Охорона атмосферного повітря
На олійноекстракційних заводах забруднення атмосферного повітря відбувається на таких основних технологічних операціях:
· очищення насіння, відвіювання лушпиння від ядра, завантаження та розвантаження насіння та шроту супроводжується виділенням пилу;
· екстракція олії супроводжується виділенням розчинника.
На всі пилогазоочисні установки олійноекстракційного виробництва заведені паспорта, куди заносяться результати перевірок, які проводяться спеціалізованими організаціями з метою контролю степеня очищення викидів у атмосферу.
Відпрацьоване повітря з пилом після очищення в циклонах від технологічного та транспортного обладнання елеваторів насіння викидається в атмосферу в кількості 161978 м3/год.
Згідно розрахунків ГДВ та інвентаризації викидів забруднених речовин з повітрям, після аспірації, викидається в атмосферу 5,3326 тонн/рік пилу.
Гранично-допустима концентрація в робочій зоні, ГДКрз - 4 мг/м3.
ОБУВ - 0,11мг/м3 в атмосферному повітрі населеного пункту.
Технологічне джерело шкідливих викидів – очищення повітря від насіннєвіялок, сепараторів контролю перевію, після аспірації. Вентиляційне повітря в кількості 99460 м3/год з приміщення та машин, від 14-и насіннєвіялок та 4-ох сепараторів, які містять органічний пил з мінеральними домішками, піддається очищенню в циклонах.
Гранично допустима концентрація згідно ГОСТ 12.1.005 органічного пилу: робочої зони ГДКрз 4,0 мг/м3.
Охорона водного басейну.
Стічні води на заводі утворюються при мокрому шротоуловлюванні та при конденсації та рекуперації пари в конденсаторах. Вони містять переважно жирові речовини та розчинник. Втрата розчинника зі стічними водами екстракційних цехів обумовлюється: деякою розчинністю розчинника
у воді, виносом розчинника з емульсійними шарами стічної води.
Витрати прямоточної води складають 155 м3/добу тільки на підпитку градирні, вода, яка йде на охолодження апаратів екстракційного цеху фірми ANDREOTTI IMPIANTI S.p.A.
Середні витрати стічної води складають 30 м3/добу (від технологічних апаратів заводу).
Показники стічної води задовільняють “Правилам приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України”. Наказ Держбуду України від 19.02.2002р. № 37.
9. ЕКОНОМІКА, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА
В результаті реструктуризації підприємство в даний час має наступні структурні підрозділи: виробничий департамент, фінансовий департамент, комерційний департамент та департамент логістики.
Організаційна структура ЗАТ «ДОЕЗ»
Виробничий департамент здійснює управління та контроль за усіма технічними та технологічними питаннями виробництва. Виробництво згідно основним трьом технологічним процесам включає здобич олії, очищення олії (рафінування), фасування олії. До виробництва відноситься одержання
енергії, задачею якого є забезпечення підприємства енергоресурсами. До виробничого департаменту також входять наступні відділи: технічний відділ, відділ якості, відділ охорони праці.
Технічний відділ включає підвідділи:
· Підвідділ інвестицій;
· Підвідділ закупок;
· Підвідділ безпеки;
· Ремонтно-господарський цех.
Підвідділ інвестицій контролює дозволи на виконання робот будівництва підрядниками, приймає участь у оформленні та встановленні обладнання, направляє закази постачальникам та у погодженні з начальником відділу готує пропозиції щодо інвестиційних проектів.
Підвідділ закупок складає складає договірну базу щодо матеріальних закупок, займається очищенням придбаної сировини та слідкує за всіма рекламаціями.
Підвідділ безпеки проводить організацію охорони в межах заводу, охорону праці та техніки безпеки, впроваджує протипожежні заходи.
Ремонтно-господарський цех виконує ремонтні роботи споруджень. Основних засобів та прилеглої території заводу.
Фінансовий департамент веде організацію та технічне удосконалення обліку, фінансів, контролю та економічний аналіз.
