D.S. для промивання порожнини носа

1. Насипав на поверхню води й залишив до розчинення

2. Розчинив у воді при розтиранні у ступці

3. Розчинив у теплій воді

4. Розчинив у підставці в холодній воді

5. У флакон для відпуску відважив протаргол і відміряв воду, добре збовтав

462. Яка особливість приготування розчину за даним прописом:

Rp.: Sol.Collargoli 2% - 300ml

D.S. Для мікроклізм

1. Розчинив при розтиранні з водою у ступці

2. Розчинив у підставці в гарячій воді

3. Насипав на поверхню води у широкогорлій підставці

4. Розчинив у флаконі для відпуску

5. Розчинив у фарфоровій чашці й переніс у флакон

463. Яка особливість приготування розчину за даним прописом:

Rp.: Protargoli 1,5

Glycerini 3,0

Aquae purificatae 30 ml

M.D.S. Для спринцювань

1. Протаргол розтер у ступці з гліцерином, а після набухання – поступово додав воду

2. Розчинив протаргол у воді при нагріванні, додав гліцерин

3. Гліцерин змішав з теплою водою, додав протаргол

4. Протаргол розчинив у підставці в холодній воді, додав гліцерин

5. У флакон для відпуску відважив протаргол, гліцерин, відміряв воду, добре збовтав

464. Яка особливість приготування розчину за даним прописом:

Rp.: Sol.Collargoli 0,5% - 200ml

D.S. Для спринцювань

1. Розчинив у флаконі для відпуску в профільтрованій воді, струшуючи до повного розчинення

2. Розчинив у підставці в гарячій воді

3. Насипав на поверхню води у широкогорлій підставці

4. Розчинив при розтиранні з гарячою водою у ступці

5. Розчинив у фарфоровій чашці й переніс у флакон

465. Фармацевт приготував лікарський препарат за прописом. Який варіант технології він обрав:

Rp.: Sol.Ichthyoli 10% - 100ml

Kalii iodidi 2,0

M.D.S. По 2 столові ложки на мікроклізму

1. Зважив у таровану чашку 10,0г іхтіолу і частинами при помішуванні додав 80мл води. Розчин процідив у флакон для відпуску, додав 10мл 20% розчину калію йодиду, збовтав

2. Зважив у таровану чашку 10,0г іхтіолу, 2,0г калію йодиду і частинами при помішуванні додав 100мл води. Розчин процідив у флакон для відпуску

3. Зважив у підставку 10,0г іхтіолу, 2,0г калію йодиду, додав 100мл води, збовтав. Розчин процідив у флакон для відпуску

4. 2,0г калію йодиду розчинив у 10,0 іхтіолу, додав воду

5. Зважив у таровану чашку 10,0 іхтіолу і частинами при помішуванні додав10мл 20% розчину калію йодиду. Розчин процідив у флакон для відпуску, додав80мл води, збовтав

466. Протаргол є препаратом:

1. Срібла

2. Золота

3. Міді

4. Ртуті

5. Заліза

467. Іхтіол належить до:

1. Захищених колоїдів

2. Незахищених колоїдів

3. Півколоїдів

4. ВМС

5. Гідрофільних набухаючих речовин

468. Коагуляція колоїдних розчинів відбувається при фільтруванні:

1. Через фільтрувальний папір

2. Через ватний тампон

3. Через подвійний шар марлі

4. Через скляний фільтр

469. Процес осідання часток під дією сили тяжіння це:

1. Седиментація

2. Коагуляція

3. Флокуляція

4. Агрегація

5. Контракція

470. Осіданню часток під дією сили тяжіння у колоїдних розчинах перешкоджає:

1. Броунівський рух

2. Молекулярні сили зчеплення

3. Поверхневий натяг рідин

4. Додавання електроліту

5. Підвищення температури

471. Протаргол належить до:

1. Захищених колоїдів

2. Незахищених колоїдів

3. Півколоїдів

4. ВМС

5. Отруйних речовин

472. Коларгол належить до:

1. Захищених колоїдів

2. Незахищених колоїдів

3. Півколоїдів

4. ВМС

5. Речовин списку «А»

473. Танін належить до:

1. Півколоїдів

2. Захищених колоїдів

3. Незахищених колоїдів

4. ВМС

5. Барвних речовин

474. Коларгол містить:

1. 70% окису срібла

2. 8% окису срібла

3. 30% окису срібла

4. 50% окису срібла

5. 20% окису срібла

475. Протаргол містить:

1. 8% окису срібла

2. 70% окису срібла

3. 30% окису срібла

4. 5% окису срібла

5. 10% окису срібла

476. Спливання великих пластинчатих агрегатів гідрофобної речовини на поверхню води називається:

1. Флокуляцією

2. Адгезією

3. Ректифікацією

4. Дифузією

5. Седиментацією

477. Суспензії лікарських речовин готують 2 методами: дисперсійним і:

1. Конденсаційним методом

2. Коагуляційним методом

3. Седиментаційним методом

4. Агрегаційним методом

5. Методом скаламучування

478. Самовільне злипання частинок гідрофобної речовини з утворенням агрегатів-пластівців, які швидко осідають називається:

1. Коагуляцією

2. Флокуляцією

3. Конденсацією

4. Агрегацією

5. Коацервацією

479. Існує два види стійкості дисперсних систем: седиментаційна та :

1. Агрегативна

2. Коагуляційна

3. Конденсаційна

4. Флокуляційна

5. Контамінаційна

480. Метод приготування суспензій, в основі якого лежить подрібнення порошкоподібних речовин має назву:

1. Дисперсійний

2. Конденсаційний

3. Механічний

4. Хімічний

5. Фізичний

481. Седиментаційна стійкість прямо пропорційна:

