Натуральні і вартісні показники підрозділяються на кількісні і якісні
До кількісноговідносяться показники, що характеризують абсолютні значення обсягу ремонту і виготовлення запасних частин, до якісних – показники, що відбивають ефективність виробництва – рентабельність, фондовіддача, прибуток, продуктивність праці, фондоємкість. Ці показники використовуються при аналізі роботи заводу, депо, з'ясуванні причин, що впливають на зміни якісних і кількісних показників, на ріст продуктивності праці, зниження витрат, економіку, ресурсозбереження. Абсолютні і відносні (у відсотках), якісні і кількісні показники в планах взаємозалежні.
Як основні напрямки удосконалення форм і методів планування, можна рекомендувати:
ü посилення наукової обґрунтованості планів, сполучення державного регулювання з ринковими відносинами, проведення маркетингових досліджень, поліпшення роботи маркетингових служб;
ü створення інформаційної бази об'єктів ремонту й організації збуту продукції;
ü підвищення рівня відновлення технічного устаткування;
ü більш повне використання основних фондів, трудових ресурсів, прискорення росту продуктивності праці;
ü застосування обґрунтованих норм і нормативів;
ü посилення відповідальності за якість розробки планів і їхнє виконання.
Поточне планування на заводах і в депо здійснюється у вигляді річних виробничих і промислових планів. Ці плани регламентують процеси раціональної організації виробництва і праці всередині підприємства, обумовлюють систему показників, що, так само як і вся система планування, безупинно удосконалюються.
Річне планування являє собою розгорнуту річну програму техніко-економічної, виробничо-господарської і соціальної діяльності колективу підприємства, спрямовану на високоякісне виконання завдань при найбільш повному раціональному використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. У ньому передбачені заходи підвищення ефективності виробництва і рости матеріального і культурного рівня життя співробітників підприємства. Річний план на відповідний рік з розподілом завдань по місяцях і кварталах розробляють на основі:
ü завдань для депо і заводу;
ü показників об'єктів робіт із усіх видів ремонту й огляду рухомого складу і технічного змісту постійних пристроїв;
ü прогресивних техніко-економічних норм і нормативів по використанню виробничих потужностей;
ü витрат праці і матеріальних ресурсів;
ü завдань по створенню, освоєнню і впровадженню нової техніки, технології, винаходів, раціоналізаторських пропозицій й передового досвіду.
Відповідно до методики розробки річний план підприємства являє собою сукупність розділів плану, взаємозалежних між собою: виробництво і реалізація продукції, технічний розвиток і організація виробництва; показники підвищення економічної ефективності виробництва, норми і нормативи; капітальні вкладення і капітальне будівництво; матеріально-технічне забезпечення, праця і кадри, собівартість, прибуток і рентабельність виробництва, створення установлених фондів; фінансовий план; соціальний розвиток колективу, охорона природи і раціональне використання природних ресурсів.
Плани роботи депо розробляються з урахуванням особливостей роботи з експлуатації технічних засобів, специфіки процесу транспортного виробництва, видів продукції, її формування, виміри і використання. Розділи річного плану депо містять: дані про обсяг експлуатаційної і ремонтної роботи; техніко-виробничі показники і норми; план по праці; план експлуатаційних витрат; собівартість експлуатаційної роботи; фінансовий план та ін.
Лекція 11.3 План виробництва та реалізації продукції. Виробнича потужність вагоноремонтного підприємства. Виробниче планування.
План лекції: 1) План виробництва та реалізації продукції. 2) Виробнича потужність вагоноремонтного підприємства. 3) Види потужностей. 4) Розрахунки виробничих потужностей підприємства.
Рекомендована література: [ 3, 10-12, 16, 18, 21, 25-27, 30 ]
План виробництва і реалізації продукції містить розрахунки обсягу виробництва і реалізації продукції в натуральному і грошовому вираженнях, а також розрахунки виробничої потужності, необхідного устаткування, площ і рівня їхнього завантаження. На основі виробничої програми заводів по ремонту рухомого складу, локомотивних і вагонних депо складають інші розділи плану.
Основні задачі, що розв’язуються при розробці плану виробництва і реалізації продукції, – забезпечення виконання річних завдань, вишукування можливостей для найбільш повного задоволення потреб залізниць у заводських і поточних видах ремонту рухомого сладу і запасних частин при високій якості продукції та раціональному використанні виробничих потужностей, матеріальних і трудових ресурсів.
У плані виробництва і реалізації продукції відбивають зміну залишків готової нереалізованої продукції, складають баланс виробничих потужностей, визначають їхнє використання. Тут розраховують річну виробничу програму по номенклатурі, кількості і термінах випуску продукції, визначають план її реалізації.
У якості вихідних даних використовують:
ü завдання по виробництву, постачанню і реалізації продукції;
ü завдання річного плану;
ü результати аналізу виконання завдань, ступеня задоволення потреб залізниць по обсягу, номенклатурі і якості ремонту, виготовленню запасних частин;
ü зведення про терміни нарощування виробничих потужностей, поліпшенню техніко-економічних показників, уточненню і зміні нормативної бази (про трудомісткість, простої, питомі витрати матеріалів і енергетичних ресурсів).
Основними розрахунковими показниками виробничої програми підприємства є завдання по кількості і номенклатурі продукції, що випускається, (перелік усіх видів продукції з указівкою кількості і термінів випуску), незавершене виробництво, товарна, валова і реалізована продукція.