Технічні характеристики вібросепаратора А1-БСК
Продуктивність, т/год 3,0 – 5,0
Технологічна ефективність, % 50
за смітною домішкою 50
за зерновою домішкою 50
за крупною домішкою 100
за легкою домішкою 55
за виділенням дрібного зерна 60
Встановлена потужність, кВт 0,76
в тому числі електровібраторів 0,74
світильника 0,02
Частота коливань ситового корпуса, колив/хв. 940
Розмах коливань корпуса, мм 5,0 – 5,5
Нахил корпуса, град 6 – 12
Витрата повітря. м3/год 5400
Габарити, мм:
довжина 3130
ширина 1690
висота 1770
Маса, кг 690
Зміст роботи
6.1. Вивчити теоретичне обґрунтування і зробити короткі записи.
6.2. Замалювати схеми технологічні сепараторів
6.3. Порівняти технічні характеристики обладнання, зробити висновки.
Оформлення звіту
Тема та ціль роботи
Коротке теоретичне обґрунтування
Висновки про виконану роботу
Література
1. Бутковский В.А., Мельников В.М. Технологія борошномельного, круп'яного i комбікормового виробництва. - М: Агропромиздат. 1989.
2. Демский А.Б., Веденьев В.Ф. Оборудование для производства муки, крупы и комбикормов. Справочник. – М.: ДеЛи принт, 2005. – 760 с.
Лабораторна робота №2
Тема: Шахтні сушарки
1. Мета роботи:
1. Вивчити конструкцію стаціонарної зернової сушарки СЗС-8 і привести її складові частини;
2. Описати процес сушіння зерна;
3. Привести схему утворення теплоносія;
4. Привести приклади вибору режимів сушіння насіння кукурудзи і пшениці
5. Визначити причини зниження температури теплоносія.
В результаті вивчення даної роботи студент повинен:
знати:
а) конструкцію стаціонарної зернової сушарки СЗС-8;
б) процес сушіння зерна у шахтних зерносушарках;
в) технічні характеристики шахтних зерносушарок;
вміти:
г) регулювати режим сушіння для різних культур;
2. Самостійна підготовка до заняття:
За підручниками і методичними вказівками вивчити теоретичний матеріал по темі даної роботи.
3. Питання для самоперевірки:
1. Описати рух зернової маси по шахтам зерносушарки?
2. Що є теплоносієм в шахтних сушарках?
3. Як впливає засміченість зерна на якість сушіння?
4. Які види палива можуть використовуватися для шахтних сушарок?
5. Призначення коробів (випускних, впускних)?
4. Матеріальне забезпечення:
Макетна модель шахтної сушарки; опис будови і принципу роботи сушарки; фрагменти норій них транспортерів; плакати і проспекти по конструкції шахтних сушарок.
Теоретичне обґрунтування.
Шахтні сушарки. Шахтні сушарки застосовують для сушіння зерна і насіння різних культур, попередньо очищених у машинах первинного очищення. Технічна характеристика шахтних сушарок приведена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Технічна характеристика шахтних сушарок
| Показник | Марка сущарки | |||
| СШЗ-16 | СЗШ-8 | СЗС-8 | Т-662 (НДР) | |
| Тип | Стаціонарна | |||
| Продуктивність у планових тонах, т/год | ||||
| Нерівномірність сушіння при вирівняному вихідному матеріалі при середній кінцевій вологості 14%, % | ±1,5 | ±1,5 | ±1,5 | |
| Нерівномірність нагрівання зерна, ºС | ±1,0 | ±1,0 | ±1,0 | |
| Габарити, мм: довжина ширина висота | ||||
| Вид палива | Тракторний гас або суміш гасу (75%) із моторним паливом (25%) | |||
| Витрата умовного палива, кг/год | До 159 | До 96 | ||
| Встановлена потужність, кВт | 78,9 | 44,27 | 43,6 | 8,5 |
| Загальна вага сушарки в повній комплектності, кг |
Стаціонарна зернова сушарка СЗС-8 (рис. 2.1)випускається в чотирьох варіантах. Для індивідуального використання поставляється з топкою на твердому паливі в комплекті з норіями або топкою на рідкому паливі в комплекті з норіями. Для роботи на пунктах сушарка постачається з топкою на твердому або рідкому паливі, але без норій.
Основні вузли сушарки: топка, дві сушильні шахти і дифузори. Топка, що працює на твердому паливі, цегельна. Димова труба, патрубок постійного впуску повітря і труба подачі теплоносія мають дросельні заслінки, що відкриваються і закриваються одним важелем через блокувальний механізм одночасно. Топка, що працює на рідкому паливі, складається з камери згоряння, паливної апаратури (бак, насос, форсунка, фільтр, трубопроводи), вентилятора, камери змішування, димаря і блокувального пристрою.
