Упаковка у складських процесах

Процес упакування впливає на рівень логістичних витрат та ефектив­ність логістичної системи.

Функції упакування у логістичній системі:

1. ідентифікація продукту та надання про нього основної інформа­ції;

2. захист продукту під час його переміщення по логістичному лан­цюгу;

3. полегшення вантажопереробки й транспортування;

4. маркетингова підтримка.

Виділяють два основних типи упакування:

1. внутрішнє, або споживче, яке звернене до кінцевого споживача товару та виконує маркетингові функцій.

2. зовнішнє, або промислове, яке забезпечує зручність логістичних операцій.

Споживче упакування розробляється з міркувань зручності споживача, привабливості для покупця, ефективного використання торговельних площ і захисту товарів від пошкоджень. Внутрішнє упакування може бути дуже нетехнологічним з погляду логістики. Продумана конструкція упакування неод­мінно повинна враховувати вимоги всіх компонентів логістичної системи.

Однією з найважливіших концепцій упаковки, пов'язаної з логістичними процесами, є стандартна укрупнена вантажна одиниця. Створення укрупненої вантажної одиниці зводиться до фізичного об'єднання (консолідації) окремих промислових упакувань в один стандартизований «пакет», це так називана контейнеризація. Така укрупнена вантажна одиниця може формуватися як на виробничих ділянках, так і на складах.

Для контейнеризації можуть бути використані:

жорсткі контейнери - устрої, в які містять промислові упаку­вання або розрізнені вироби для складування та транспортуван­ня;

нежорсткі контейнери — не створюють замкнутої захищаючої оболонки для продукції, що складується та транспортується. Тут об'єднання промислових упакувань у вантажні одиниці відбува­ється шляхом їхнього штабелювання на піддонах. Як базову основу для формування вантажної одиниці використовуються піддони двох уніфікованих роз­мірів 1200x800 мм та 1200x1000 мм. Для забезпечення єдиного підходу до різного складського устаткування вводиться поняття базового модуля, що являє собою прямокутник з розмірами 600x400 мм, здатний кратну кількість разів укладатися на стан­дартних піддонах.

Стандартизація вантажів підвищує ефективність логістичних процесів - скорочує час вантажно-розвантажувальних робіт, полегшує операції вантажопереробки та транспортування, підвищує схоронність продукції в дорозі, спрощує контроль за вантажами, підвищує щільність зберігання, прискорює добірку замовлень за­вдяки раціональнішому розміщенню запасів. Всі ці фактори сприя­ють скороченню логістичних витрат.

Піддон, — плоска транспортна структура, зроблена з дерева, пластмаси або металу, призначена для переміщення різноманітних товарів зручним способом, бо може бути знята будь-яким пересувним вантажопідйомним пристроєм. Товари, поміщені на піддон, можуть фіксуватись до неї ременями (кріпильними стрічками), термоусадочними або стрейч плівками та формують вантажну палету.

Більшість палет можуть нести вантаж в 1 000 кг. Порожній піддон важить 15—21 кілограм.

В Європі зазвичай використовують стандартний піддон EUR, який має розміри 800х1200х145 мм.

Окрім піддонів типу EUR існують й інші типи:

FIN — 1000х1200х145 мм

морський — 1140х1140х1350 мм

Палети можуть переміщатися автонавантажувачами різних типів і вручну за допомогою ручного гідравлічного візку, для чого достатньо зусиль однієї людини.

48. Контейнеризація та вантажна одиниця. Характеристика базового модуля в логістиці.

Однією з найважливіших концепцій упаковки, пов'язаної з логістичними процесами, є стандартна укрупнена вантажна одиниця. Створення укрупненої вантажної одиниці зводиться до фізичного об'єднання (консолідації) окремих промислових упакувань в один стандартизований «пакет», це так називана контейнеризація. Така укрупнена вантажна одиниця може формуватися як на виробничих ділянках, так і на складах. Отже, під "вантажний одиницею" розуміється певна кількість вантажів, яке навантажують, транспортують, вивантажують і зберігають як єдину масу.