1. В’язкості дисперсійного середовища

2. Радіусу часток дисперсної фази

3. Величині прискорення сили тяжіння

4. Різниці значень густини дисперсної фази та дисперсійного середовища

5. Часу зберігання суспензії

482. В основі приготування суспензій конденсаційним методом лежить:

1. Заміна розчинника

2. Поєднання взаємно нерозчинних рідин

3. Нерозчинність лікарських речовин у дисперсійному середовищі

4. Уведення лікарських речовин за правилом Дерягіна

5. Явище флокуляції

483. При порушенні агрегативної стійкості суспензій вони повинні відновлювати рівномірний розподіл часток по всьому об’єму після 24 годин зберігання при збовтуванні на протязі:

1. 15-20 секунд

2. 40-60 секунд

3. 1-2 хвилин

4. 3-4 хвилин

5. 2-3 секунд

484. При порушенні агрегативної стійкості суспензій вони повинні відновлювати рівномірний розподіл часток по всьому об’єму після 3 діб зберігання при збовтуванні на протязі:

1. 40-60 секунд

2. 15-20 секунд

3. 1-2 хвилин

4. 3-4 хвилин

5. 2-3 секунд

485. Характерна особливість суспензій:

1. Здатні до відстоювання

2. Здатні дифундувати

3. Мають осмотичний тиск

4. У них спостерігається хаотичний рух часток

5. В’язкі драглеподібні маси

486. Асистент приготував суспензію методом скаламучування. З якою з перелічених речовин він приготував лікарський препарат:

1. Вісмуту нітрат основний

2. Ментол

3. Сульфадимезин

4. Сірка осаджена

5. Крохмаль

487. Асистент приготував суспензію методом конденсації. Які з перелічених речовин утворюють при цьому осад:

1. Кальцію хлорид з натрію гідрокарбонатом

2. Кофеїну-бензоат натрію з цинка оксидом

3. Натрію бромід з камфорою

4. Калію бромід з натрію бензоатом

5. Магнію сульфат з калію йодидом

488. Асистент приготував суспензію методом конденсації. Які з перелічених речовин утворюють при цьому осад:

1. Свинцю ацетат з цинка сульфатом

2. Кофеїну-бензоат натрію з цинка оксидом

3. Натрію бромід з камфорою

4. Калію бромід з натрію бензоатом

5. Магнію сульфат з калію йодидом

489. Асистент приготував суспензію методом скаламучування. З якою з перелічених речовин він приготував лікарський препарат:

1. Кальцію карбонат

2. Ментол

3. Сульфадимезин

4. Сірка осаджена

5. Крохмаль

490. Асистент приготував суспензію. Для якої з перелічених речовин він додав стабілізатор:

1. Терпінгідрат

2. Калію бромід

3. Кислота борна

4. Крохмаль

5. Кальцію карбонат

491.До гідрофільних ненабухаючих речовин належить:

1. Цинку оксид

2. Камфора

3. Сірка

4. Терпінгідрат

5. Танальбін

492. До гідрофільних набухаючих речовин належить:

1. Танальбін

2. Терпінгідрат

3. Камфора

4. Цинку оксид

5. Тальк

493. Камфора належить до:

1. Гідрофобних речовин з різко вираженими властивостями

2. Гідрофільних ненабухаючих речовин

3. Гідрофільних набухаючих речовин

4. Гідрофобних речовин з нерізко вираженими властивостями

5. Барвних речовин

494. Для отримання стійкої дисперсної системи необхідне додавання стабілізатора при приготуванні лікарської форми з:

1. Фенілсаліцилатом

2. Коларголом

3. Іхтіолом

4. Протарголом

5. Магнію оксидом

495. Асистент приготував суспензію. Для якої з перелічених речовин він додав стабілізатор:

1. Тимол

2. Танальбін

3. Кислота борна

4. Крохмаль

5. Кальцію карбонат

496. Фармацевт приготував суспензію з нашатирно-анісовими краплями. Як він їх увів до лікарського препарату:

1. Змішав з рівною кількістю готової мікстури в окремій підставці й переніс у флакон

2. Додав до всієї мікстури в останню чергу

3. Змішав у підставці з концентрованими розчинами

4. Додав у першу чергу до флакону для відпуску

5. Змішав у підставці з водою очищеною, процідив у флакон для відпуску

497. Тверду лікарську речовину спочатку розтирають у сухому вигляді, а потім змішують з водою, не розтираючи з половинною кількістю води при приготуванні суспензій із:

1. Гідрофільних набухаючих речовин

2. Гідрофільних ненабухаючих речовин, що мають велику щільність

3. Гідрофільних ненабухаючих речовин, що мають малу щільність

4. Гідрофобних речовин з нерізко вираженими властивостями

5. Гідрофобних речовин з різко вираженими властивостями

498. Для ефективнішого диспергування згідно з правилом Дерягіна рідину беруть:

1. У половинній кількості від маси сухої речовини

2. У кількості, рівній масі сухої речовини

3. У подвійній кількості від маси сухої речовини

4. Половинну кількість прописаного у рецепті об’єму рідини

5. 1/10 від прописаного у рецепті об’єму рідини

499. Тверду лікарську речовину спочатку розтирають у сухому вигляді, а потім змішують з водою, не розтираючи з половинною кількістю води при приготуванні суспензій із:

1. Теальбіну

2. Магнію оксиду

3. Кальцію карбонату

4. Тальку

5. Білої глини

500. Метод скаламучування використовують для приготування суспензій із:

1. Гідрофільними речовинами

2. Гідрофобними речовинами

3. Гідрофобними речовинами з нерізко вираженими властивостями

4. Гідрофобними речовинами з різко вираженими властивостями

5. Сірки

501. Подрібнення порошків при приготуванні суспензій проводять з урахуванням правила: