Лекція 7.2 Технічне нормування праці. Суть, завдання, методи нормування праці

План лекції: 1) Планування трудового процесу. 2) Норма часу, норма виробітку, норма обслуговування, норма чисельності. 3) Методи визначення норми часу. 4) Фотографія робочого дня, хронометраж.

Рекомендована література: [ 3, 10, 12, 16, 18, 21, 27 ]

Серед значної кількості функцій організації виробничої діяльності на підприємстві важливе місце займаютьпланування трудового процесу і нормування праці.

Планування трудового процесуможна визначити як функцію, що конкретизує трудову діяльність окремого робітника або групи робітників у певних виробничих умовах з метою отримання найбільш досконалої виробничої структури. При плануванні праці необхідно враховувати загальні і додаткові чинники, що утворюють структуру трудового процесу:контроль якості як частина обов'язків робітника; багатопрофільне навчання робітників для виконання робіт, що потребують високої кваліфікації; бригадна організація та залучення робітників до планування й організації робіт; інформування робітників за допомогою телекомунікаційних мереж і систем комп'ютерного забезпечення з метою розширення робочих функцій та забезпечення можливості їх виконання; використання тимчасових робітників; автоматизація важкої ручної праці та ін..

Позначка дослідження виробничого процесу, з погляду планування праці – це визначення простоїв, відстаней транспортування і вимог технології щодо години виконання технологічних операцій. Основна ідея дослідження процесу полягає в тому, щоб виключити будь-яку зайву його стадію, яка не підвищує вартість виробу.

За результатами досліджень можна зробити операційну карту, де наводяться всі рухи виробничого процесу, їх послідовність і час виконання, а також інші потрібні параметри.

Для синхронізації роботи окремих робітників і обладнання використовуються різні технологічні карти, календарні графіки та будь-яка документація, що регламентує виконання окремих операцій, робіт, процесів, які мають бути узгоджені в просторі й за часом, а також за іншими критеріями, тобто здійснюється технологічне та організаційне планування всього виробничого процесу і його окремих стадій.

Вимірювання праці є основою для розрахунків норм виконання робіт. Ці норми потрібні для:

ü складання графіків робіт і розподілу потужностей.Усі методи складання графіків вимагають оцінювання часу виконання запланованої роботи;

ü забезпечення об'єктивної базидля мотивації робочої сили й вимірюванняобсягів виконаної роботи;

ü складання нових трудових угод та забезпечення виконання вже існуючих;

ü визначення уразливих місць у нормах із метою їх подальшого усунення чи поліпшення.

Норми витрат праці встановлюють на основі вивчення, узагальнення й упровадження передових методів праці при ремонті рухомого складу, тепловозів, вантажних і пасажирських вагонів. Конкретним вираженням норм витрат праці на виробництві є норма часу і норма виробітку.

Норма часу – витрати часу, встановлені на виконання одиниці роботи або операції одним робітником або групою робітників відповідної чисельності і кваліфікації при найбільш ефективному використанні засобів виробництва в умовах раціональної організації праці. Норма часу вимірюється в хвилинах або годинах.

Норма виробітку – число одиниць продукції (у штуках, кілометрах, кіловат-годинах; фізичних або умовних одиницях ремонту), що повинно бути виготовлено або виконано в одиницю часу (годину, зміну і т.д.) у визначених організаційно-технічних умовах одним робітником або групою робітників відповідної кваліфікації.

Норма обслуговування – зона роботи або число устаткування, що повинно обслуговуватися одним робітником або групою виконавців відповідної кваліфікації при визначених організаційно-технічних умовах.

Норма чисельності – число виконавців визначеного професійно-кваліфікаційного рівня, установлене для виконання визначених, але не стабільних по характеру і повторюваності операцій (робіт) або для обслуговування конкретних об'єктів (складів, робочих місць і т.п.) при визначених організаційно-технічних умовах.

Норми витрат праці, що застосовуються на підприємствах по ремонту рухомого складу, класифікують по термінах дії, технологічній ознаці, структурній побудові і місцю їхнього визначення.