Основні законодавчі акти,норми та правила,які регламентують охоронку праці
Екзамен охорона праці
Поняття охорони праці. Терміни та визначення основних понять
Охорона праці за своєю сутністю є турботою про людину у процесі використання її праці і розглядається як охорона працездатності людини.
Виробнича санітарія – це система організаційних заходів і технічних засобів, яка може запобігти або зменшити вплив на працівників шкідливих виробничих факторів.
Техніка безпеки – це комплекс організаційних та технічних заходів і засобів, які забезпечують охорону працівників від НВ на виробництві.
Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, що впливають на здоров’я і працездатність людини під час її професійної діяльності.
Виробнича небезпека – це загроза дії на працівників небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
Шкідливий виробничий фактор – це виробничий фактор, дія якого на працівника може призвести до професійних захворювань або погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника
Небезпечний виробничий фактор – це виробничий фактор, дія якого на працівника спричиняє травму або інше раптове погіршення здоров’я працівника.
Основа охорони праці” – мета,предмет,структура та зв»язок з іншими дисциплінами
Основи охорони праці – це комплексна дисципліна, яка вивчається з метою формування у майбутніх фахівців з вищою освітою необхідного в їхній подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з правових і організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, виробничої та пожежної безпеки, визначеного відповідними державними стандартами освіти, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників щодо результатів виробничої діяльності.
Дисципліна “Основи охорони праці” складається з чотирьох розділів:
– правові та організаційні питання охорони праці;
– основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії;
– основи виробничої безпеки (техніки безпеки);
– пожежна безпека.
Основна мета дисципліни – надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійних захворювань, виробничого травматизму, аварій.
Особливо тісно дисципліна “Основи охорони праці” пов’язана з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою. сті, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою. Усі перелічені дисципліни належать до комплексу наук, що вивчають людину в процесі праці. У них єдина мета – сприяти збереженню здоров’я та працездатності людини, підвищенню її продуктивності праці, усуненню або зменшенню впливу на неї шкідливих і небезпечних виробничих чинників. У той же час усі вони підходять до досягнення поставленої мети з різних боків і на різних рівнях.
Основні законодавчі акти,норми та правила,які регламентують охоронку праці
До найважливіших підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують охорону праці, належать такі:
· Положення про порядок розслідування та введення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництвах(№1112 від 25.08.2004р.);
· Правила відшкодування власником підприємства шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків (№838 від 23.07.1993р.);
· Положення про порядок накладання штрафів на підприємство за порушення нормативних актів про охорону праці(№ 754 від 17.09.1993р.);
· Список виробництв, професій і робіт з важкими та шкідливими умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затверджений МОЗ (№ 256 від 29.12.1993р.);
· Постанова КМУ від 15.10.03 №1631 «Про затвердження порядку видачі дозволів Держнаглядохоронпраці та його територіальними органами»
· Типове положення про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4.12-99 наказ Держнаглядохорон праці 25.01.2005 №15);
· Положення про Державний Комітет України з нагляду за охороною праці затверджено указом президента від 16.01.2003р. № 29/2003 і інші.
Нормативно – правові акти з охорони праці в міру розвитку наукових досягнень не рідше одного разу на десять років мають переглядатися, уточнюватися й доповнюватися.