Для контейнеризації можуть бути використані:

- жорсткі контейнери - устрої, в які містять промислові упаку­вання або розрізнені вироби для складування та транспортуван­ня;

- нежорсткі контейнери — не створюють замкнутої захищаючої оболонки для продукції, що складується та транспортується. Тут об'єднання промислових упакувань у вантажні одиниці відбува­ється шляхом їхнього штабелювання на піддонах. Як базову основу для формування вантажної одиниці використовуються піддони двох уніфікованих роз­мірів 1200x800 мм та 1200x1000 мм. Для забезпечення єдиного підходу до різного складського устаткування вводиться поняття базового модуля, що являє собою прямокутник з розмірами 600x400 мм, здатний кратну кількість разів укладатися на стан­дартних піддонах.

Стандартизація вантажів підвищує ефективність логістичних процесів - скорочує час вантажно-розвантажувальних робіт, полегшує операції вантажопереробки та транспортування, підвищує схоронність продукції в дорозі, спрощує контроль за вантажами, підвищує щільність зберігання, прискорює добірку замовлень за­вдяки раціональнішому розміщенню запасів. Всі ці фактори сприя­ють скороченню логістичних витрат.

Піддон, — плоска транспортна структура, зроблена з дерева, пластмаси або металу, призначена для переміщення різноманітних товарів зручним способом, бо може бути знята будь-яким пересувним вантажопідйомним пристроєм. Товари, поміщені на піддон, можуть фіксуватись до неї ременями (кріпильними стрічками), термоусадочними або стрейч плівками та формують вантажну палету.

Більшість палет можуть нести вантаж в 1 000 кг. Порожній піддон важить 15—21 кілограм.

Палети можуть переміщатися автонавантажувачами різних типів і вручну за допомогою ручного гідравлічного візку, для чого достатньо зусиль однієї людини.

49. Сутність та завдання інформаційної логістики. Класифікація інформаційних потоків в логістиці.

Інформаційна логістика – це система, яка організує потік даних, що супроводжують матеріальний потік, і є тою суттєвою для суб’єктів підприємництва ланкою, яка зв’язує постачання, виробництво і збут.

Мета інформаційного забезпечення в логістиці

Отримати можливість управління контролю комплексного планування, переміщення матеріального потоку.

ЗАВДАННЯ:створення оптимальних логістичних систем та їх практичне впровадження з урахуванням особливостей постачання, виробництва та розподілу окремо визначених підприємств, за допомогою методів моделювання.

Інформаційний потік – сукупність циркулюючих в логістичній системі, а також між логістичною системою і зовнішнім середовищем повідомлень, що необхідні для управління і контролю за логістичними операціями.

Система логістичної інформації повинна забезпечувати виконання таких функцій:

• організація спілкування з клієнтом задля досягнення обраного рі­вня обслуговування;

• планування виконання замовлення згідно з вимогами клієнта у відповідний час і заданому місці;

• координація логістичної діяльності в часі і просторі учасників логістичного ланцюга;

• контроль виконання замовлення, зокрема, моніторинг фізичного переміщення товарів

Інформаційна логістична піраміда підприємства

Класифікація інформаційних потоків у логістиці

Класифікаційні ознаки	Види інформаційних потоків	Класифікаційні ознаки	Види інформаційних потоків
Відношення до логістичних функцій	Елементарні Комплексні Ключові Базисні	Ступінь відкритості та рівень значущості	Відкриті Закриті Комерційні Таємні (конфіденційні) Прості На замовлення
Призначення інформації	Керуючі Нормативно-довідкові Обліково-аналітичні Допоміжні	Вид носія інформації	Паперові Магнітні Електронні
Відношення до логістичної системи	Внутрішні Зовнішні Горизонтальні Вертикальні Вхідні Вихідні	Засіб передачі даних	Кур'єр Пошта Телефон Радіо, телебачення Електронна пошта, факс Телекомунікаційні мережі
Час виникнення та періодичність використання	Регулярні Періодичні Оперативні "on line" "offline"

50Сутність та види логістичних інформаційних систем.

