ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. 3.1.1 Основні положення. При будівництві лінійно-кабельних споруд ВОСПІ, ВОЛЗ необхідні оптичні з'єднувачі для підключення обладнання кінцевих та проміжних

3.1.1 Основні положення. При будівництві лінійно-кабельних споруд ВОСПІ, ВОЛЗ необхідні оптичні з'єднувачі для підключення обладнання кінцевих та проміжних станцій до ОК і з’єднання будівельних довжин ОК між собою. У першому випадку застосовують рознімні оптичні, а в другому — нерознімні оптичні з'єднувачі.

Основними технічними вимогами до оптичних з'єднувачів є наступні: малі загасання та відбивання потужності випромінювання, висока механічна міцність, нечутливість до впливу факторів оточуючого середовища, простота здійснення, мала ціна, можливість виконання в польових умовах. Для з'єднання ОВ потрібне прецізіонне обладнання , яке дозволяє виконати роботи з великою точністю. Стандартні багатомодові кварцові ОВ мають малий діаметр світлонесучої серцевини — 50 мкм (многомодові ОВ) і 4-12 мкм одномодові ОВ (діаметр світловідбиваючої оболонки до 125мкм).

3.1.2 Нерознімні з' єднання. Нерознімні оптичні з'єднувачі (splicer) служать для постійного з'єднання ОВ. Рознімні оптичні з'єднувачі (connectors) використовуються для багатократного з'єднання-роз'єднання ОВ. Основні методи з'єднання включають зварювання (cплавлення) торців двох волокон після співвісної їх фіксації в юстирувальному пристрої. Зрощування з‘єднуваних волокон можна забезпечувати також клейкою речовиною, механічним тиском або їх комбінацією.

3.1.3 З’єднання волокон за допомогою клею. Запропоновано і використовується багато юстирувальних структур для з'єднання волокон за допомогою клейкої речовини. Конструкції чотирьох із них показані на рис.3.1. Кожна з цих структур механічно вирівнює волокна і потім забезпечує їхнє надійне з'єднання за допомогою клею. Волокна фіксуються в заданому положенні за допомогою епоксидної смоли. Оскільки для затвердіння епоксидної смоли потрібний певний час, ці з'єднувачі не можуть використовуватись негайно. Час затвердіння смоли можна скоротити.

V-подібна канавка (рис.3.1а) є основою найпростішого механічного з'єднувача. Оголені волокна, які потрібно з'єднати, розміщуються в канавці, при цьому досягається добре кутове вирівнювання. Волокна можуть ковзати в канавці назустріч одне одному до зіткнення торців, після чого фіксуються в цьому положенні за допомогою епоксидної смоли. Після затвердіння смоли похибка, внаслідок зазору між торцями, мінімальна. Якщо показник заломлення епоксидної смоли узгоджений із показником заломлення серцевин з'єднуваних волокон, тоді навіть невеликий зазор між торцями не викликає великих втрат. Поперечний зсув буде незначним у V-подібній канавці, якщо обидва волокна мають однакові діаметри серцевин і оболонок і якщо серцевини концентрично розташовані щодо оболонок. Зсув серцевин відносно оболонок (ексцентриситет) може бути виявлений обертанням вихідного волокна при контролі передаваємої потужності.

Волокна з однаковими поперечними розмірами, без еліптичності серцевин і ексцентриситету оболонки і серцевини дають однакову вихідну потужність для всіх положень вихідного (вхідного) волокна при його обертанні. Жодний зі з'єднувачів на рис. 2.1 не може забезпечити компенсацію неконцентричності серцевин. Шар захисного покриття може наноситися на поверхню V- подібного з'єднувача, щоб забезпечити додатковий захист.

У Прецизійний капіляр (рис.2.1,6)має центральний отвір длявводу волокон у буферній оболонці. Кінці капіляра трошки розширюють, щоб полегшити ввід волокна. Епоксидна смола з узгодженим ПЗ може наноситися на торці волокон перед тим як їх ввести у капіляр. Також відомі устрої з використанням прямокутної вільної трубки та трьох стріжней. Удеяких капілярах є боковий отвір для спостереження торців контактуючих волокон і введення краплі епоксидної смоли або рідини. Капіляри можуть бути металевими, скляними або пластмасовими. Є пристрої зрощування, де матеріалом капіляра є еластична пластмаса. Якщо волокна вставлені в отвір з трохи зменшеним діаметром, еластичний матеріал змушує обидва волокна вирівнюватися увздовж загальної центральної осі. Навіть волокна з неоднаковими діаметрами оболонок будуть співвісними в такому еластичному капілярі. з’єднувачі з вільною трубкою (рис.3.1в ) волокна входять у прямокутню трубку. Вигін волокон змушує кінці волокон пересуватися в трубці і розташувати їх увздовж одного з внутрішніх ребер трубки. З’юстировані таким чином волокна фіксуються за допомогою епоксидної смоли. Три прецізійних стрижні зі скла або металу також можуть бутивикористані для юстирування волокон (рис.3.1г).

а) б)

в) г)

Рисунок 3.1 - Варіанти клейового з'єднання ОВ: а) V-подібна канавка; б) прецизійний капіляр; в) вільна прямокутна трубка; г) три стрижні

Діаметри стрижнів вибрані так, щоб отвір між циліндрами, був дещо більшим, ніж діаметр з’єднуваних волокон по оболонці. Після того як з'єднувані ОВ вставлені в отвір і зведені до дотику, використовують епоксидну смолу. Потім поверх юстирувального пристрою накладають термоусадочну трубку. Після прогріву і охолодження вона забезпечує фіксацію стрижнів і притискає до них ОВ.

3.1.4 Механічне з’єднання. При пошкодженні волоконно-оптичних кабелів (ВОК), (наприклад, в польових умовах) його можливо відремонтувати за допомогою механічних сплайсів (МС). МС - це прецензійний, простий в застосуванні і недорогий пристрій для швидкого з’єднання оптичних волокон з діаметром 0,25...1мм за допомогою механічних затискувачів. МС призначено для многоразового або одноразового використання. Скляний капіляр з імерсіонним гелем забезпечує вносне загасання < 0,2 дБ і оборотне загасання < -50 дБ. По надійності і по власному загасанню МС уступає зварному з’єднанню.