Оцінювання знань студентів заочної форми навчання

Навчання і наукова праця студентів заочної форми навчання скла­дається з трьох компонент, що підлягають оцінюванню та нараху­ванню балів:

1) аудиторна компонента: відвідування всіх видів навчальних занять згідно з навчальними планами і розкладом. При вивченні дис­ципліни з формою контролю «іспит» кількість балів, яку може отримати студент, – 25. При вивченні дисципліни з формою конт­ролю ПМК вона складає 30 балів (табл. 1);

2) міжсесійна компонента: виконання індивідуальних завдань, про­ходження аудиторного тестування, відвідування консультацій, са­мос­тійна робота над підручниками з оформленням конспекту, підготовка до іспиту або ПМК. З дисципліни з підсумковим конт­ролем у формі іспиту максимальна кількість балів складає 35, ПМК – 50 балів;

3) екзаменаційно-залікова компонента: складання студентом іспиту або проходження ним підсумкового модульного контролю з дис­ципліни з підсумковим контролем у формі іспиту максимальна кількість балів складає 40, у формі ПМК – 20 балів.

Явка на іспит або ПМК є для студента обов’язковою.

Кількість балів, отриманих студентом зі змістового модуля «Основи охорони праці» в міжсесійний період і під час навчально-лабораторної сесії, заноситься викладачем до відомості обліку поточної і підсумкової успішності та до індивідуального плану студента.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Визначте зміст поняття «охорона праці»:

а) це система заходів з поліпшення навколишнього середовища і пожежної безпеки;

б) це система правових соціально-економічних, організаційно-тех­нічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних захо­дів та засобів, спрямованих на зберігання життя здоров’я і пра­цездатності працівників;

в) це система заходів з техніки безпеки;

г) усе вищеназване у пунктах а) і в).

2. Сфера дії Закону України «Про охорону праці»:

а) дія Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, та на всіх працівників;

б) дія Закону поширюється на всіх юридичних осіб;

в) дія Закону поширюється на всіх фізичних осіб;

г) дія Закону поширюється на всіх працівників.

3. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці:

а) вся відповідальність за стан охорони праці покладена на праців­ників;

б) роботодавець відповідає матеріально за порушення актів з охо­рони праці;

в) пріоритет життя і здоров’я працівників, соціальний захист пра­цівників, використання економічних методів управління охоро­ною праці, встановлення єдиних вимог з охорони праці;

г) держава не втручається в стан охорони праці на підприємстві.

4. Працівник під час укладання трудового договору має право:

а) на умови праці на робочому місці, що відповідають вимогам за­конодавства;

б) бути проінформованим про наявність небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

в) влаштовуватись лише на таку роботу, яка за медичним виснов­ком не протипоказана йому за станом здоров’я;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

5. На які пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці має право працівник?

а) пільг немає;

б) безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуван­ням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами;

в) оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скоро­чену тривалість робочого часу, оплату праці у підвищеному роз­мірі, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію;

г) усе вищеназване у пунктах б) і в).

6. Яка організація відшкодовує шкоду, заподіяну працівникові внас­лідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника на робочому місці?

а) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на вироб­ництві;

б) власник підприємства, на якому працював постраждалий;

в) Пенсійний фонд;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

7. Чи надаються законодавством додаткові пільги жінкам з питань охорони праці?

а) жінки у трудових правовідношеннях рівні з чоловіками;

б) законодавством обмежується застосування праці жінок на важ­ких роботах і зі шкідливими умовами, затверджено граничні норми піднімання і переміщення важких речей, надаються піль­ги за виконання материнських функцій;

в) жінкам надаються додаткові оплачувані відпустки на період вагітності і після пологів;

г) усе вищеназване у пунктах б) і в).

8. Чи користуються пільгами в галузі охорони праці неповнолітні віком до 18 років?

а) неповнолітні не користуються пільгами;

б) тільки залежно від віку скорочується тривалість робочого тижня;

в) користуються пільгами щодо відпусток, тривалості робочого часу, застосування праці на важких роботах і зі шкідливими умо­вами праці, у нічний час і у вихідні дні, для них затверджено граничні норми піднімання важких речей:

г) усе вищеназване у пунктах а) і б).

9. Назвіть основні зобов’язання роботодавця щодо створення на ро­бочому місці умов праці відповідно до нормативно-правових актів:

а) створює відповідні служби, які вирішують питання охорони праці, затверджує інструкції, положення з охорони праці;

б) впроваджує прогресивні технології та техніку, позитивний до­свід з охорони праці;

в) забезпечує належне утримання будівель, споруд, обладнання й устаткування;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

10. Назвіть основні обов’язки працівників у створенні безпечних і здо­рових умов праці:

а) старанно ставитись до всіх видів навчання; знати зміст трудо­вого договору колективу з власником; дбати про особисту без­пеку і здоров’я, а також оточуючих;

б) дотримуватись вимог безпеки, виконувати всі розпорядження і вказівки роботодавця;

в) користуватися спецодягом і спецвзуттям, проходити у встанов­леному порядку медичні огляди, знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводжен­ня з машинами і механізмами;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

11. Які відомства здійснюють державний нагляд за дотриманням за­конодавства про охорону праці?

