Спеціалізація підприємства.
Визначення структури товарної продукції підприємства та рівня спеціалізації. Виробничий напрям підприємства.
Типове завдання 1.
За даними таблиці визначити показники структури виручки від реалізації продукції в середньому за три роки, виробничий напрям підприємства та коефіцієнт зосередження товарного виробництва. Зробити висновок про рівень спеціалізації підприємства.
Вихідні дані.
Таблиця - Виручка від реалізації продукції підприємства
| Види продукції | В середньому за 2007 - 2009 рр. |
| тис. грн. | |
| Зерно | |
| Овочі | |
| Соняшник | |
| Виноград | |
| Молоко | |
| Пририст живої маси свиней | |
| Разом по сільському господарству |
Розв’язок.
Структуру виручки від реалізації характеризує питома вага окремих видів товарної продукції в загальній сумі виручки. Питому вагу визначають як виражену у відсотках частку від ділення грошової виручки від продажу відповідного виду продукції на загальну суму грошових надходжень.
Так, по зернових показник питомої ваги у виручці визначено наступним чином:
2856 тис. грн. / 5577 тис. грн. х 100% = 51,2%,
- для овочів 143 / 5577 х 100% = 2,6%,
- для соняшника – 356 тис. грн. / 5577 тис. грн. х 100% = 6,4% і т.д.
Результати розрахунку показників структури наведено в таблиці.
Таблиця - Виручка від реалізації продукції підприємства
| Види продукції | В середньому за 2007 - 2009 рр. | ||
| тис. грн. | % | порядковий номер по ранжиру | |
| Зерно | 51,2 | ||
| Овочі | 2,6 | ||
| Соняшник | 6,4 | ||
| Виноград | 5,8 | ||
| Молоко | 6,3 | ||
| Пририст живої маси свиней | 27,7 | ||
| Разом по сільському господарству | 100,0 | х |
При формулюванні виробничого напряму підприємства в його назву доцільно включати одну-дві або максимум три галузі, які займають найвищу питому вагу в структурі товарної продукції сільського господарства. Виробничий напрям збігається зі спеціалізацією підприємства, коли розміри товарних галузей відповідають прийнятим критеріям віднесення підприємств до вузькоспеціалізованих (питома вага головної галузі в структурі товарної займає 50 і більше відсотків), спеціалізованих на виробництві продукції двох галузей (їх питома вага більше 67%, в тому числі кожної з галузей не менше 25%) і спеціалізованих на виробництві продукції трьох галузей, коли їх питома вага становить 75 і більше відсотків, в тому числі кожної з них не менше 20-24%. За цих умов вважається, що підприємство спеціалізується на виробництві відповідних ( одного, двох чи трьох) видів продукції. В іншому разі мову ведуть лише про виробничий напрям підприємства. Причому недоцільно в його назву вносити ті галузі, які хоч і займають в структурі товарної продукції друге або третє місце, але їх питома вага менше 8-10%.
Розраховані показники структури виручки за даними таблиці дозволяють зробити висновок, що підприємство може вважатись спеціалізованим на виробництві продукції двох галузей: виробництва зернових і свинарства. Питома вага продукції цих галузей становить 78,9%, що перевищує 75%. Питома вага продукції інших видів не перевищує 8%. Таким чином спеціалізацію підприємства можна визначити як зерно-свинарську.
Ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру галузей, які є провідними, а й від того як розвинені інші галузі, що мають товарний характер. Чим більше в господарстві таких галузей, тим, як правило, менші їх розміри і нижча концентрація виробництва. Це інколи негативно відбивається на кінцевих результатах господарювання. Щоб врахувати ступінь розвитку усіх товарних галузей у підприємстві, необхідно визначити і проаналізуватикоефіцієнт спеціалізації господарства або коефіцієнт зосередження товарного виробництва (Кз):
де Пві – питома вага і-ї галузі в структурі товарної продукції, %;
N і – порядковий номер і-ї галузі в ранжированому ряду, побудованому за спадаючою ознакою: перше місце присвоюється галузі з найбільшою питомою вагою в структурі товарної продукції, а останнє – з найменшою.
Даний коефіцієнт (Кз) дозволяє судити про рівень спеціалізації аграрного підприємства з урахуванням всіх його товарних галузей. Прийнято вважати, що підприємство є: - багатогалузевим, коли коефіцієнт не перевищує 0,20,
- зі слабким рівнем спеціалізації – 0.21-0.30,
- із середнім - 0.31-0.40;
- вищим середнього – 0.41-0.50;
- високим- 0.51-0,60;
- глибоким – понад 0.6.
За даними таблиці розраховуємо коефіцієнт спеціалізації:
Кз = 100 / [51,2 х (2х1-1)+ 27,7 х ( 2х2 – 1) + 6,4 х ( 2х3 – 1) +6,3х ( 2х4 – 1) +5,8 х ( 2х5 – 1) +2,6 х ( 2х6 – 1) +] = 100 / (51,2 + 83,1 + 32,0 + 44,1 + 52,2 +
+ 28,6) = 100 / 291,2 = 0,34.
Таким чином, підприємство характеризується середнім рівнем спеціалізації.