Камера згоряння – металева, циліндричної форми. У паливному баку ємністю 500 л є фільтр для очищення пального. Насос шестеренчастого типу виконаний заодно з перепускним клапаном. Форсунка пневматична. Паливо розпилюється відцентровим вентилятором високого тиску ВВД №4, що приводиться у дію від електродвигуна ОА2-32-2 потужністю 4,0 кВт при 2870 хв-1. Система запалювання складається зі свічі з двома електродами і газосвітлового трансформатора. Завантажувальний бункер над кожною верхньою камерою закритого типу з додатковими ємностями. Горизонтальні ряди коробів п’ятигранної форми встановлені в шаховому порядку. Нижній ряд коробів верхніх камер і три нижніх ряди коробів нижніх камер омиваються холодним повітрям для охолодження зерна. У нижній частині шахт знаходяться розвантажувальні пристрої. Кожний розвантажувальний пристрій має лоткову коробку з вісьмома виходами і рухливу каретку з вісьмома площадками. Привід кареток від електродвигуна АО2-21-4. Бічні стінки камер для теплоізоляції обшиті дошками з азбестовими прокладками. Дифузори подачі теплоносія подають його в замкнутий простір між шахтами. Дифузори відпрацьованого теплоносія, розташовані з протилежної сторони, - загальні для сушильних і охолоджувальних частин. Вентилятор кожної шахти Ц9-57 №8 виконання 1, середнього тиску. Привід вентиляторів від електродвигунів АО2-71-6 потужністю 17 кВт при 1000 хв-1 кожний. Дросельні клапани для регулювання витрати повітря і теплоносія розташовані на прямих ділянках нижніх і верхніх повітропроводів відповідно.
Робочий об’єм сушарки 11,88 м3, утому числі сушильної частини камер 6,43 м3, охолоджувальної частини 3,15 м3, над сушильних бункерів 1,8 м3.
Стаціонарна шахтна зерносушарка використовується в технологічних лініях очисно-сушильних комплексів для сушіння насіннєвого, продовольчого і фуражного зерна зернових і круп’яних культур.
Основні вузли зерносушарки: топка (рис. 2.2), дві паралельно розташовані сушильні камери (шахти).
Підготування шахтних сушарок до роботи і їхнє регулювання. При підготовці до роботи проводять обкатування на холостому ходу. При цьому перевіряють роботу топки, усіх вентиляторів із закритими і відкритими дросельними заслінками розвантажувальних пристроїв і інших механізмів. Потім, не включаючи топку завантажують сушарку вологим матеріалом. Вихідне зерно направляють знову в норії вологого зерна. Дросельні заслінки відкривають поступово до повного відкриття. Протягом 30 хвилин сушарку обкатують під навантаженням, потім, усунувши виявлені неполадки, пускають у роботу.
Пуск сушарок і регулювання процесу сушіння. Розпал топок в основному проводиться так само, як і в барабанних сушарках.
Зерносушарка ДСП-32. Зерносушарка застосовується на хлібоприймальних підприємствах і встановлюють на поточних лініях для приймання, очищення, сушіння та відвантаження зерна, а також безпосередньо біля елеваторів і складів. Зерносушарка ДСП-32 найпоширеніша в нашій країні завдяки компактності, надійності, низькій вартості, можливості сушіння всіх зернових культур. Зерносушарка є установкою з двоступінчастим режимом сушіння і складається з двох паралельно працюючих шахт (рис.2.2) заввишки 11 571 м. Кожна шахта має сім секцій і по висоті поділяється на три зони: перша зона сушіння ( заввишки 4950 мм) розташована у верхній частині шахти, друга (заввишки 2850 мм) – у середній, а третя (зона охолодження) – в нижній частині шахти. Висота секції становить 1650 мм. У кожній секції є вісім рядів коробів по 16 шт. у кожному ряду.
Кожна із шахт зібрана з 11 залізобетонних панелей з товщиною стінок 70 мм і висотою 1028 мм. В панелі по п’ять рядів коробів. В першій зоні сушіння 23 ряди коробів, у тому числі 11 рядів підвідних коробів; у другій зоні 14 рядів коробів, в тому числі шість рядів підвідних; в зоні охолодження 18 рядів коробів. У тому числі дев’ять рядів підвідних.