Логістична інформаційна система складається із:

1) функціональної підсистеми:сукупність згрупованих за принципом мети завдань, які вирішуються;

2) підсистеми забезпечення:технічне забезпечення як сукуп­ність технічних засобів для опрацювання інформаційних потоків; інформаційне забезпечення як сукупність різноманітних довід­ників, класифікаторів, кодифікаторів та ін.; математичне забезпечення як сукупність методів вирішення функціональних завдань.

Вертикальна інтеграція інформаційних систем – це зв'язок між плановою, диспозитивною та виконавчою системами через вертикальні інформаційні потоки, охоплює всі рівні як прямими (зверху до низу), так і зворотними (навпаки) зв'язками, дозволяючи при цьому верхньому рівню мати достатньо інформації про стан окремих ланок та оперативно реагувати на зміни

Горизонтальна інтеграція інформаційних систем– це зв'язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчих системах через горизонтальні інформаційні потоки, дозволяє органічно зв'язати матеріальні та товарні потоки із загальною системою планування та управління на рівні виробництва та торговельного підприємства.

Переваги інтегрованих інформаційних систем:

♦ Зростає швидкість обміну інформацією;

♦ Зменшується кількість помилок під час обліку;

♦ Зменшується обсяг непродуктивної "паперової" роботи;

♦ Поєднуються раніше розрізнені інформаційні блоки.

Логістична інформаційна система будується на 6 принципах:

1. Повнота і придатність інформації для користувача. Логістична інформаційна система повинна подавати інформацію в тому місці, того виду і повноти, що потрібна для виконання відповідних логістичних функцій і операцій

2. Точність. Точність вихідної інформації має принципове значення для прийняття правильних рішень

3. Своєчасність. Логістична інформація повинна надходити в систему вчасно, як цього вимагають багато логістичних технологій, особливо заснованих на концепції «точно у термін».

4. Орієнтованість. Інформація повинна бути орієнтована на виявлення додаткових можливостей поліпшення якості продукції, сервісу, зниження логістичних витрат.

5. Гнучкість. Інформація повинна бути пристосованою до конкретних користувачів і мати найбільш зручний для них вигляд.

6. Придатний формат даних. Формат даних і повідомлень повинен максимально ефективно використовувати продуктивність технічних засобів (обсяг пам'яті, швидкодію, пропускну здатність і т.д.)

51)Інформаційні та комп’ютерні технології в логістиці. Побудова інформаційної системи управління логістикою підприємства. У логістиці широко використовуються інформаційні та комп,ютерні технології. Використання комп'ютерної техніки та сучасного програмного забезпечення дозволяє значно поліпшити швидкість і якість управлінських рішень. Сучасний стан логістики та її розвиток в чому сформувалося завдяки бурхливому розвитку і впровадженню в усі сфери бізнесу інформаційних та комп,ютерних технологій. Реалізація більшості логістичних концепцій (систем) таких як SDP, JIT, DDT, і інших була б неможлива без використання швидкодіючих комп'ютерів, локальних обчислювальних мереж, телекомунікаційних систем та інформаційно-програмного забезпечення. Якщо в інформаційній системі здійснюється автоматизована обробка інформації, то технічне забезпечення включає в себе комп'ютерну техніку і засоби зв'язку між самими комп'ютерами.

Широке проникнення логістики в сферу управління виробництвом в істотному ступені зобов'язано комп'ютеризації керування матеріальними потоками. Комп'ютер став повсякденним знаряддям праці для працівників найрізноманітніших спеціальностей. Програмне забезпечення комп'ютерів дозволяє на кожному робочому місці вирішувати складні питання по обробці інформації. Ця здатність мікропроцесорної техніки дає можливість з системних позицій підходити до управління матеріальними потоками, забезпечуючи обробку і взаємний обмін великими обсягами інформації між різними учасниками логістичного процесу.