Департамент логістики організовує доставку і зберігання матеріалів. Доставка включає: організацію транспортування виробничих матеріалів і сировини, вантажних робіт та зберіганні матеріальних цінностей. Здійснює контроль за рухом вантажів до пункту призначення, а також готової продукції до споживача; зберігання матеріалів і продукції здійснюється на складах заводу (у 1999 році введений в дію новий склад готової продукції, завод має власний елеватор для зберігання соняшнику), а також на площах, що орендуються. Також департамент логістики включає у себе такі адміністративні відділі як: відділ кадрів, юридичний відділ, відділ відвантажень і митного оформлення. Процеси закупівлі сировини і продажу готової продукції передані дочірньому підприємству «Сантрейд». На сьогоднішній день «Сантрейд» є єдиним постачальником насіння на завод, а також здійснює оптові продажі продукції ДМЕЗ по Україні.
Фінансовими ресурсами вважається частині коштів підприємства у фондовій і нефондовій формі, яка формується у результаті розподілу виробленого продукту, залучається до діяльності підприємства з різних джерел і спрямовується на забезпечення розширеного відтворення виробництва.
Формування фінансових ресурсів відбувається за рахунок власних і залучених засобів. Аналіз складу і структури джерел фінансових ресурсів ЗАТ ІІ "ДОЕЗ" показав, що у 2010 році відбулося зростання джерел формування майна підприємства на 40990,5 тис. грн. або на 12,6%, це обумовлено зростанням суми власного капіталу на 42373,3 тис грн. або 
79,47% та поточних зобов'язань на 24585 тис. грн. (17,75%). Збільшення залучених коштів відбулося за рахунок збільшення кредиторської заборгованості по всіх статтях, крім зобов'язань з одержаних авансів, розрахунків з бюджетом, зі страхування та іншими зобов'язаннями, які мають від'ємне значення, а також з отриманням короткострокових кредитів банку на суму 82141,9 тис. грн. Загальна вартість майна підприємства у 2010 році збільшилась на 45143,9 тис. грн. або на 12,6%.
В складі майна частка необоротних активів зменшилась на 5050,8 тис. грн. (4,9%). Це спричинено зменшенням долі основних засобів – на 3389,6 тис. грн. Розмір незавершеного будівництва в 2010 році збільшився на 1579,6 тис.грн. в порівняні з 2009 роком. Оборотні ж активи за звітний 2010 рік збільшились на 45029,4 тис. грн. (20,27%). Але не слід розглядати це збільшення як позитивну тенденцію, оскільки воно відбулось головним чином за рахунок збільшення залишків готової продукції (на 5800,6 тис. грн.) і значного збільшення дебіторської заборгованості з бюджетом (на 12273,9 тис. грн.). Виробничі запаси також збільшились на значну суму на 83966,3 тис. грн. (97,37%). Наявність поточних активів та її співвідношення із сумою заборгованості вказує на рівень ліквідності балансу.
Згідно проведеного аналізу фінансового стану підприємства та отриманих даних, коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2008 році низький. У 2009 році цей показник покращився і становив 0,16, але у 2010 році мав спад до 0,10, тобто у 2010 році підприємство лише на 10% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно. Показники абсолютної ліквідності нижчі від нормативного значення. Але в динаміці спостерігається коливання. Коефіцієнт миттєвої ліквідності має низьке значення та коливальний характер, яке в декілька разів нижче оптимального. На кінець 2009 року цей показник збільшився і досяг нормативного значення, але у 2010 році мав спад до 0,48. Це зумовлено збільшенням дебіторської заборгованості. Поточний коефіцієнт наближається до нормативного 
значення (2,0-2,5) і вище критичного 1,5, проте знизився проти 2008 року на 0,15. Поточний коефіцієнт ліквідності свідчить не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при аналізі фінансового стану підприємства.
