Тема 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

При вивченні даної теми слід звернути особливу увагу на деякі найбільш важливі питання та поняття. Зокрема, слід мати на увазі, що трудовий процес здійснюється у визначеному просторі – на робочому місці. У цьому зв’язку необхідно розібратися, що розуміється під робочим місцем (в умовах індивідуальної та колективної праці), робочою зоною, зоною обслуговування. Слід уяснити, що під організацією робочого місця розуміють, перш за все, його спеціалізацію, планування, оснащення й обслуговування.

Типовими основними видами оснащення є: основне технологічне обладнання, допоміжне обладнання, технологічна оснастка, організаційна оснастка.

Студенту слід навчитися класифікувати робочі місця, використовуючи різні якісні ознаки їх організації.

Під плануванням робочого місця розуміють доцільне просторове розміщення у горизонтальній та вертикальній плоскостях функціонально взаємопов’язаних елементів виробництва, які необхідні для здійснення трудового процесу. Слід чітко уяснити послідовність, у якій необхідно здійснювати планування робочого місця.

Одним з показників оцінки раціональності планування робочого місця є коефіцієнт використання виробничої площі (К_в.пл), який визначається за формулою:

К в. пл. = ,

де q _i – площа робочого місця, яку займають обладнання та інвентар;

N –кількість одиниць основного, допоміжного обладнання та інвентаря на робочому місці;

Q – загальна площа робочого місця.

Студенту слід ознайомитися з основними принципами обслуговування робочих місць, якими є системність, комплексність, плановість, попереджувальність, своєчасність, надійність, оперативність, економічність.

Треба звернути увагу на функції обслуговування, що являють собою вид діяльності визначеної групи обслуговуючих робітників, які відокремлені за ознакою технологічної однаковості робіт, що виконуються: налагодження, контрольна, інструментальна, ремонтна, транспортна тощо.

Одним з найбільш складних питань теми є питання про системи та форми обслуговування робочих місць. Необхідно вміти оцінювати ефективність тієї або іншої системи обслуговування.

У результаті аналізу організації обслуговування робочих місць розраховуються такі узагальнюючі показники:

Коефіцієнт ефективності обслуговування робочих місць (Ке.орм):

Ке.орм = 1 – ,

де Твитр – час витрат за причинами неефективного обслуговування робочих місць;

Тзм – тривалість зміни або загальний час спостережень.

Коефіцієнт якості обслуговування (Кя.о.):

Кя.о. = ,

де РМяо – кількість робочих місць, які своєчасно та якісно обслуговуються;

РМзаг – загальна кількість робочих місць у виробничому підрозділі або на підприємстві.

Зниження продуктивності праці основних робітників за причинами недоліків в обслуговуванні робочих місць (Ппп) можна розрахувати за формулою:

Ппп = ,

де Тн.орм – час витрат, які пов’язані з недоліками в обслуговуванні робочих місць.

Удосконалення організації обслуговування робочих місць дозволяє значно підвищити продуктивність праці, поліпшити якість продукції, упорядкувати роботу внутрішньопідрозділових служб та допоміжних робітників.

Питання організації робочого місця безпосередньо пов’язані з питаннями типового проектування організації та обслуговування робочого місця. Тому студент повинен ознайомитися зі стандартним змістом типового проекту організації робочого місця, звернути увагу на узагальнюючий показник організації праці на робочих місцях (К _орм), який визначається за формулою:

К_орм = ,

де N_тип – кількість робочих місць, що відповідають типовим проектам;

N_заг – загальна кількість робочих місць у підрозділі або на підприємстві.

Особливого значення набуває атестація робочого місця, яка містить в собі комплексну оцінку кожного робочого місця на його відповідність передовому технічному та організаційному рівню, який забезпечує ріст продуктивності праці та високу якість продукції.

Слід звернути увагу на етапи проведення атестації робочого місця та на зміст її рівнів: технологічний, організаційний, умови праці та техніка безпеки.

Загальний коефіцієнт атестації робочих місць розраховується як середньоарифметична величина всіх трьох показників

За підсумками перевірки приймається одне з трьох рішень: атестувати робоче місце (коеф.= 1), раціоналізувати робоче місце (коеф.= 0.5), ліквідувати робоче місце( коеф.=0). Робоче місце вважається атестованим при дотриманні таких умов:

1. Повністю відсутній коефіцієнт з ознакою 0.

2. У кожній групі елементів може бути не більше однієї оцінки 0,5.

3. Кожний з групових та інтегральний показник мають значення не нижче 0,9 (для робітників) та 0,87 (для службовців).