Узагальнена схема побудови інформаційної системи управління логістикою торговельного підприємства.

52) Функції систем ERP в логістиці.

Основою інформаційної системи підприємства є система, що керує фінансовими потоками, товарно-матеріальними ресурсами та обліковими операціями – ERP (Enterprise resource planning). Функціональні можливості ERP систем охоплюють всі функції торговельних підприємств. Основні функціональні можливості ERP систем, що використовуються у логістичній діяльності торговельних підприємств:

1. Управління загальнокорпоративними базами даних.

2. Ведення обліку товару у кількісному та вартісному вигляді на певні часові проміжки в розрізі партій за постачальником, датою поставки, терміном придатності тощо. Ця інформація необхідна:

· для прийняття рішень про відвантаження товару споживачу, або переміщення товарів в логістичній системі підприємства (між складами, зі складу до торговельної точки);

· для управління запасами, проведення закупівель, оптимального розподілення запасів в логістичній системі тощо.

3. Управління бюджетом, фінансовими потоками та облік ресурсів логістичних підрозділів.

4. Здійснення облікових операцій по прийомці та відпуску товарів зі складу та в роздрібній мережі, по переміщенню товарів, а також управління документообігом цих операцій.

53) Функціональні можливості систем WMS та TMS.

Основною метою функціонування систем управління складом (WMS) є забезпечення прийняття оптимальних управлінських рішень щодо виконання складських операцій.

Функціональні можливості WMS:

· Підтримка основних складських операцій та документів (замовлення товару від споживача, попереднє повідомлення про відвантаження споживачу, прийомка та розміщення товару, замовлення на відвантаження, комплектація та відвантаження товару, поповнення комірок, інвентаризація, внутрішні переміщення, коректування даних про залишки).

· Підтримка розширених складських операцій (диспетчер завдань для персоналу складу, підбір альтернативних товарів та товарів-замінників, підтримка набору штрих-кодів товару, контроль партій товару, контроль термінів придатності товарів, робота з ваговими товарами, групування замовлень при відборі, консолідація замовлень, пакування та додаткова обробка замовлень, генерація рахунків за складські послуги, кросдокінг - відвантаження без складування.

· Активне керування складською системою в реальному часі.

· Прийняття рішень у нестандартних ситуаціях та обробка помилок.

· Підтримка сканерів штрих-кодів, терміналів збору даних та автоматизованих ліній.

· Можливість масштабування, тобто розвитку системи при збільшенні складських площ.

· Можливість інтеграції з іншими системами, в першу чергу с ERP.

· Можливість гнучкого налагодження правил роботи.

· Можливість розширення функціональних можливостей.

· Можливість побудови різноманітних аналітичних звітів.

Системи управління транспортуванням (TMS) являють собою програмно-апаратні комплекси, виконують функцію підтримки прийняття рішень та контроль виконання операцій транспортування.

Системи управління транспортуванням можуть включати як інструменти планування перевезень так і інструменти контролю за рухомим складом або вантажем у режимі реального часу.

Систем контролю за рухомим складом або вантажем забезпечуються технологіями GPS (Global Positioning System) та GPRS (General Packet Radio Service).

Функціональні можливості TMS:

· автоматичне планування оптимальних рейсів та розрахунок їх параметрів (відстань, пункти розвантаження та завантаження, час прибуття, час відбуття тощо);

· автоматична розробка маршрутів руху автотранспорту;

· підготовка супровідних документів (маршрутний лист, товарно-транспортна накладна);

· контроль місцезнаходження транспортного засобу та вантажу;

· моніторинг відхилень від запланованих розкладів та маршрутів руху.

54)Електронний документообіг EDI.

Безпаперовий спосіб ділового співробітництва забезпечує найбільш ефективне управління діловими процесами. В найбільш загальному визначенні EDI (Electronic Data Interchange) - це передача даних від однієї комп'ютерної системи до іншої електронним способом.

EDI здійснюється через певні стандарти: UN/EDIFACT-EANCOM, ANSI 12 та інші, електронні повідомлення в яких є еквівалентами загальноприйнятих паперових документів.