а) органи Державного департаменту пожежної безпеки, органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби, Держгірпромнагляду;

б) прокуратура;

в) облдержадміністрації;

г) Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

12. Згідно з Законом «Про охорону праці» хто має право здійснювати громадський контроль за дотриманням законодавства про охо­рону праці?

а) Партія зелених;

б) ради народних депутатів;

в) професійні спілки та уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці;

г) ради ветеранів праці.

13. На підприємстві працює менше 50 осіб. Хто може виконувати функції служби охорони праці?

а) один із заступників керівника;

б) у порядку сумісництва – особи, які мають відповідну підготовку;

в) роботодавець;

г) будь-який працівник, якому доручить цю справу роботодавець.

14. Які види інструктажів проводяться з працівниками підприємства?

а) вступний і цільовий;

б) первинний;

в) повторний і позаплановий;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

15. Хто проводить первинний інструктаж на робочому місці?

а) керівники тих структурних підрозділів, у безпосередній підле­глості яких перебувають працівники;

б) спеціаліст служби охорони праці;

в) роботодавець;

г) інспектор Держгірпромнагляду.

16. Хто здійснює фінансування охорони праці на підприємстві?

а) Фонд соціального страхування від нещасних випадків та профе­сійних захворювань на виробництві;

б) роботодавець;

в) державний бюджет;

г) інвестори.

17. За які порушення у сфері охорони праці застосовують штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які використовують най­ману працю?

а) за невиконання зобов’язань колективного договору;

б) за небажання підлеглих вивчати правила, норми, інструкції з охорони праці;

в) за порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охо­роною праці;

г) усе вищеназване у пунктах а) і б).

18. Основні причини виробничого травматизму на підприємствах:

а) конструктивні недоліки обладнання, відсутність захисних і запобіжних засобів чи огороджень;

б) неправильна організація робіт, недотримання правил безпечної праці, низька виробнича дисципліна;

в) ненормальні метеоумови праці, порушення правил особистої гігієни, недостатня освітленість виробничих приміщень;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

19. У разі нещасного випадку на підприємстві з втратою працездат­ності не менше одного дня створюється комісія з розслідування. Її дії:

а) організовує медичну допомогу потерпілому і протягом трьох діб обстежує місце випадку;

б) протягом трьох діб обстежує місце випадку, опитує очевидців і потерпілого, розглядає відповідність умов праці вимогам нор­мативно-технічній документації, складає акти за формами Н-1 та Н-5;

в) обстежує місце випадку, складає протягом 10 діб акти за фор­мами Н-1 та Н-5 і направляє на затвердження роботодавцю;

г) визначає матеріальну шкоду і ступінь вини роботодавця і потерпілого.

20. Якщо комісія з розслідування нещасних випадків встановила, що ушкодження здоров’я працівника на виробництві сталося внаслі­док порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, тоді:

а) розмір одноразової допомоги потерпілому зменшується, але не більш як на 50 відсотків;

б) це не впливає на розмір одноразової допомоги потерпілому;

в) це є підставою відмовити потерпілому в одноразовій допомозі;

г) розмір зменшення одноразової допомоги потерпілому норма­тивно-правовими документами не обмежується.

21. Які нещасні випадки визна­ються ко­місією з розслідування такими, що не пов’язані з виробництвом?

а) під час використання працівником в особистих цілях транспорт­них засобів, що належать підприємству;

б) під час скоєння ним злочину;

в) у разі смерті або самогубства;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

22. Як класифікуються небезпечні та шкідливі виробничі фактори за стандартом (природою їхньої дії на організм людини)?

а) сльозогінні, потогінні, слиногінні;

б) діючі на органи зору, слуху, нюху;

в) хімічні, фізичні, біологічні, психофізіологічні;

г) усе вищеназване у пунктах а) і б).

23. Які небезпечні шкідливі виробничі фактори відносяться до фізич­них?

а) рухомі машини і механізми, гірські породи;

б) підвищена запиленість і загазованість повітря, підвищена або понижена температура повітря, його вологість, барометричний тиск, підвищена напруга;

в) недостатня освітленість робочої зони, гострі краї, зазори;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

24. Які пільги та компенсації надаються працівникам за наявність шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важ­кість і напруженість трудового процесу?