Підвищення темпів росту кредиторської заборгованості вказує на тенденцію зниження платоспроможності і фінансової стійкості. Дані показника відновлення платоспроможності близько до 1,0, тому на підприємстві слід шукати внутрішні резерви зміцнення платоспроможності. В 2010 році показники фінансової стійкості свідчать про те, що підприємство ще має високу залежність від позикового капіталу, але вже є тенденція її зниження, проте коефіцієнт автономії значно нижчий нормативного 0,5 і як слідство не повної забезпеченості власними коштами. Позитивним є підвищення маневреності робочого капіталу з 1,15 до 1,79, що свідчить про підвищення ефективності управління капіталом підприємства. Коефіцієнт маневреності власного капіталу складає 0,55 на кінець 2010 року, протягом року відбулося значне збільшення цього показника (на 0,99), що є
позитивним фактором діяльності підприємства. Коефіцієнт фінансової стабільності підприємства складає 0,55 на кінець 2009 року, протягом року він збільшився на 0,35, що свідчить про підвищення рівня фінансової стабільності підприємства. Отже, загальний рівень фінансової стійкості не відповідає нормативному, але підвищення показників фінансової стабільності протягом 2010 року свідчить про тенденцію підвищення його фінансової стійкості. Сума чистого прибутку у 2010 році збільшилась на 5418,7 тис. грн., або на 9,69% щодо 2009 року за рахунок збільшення чистого доходу від реалізації продукції на 21422,7 тис. грн. Оборотність оборотних активів у 2010 році прискорилась на 5 днів, це привело до збільшення коефіцієнта оборотності активів на 0,09.
На зміну оборотності активів вплинула зміна обсягу виручки від реалізації продукції. Позитивним є той факт, що оборотність коштів у розрахунках знизилась майже на 13 днів, за рахунок цього фактору коефіцієнт оборотності збільшився на 1,51. Також тривалість погашення дебіторської заборгованості знизилась на 29 днів. Але є і негативна тенденція, це збільшення тривалості кредиторської заборгованості на 2 дні, це в свою чергу призвело до зниження коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості на 0,11.
Також негативні моменти у діяльності підприємства у 2010 році, це зменшення показників рентабельності , які вказують на загальне зниження віддачі від коштів, вкладених у виробництво. Погіршення відносних показників діяльності пов'язано зі значним зростанням собівартості продукції до 450811,1 тис. грн. порівняно з 435541,1 тис. грн. у 2010 році. Також зростання собівартості реалізованої продукції негативно вплинуло на операційну рентабельність продажів і цей показник знизився на 1,31 у динаміці.
Позитивним фактором було зменшення адміністративних витрат та витрат на збут, за рахунок цих факторів рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації збільшилася на 7,3, чиста
рентабельність продажів у 2010 році склала 10%, що на 0,55 більше ніж у 2009 році. Таким чином, керівництво підприємства повинно прийняти особливі міри щодо розробки ефективної політики підвищення прибутку підприємства за рахунок управління операційною діяльністю, а саме зниження витрат на виробництво, що в свою чергу підвищить власні фінансові ресурси.
На основі вищезазначеного пропонується : створення резерву вільних грошових коштів на випадок можливого розширення обсягів діяльності; своєчасна трансформація вільних грошових коштів у високоліквідні фінансові інструменти та їх зворотна конвертація для поповнення залишку 
грошових коштів; збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції; зниження собівартості реалізованої продукції.
Підприємство ЗАТ ІІ "ДОЕЗ" при використанні всіх його потужностей може збільшити обсяг виробництва і реалізації продукції на 11741,9 тонни при збільшені обсягу переробки соняшника на олію знижується собівартість продукції на 0,44 коп., через це дасть можливість отримати додатковий прибуток на 72516,24 тис. грн. за рахунок збільшення кількості реалізації продукції 21370,26 тис. грн., а за рахунок зниження собівартості приріст прибутку становитиме 51145,98 тис. грн., при цьому рівень рентабельності підвищиться на 8,37 і становитиме 34,87%. Після впровадження запропонованих заходів у підприємства з'явиться можливість поповнити власний капітал, що відповідно підвищить рівень платоспроможності та ліквідності, в свою чергу це свідчить про доцільність впровадження рекомендацій, які забезпечують можливість підвищення ефективності діяльності підприємства.
Калькуляція собівартості основної продукції та основні техніко-економічні показники наведені у таблицях 9.1 та 9.2 відповідно.
