Іспити з перевірки знань працівників, проводити щорічно
Характерні несправності букс, які виявляють за зовнішніми ознаками,
наведені в таблиці 8.
9.5 У всіх випадках відчеплення вагонів по причині нагріву чи несправності буксових вузлів виявлених оглядачами вагонів або засобами автоматичного контролю розслідування проводити згідно чинного «Порядку дій працівників вагонного господарства під час розслідування випадків відчеплення вантажних вагонів по причині несправності буксового вузла колісної пари». Під час розслідування обов’язково оформлювати «План розслідування причин нагріву або руйнування буксового вузла колісних пар вантажних вагонів» (додаток Е). Одночасно необхідно скласти та направити рекламаційні акти підприємству, яке визнано винним у руйнуванні буксового вузла.
Пред’являти рекламаційні акти вагонобудівним заводам промисловості треба згідно з ДСТУ ГОСТ 4835, а вагоноремонтним підприємствам – ЦВ-0122.
9.6 Для можливості своєчасного реагування, та вжиття відповідних заходів для покращення якості ремонту буксових вузлів, щомісячно під головуванням головних інженерів вагонних депо, ВРЗ, центрів, служб та Головного управління вагонного господарства проводити аналіз відчеплень вагонів через нагріви або несправності буксових вузлів (з вини вагонних депо, ВРЗ, центрів). В аналізі обов’язково визначити вузькі місця та причини які призводять до порушення технології та неякісного ремонту буксових вузлів.
9.7 На всі колісні пари, що викочують через нагрів букс (виявлений засобами автоматичного контролю або оглядачами вагонів), у яких під час повних ревізій букс будуть виявлені роликові циліндричні однорядні підшипники з несправностями окремих деталей або повністю зруйновані підшипники, складати акт та заповнити бланк плану, в якому вказати, як був виявлений нагрів (засобами автоматичного контролю чи оглядачем вагонів).
В циліндричних однорядних підшипниках повністю зруйнованими вважаються ті, в яких під час повної ревізії букс виявились зруйнованими всі деталі (кільця, ролики, сепаратор), що не підлягають відновленню.
Таблиця 8 –Характерні несправності букс, які виявляють за зовнішніми
ознаками
| Ознаки несправностей буксових вузлів | Можливі несправності |
| Під час зустрічі поїздів з ходу | |
| Колісна пара йде юзом при віджатих гальмових колодках, чути постукування | Підшипник зруйнований, ролики заклинені та не обертаються |
| Викид мастила пластівцями на диск та обід колеса, великі потьоки в зоні кришок | Підшипник зруйнований |
| Бокова рама візка разом з буксою зсунута уздовж шийки осі Викид іскор пучком з боку лабіринту | Підшипник зруйнований, пошкодження торцевого кріплення, гайка М110 повністю зійшла з шийки осі або обірвані головки болтів М20 Проворот внутрішнього кільця або руйнування заднього підшипника |
| Корпус букси має нахил стосовно шийки осі, бокова рама візка контактує з корпусом букси краєм | Прокручування внутрішнього кільця переднього підшипника на шийці осі, знос шийки осі |
| При огляді вагонів під час стоянки поїзда | |
| Викид мастила пластівцями через лабіринтове ущільнення на центр, диск та обід колеса, на зовнішню обшивку підлоги вагона, на деталі важільної передачі. В мастилі видно металеві включення (залізо), потьоки мастила в зоні оглядової та кріпильної кришок | Підшипник зруйновано через заклинювання роликів, прокручування внутрішнього кільця, злами перемичок сепаратора, злами борта внутрішнього кільця, пошкодження торцевого кріплення, обводнення мастила |
| На задній (лабіринтовій) частині корпусу букси є валик мастила чорного кольору з металевими включеннями (залізо) | Знос центруючої поверхні сепаратора та злами перемичок сепаратора, злами борта внутрішнього кільця, обводнення мастила, заклинювання роликів |
Кінець таблиці 8
| Ознаки несправностей буксових вузлів | Можливі несправності |
| Бокова рама візка з буксою зсунуті відносно лабіринтового кільця, видно блискучу смужку металу | Пошкоджене торцеве кріплення, зірвана різьба на гайці М110 та на шийці осі, або обірвані головки болтів М20 |
| На оглядовій або кріпильній кришці видно окалину, кришка деформована у вигляді кругів, опуклих смуг або окремих опуклостей, протертостей, пробоїн , кришка нагріта більше корпусу букси | Пошкоджене торцеве кріплення, гайка М110 повністю зійшла з шийки осі або обірвані головки болтів М20 |
| Під час обстукування передньої частини оглядової (кріпильної) кришки нижче її центра чути деренчання або подвійні удари (відбої) | Пошкоджене торцеве кріплення, обірвані головки болтів М20 торцевої шайби, обірвані болти стопорної планки, зламана планка, гайка М110 відкрутилась або на ній зірвана різьба |
| Верхня частина корпусу букси в порівнянні з іншими буксами цього поїзда має підвищений рівномірний нагрів, із лабіринтового ущільнення витікає мастило | В буксі є зайве мастило. Це виникає безпосередньо після ремонту (ревізії) букси, нагрів може припинитися після пробігу 500-600 км |
| Задня (передня) частина корпусу букси нагріта більше передньої (задньої) | Зруйнований відповідно задній або передній підшипник |
| Задня частина корпусу букси нагріта більше передньої | Немає зазору між лабіринтовою частиною корпусу букси та лабіринтовим кільцем або зруйнований задній підшипник |
| Вихід лабіринту з корпуса букси більше 1,7 мм (вимірюють шаблоном Басалаєва) | Пошкоджене торцеве кріплення або руйнування сепаратора одного з підшипників |
| Здуття фарби на корпусі букси зверху, витікання мастила коричневого чи зеленого кольору | Руйнування чи спрацювання сепаратора |
| Напилювання мастила на маточину колеса, ослаблення болтів чи поява іржі під шайбами болтів кріпильної кришки | Руйнування торцевого кріплення |
9.8 Під час технічного обслуговування вагонів в буксових вузлах з касетними підшипниками контролюють:
– з підшипниками в габаритних розмірах 130 мм х 250 мм х 160 мм в корпусі букси ослаблення болтів М20 кріплення кріпильної кришки, болтів М12 оглядової кришки; обрив болтів М20 торцевого кріплення підшипників (визначають методом обстукування оглядової кришки);
– температуру нагріву корпусу букси (напівбукси – адаптеру) та кріплення кришок.
