - двоступеневому окис­ленню органічних речовин активним мулом. Тривалість аерування виробничих вод у першому ступені становить 2 год, у другому - 4год.

Досвід експлуатації очисних споруд показав, що при двустепсневій очистці стічних вод у аеробних умовах одержують більш високий ефект очистки при одна­ковій тривалості процесу, ніж при одноступеневій.

Надлишковий активний мул і сирий осад з первинних відстійників протягом 8... 10 діб піддають мінералізації в апаратах, схожих з аеротенками. Мінералізований осад виділяють декантацією чи на центрифугах або скидають на мулові площадки.

Перед спуском у водоймище очищену воду насичують киснем у водозливі -аераторі, потім у штучних ставках.

ВНДІХПД і Струсовський спирто-горілчаний комбінат впровадили схему очи­стки стічних вод заводу, що переробляє зерно. На цьому підприємстві стоки пер­шої категорії-теплообмінні води - надходять у ставок, а потім-у ріку. Забруднені стоки другої та третьої категорій збирають у розташовані на території заводу при­ймальні збірники, з яких самопливом потрапляють у очисні споруди. Суміш усіх брудних стоків має такі фізико-хімічні показники: рН 7,6...7,8, прозорість 3 см, запах 3 бали, концентрація завислих речовин 300...400 мг/л, БСК₅ 250...680 мгО₂/ л,ХСК340...850мгО₂/л.

Технологічна схема рис. 13.2 передбачає механічну та одноступеневу біологі­чну очистку стічних вод , які надходять із приймального колодязя 1. Грубі механі­чні домішки відокремлюють на решітці 2, яка виготовлена із стальних смужок 8х50мм з відстанню між ними 12...16 мм. Решітка встановлена під кутом 60 до напряму течії стоків. Домішки скидають у збірник 14, а стічні води надходять у піс ко вловлювач 3 і первинний відстоювач 4 для видалення піску і грубих органіч­них домішок - солодових паростків, часток зерна та ін.

Пісковловлювач - це циліндр з тангенційним введенням стічних вод. Осад з пісковловлювача періодично видаляють на піскову площадку 15 для висушування.

У першому відстійникові, який складається з чотирьох паралельно працюю­чих осадових жолобів, стічні води частково очищуються від завислих домішок. Для запобігання розвитку нитчатих бактерій і викликаного цим спуханням акти­вного мулу стоки спрямовують у передаератор 5, у який повертають надлишко­вий активний мул із вторинного відстійника 9, і стічні води протягом 20 хв аеру-ють повітрям, яке надходить з повітродувної станції 13. При цьому відбувається флокуляція і адсорбція активним мулом тонкодисперсних домішок, які виділяють у відстійнику 6.

Передаератор - резервуар прямокутної форми, обладнаний трубчастим барбо­тером. На цій стадії очистки стічних вод витрати повітря 0,5... 1 м³/м³, активного мулу 20 г/л, тривалість попереднього аерування ЗО хв. Після обробки у передаера-торі вміст завислих речовин у стічних водах знижується на ЗО...40%, БСК₅ на 20...25%.

Осад з відстійників 4 і 6 періодично виводять на мулову площадку 16. Освіт­лена рідина надходить у буферний збірник 7, призначений для стабілізації кількос­ті стоків, які відправляють у аеротенк 8.

У аеротенку стічні води піддають біологічній очистці активним мулом. Ці апа­рати мають прямокутну форму і складаються з двох паралельно працюючих сек­цій, загальна місткість яких 280 м³. Аерування здійснюють через трубчасті барбо­тери діаметром 100 мм повітрям із повітродувної станції 13. На їм³ стічних вод витрачають 22...26 м³/год повітря, концентрацію активного мулу підтримують З...3,5г/л. Ефект біологічної очистки 96% по завислих речовинах і 95% по БСК₅.

Очищені стоки надходять у вторинний відстійник 9, розрахований на перебу­вання у ньому рідини протягом 2,5 год. З мулових камер відстійника активний мул видаляють з допомогою ерліфту і подають у передаератор і аеротенк.

Далі воду змішують у змішувачі 10 з хлорною водою, яка приготовлена у хлораторах 12, і спрямовують у контактний резервуар 11. Тут вода знезаражуєть­ся хлором. Після витримки у цьому апараті протягом ЗО хв очищену воду скида­ють у ріку.

Оброблена за такою технологічною схемою вода має такі показники: рН 7,8...8,0, прозорість ЗО см, без запаху, концентрація завислих речовин 5.. .20 мг/л, БСК₅ 8.. .20 мг О₂/л, ХСК 35.. .40 мг О₂/л.

На Ковалівському спиртовому заводі Чернігівського виробничого об'єднання за розробками Одеського інженерно-будівельного інституту були збудовані очисні споруди потужністю 125 м /добу з БСКп ІЗООмг О₂/л. Особливість цих споруд -біологічна очистка стічних вод у біофільтрі.

Але при експлуатації таких очисних споруд були виявлені недоліки - велика тривалість нарощування біоплІвки при пуску споруд (2...З тижні); коливання тов­щини шару біоплівки від 0,5 до 2 мм в залежності від температури навколишнього середовища, концентрації забруднень, часткове флотування відпрацьованої біоплі­вки, шо приводить до підвищеного вмісту зависів у очищеній воді.

Технологічні схеми очистки стічних вод, які використовують на інших зерно-картопляних спиртових заводах, принципово не відрізняються від описаних. Від­мінності полягають у апаратурному оформленні окремих технологічних стадій.