Використання EDI є доступним для організації будь-яких обсягів - необхідні комп'ютер, телефонна лінія, модем і конвертор (спеціальне програмне забезпечення), що сприяє підвищенню ефективності та якості керування логістикою.

Electronic Data Interchange - EDI є ключовим компонентом стратегії "точно у термін" (just-in-time), яка передбачає оперативне задоволення запитів замовника на ділянці "постачальник - клієнт" і дозволяє значно зменшити витрати на складське зберігання товарів.

У майбутньому EDI стане важливою формою логістичної діяльності, оскільки участь і конкурентоспроможність на ринку буде не можливою без автоматизованого представлення інформації і негайної відповіді на потреби клієнтів.

Переваги електронного обміну даними EDI

Підтримка системи своєчасності

Купівля без використання документів

Підтримка штрих-кодування товарів

Підвищена точність відомостей

Система електронних платежів

Значення для внутрішніх систем

Створення кращого зв'язку з постачальниками

Професіоналізм під час купівлі

Зростання продуктивностіЗменшення часу та рівня запасу

55. Використання штрихового кодування в логістиці

Через кожну ланку логістичного ланцюга проходить велика кількість одиниць товарів. При цьому усередині кожної ланки товари неодноразово переміщуються по місцях зберігання та обробки.

Для того, щоб мати можливість ефективно управляти цією динамічною, логістичної системою, необхідно в будь-який момент мати інформацію в детальному асортименті про що входять і виходять з неї матеріальних потоках, а також про матеріальні потоки, циркулюючих всередині неї.

Як свідчить зарубіжний і вітчизняний досвід, дана проблема вирішується шляхом використання при здійсненні логістичних операцій з матеріальним потоком мікропроцесорної техніки, здатної ідентифікувати (пізнати) окрему вантажну одиницю. Мова йде про обладнання, яке здатне сканувати (зчитувати) різноманітні штрихові коди.

Автоматизований збір інформації заснований на використанні штрихових кодів різних видів, кожен з яких має свої технологічні переваги.

Штрихові коди системи GS1Базові стандарти ідентифікації та подання даних GS1 передбачають використання декількох лінійних символік штрихових кодів. Інформація в штрихових кодах GS1 завжди чітко структурована за єдиними правилами, тож завжди можна визначити, яка саме інформація закодована в штриховому коді GS1.

Штрихкодова символіка ЕАN/UРСВідповідно до правил символіки штрихового коду EAN/UPC будуються штрихові коди EAN-13, EAN-8, UPC, а також двох та п'ятизначні "розширення", які використовуються для кодування додаткової інформації при маркуванні книжок та періодичних видань. Ця символіка дозволяє кодувати тільки цифри.

Штрихкодова символіка ITF-14Штрихкодова символіка ITF добре пристосована для друку на поверхнях невисокої якості - наприклад, безпосередньо на гофрокартоні.

Штрихкодова символіка UCC/EAN-128 (в новій документації GS1-128)Штрихкодова символіка UCC/EAN-128 (яка нещодавно отримала нову назву - GS1-128) дозволяє кодувати не тільки цифри, а й всі літери латинської абетки та інші знаки (загалом 128 символів). Серед характерних особливостей цієї штрихкодової символіки - її висока інформаційна щільність та контролепридатність.

56. Застосування технології RFID в логістиці

Radio Frequency Identification (RFID) - система радиочастотної ідентифікації палет за допомогою радіоміток. Впровадження інноваційної технології RFID дозволяє вирішити такі завдання:

- організувати автоматічне введення даніх в інформаційні логістичні системи;

- відстежувати проходження сировини та готової продукції по всьому ланцюгу поставок;

- контролювати переміщення продукції всередині підприємства;

- контролювати складські операції, в тому числі крос-докінг;

- проводити миттєві інвентаризації без участі персоналу;

- ввести миттєві інвертаризації без участі персоналу;

- ввести партіонний облік та поліпшити роботу системи по управлінню запасами;

- організувати роботу складів у відповідності до принципів ФІФО (ЛІФО) і т.д.;

- попередити втрати і крадіжки.

