Власний капітал підприємства, його функції, складові частини.
Тема 3: Власний капітал підприємства
ЛЕКЦІЯ 4
Мета заняття.Систематизувати знання студентів щодо змісту та складових власного капіталу підприємства, його функції; визначити основні аспекти формування резервного та додаткового капіталу. Закріпити знання студентів щодо сутності та порядку визначення вартості власного капіталу та капітальних прав. Формувати економічне мислення студентів, виховувати у них свідоме ставлення до майбутніх професійних обов’язків.
ПЛАН
1. Власний капітал підприємства його функції та складові частини.
2. Додатковий і резервний капітал.
3. Вартість залучення власного капіталу.
4. Корпоративні права та їх вартість.
Рекомендована література: 2, 6, 9, 20, 25, 26, 28, 35, 39, 51, 52, 59, 60, 62, 69, 76, 77, 100, 109, 110.
Власний капітал підприємства, його функції, складові частини.
Власний капітал підприємства:
згідно П(С)БО:
— це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями.
За економічним змістом:
- сума власних коштів підприємства, яка є результатом його діяльності чи отримана від власників або учасників у вигляді внесків або паїв
Показник власного капіталу є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства. Власний капітал— основа для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності
Складові власного капіталу:
o Статутний капітал (пайовий)
o Резервний капітал
o Неоплачений капітал
o Вилучений капітал
o Додатковий капітал
o Інший додатковий капітал
o Нерозподілений прибуток
Складові власного капіталу
• Статутний капітал– це зафіксована в установчих документах вартість активів, що є внесками учасників або виділені державою на праві повного господарського відання.
• Пайовий капітал– це сума пайових внесків членів спілок, які добровільно їх розміщують у товаристві відповідно до установчих документів.
• Резервний капітал– це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів з чистого прибутку підприємства.
• Інший додатковий капітал– сума дооцінки необоротних активів та вартість активів, які безкоштовно надані підприємству.
• Неоплачений капітал– сума заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу
• Вилучений капітал– фактична вартість акцій власної емісії, викуплених товариством у його учасників.
• Нерозподілений прибуток – сума коштів, які реінвестуються у виробництво.
Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства.
Сьогодні досить актуальним є питання переорієнтації підприємств на ринкові форми їх фінансування, однією з яких є мобілізація ресурсів на основі залучення інвестицій в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою. Спокусливим для фінансистів є те, що для залучення коштів на основі збільшення статутного капіталу не потрібні ні застава майна, ні гарантії третіх осіб; ресурси, вкладені у власний капітал підприємства, залишаються в його розпорядженні протягом довгострокового періоду.
Основними складовими власного капіталу є статутний капітал, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток. Відомості про розміри статутного і резервного капіталу містяться у статуті підприємства.
Для більшості підприємств основним елементом власного капіталу є статутний (номінальний) капітал — сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю згідно із засновницькими документами. Це та сума капіталу, в межах якої засновники підприємства (зокрема АТ, ТОВ) несуть матеріальну відповідальність перед його кредиторами. Саме тому зменшення статутного капіталу за наявності заперечень кредиторів не допускається.
В окремих підприємств складовою власного капіталу єпайовий капітал. Ця стаття передбачена для кредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, житлово-будівельних кооперативів, в яких статутний капітал формується за рахунок пайових внесків. Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних i юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Для забезпечення розвитку господарської діяльності підприємства пайовиками можуть вноситися додаткові пайові внески на добровільних засадах. При щорічному розподілі прибутку за рішенням зборів пайовиків на обов’язкові та додаткові пайові внески нараховуються дивіденди, які можуть бути зараховані на поповнення паю.
Ще одним елементом власного капіталу є нерозподілений прибуток (непокритий збиток). За цією позицією балансу відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. У цій статті показується прибуток (збиток), який залишається у підприємства після сплати всіх податків, виплати дивідендів і відрахувань до резервного капіталу.
Сутність власного капіталу підприємства проявляється через його функції. На наш погляд, серед них можна виокремити такі основні:
Функція заснування та введення в дію підприємства. Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб’єкта господарювання.
Функція відповідальності та гарантії. Як уже було зазначено, статутний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства. Власному капіталу в пасиві балансу відповідають чисті активи в активній стороні балансу. Чим більший власний капітал підприємства, зокрема статутний капітал, тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспроможність.
Захисна функція. У той час, як попередня функція характеризує значення власного капіталу та статутного капіталу для кредиторів, захисна функція показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший власний капітал, тим краще захищеним є підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства. Якщо в результаті збиткової діяльності відбувається перманентне зменшення власного та статутного капіталу, то підприємство може опинитися на межі банкрутства.
Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Внесками у власний капітал, разом зі спорудами, обладнанням, цінними паперами та іншими матеріальними цінностями, можуть бути грошові кошти. Вони можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а також для погашення заборгованості по позичках. Це, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та потенціал довгострокового фінансування, з іншого.
База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або тезаврується (спрямовується на збільшення статутного чи резервного капіталу). Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встановленою ставкою відповідно до частки акціонера (пайовика) в статутному капіталі. Аналогічним чином відбувається розподіл майна підприємства у разі його ліквідації чи реорганізації.
Функція управління та контролю. Згідно із законодавством власники підприємства можуть брати участь в його управлінні. Найвищим органом АТ чи ТОВ є збори учасників товариства, які призначають керівні органи та ревізійну комісію. Фактичний контроль над підприємством здійснює власник контрольного пакета його корпоративних прав. Володіння контрольним пакетом дає можливість проводити власну стратегічну політику розвитку підприємства, формувати дивідендну політику, контролювати кадрові питання. Таким чином, статутний капітал забезпечує право на управління виробничими факторами та майном підприємства.
Рекламна (репрезентативна) функція. Солідний статутний капітал (власний капітал) підприємства створює підґрунтя для довіри до нього не тільки з боку інвесторів, а й з боку постачальників факторів виробництва і споживачів готової продукції. Крім того, підприємству із солідним власним капіталом набагато легше залучити кваліфікований персонал.