Устаткування

Устаткування для заливання етикетки смолою включає: комп’ютерний блок, змішувач, розподільну головку, вакуумний стіл. У змішувач подається смола і отверджувач. Витрата смоли — 0,2 г на 1 см².

Аркуш для заливання має розмір від 40 ´ 40 до 50 ´ 70 см із віддрукованими етикетками. Етикетка має бути надсічена, щоб смола не розтікалась. Для надсікання використовують вирубні преси. Вирубування не може бути наскрізним.

Підготовлений аркуш кладуть на вакуумний стіл і фіксують. Голки встановлюються над відповідними етикетками і здійснюється заливання. Потім голки переміщуються на наступну ділян­ку. Сушіння проводять при кімнатній температурі на стелажах 18-24 години або інфрачервоною сушкою за 10 хвилин.

Після сушіння аркуші з етикетками вкладають в стопу, перекладаючи тонким силіконовим папером, щоб уникнути злипання. В приміщенні повинна бути ідеальна чистота, температура 20-25⁰С і вологість менше 50 % [3].

Термографія

Термографія — оздоблення віддрукованих зображень спеціальними термопорошками, які змінюють рельєф відбитка під дією теплового випромінювання.

Аркуш паперу, віддрукований будь-яким способом друку, подається в термографічну машину, де на вологу фарбу наноситься спеціальний порошок, який, розплавлюючись, утворює об’єм. Зображення набуває опуклої форми над поверхнею паперу. Цей об’єм відчувається під рукою і кидається в око. В цей об’єм можна додати колір, ефект іскріння та ін.

Використовують такі ЗМ: папір, картон, самоклеючі плівки ПВХ, пластики, метали, тканини.

Застосування: книги для сліпих, етикетки, упаковка, цінники, фірмові папки, бланки, вітальні листівки, візитки, календарі. Термографія повинна придавати віддрукованій продукції респектабельний вигляд, прикрашати її.

Для цього застосовують великий асортимент порошків:

· прозорі різної грануляції;

· кольорові: пастельні та яскраві;

· металізовані;

· святкові;

· перламутрові;

· з іскрами;

· флуоресцентні;

· для флокування;

· які світяться;

· порошки з реальним запахом.

Машини для термографії:

- з ручною подачею аркушів для невеликих об’ємів;

- напівавтомати з продуктивністю 1200-1800 арк./год;

- автомати з продуктивністю 10 тис. арк./год. [2].

Брайлівський друк

Луї Брайль (1809-1852) винайшов простий шрифт із комбінації лише шести крапок — три крапки у висоту й дві в ширину. В 1824 році 15-літній юнак завершив працю над цією шестикрапковою системою шрифту, а в 1829 році опублікував свій унікальний метод письма, який нині називають його ім’ям. Ним можна відображати букви, цифри, розділові знаки, математичні, хімічні, нотні знаки.

Існує 63 комбінації шести крапок. Для позначення перших десяти літер використано верхні і середні крапки.

Для кожної з наступних десяти букв було додано нижню крапку зліва.

Для останніх шести літер додавалось обидві нижні крапки.

У зв’язку з комп’ютеризацією зараз використовують семи- та восьмикрапкову систему, яка дозволяє кодувати 256 літер і знаків.

Шрифтом Брайля друкують трафаретним способом, роблять тиснення спеціальними голками або пуансонами на папері або полімерній основі, останнім часом використовують термографію (друкують спеціальними пастами, що містять піноутворювачі) [4, 6].

Одержання об’ємних зображень способом наведення зору

Суть застосовуваного явища ґрунтується на повторюваності візерункових смуг, які для нормальної чіткості зору сприймаються як однорідна площина. Тільки зміна способу розглядання дає змогу побачити сховану в них тривимірність.