а) право на пенсію за віком на пільгових умовах;

б) видача молока, додаткова відпустка до основної, встанов­лю­ється скорочений робочий день;

в) доплати у вигляді: підвищення тарифних ставок та посадових окладів, надбавок до ставок і окладів;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

25. Якими показниками характеризується мікроклімат виробничих приміщень.

а) яскравістю освітлення, загазованістю повітря;

б) температурою, вологістю, швидкістю руху повітря і тепловим випромінюванням;

в) наявністю вентиляції та опалення;

г) шумом, вібрацією та електромагнітними випромінюваннями.

26. До якого ступеня небезпечності дії на організм людини відносять­ся такі шкідливі речовини: ртуть, озон, фосген?

а) 1-й – надзвичайно небезпечні;

б) 2-й – дуже небезпечні;

в) 3-й – помірно небезпечні;

г) 4-й – мало небезпечні.

27. З метою забезпечення нормальних метеорологічних умов на ви­робництві застосовують:

а) теплоізоляцію обладнання;

б) відкриття або закривання фрамуг, дверей;

в) вентиляцію, кондиціювання, опалення, раціональну теплоізо­ляцію;

г) настільні вентилятори.

28. Які заходи для зниження несприятливого впливу хімічних речовин застосовують на виробництві?

а) впровадження нових технологічних процесів, які виключають використання шкідливих речовин;

б) комплексну механізацію і автоматизацію технологічних про­цесів;

в) місцеву вентиляцію і використання засобів індивідуального за­хисту;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

29. Якщо освітлення виробничих приміщень не відповідає санітарним нормам, то:

а) погіршується зір, ускладнюється орієнтація в просторі, знижу­ється продуктивність праці, виникає передчасна втома;

б) людина може заснути на робочому місці;

в) погіршується настрій, зникає бажання працювати;

г) продуктивність праці не змінюється.

30. Які одиниці виміру використовують при вимірюванні освітле­ності робочого місця?

а) Люкс;

б) Ватт;

в) Джоуль;

г) усе вищеназване у пунктах б) і в).

31. Які колективні засоби та методи використовуються для захисту працівників від тривалої дії інтенсивного шуму?

а) видають антифони, протигази працівникам;

б) знижують шум у джерелі його виникнення – звукоізоляцією, ек­рануванням, акустичною обробкою приміщень;

в) зменшують кількість обладнання і машин у приміщенні;

г) збільшують тривалість перерв.

32. Назвіть засоби індивідуального захисту, якими забезпечують пра­цівників, що працюють у несприятливих умовах:

а) респіраторами, протигазами;

б) перев’язувальними матеріалами і халатами;

в) модельним взуттям, спортивним одягом, шоломами;

г) спецодягом, спецвзуттям, спецрукавичками, рукавицями, каска­ми, навушниками, окулярами і щитками для зварювальників.

33. Які системи центрального опалення використовують на сучасних підприємствах торгівлі?

а) водяне і парове;

б) повітряне і панельне;

в) усе вищеназване у пунктах а) і б);

г) тільки водяне.

34. Які схеми механічної вентиляції застосовують на торговельних підприємствах і підприємствах масового харчування?

а) припливну;

б) витяжну;

в) припливно-витяжну;

г) усе вищеназване.

35. За рахунок чого досягається безпека праці на виробництві?

а) забезпеченням безпеки виробничого устаткування, виробничих процесів, а також будівель і споруд;

б) якісним проектуванням і виготовленням обладнання та устатку­вання;

в) високоякісними навчанням та інструктажами, дотриманням са­нітарних норм;

г) усе вищеназване у пунктах б) і в).

36. Назвіть основні вимоги безпеки до технологічного обладнання і процесів:

а) використання сучаснішого і безпечнішого обладнання, застосу­вання комплексної механізації та автоматизації технологічних процесів;

б) створення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці, дотри­мання вимог виробничої ергономіки;

в) застосування устаткування, яке своєчасно інформує про небез­пеку і автоматично відключає виробниче обладнання;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

37. Яке нижченазване обладнання відноситься до посудин, що працю­ють під тиском?

а) водогрійні котли, що працюють під тиском води з температу­рою вище 115 °С;

б) балони, призначені для транспортування і зберігання зріджених, стиснених і розчинених газів під тиском, вищим 0,07 МПа (0,7 кгс/см2);

в) усе вищеназване у пунктах а) і б);

г) бочки з бензином, що зберігаються на складах у літню пору.

38. Які можливі причини вибуху посудин, що працюють під тиском?

а) використання при виготовленні неякісного металу і відсутність перевірки його якості;

б) недостатня механічна міцність, підвищення тиску понад робо­чий, сильний удар, несправність арматури, перегрів, порушення технологічного процесу;

в) залишення котелень і компресорних установок без нагляду спе­ціаліста;

г) відсутність або несправність сигналізаторів рівня води у вироб­ничих котлах.

