Основні типи вагоноремонтних підприємств

На залізничному транспорті існують два основних типи вагоноремонтних підприємств: вагоноремонтні заводи, призначені для заводського ремонту вагонів з більшим обсягом робіт і вагонні депо, що забезпечують деповський і поточний ремонт вагонів. Заводи й вагонні депо є самостійними виробничо-господарськими підприємствами із правами юридичної особи, мають рахунки в банках..

Всі заводи розглядаються як промислові підприємства. Вони перебувають на повному комерційному розрахунку й своїй продукції ставляться до системи ринку послуг. Вагонні депо є лінійними галузевими виробничими підприємствами відділень залізниць. Вони, так само як дороги й відділення, є державною власністю. Ці підприємства становлять частину єдиного нерозривного технологічного процесу перевезень на території України й залізниць СНД.

Вагоноремонтні заводи, також як і інші промислові підприємства, можуть бути кваліфіковані за декількома ознаками:

ü за характером продукції, що випускається, ­ на заводи з ремонту пасажирських вагонів, вантажних вагонів (критих, напіввагонів і платформ), з ремонту цистерн, рефрижераторних вагонів і.т.д.;

ü за ступенем спеціалізації – на спеціалізовані заводи, змішані й неспеціалізовані;

ü за типом й формою організації виробництва – на заводи з масовим, серійним і одиничним виробництвом, з потоковою й стаціонарною формою організації виробництва;

ü за рівнем механізації й автоматизації – на автоматизовані, комплексно-механізовані й механізовані підприємства.

Організація виробництва на вагоноремонтному підприємстві означає цілеспрямовану координацію всіх елементів і ресурсів для того, щоб у короткий термін і з найменшими витратами вирішувати поставлені завдання, забезпечуючи при цьому сполучення всіх елементів виробництва – робочої сили, знарядь і предметів праці. Гарна організація виробництва створює сприятливі умови для високопродуктивної роботи всього колективу підприємства. Вона охоплює різні напрямки діяльності підприємств, зокрема організацію технічної підготовки, нормування праці, дотримання графіків технологічного процесу виробництва, внутрішньовиробниче планування, технічний контроль і роботу допоміжних господарств, матеріально-технічне постачання й т.д.

Одним із шляхів вирішення цієї задачі є реконструкція вагоноремонтних підприємств залізничного транспорту, впровадження нової техніки й прогресивної технології, механізації й автоматизації виробничих процесів, передових методів організації виробництва.

Організація вагоноремонтного виробництва – це ефективне й раціональне сполучення процесів праці працівника з матеріальними елементами виробництва для виконання господарчих планів із кращими кількісними і якісними показниками при найбільш доцільному використанні виділених підприємству трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Для підприємств залізничного транспорту завданнями вагоноремонтного виробництва є:

ü забезпечення високого рівня організації праці й виробництва;

ü впровадження наукової організації праці й підвищення її ефективності;

ü широке застосування автоматичних маніпуляторів (промислових роботів);

ü поліпшення умов праці, підвищення її продуктивності, удосконалення нормування й стимулювання праці;

ü раціональне використання робочого часу, скорочення його непродуктивних витрат;

ü підвищення коефіцієнта змінності роботи машин та устаткування;

ü поліпшення використання виробничих потужностей і основних фондів;

ü зниження матеріалоємності виробництва;

ü прискорення науково-технічного прогресу;

ü підвищення якості й надійності продукції й послуг, що випускаються;

ü упровадження комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів;

ü скорочення чисельності працівників, зайнятих ручною працею;

ü удосконалення ремонтної бази залізничного транспорту.

Основною задачею організації виробничого процесу ремонту вагонів є скорочення тривалості виробничого циклу, тобто часу, протягом якого деталь, вузол або вагон у цілому проходить усі стадії виробничого процесу від початку першої операції до закінчення останньої, тобто до випуску готової продукції.

Організація основного виробничого процесу полягає в створенні найбільш ефективної виробничої структури підприємства в цілому, його цехів, дільниць, відділень і бригад, у раціональному плануванні усіх виробничих підрозділів, доцільному сполученні часу виконання основних (технологічних), допоміжних і обслуговуючих операцій при найкоротшій тривалості виробничого циклу.