Бракувальними ознаками, які потребують відчеплення вагона, є:
1) з підшипниками в корпусі букси:
– руйнування або тріщини корпусів букс, кришок оглядових та кріпильних;
– викид мастила на диск і обід колеса, викликаний перегрівом підшипників;
– підвищений нагрів верхньої частини корпусу букси.
– зрушення корпусу букси;
– обрив болтів М20 торцевого кріплення підшипників на осі, або немає хоча б одного болта;
– наявність води або льоду в корпусі букси, сторонні домішки, обводнення мастила і викид мастила на його передню частину, що контролюють після зняття оглядової кришки буксового вузла у разі підозри на несправність підшипника в габариті 130 мм х 250 мм х 160 мм;
– викид мастила у вигляді пластівців з домішкою металевих частинок в кришку оглядову або на кожух ущільнення підшипників касетного типу, а також з-під шайби захисної підшипника здвоєного, що розташовуються в корпусі букси;
Примітка.Не є бракувальною ознакою незначне виділення мастила у вигляді рівномірно розподіленого валика на кожусі підшипника в зоні ущільнень, внутрішньої циліндричної поверхні кришки кріпильної, а також у вигляді окремих крапель, що розташовуються в нижній частині букси (кришки кріпильної). У разі виявлення вищевказаного виділення мастила з ущільнень підшипника у вигляді валика його слід видалити чистою ганчіркою.
2) з підшипниками касетного типу під адаптер:
– руйнування та відколи адаптерів;
– тріщині і відколи кілець зовнішніх;
– пошкодження ущільнень підшипників;
– зсув підшипників вздовж шийки осі;
– обрив болтів М20 або М24 торцевого кріплення підшипників на осі, або немає хоча б одного болта;
– викид мастила у вигляді пластівців з домішкою металевих частинок на кожух ущільнення підшипника;
Примітка.Не є бракувальною ознакою незначне виділення мастила у вигляді рівномірно розподіленого валика на кожусі підшипника в зоні ущільнень. У разі виявлення вищевказаного виділення мастила з ущільнень підшипника у вигляді валика його слід видалити чистою ганчіркою.
– викид мастила на обід колеса, викликаний перегрівом підшипника;
– підвищений нагрів верхньої частини адаптера.
9.9 Температура нагрівання верхньої частини корпусу букси або адаптера не повинна перевищувати 60 °С, без урахування температури навколишнього повітря, визначається за допомогою безконтактного вимірювача температури або іншого повіреного приладу, аналогічного типу, використання якого узгоджено з Укрзалізницею у встановленому порядку.
Приклади розрахунку температур нагріву буксового вузла в залежності від температури навколишнього повітря:
а) якщо виміряна температура корпусу букси становить плюс 80 °С, температура повітря плюс 20 °С, робочий нагрів складе: 80 °С - 20 °С = 60 °С, що є бракувальною ознакою;
б) якщо виміряна температура корпусу букси становить плюс 60 °С, температура повітря 0 °С, робочий нагрів складе: 60 °С - (0 °С) = 60 °С, що є бракувальною ознакою;
в) якщо виміряна температура корпусу букси становить плюс 40 °С, температура повітря мінус 20 °С, робочий нагрів складе: 40 °С - (-20 °С) = 60 °С, що є бракувальною ознакою.
9.10 У разі виявлення оглядачами вагонів дефектів підшипників або дефектів колісної пари, що не допускаються згідно з ЦВ-ЦЛ-0062 та ЦВ-0043 в експлуатації, вагон відчіплюють від рухомого складу для заміни колісної пари.
9.11 Заборонено експлуатувати у складі одного вантажного вагону колісні пари з буксовими вузлами, підшипники яких:
– різного типу (касетні конічні/циліндричні; касетні циліндричні типу Дуплекс/циліндричні; касетні конічні/касетні циліндричні типу Дуплекс);
– касетні конічні різних виробників (повинні бути виробництва або тільки SKF, або тільки Бренко);
– заправлені різними мастилами (наприклад: ЛЗ-ЦНИИ/ЗУМ, Буксол/ЗУМ) – стосується циліндричних підшипників.
9.12 У початковий період експлуатації виявляється ефект припрацювання, який може викликати збільшений нагрів підшипників.
У період припрацювання дозволено експлуатувати підшипники з підвищеним нагрівом, температура буксового вузла не повинна перевищувати показників температури, які приведено у чинних нормативних документах.