Робоче місце на якому не дотримується хоча б одна з перелічених умов, вважається неатестованим.

Вчасна раціоналізація робочих місць, яка проводиться за підсумками атестації, дозволяє підприємствам підтримувати високий рівень їх організації, що, у свою чергу, сприяє росту ефективності виробництва.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Поняття робочого місця, організації робочого місця.

2. Класифікація робочого місця.

3. Вимоги до оснащення та планування робочих місць.

4. Основні види обслуговування робочих місць та їх структура.

5. Основні принципи обслуговування робочих місць.

6. Існуючі системи та форми обслуговування робочих місць.

7. Порядок розробки організації обслуговування робочих місць.

8. Охарактеризуйте організацію роботи за атестацією та раціоналізацією робочих місць.

Тема 7. ТРУДОВИЙ ПРОЦЕС ТА ЙОГО РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ

Важливим напрямком проектування та раціоналізації трудових процесів є удосконалення прийомів та методів праці.

Перш за все треба уяснити, що прийом – це частина методу. Якщо метод праці являє собою спосіб виконання даної роботи, то прийом – тільки спосіб виконання повторювальних елементів виробничої операції (установка деталі, управління машиною та інше).

Студент має знати, що основу вдосконалення прийомів та методів праці складають упровадження у виробництво науково-технічних досліджень та передовий виробничий досвід. Усі наукові розробки щодо вдосконалення методів праці також засновані на його вивченні та узагальненні.

Ефективність будь-якого трудового процесу, якість продукції та послуг, значною мірою залежать від прийомів і методів праці, що застосовуються на підприємстві. Тому для підтримання організації праці на належному рівні велике значення має виявлення та використання раціональних прийомів та методів праці, проектування оптимальних способів виконання виробничих завдань.

Студенту слід звернути увагу на етапи, з яких складається процес вивчення проектування та впровадження раціональних методів та прийомів праці.

Основним показником ефективності організації трудового процесу є трудомісткість або робочий час.

Економічним критерієм вибору раціонального методу праці може бути таке співвідношення:

В _р = С ( Т _шт.1 – Т _шт.2) х К х Ч,

де В _р – витрати на раціоналізацію трудового процесу;

С – годинна тарифна ставка робітника, яка відповідає даному розряду роботи (грн);

Т _шт.1 та Т _шт.2 – норма часу на операцію до та після раціоналізації прийомів та методів праці;

К – повторювальність операції на робочому місці за рахунком на рік;

Ч – кількість робітників, які зайняті виконанням даної операції.

Кількісна оцінка ступеня раціональності прийомів та методів праці визначається за допомогою коефіцієнта раціональності прийомів праці:

К пмп = 1 - ,

де t шт.в. - t шт.п.- середні затрати часу на виконання операції по групі робітників, що вивчаються, та передових;

Тзм - змінний фонд часу;

Ч - чисельність робітників у групі, яка вивчається.

Слід відмітити, що економія часу не єдиний критерій ефективності застосованих прийомів і методів праці. Ця економія не повинна призводити до погіршення умов праці співробітників, порушення правил експлуатації обладнання, зниження якості продукції. Тільки за таких умов раціоналізація трудового процесу може бути визнана доцільною і ефективною.

Раціональність методів праці робітників можна також визначити за допомогою коефіцієнта пристосованості раціональних методів праці (К р.м.п.):

Кр.м.п. = ,

де Чр.м.п – чисельність робітників, для яких розроблені та використовуються карти раціональних методів праці;

Чсп - середньоспискова чисельність робітників;

Vф, Vн – обсяг робіт, який фактично виконується відповідно до карт раціональних методів праці, та обсяг усіх робіт, для яких такі карти розроблені та затверджені.

Кількісна оцінка ступеня раціональності прийомів та методів праці може бути здійсненою і за допомогою коефіцієнта (К м.пр.), який розраховується за даними про виконання норм виробітку:

К м.пр. = ,

де Чн.н. та Чн.с. – чисельність робітників, що не виконують норми виробітку та такі, що виконують норми виробітку нижче від середнього рівня по цеху;

q1 та q2 – % виконання норм виробітку вищевказаними робітниками, відповідно;

Ч заг – загальна чисельність робітників у цеху;

Н сер – коефіцієнт середнього рівня виконання норм виробітку.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Методи та прийоми праці, їх взаємозв’язок та відмінність.

2. Вимоги до організації трудового процесу.

3. Вимоги до проектування трудового процесу.

4. Етапи проектування та впровадження раціональних методів та прийомів праці.

5. Засоби виявлення раціональних прийомів та методів праці.

6. У чому полягає економічний критерій вибору раціональних методів праці?