Особливості вирощування декоративних саджанців з закритою кореневою системою

Сіянці та саджанці із закритою (нетравмованою) кореневою системою - особливий вид садивного матеріалу деревних рослин, виробництво якого здійснюється в розсадниках на спеціальних площах (полігонах) відділу виро­щування і формування. Вирощування його часто поєднує роботи у закритому (розмноження і отримання вихідного матеріалу) і відкритому ґрунті (дорощування і формування садивного матеріалу - сіянців, саджанців). Виробництво сіянців і саджанців із закритою кореневою системою більш технологічне, і тому організація його потребує вирішення окремих специфічних питань щодо: підготовки та оснащення полігону; вибору способу зрошування та облаштування зрошувальної мережі; підбору ємностей (контейнерів) і підготовки субстрату; технологій наповнення контейнерів субстратом, добривами та засобами хімічного захисту і ви­саджування (пересаджування) рослин; підтримання оптимальних режимів живлення рослин: мінерального, водного, повітряного; захисту рослин від шкідників і збудників хвороб; збереження їх в зимовий період; утилізації використаних під час виробництва матеріалів (контейнерів і ємностей, субстрату, відходів) тощо.

У багатьох випадках організація підприємств з виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою економічно вигідніша ніж у розсадниках, де вирощується традиційний садивний матеріал з відкритою кореневою системою. Високі техніко-економічні показники виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою визначаються наявністю ефективно працюючих машин, механізмів і устаткування; правильним вибором ємностей для вирощування рослин; високими посівними якостями насіння та деякими іншими факторами.

Садивний матеріал із закритою кореневою системою, завдяки його специфічним особливостям (можливості висаджування практично упродовж усього року та вищій приживлюваності), використовують для лісокультурних цілей (сіянці та маломірні саджанці) і особливо широко для озеленення житлових, рекреаційних і промислових територій (саджанці дерев і кущів).

Відомо багато факторів і чинників, які зумовлюють сучасну актуальність культури декоративних та інших деревних рослин в горщечках та контейнерах і які можна об'єднати у такі чотири групи:

1. Організаційні:

• культура рослин в ємностях не залежить від складу та особливостей міне­рального ґрунту і тому може мати місце як у розсадниках зі сприятливими, так і з несприятливими ґрунтовими умовами (високою кислотністю, низькою родючістю, незадовільною структурою ґрунту тощо);

• контейнерування або переконтейнерування не пов'язане з конкретними агротехнічними термінами, що забезпечує рівномірний розподілу впродовж року потреби розсадника у робочій силі;

• садивний матеріал із закритою кореневою системою значно розширює строки садіння на постійне місце, дозволяє транспортувати на значні відстані без упаковки і спеціальної тари, а також реалізувати і висаджувати його з листям і квітами, що збільшує попит, а відтак і ціну.

2. Агротехнічні:

• можливість вирощування великомірного садивного матеріалу деревних рослин, які погано переносять пов'язане з пересаджуванням травмування кореневих систем (Cyticus, Pyracanta);

• культуру рослин у контейнерах легше захищати від несприятливих умов довкілля, вони краще переносять посуху і заморозки;

• збільшення в асортименті декоративного садивного матеріалу питомої ваги рослин, які отримують шляхом мікрокпонального розмноження in vitro і потребують поетапної адаптації їх до субстрату та умов відкритого ґрунту in vitro, яку краще здійснити при дорощуванні в контейнерах із субстратом

(передусім троянд, бузку та ін.);

• приживлюваність рослин із закритою кореневою системою вища, ніж садивного матеріалу із відкритими коренями.

• відсутність ефективних, екологічно чистих засобів і прийомів проти "втоми" ґрунту, внаслідок тривалого вирощування на одній і тій же площі садивного матеріалу деревних рослин.