Агент сушіння та повітря подаються у напірно-розподільні камери зон сушіння та охолодження вентиляторами. Напірно-розподільну камеру, розташовану між шахтами, поділено горизонтальними перегородками на три частини, що утворюють дві зони сушіння та охолодження зерна.
Сушильні й охолоджувальні секції містять підвідні та відвідні короби, виготовлені з оцинкованої сталі й покриті всередині антикорозійним лаком.
Поперечний переріз коробів і схема їх взаємного розташування наведена на рис. 2.3.
Топка зерносушарки ДСП-32 рпацює на рідкому паливі. В передтопковому відділенні змонтовані паливопривід з апаратурою для подачі палива в форсунку, вентилятор високого тиску для подачі повітря і пульт управління. Сушарка обладнана пультом для дистанційного керування приводами і автоматичного регулювання процесу спалювання палива, а також для регулювання температури агенту сушіння. Випуск зерна із сушарки регулюють автоматом КЭП-12У.
Під кожною шахтою встановлюють випускний механізм періодичної дії та підсушувальний бункер. З останнього зерно подається на конвеєр і далі спрямовується в норію та склад або на елеватор.
Рис. 2.2.Загальний вид зерносушарки ДСП-32
1 – підсушильний бункер; 2 – зона охолодження; 3 – друга зона сушіння; 4 – перша зона сушіння; 5 – відведення відпрацьованого агента сушіння; 6 – вентилятор першої зони сушіння; 7 – вентилятор другої зони сушіння; 8 – редуктор; 9 – вентилятор зони охолодження.
Рис. 2.3.Розміщення повітророзподільних коробів у зерносушарках типу ДСП.
Розглянемо технологічну схему зерносушарки (рис. 2.4.) на прикладі ДСП-32от (зерносушарки відкритого типу).
Рис. 2.4.Технологічна схема зерносушарки ДСП-32от.
1, 3 – самопливна труба; 2 – норія; 4 – надсушильний бункер; 5, 6 – надсушильні шахти; 7, 8 – вентилятори; 9 – охолоджувальна шахта; 10 - топка; 11 – випускний механізм; 12 – вентилятор; 13 – норія; 14 – напірно-розподільча камера; 15 – друга зона сушіння; 16 – перша зона сушіння.
Сире зерно по самопливній трубі 1 надходить в норію 2, а потім по самопливній трубі 3 подається в надсушильний бункер 4 і далі рівномірно розподіляється надсушильними шахтами 5, 6 (відповідно першої та другої зон сушіння), а також охолоджувальною шахтою 9. Випуск зерна із шахт здійснюється випускним механізмом 11 періодичної дії. Сухе охолоджене зерно із зерносушарки спрямовується до елеватора або складу конвеєром і норією 13.
Агент сушіння із топки 10 вентиляторами 7 і 8 подається у напірно-розподільні камери першої 16 та другої 15 зон сушіння зерна. Атмосферне повітря вентилятор 12 нагнітає у напірно-розподільчу камеру 14 охолоджувальної шахти 9.
У цій технологічній схемі використовується конвективне сушіння зерна зерна, при якому теплота передається йому від агента сушіння. При цьому останній відіграє роль як теплоносія, так і волого носія (випарена волога із зерна поглинається агентом сушіння та виноситься в атмосферу).
Рис. 2.5. Зерносушарка А1-ДСП-50.
1 -норія ; 2 – випускний механізм; 3 - тепловологообмінник з регульованим охолодженням; 4 - осадна камера ; 5 - тепловологообмінник; 6 -норія ; 7 - дифузор; 8 - вентилятор; 9 - топка.
Зерносушарка А1-ДСП-50. Призначена для сушіння різних зернових культур і забезпечує високе зняття вологи й очищення відпрацьованого агента сушіння та повітря від легких домішок і пилу. Сушильна шахта її працює на нагнітання, охолоджувальна на всмоктування. Зерносушарка А1-ДСП-50 – відкритого типу, виготовляють її замість зерносушарок ДСП-32от. Зерносушарка працює на суміші топкових газів з повітрям і може бути оснащена топкою, що працює на рідкому та газоподібному паливі. Зерносушарка А1-ДСП-50 має: дві вертикальні сушильні шахти із металевих секцій; тепловологообмінники 5; тепловологообмінник з регульованим охолодженням 3; секції для сушіння та охолодження зерна; випускні механізми 2; вентилятори 8 з дифузорами 7; норії 1, 6; осадні камери 4; топку 9; шафу керування.
Технологічну схему сушарки зображено на рис. 2.6.
Рис. 2.6. Технологічна схема сушарки А1-ДСП-50.
