Методи та прилади для радіометричного і дозиметричного контролю та вимірювання
Організм людини не відчуває іонізуючих вимірювань, тому при роботі з радіоактивними речовинами необхідно проводити систематичний індивідуальний та загальний контроль доз опромінення. Прилади дозиметричного контролю і вимірювання, по суті, компенсують людині відсутність органів чуття на іонізуючі випромінювання.
Всі прилади для радіометричного та дозиметричного контролю і вимірювання підрозділяються на 4 групи: для вимірювання зовнішніх потоків радіоактивного випромінювання — дозиметри; для вимірювання рівнів забруднення — індикатори рівнів та радіометри; для індивідуального дозиметричного контролю — індивідуальні дозиметри; для вимірювання радіоактивності повітря та води. Дозиметричні прилади складаються з давача (іонізаційна камера, газовий чи сцинтиляційний лічильник) та вимірювального блока, який складається з підсилювача, блока живлення та вимірювального приладу. Такими приладами можна регіструвати заряджені частинки, гамма-випромінювання та нейтрони.
Робота приладів для радіометричного та дозиметричного контролю базується на таких основних методах вимірювання: іонізаційний метод, який полягає у здатності радіоактивного випромінювання іонізувати повітря; сцинтиляційний метод, який полягає у здатності деяких кристалів, газів та розчинів випромінювати світло при проходженні через них іонізуючого випромінювання; фотографічний метод, який полягає у здатності фотографічної емульсії чорніти під впливом іонізуючого випромінювання.
ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ
ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ВИПРОМІНЮВАННЯ
РАДІОЧАСТОТНОГО ДІАПАЗОНУ
2.10.1. ДЖЕРЕЛА ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ РАДІОЧАСТОТ,
КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ
ЗА ЧАСТОТНИМ СПЕКТРОМ
Розрізняють природні та штучні джерела електромагнітних полів (ЕМП). В процесі еволюції біосфера постійно знаходилась та знаходиться під впливом ЕМП природного походження (природний фон): електричне та магнітне поля Землі, космічні ЕМП, в першу чергу ті, що генеруються Сонцем. У період науково-технічного прогресу людство створило і все ширше використовує штучні джерела ЕМП. В теперішній час ЕМП антропогенного походження значно перевищують природний фон і є тим несприятливим чинником, чий вплив на людину з року в рік зростає. Джерелами, що генерують ЕМП антропогенного походження є телевізійні та радіотрансляційні станції, установки для радіолокації та радіонавігації, високовольтні лінії електропередач, промислові установки високочастотного нагрівання, пристрої, що забезпечують мобільний та сотовий телефонні зв'язки, антени, трансформатори і т. п. По суті, джерелами ЕМП можуть бути будь-які елементи електричного кола, через які проходить високочастотний струм. Причому ЕМП змінюєтьсй з тою ж частотою, що й струм, який його створює.
Електромагнітні поля характеризуються певною енергією, яка поширюється в просторі у вигляді електромагнітних хвиль. Основними параметрами електромагнітних хвиль є: довжина хвилі Я, м; частота коливання /, Гц; швидкість поширення радіохвиль с, яка практично дорівнює швидкості світла с = 3 • 108 м/с. Ці параметри пов'язані між собою наступною залежністю:
=c/f. (2.39)
Залежно від частоти коливання (довжини хвилі) радіочастотні електромагнітні випромінювання поділяються на низку діапазонів (табл. 2.19).
Таблиця 2.19 Спектр діапазонів електромагнітних випромінювань радіочастот
№ зп. | Назва діапазону частот | Діапазон частот, Гц | Діапазон довжин хвиль, м | Назва діапазону довжин хвиль |
Низькі частоти (НЧ) | 3*104— 3*105 | 104— 103 | Довгі (кілометрові) | |
Середні частоти (СЧ) | 3*105— 3*106 | 103— 102 | Середні (гектаметрові) | |
Високі частоти (ВЧ) | 3*106— 3*107 | 102— 10 | Короткі (декаметррві) | |
Дуже високі частоти (ДВЧ) | 3*107— 3*108 | 10—1 | Ультракороткі (метрові) | |
Ультрависокі частоти (УВЧ) | 3*108— 3*109 | 1-10-1 | Дециметрові | |
Надвисокі частоти (НВЧ) | 3*109— 3*1010 | 10-1— 10-2 | Сантиметрові | |
Надзвичайно високі частоти (НЗВЧ) | 3*1010— 3*10" | 10-2— 10-3 | Міліметрові |
Примітка: діапазони частот та довжин хвиль включають верхнє значення параметра і виключають нижнє.