3. Технологічні:

• контейнерна культура більш технологічна і дозволяє значно підвищити, порівняно з відкритим ґрунтом, рівень механізації робіт з вирощування садивного матеріалу;

• немає потреби у пакуванні садивного матеріалу, необхідного при реалізації матеріалу з відкритою кореневою системою.

4. Економічні:

• дозволяє раціональніше і ефективніше використовувати вихідний садивний матеріал (насіння, живці, сіянці), добрива, засоби захисту і воду для вологозабезпечення;

• вихід садивного матеріалу в контейнерах з одиниці площі значно більший, ніж при вирощуванні його у відкритому ґрунті з відкритою кореневою системою.

Ріст темпів виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою пов'язаний також із збільшенням питомої ваги лісового садивного матеріалу із закритою кореневою системою.

Недоліки контейнерної культури:

• виробництво її значно дорожче, ніж вирощування садивного матеріалу з відкритою кореневою системою, оскільки потребує ємностей та контейнерів різних розмірів, спеціально обладнаних площ (полігонів, теплиць), спеціальних машин і механізмів для контейнерування і транспортування рослин, зрошувальних систем, субстрату, специфічних добрив, засобів захисту тощо;

• виробництво її потребує більшої ретельності та суворого дотримання прийнятої технології. Помилки при вирощуванні рослин (порушення мінерального,водного, повітряного режимів) в обмеженому контейнером просторі проявляються значно швидше і мають більш негативні наслідки, ніж при виробництві садивного матеріалу у відкритому ґрунті;

• необхідність утилізації використаних матеріалів: субстрату, контейнерів (ємностей з поліетилену, полістиролу, пластмаси тощо) та очистки води, використаної для зрошення;

• специфічні труднощі, пов'язані з несвоєчасним пересаджуванням (переконтейнеруванням) рослин: пошкодження кореневих систем, що пронизали ємність, формування кільцеподібних коренів внаслідок обмеження ємністю простору для їх розвитку, що може стати причиною відмирання таких дерев на постійному місці у майбутньому;

• необхідність переміщення разом з рослинами субстрату під час їх транспортування і висаджування.

У ході дискусії, яка ведеться нині у колі фахівців контейнерної культури, практики і науковці розсадництва найчастіше порушують питання стосовно:

• пошуку сучасних, екологічно чистих, придатних для багаторазового використання ємностей для контейнерування рослин;

• зменшення у процесі виробництва контейнерної культури обсягів використання засобів хімічного захисту рослин та гербіцидів;

• поліпшення якості та спеціалізації субстрату (для контейнерних культур окремих видів і етапів виробництва);

• поліпшення якості води та розробки нових, раціональніших способів зрошення контейнерної культури.

4.5. Виробнича собівартість і план реалізації продукції розсадника

У зв’язку з виробництвом садивного матеріалу у розсаднику виникають певні затрати на його вирощування, а саме на допоміжні матеріали які використовуються для досягнення продуктивної роботи насіннєвого та шкільних відділень саджанців насіннєвого та вегетативного походжень.

Такі витрати по-насіннєвому відділенню пішли на закупівлю органічних та матеріальних добрив, мульчі яка так необхідна для оберігання сходів в’яза гладенького від згубної дії сонця. Шпагат буде використаний при викопуванні сіянців для зв’язування їх у пучки по 100 шт. Розхід шпагату на сто сіянців становить 1 грам.

У шкілці саджанців насіннєвого походження з допоміжних матеріалів будуть використані органічні, мінеральні добрива та шпагат з розрахунку 1грам на 10 саджанців.

У відділі саджанців вегетативного походження будуть також затрати на добрива органічні і мінеральні, при окуліровці виникне потреба у садовому варі та поліетиленовій плівці для кращої приживлюваності прищепи до підщепи. Садовий вар та плівка розраховуються як 1 грам на 10 рослин.

Розрахунок витрат на допоміжні матеріали розраховую у табличці 4.7.

Табличка 4.7. Розрахунок потреби та вартості допоміжних матеріалів