1 - топка; 2 – третя норія; 3 –друга рециркуляційна норія ; 4 – перша рециркуляційна норія; 5 – випускні механізми; 6 – тепловологообмінник; 7, 13, 14, 15, 16, 17 – самопливні труби; 8, 22 – осадні камери; 9 – оперативний бункер; 10 – перша сушильна шахта; 11, 27 – засувки; 12 – над сушильний бункер; 18 – надсушильний бункер другої сушильної шахти; 19 – друга сушильна шахта; 20, 21 – вентилятори першої та другої сушильних зон; 23 – вологомір; 24 – охолоджувальна шахта; 25 – осадна камера.
Сире зерно подається з оперативного бункера 9 і змішується з сухим нагрітим зерном, яке надходить із другої сушильної шахти 19. Суміш спрямовується в першу рециркуляційну норію 4. Далі суміш зерна подається в надсушильний бункер 12 (він же служить тепловологообмінником) і в першу сушильну шахту 10 та тепловологообмінник 6 з регульованим охолодженням. Потім зерно подається в другу рециркуляційну норію 3, яка спрямовує його у надсушильний бункер 18 другої сушильної шахти. Із цього бункера зерно надходить у другу сушильну шахту 19 і далі в шахту охолодження. Крім того, частина зерна після другої зони сушильної шахти відбирається на змішування із сирим зерном. Видача просушеного і охолодженого зерна здійснюється випускними механізмами 5 періодичної дії, що мають приводи 26.
Агент сушіння із топки 1 і відпрацьоване повітря з охолоджувальної шахти 24 всмоктуються вентиляторами 20, 21 першої та другої сушильних зон, змішуються і подаються через дифузор та напірно-розподільну камеру у підвідні короби сушильних шахт. Далі агент сушіння проходить крізь шар зерна і виходить із відвідних коробів в осадні камери 8, 22 та в атмосферу.
Рис.2.2. Схема топки зерносушарки СЗШ-8
1 – паливний насос; 2 – осьовий золотник; 3 – дросель; 4 – манометр; 5 – повітряний манометр; 6 – вентилятор; 7 – форсунка; 8 – свіча запалювання; 9 – трансформатор (газосвітловий); 10 – камера згоряння; 11 – екран; 12 – равлик топки; 13 – відбивний екран; 14 – захисний клапан; 15 – газодувка.
Режими сушіння зерна і насіння різних культур у шахтних сушарках наведено у табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
Режими сушіння зерна різних культур у шахтних сушарках
| Культура | Відносна вологість зерна і насіння до сушіння, % | Насіннєвий матеріал | Продовольче та фуражне зерно | |||
| кількість пропусків через сушарку | температура теплоносія, ºС | допустима температура нагрівання, ºС | температура теплоносія, ºС | допустима температура нагрівання, ºС | ||
| Пшениця | до 20 | один | 65-70 | |||
| >26 | два: І | |||||
| ІІ | ||||||
| Жито | >26 | три: I | незалежно від початкової вологості: для жита та ячменю | |||
| II | ||||||
| ІІІ | ||||||
| Ячмінь | ||||||
| Овес | до 20 | один | 60-65 | |||
| Гречка | <26 | два: І | незалежно від початкової вологості | |||
| ІІ | ||||||
| Просо | <26 | три: I | ||||
| II | 80-90 | |||||
| ІІІ | ||||||
| Горох | до 18 | один | ||||
| Вика | >20 | два: І | ||||
| ІІ | - | - | ||||
| Кукурудза | <23 | три: І | ||||
| ІІ | ||||||
| ІІІ | ||||||
| Нут | до 20 | один | ||||
| >23 | два: І | незалежно від початкової вологості | ||||
| ІІ | ||||||
| Чечевиця | >25 | три: I | ||||
| ІІ | ||||||
| ІІІ | - | - |
Зміст роботи
6.1. Вивчити теоретичне обґрунтування і зробити короткі записи.
6.2. Замалювати схеми топки сушарки
6.3. Вивчити технічні характеристики обладнання, зробити висновки.
Оформлення звіту
Тема та ціль роботи
Коротке теоретичне обґрунтування
Висновки про виконану роботу
Література
1. Жидко В.И., Резчиков В.А., Уколов В.С. Зерносушение и зерносушилки. – М.: Колос, 1982. – 238 с.
2. Павловський Г.Т., Птіцин С.Д. Очищення, сушіння й активне вентилювання зерна. – М.: «Вища школа», 1972. – 420 с.
3. Станкевич Г.М., Страхова Т.В., Атаназевич В.І. Сушіння зерна: Підручник. – К.: Либідь. 1997. – 352 с.
Лабораторна робота №3