39. До технічних засобів безпеки вантажопідйомних кранів відно­сяться:

а) кінцеві вимикачі, обмежувачі вантажопідйомності, обмежувачі перекосу крана, вказівки кута нахилу, анемометри;

б) пристрої проти викрадення, анемометри;

в) обмежувачі швидкості руху, сигнали;

г) усе вищеназване у пунктах б) і в).

40. Назвіть негативні фактори, що впливають на стан здоров’я ко­ристувачів комп’ютерів.

а) нераціональне освітлення робочих місць;

б) статичне напруження м’язів спини, шиї, рук і ніг;

в) отрути від матеріалів корпусу і плат ПК і монітора, виділення озону при роботі з лазерним принтером;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

41. На які класи поділяються виробничі приміщення за ступенем не­безпеки ураження електричним струмом?

а) приміщення без підвищеної і з підвищеною небезпекою;

б) приміщення особливо небезпечні;

в) усе вищеназване у пунктах а) і б);

г) безпечні і надзвичайно небезпечні.

42. Назвіть можливі причини ураження електричним струмом.

а) дотик до струмопровідної частини, або до неструмопровідної, що опинилась під напругою;

б) користування несприятливим електрообладнанням чи електро­інстру­ментами;

в) дотик до оголеного дроту;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

43. Які ураження може отримати працюючий від дії електричного струму?

а) місцеві електротравми;

б) місцеві електротравми, електричні удари;

в) почервоніння шкіри;

г) обпалення шкіри.

44. Назвіть основні фактори, що впливають на наслідки ураження елек­тричним струмом.

а) величина, вид і частота струму, напруга мережі, електричний опір тіла людини, тривалість дії струму, схема дотикання лю­дини до ланцюга струму, напрям проходження струму через тіло людини, індивідуальні особливості людини;

б) наявність засобів індивідуального захисту;

в) колір шкіри і волосся;

г) матеріал підошви взуття, настрій, стать.

45. Назвіть технічні способи і засоби захисту працівників від ура­ження електричним струмом.

а) призначення керівника робіт, цільові інструктажі, спецодяг і спецвзуття, діелектричні рукавички, килимки діелектричні;

б) ізоляція струмопровідних частин, використання автоматичних запобіжників, інструктажі;

в) низька напруга, ізоляція струмопровідних частин, захисне за­землення із зануленням, огороджувальні пристрої, попереджу­вальна сигналізація, сигналізація, запобіжні пристрої;

г) усе вищеназване у пунктах а) та б).

46. Які збитки спричиняє пожежа на виробництві?

а) руйнування будівель, утворення отруйних продуктів горіння (дим);

б) паніка персоналу і відвідувачів;

в) ураження органів дихання, смерть від високих температур;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

47. До якої категорії за вибухопожежною і пожежною небезпекою відносяться приміщення, в яких зберігаються горючі гази з ниж­ньою концентраційною межею спалахування в повітрі (10 %) і рідини з температурою спалаху до 28 °С (склади побутової хімії, олійноекстрактні заводи)?

а) категорія А;

б) категорії Б і В;

в) категорії Г;

г) категорія Д.

48. Протипожежний режим на виробництві включає:

а) утримання робочих місць у чистоті і порядку; дотримання порядку огляду і зачинення приміщень після закінчення роботи;

б) навчання працівників правилам пожежної безпеки;

в) дотриманням правил збереження товарно-матеріальних цін­ностей;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

49. До вогнегасних засобів відносяться:

а) вода, сніг, лід, покривала з синтетичних волокон;

б) вода, пісок, порошки, інертні гази, брезентові покривала, піна;

в) глина, попіл, пісок, піна;

г) глина, сніг, покривала брезентові чи вовняні.

50. Назвіть заходи з обмеження поширення вогню, які передбачені при будівництві промислових об’єктів:

а) поділ об’єктів протипожежними перегородками;

б) поділ будинків протипожежними стінами, дверима;

в) влаштування протипожежних розривів між будівлями, спору­дами;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).

51. Назвіть загальні принципи послідовності надання першої допомо­ги постраждалому:

а) усунути дію на організм небезпечних факторів, визначити ха­рактер та тяжкість травми;

б) здійснити заходи для врятування потерпілого;

в) викликати швидку медичну допомогу чи вжити заходів щодо транспортування потерпілого;

г) усе вищеназване.

52. Назвіть первинні засоби пожежогасіння.

а) пожежні крани, вогнегасники, бочки з водою, багри, ломи, сокири, відра, кішки;

б) дренчерні установки;

в) спринклерні установки;

г) усе вищеназване у пунктах а), б) і в).