Ринкова рівновага. Утворення ринкової ціни та її роль

Основні поняття та припущення

Дослідження пове­дінки учасників ринкової системи спирається на ряд базових понять, таких як економічні ресурси (блага), альтернативна вартість, ефективність, і фундаментальних припущень, найважливішими з яких є:

§ принцип рідкісності або обмеженості ресурсів,

§ закон спадної віддачі;

§ принцип раціональності поведінки мікроекономічних суб’єктів(основним мотивом є максимізація вигоди на основі порівняння витрат)

Будь-який економічний вибір пов’язаний з оцінкою альтернативної вартості рішення.

Альтернативна вартість – це цінність втрачених можливостей; це кількість одного блага, якою необхідно пожертвувати заради одержання додаткової одиниці іншого блага.

Спадна віддача факторів виробництва полягає у тому, що за певних обставин з нарощуванням використання одного ресурсу за незмінних обсягів інших кожна додаткова одиниця змінного ресурсу дає все менше продукції за одиницю часу. Цей закон обмежує кількість окремих ресурсів у процесі виробництва, вимагає пошуку оптимального співвідношення між основними факторами виробництва. Відображенням закону спадної віддачі є закон зростаючих альтернативних витрат.

ТЕМА 4. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Попит – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару. Попит, як взаємозв’язок ціни і кількості, можна зобразити графічно у вигляді кривої попиту (рис.2.1).

Рис. 2.1. Попит на яблука за день

Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує __________зв’язок: обсяг попиту ____________зі зростанням ціни і _____________зі зниженням ціни.

Математичним виразом закону попиту є функція попиту: Q_D=f(P),деQ_D – обсяг попиту на товар, D – попит, P– ціна товару.

Лінійна функція попиту описується рівнянням: Q_D=a–b·P.

Ціна є основною детермінантою попиту, зміна якої спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на даній кривій попиту. Нецінові детермінанти попиту спричиняють зміни у попиті, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту: праворуч-вгору, якщо попит зростає, і ліворуч-вниз, якщо попит скорочується: смаки і уподобання споживачів; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; кількість споживачів на ринку; очікування споживачів відносно майбутніх цін.

Відповід­но до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють: нормальні товари і нижчі товари предмети розкошу

Розрізняють два види сполучених товарів: товари-субститути товари-комплементи

З врахуванням нецінових детермінант попиту функція попиту може бути представлена формулою: Q_D = f(P, N_D) , де N_D – нецінові детермінанти попиту.

Аналіз пропонування

Пропонування – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару. Конкретна кількість товару, яку продавці бажають та можуть продати на ринку за деякий період часу за певного значення ціни називається обсягом пропонування

Закон пропонування твердить, що між ціною та обсягом пропонуван­ня існує _________зв’язок: обсяг пропонування ________з підвищенням ціни і ________ зі зниженням ціни. Математичним виразом закону пропонування є функція пропонування: Q_S=f(P), деQ_S – обсяг пропонування товару, - пропонування.

Лінійна функція пропонування може бути описана рівнянням: Q_S= – c+d·P

Графічним відображенням функції пропонування є крива пропонування (рис. 2.4).

рис. 2.4

Зміни ціни - зміни в обсязі пропонування - рух між точками на кривій пропонування (рис. 2.4).

Нецінові детермінанти - зміни у пропонуванні, -зміщення всієї кривої пропонування праворуч-вниз, якщо пропонування зростає, і ліворуч-вгору, якщо пропонування скорочується (рис. 2.5).До нецінових детермінант пропонування належать: ціни ресурсів; технології виробництва; кількість продавців на ринку; податки та дотації; зміни цін інших товарів; очікування зміни цін. З врахуванням нецінових детермінант функція пропонування може бути представлена формулою: Q_S = f(P, N_S), де N_S – нецінові детермінанти пропонування.

Ринкова рівновага. Утворення ринкової ціни та її роль

. Взаємодія попиту і пропонування визначає ринкову рівновагу. Ринкова рівновага – це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропонування збігаються. Криві попиту і пропонування в точці кількісно-цінової рівноваги перетинаються (рис. 2.6).

рис. 2.6

Рівновага окремого ринку певного товару, називається частковою рівновагою. Її умовою є: Q_D=Q_S

Якщо ціна відхиляється вгору від рівноважної, з’являється надлишок товарів у продавців, загострення конкуренції змушує їх знижувати рівень ціни до рівноважного, а якщо ціна опустилась нижче за рівноважну, то виникає дефіцит товарів і, користуючись конкуренцією серед покупців, продавці піднімають ціну (рис. 2.7). Отже, зміна ціни повертає ринок до попередньої рівноваги. Точка рівноваги є стійкою, а коливання ціни відіграє роль механізму саморегулювання ринкової системи. Але рівновага може змінитися під впливом будь-якої з нецінових детермінант. Точка рівноваги переміщується в нове положення і не повертається назад, ринкова система набуває нової рівноваги з іншими параметрами рівноважних цін і обсягу (рис.2.8). Якщо на ринку за інших рівних умов зростає лише попит, то рівноважна ціна і рівноважний обсяг продукції зростуть; якщо зростає лише пропонування, то рівноважна ціна зменшиться, а рівноважний обсяг зросте (і навпаки), Якщо одночасно зростають і попит, і пропонування, рівноважний обсяг продукції зросте (і навпаки), але вплив на рівноважну ціну є невизначеним, він залежить від ступеня взаємних змін попиту та пропонування . Рівноважна ціна зменшиться, якщо попит зросте в меншій мірі, ніж пропонування, і зросте, якщо попит зростає в більшій мірі, ніж пропонування.

Зміни параметрів ринкової рівноваги також можуть відбуватись в результаті втручання держави, коли вона встановлює податок на виробників або надає їм субсидію. Виробники розглядають податки як збільшення витрат виробництва, що за інших рівних умов означає скорочення пропонуван­ня, крива пропонування зміщується ліворуч. Зміщення кривої пропонування залежить не тільки від величини податку, але й від способу його стягнення.

Податок може стягуватись як певна сума з одиниці товару або як відсоток до ціни товару. У ви­падку встановлення податку з одиниці товару на виробників крива пропонування зміщується паралельно до по­чаткової на величину податку по вертикалі, точка рівноваги зміщуєть­ся з до (рис. 2.9).

У точці нової рівноваги ціна пропонування P_S, яка визначає виторг продавців, відрізняється від рівноважної – ціни попиту , за якою купують товар покупці, на величину податку: P_D=P_S+Т.

За рівнянням рівноваги: а–b·(P_S+Т) = – c+d·P_S можна Параметри нової рівноваги після вве­дення податку також можуть бути визначені шляхом корекції рівняння пропонування:

З встановленням відсоткового податку крива пропонування також зміщується ліворуч, але не паралельно до попередньої. У цьому випадку змінюється і точка перетину кривої пропонування з відповідною віссю, і кут її нахилу, оскільки має місце непропорційне зростання рів­нів цін для різних обсягів пропонування (рис.2.10).

Як і у випадку податку як суми з одиниці товару, ціна пропонування відрізняється від ціни попиту , але співвідношення між ними інше: P_D=(1+t)·P_S, де t – ставка податку.