57. Поняття та рівні обслуговування споживачів

Обслуговування споживача як "процес, який відбувається між покупцем, продавцем та третьою стороною, а його результати є доданою цінністю до отриманого товару чи наданої послуги. Російські дослідники Л.Б. Міротін, И.З. Ташбаєв та А.Г. Касенов зазначають, що поняття «логістичного обслуговування споживача» використовується для описання комплексу операцій, виконаних постачальником після отримання замовлення і до отримання товару клієнтом.

Фундаментальна роль належить концепції базового рівня обслуговування. Базовий рівень сервісу визначається показниками доступності, функціональності і надійності. Прагнення дотримуватися цих базових критеріїв грунтується на традиційній життєвій мудрості: постачальникам потрібно намагатися бути хорошими - але не потрібно бути занадто хорошими. Іншими словами, довгий час панувало переконання, що обслуговування на вищому рівні обходиться неприпустимо дорого, щоб його можна було розповсюдити на усіх споживачів без виключення. Проте деякий час назад погляди найбільш прогресивних компаній дещо змінилися. Стало прийнято вважати, що в забезпеченні доступності запасів і своєчасних постачаннях продуктів споживачам немає нічого незвичайного. Через це базовий рівень обслуговування почав з кожним днем підвищуватися. Проте типові критерії якості роботи все ще відстають від критеріїв досконалого замовлення.

Концепція повного задоволення споживачів піднімає планку сервісу вище за базовий рівень і припускає високовиборче обслуговування з доданою вартістю і, при необхідності, досконале виконання замовлення. Задоволення споживачів повинне складати предмет турботи усього ділового підприємства в цілому.

58. Сутність та значення логістичного сервісу

Логістичний сервіс — забезпечення необхідного рівня задоволення вимог обслуговування споживачів за найнижчих сукупних витрат, що передбачає гарантоване отримання клієнтом продукту відповідної якості, кількості та асортименту у визначеному місці, у визначений час за визначеною ціною.

Об'єктом логістичного сервісу виступають конкретні споживачі матеріальних потоків. Логістичний сервіс нерозривно пов'язаний із збутом і являє собою комплекс послуг, пропонованих споживачеві впроцесі замовлення, купівлі, постачання, виробництва і подальшої реалізації продукції.

Робота з надання послуг, тобто із задоволення будь-чиїх потреб, називається сервісом. Сервіс нерозривно пов'язаний з розділом і є комплексом послуг, які надаються в процесі замовлення, купівлі, постачання і подальшого обслуговування продукції.

Виходячи з цього логістичний сервіс може бути реалізований тільки в сферах розподілу і обігу, він є певною сукупністю послуг, які надаються в процесі безпосереднього постачання товарів споживачам, що є завершальним етапом просування матеріального потоку логістичними ланцюгами.

59) Формування логістичного сервісу підприємства

Логісти́чний се́рвіс — комплекс нематеріальних логістичних послуг, спрямованих на максимальне задоволення потреб споживачів в процесі управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками.

Предметом логістичного сервісу є певний набір логістичних послуг.

Об'єктом логістичного сервісу виступають різноманітні споживачі матеріального потоку.

Логістичний сервіс може надаватися як, власне, фірмою—виробником продукції, так і спеціалізованим логістичним провайдером. Формування системи логістичного сервісу

За сучасних умов бізнесу дуже важливим є розуміння фірми, які саме логістичні послуги, якої якості та в якій кількості їй необхідно надавати своїм клієнтам. Споживач при виборі постачальника зважає на його конкурентоспроможність, тобто на асортимент та якість його послуг. З іншого боку, підвищення сервісу веде до збільшення витрат. Отже, підприємству-постачальнику необхідно грамотно визначити стратегію логістичного обслуговування споживачів. Формування системи логістичного сервісу на підприємстві складається з наступних кроків:

1-Сегментація споживчого ринку. Вона може проводитися за географічним, гендерним, ваіковим принципом, за характером наданих послуг та ін..

