Призначення і пристрій верстата

Широкоуніверсальний фрезерний верстат 676 призначений як для горизонтального фрезерування виробів циліндричними, дисковими, фасонними фрезами, так і для вертикального фрезерування торцевими, кінцевими і шпонкові фрезамі.

Наявність поворотної шпиндельної головки, і ряд прикладених до верстата приладь (універсальний стіл, круглий стіл, ділильна головка й ін.) роблять верстат широкоуніверсальным і зручним для роботи в інструментальних цехах при виготовленні пристосувань, інструментів, рельєфних штампів, прес-форм і інших виробів.

Верстат 676 складається з чавунного підстави 1 з встановленою на ньому станиною 2, на верхній частині якої на горизонтальних напрямних розміщена шпиндельної бабки 5, переміщається по ним вручну за допомогою маховика 6.

На торці бабки 5 кріпиться шпиндельна головка 7, яка може при налагодженні повертатися щодо вертикальної осі на 90º у кожну сторону.

Різальний інструмент – фреза 8 кріпиться в шпинделі головки 7, а необхідна частота обертання забезпечується коробкою швидкостей 3, розташованої в станині 2.

На вертикальних напрямних станини 2 установлений супорт 9, постачений горизонтальними напрямними, на яких розміщений стіл 10 із установленої на ньому заготовкою 11. Вертикальне переміщення супорта 9 разом зі столом 10 і горизонтальне переміщення стола уздовж напрямних супорта можуть виконуватися механічно за допомогою коробки подач 4, розташованої в станині 2, а також вручну за допомогою маховиків.

3

Рис. 3-загальний вид фрезерного верстата моделі 676

Зміст звіту по лабораторній роботі:

1. Тема.

2. Мета роботи.

3. Обладнання робочого місця (верстат) .

4. Типи фрезерних станків.

5. Роботи, що виконуються на фрезерних верстатах.

6. Призначення і пристрій верстата.

7. Схема верстата (малюнок 3).

Контрольні питання:

1. Які типи фрезерних верстатів ви знаєте?

2. Які поверхні обробляються на фрезерних верстатах?

3. Назвіть види фрез якими обробляються похилі поверхні і скоси.

4. Назвіть основні частини фрезерного верстата моделі 676.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11

Тема: Обробка заготовок на стругальних і довбальних верстатах.

Мета: Ознайомитися з струганням і довбанням і їх застосуванням у виробництві.

Оснащення роботи: Схеми, плакати.

Загальні теоретичні зведення:

1. Обробка заготовок на стругальних, довбальнихы протяжних верстатах

Особливості стругання та довбання

Стругання — спосіб обробки поверхонь заготовки різцем завдяки двом прямолінійним горизонтальним рухам — головному рухові різання різця (рис. 1, а) або заготовки (рис. 1, б) й періодичному рухові подачі в напрямку, перпендикулярному до головного руху різання. Рух подачі виконується в момент зміни зворотного ходу різця або заготовки на прямий. Головний рух різання (робочий хід) щоразу чергується зі зворотним (неробочим) ходом. Таке перервне різання сприяє охолодженню інструмента й підвищенню його стійкості. Наявність зворотного ходу знижує продуктивність обробки, а кожна зміна напрямку руху зумовлює значні інерційні навантаження на механізми головного руху різання, що спричинює інтенсивне їх спрацювання. Щоб не допустити цього, обмежують швидкість різання.

Довбання є різновидом стругання. Головний рух різання (рис.1, в) відбувається у вертикальній площині, а рух подачі — в горизонтальній.

Стругання та довбання застосовують в одиничному й дрібносерійному виробництвах. У великосерійному й масовому виробництвах ці способи обробки замінюють продуктивнішим фрезеруванням і протягуванням.

Рис. 1. Схеми обробки плоскої поверхні (а, б) і шпонкового паза (в) на поперечно-стругальному (а), поздовжньо-стругальному (б) і довбальному (в) верстатах:

1, 3 — заготовка; 2, 4 — різець; D_Г— головний рух різання; — рух подачі

Стругальні та довбальні різці

Конструктивно стругальні різці подібні до токарних, проте працюють вони у важчих умовах, оскільки сприймають ударні навантаження. З огляду на це стругальні різці повинні мати підвищену жорсткість. Удари виникають на початку різання. Сила удару зростає з підвищенням міцності оброб­люваного матеріалу, швидкості різання й площі перерізу стружки. Відповідно до призначення стругальні різці поділяють на прохідні (рис2, а, б) — праві (а) й ліві (6), підрізні (рис.2, в), відрізні (рис.2, г) та фасонні (рис.2, д). Держак різця виготовляють з конструкційної сталі, різальну частину — з швидкорізальних сталей або твердих сплавів. Кути стругальних різців вибирають такі ж, як і для токарних, за винятком переднього кута, який у стругальних різців на 5... 10° менший.

Довбальні різці за формою відрізняються від стругальних. Вони бувають прохідні, прорізні, для шпонкових пазів (див. рис.2, є) та інші.

Елементи режиму різання під час стругання

До елементів режиму різання під час стругання належить глибина різання, подача й швидкість різання.

Глибина різання (рис.З) — це товщина зрізуваного шару металу за один прохід, виміряна перпендикулярно до обробленої поверхні.

Подачею називається переміщення заготовки або різця (мм) за один подвійний хід. Для стругання й довбання рух подачі перервний.

Рис. 3. Елементи режиму різання під час стругання: 1— заготовка; 2 — різець;

— глибина різання; — подача; — швидкість різання

Швидкістю різання (м/хв) під час стругання є середня швидкість різця (заготовки) в межах робочого ходу, яке обчислюють за формулою:

(1)

де — розрахункова довжина ходу повзуна або стола (мм); — довжина оброблюваної поверхні; — довжина перебігу різця (заготовки) з обох боків; к — коефіцієнт, що дорівнює відношенню швидкості різання до швидкості зворотного ходу; — частота подвійних ходів різця (заготовки) за хвилину.

Порядок виконання роботи:

1. Ознайомитися зі способами стругання і довбання.

2. Стругальні та довбальні станки.

3. Елементи режиму різання під час стругання.

Зміст звіту:

1. Тема.

2. Мета.

3. Визначити способи обробки поверхонь струганням і довбанням.

4. Визначити глибину різання, подачу , і швидкість під час стругання.

Практична робота№ 12

Тема: Елементи й геометрія круглої протяжки. Елементи режиму різання під час протягання.

Мета: вивчення конструкції і геометричних параметрів металорізального інструменту та їх вплив на процес різання. Навчитись розраховувати режими різання під час протягання.

Оснащення роботи: Верстат, протяжки, схеми, плакати, інструкційна карта.