2-Визначення переліку найбільш важливих для споживачів послуг. Для цього можна провести різноманітні опитування клієнтів.

3-Ранжування послуг та зосередження уваги на найважливіших для покупців .

4-Визначення стандартів послуг, що надаються, у розрізі окремих сегментів.

5-Визначення оптимального рівня сервісу. Визначається взаємозалежність між рівнем логістичного сервісу та вартістю послуг.

6-Налагодження зворотнього зв'язку зі споживачами для повного розуміння їх потреб та запитів, реакції проведені зміни та вдосконалення.

Рівень логістичного сервісу, надійність обслуговування споживачів, загальні витрати, пов'язані з утриманням запасів, собівартість товару-послуги залежать від обраної фірмою-постачальником стратегії маркетингової логістики.

60. TQM та вплив якості на функціонування логістичної системи.

Комплексна система управління якістю TQM- це підхід до управління організацією, спрямований на якість. Базується на участі всіх її членів і спрямований на досягнення довготривалого успіху через задоволення споживачів і прагнення користі для всіх членів організації і суспільства.

Якість підприємствамістить наступні складові:

Total - споживачі, персонал, постачальник, суспільство, усі процеси та підрозділи підприємства.

Quality - якість керівництва, процесів, продукту, послуг.

Management — політика і стратегія у царині якості, колективне управління, цілі у сфері якості.

За якість відповідає весь персонал підприємства. Якість - це вимога до всіх видів діяльності організації. Продукція і послуги мають відповідати потребам як зовнішніх, так і внутрішніх замовників. Продукція і послуги постійно вдосконалюються, покращання фіксуються в документації. Обов'язки і увага керівництва обов'язково необ­хідні для реалізації принципів TQM, система орієнтована на постійне залучення персоналу, делегування повноважень, участі у вирішенні питань функціонування підприємства.

Переваги стандартизації і сертифікації систем якості

Для споживачів

• Відсутність браку протягом усього терміну експлуатації виробу

• Відповідність фактичних значень по­казників якості нор­мативним

• Гарантія якості закупівлі сировини

Для виробників

• Можливість виходу на нові ринки

• Можливість участі у тендерах

• Підвищення значень основних показників діяльності фірми

• Полегшення управління якістю

Для суспільства

• Формування єдиних світових вимог до забезпечення якості продукції

• Спрощення торговельних та промислових зв'язків

Вплив якості на функціонування ланцюга постачання може бути наступним:

Активний вплив. Ґрунтується на тому, що комплексне управління якістю TQM позитивно впливає на функціонування всіх елементів логістичної системи – пакування, перевантаження, транспортування, складування товарів тощо. Забезпечуючи пунк­туальність, безпеку, циклічність, швидкість, гнучкість транспортного обслуговування, підприємства створюють умови для ефективного використання логістичних концепцій. Це має особливе значення вмасштабі великих ланцюгів поставок, де потреба в обов'язковій координації набагато вища, ніж у межах одного підприємства.

Предметний вплив на управління якістю та на ефективність функціонування логістичної системи ґрунтується на тому, що дії спрямовані на підвищення якості системи логістики, на ті ж самі види сировини, матеріали, напівфабрикати і готові вироби, при цьому TQM формує їх характеристики, а логістика служить їх носієм.

Процесний фактор впливу на логістичну систему полягає в тому, що система TQM може значною мірою сприяти покращанню всіх процесів логістики. Високий рівень якості процесів, які реалізовані окремими учасниками логістичної системи, формують умови, необхідні для більш тісного співробітництва і поглиблення інтеграції.

Шляхом зниження витрат, скорочення терміну поставок, підвищення рівня обслуговування споживачів, система логістики в цілому дозволяє формувати кращі пропозиції на ринку, збільшувати прибуток, отримувати конкурентні переваги, досягати розвитку підприємства та багатьох інших цілей.