Таблиця 9.1 – Калькуляція собівартості продукції базового цеху
| Найменування статей витрат | один. виміру | ціна за один. ресурсу | Витрати | |||
| на одиницю продукції | на річний випуск | |||||
| в нат. вимі-рюв. | сума, грн. | в натур. вимірюв. | сума, тис. грн. | |||
| 1. Сировина та основні матеріали - насіння соняшникове | т. | 2,321 | 2901,25 | 321918,754 | 402398,44 | |
| 2. Відходи, що повертаються (макуха після фор-пресування) | т. | 1,237 | 309,25 | 171569,797 | 42892,45 | |
| 3. Втрати (мінеральне та органічне сміття, олія в лушпинні, що відвіюється та волога) | т. | 0,084 | 11650,6572 | 0,00 | ||
| Всього сировини та матеріалів | т. | 2592,00 | 138698,3 | 359505,99 | ||
| 4. Паливо та енергія | ||||||
| - вода на технологічні потреби | м3 | 1,2 | 7,2 | 832189,8 | 998,63 | |
| - електроенергія | кВт-год | 0,28 | 23,5 | 6,58 | 3259410,05 | 912,63 |
| Разом умовно-змінні витрати | - | - | 2605,78 | 361417,26 | ||
| 5. Заробітна платня основних виробн. робочих | - | - | - | 6,13 | 850,22 | |
| 6 Відрахування від заробітної платні | - | - | - | 2,33 | 323,08 | |
| 7. Витрати на утрим. та експлуот. обладнання | - | - | - | 20,95 | 2906,12 | |
| 8. Цехові витрати | - | - | - | 9,14 | 1268,06 | |
| Цехова собівартість | - | - | - | 2644,33 | 366764,74 | |
| 9. Загальнозаводські витрати | - | - | - | 5,78 | 802,12 | |
| Заводська собівартість | - | - | - | 2650,12 | 367566,86 | |
| 10. Позавиробничі витрати | - | - | - | 48,36 | 6707,50 | |
| Повна собівартість | - | - | - | 2698,48 | 374274,36 | |
| Разом умовно-постійні витрати | - | - | - | 92,70 | 12857,10 |
Таблиця 9.2 – Зведені техніко-економічні показники роботи цеху
| Показники | Одиниці вимірювання | Абсолютне значення | |
| 1. Випуск продукції: - в натуральному виразі - у вартісному виразі | т / рік тис. грн. | 138698,3 416094,9 | |
| 2. Капітальні вкладення | тис. грн. | 10601,72 | |
| 3. Фондовіддача | грн./грн. | 39,25 | |
| 4. Облікова чисельність: - робочих - робітників ПВП | люд. люд. | ||
| 5. Продуктивність праці: - робочих - робітників ПВП | т/люд. т/люд. | 2311,64 1953,5 | |
| 6. Собівартість продукції: - річного обсягу - одиниці продукції | тис. грн. грн./т | 374274,36 2698,48 | |
| 7. Прибуток від реалізації: - загальний - питомий | тис. грн. грн./т | 41820,31 301,52 | |
| 8. Рентабельність продукції | % | 11,2 | |
| 9. Термін окупності додаткових капіталовкладень | міс. | 2,2 | |
| 10. Річний економічний ефект від реконструкції | тис. грн. | 2172,02 |
10. ПРАВА ТА ОБОВЯЗКИ ТЕХНОЛОГА, МАЙСТРА, НАЧАЛЬНИКА ЗМІНИ
10.1 Технологічна інструкція для машиніста рушальних установок
До роботи з даної професії допускаються особи:
· віком не менше 18-ти років. Без вимог до стажу роботи;
· які мають базову або неповну базову загальну середню освіту;
· особи, які пройшли медичний огляд, навчання в обсязі програми для машиніста рушальних установок V розряду і перевірку знань на право допуску до самостійної роботи в установленому порядку. Повторна перевірка знань проводиться щорічно. Позачергова перевірка може бути призначена достроково при зміні технологічного режиму, при виявленні порушень чи незнання правил, передбачених інструкцією з охорони праці, пожежної безпеки і цієї інструкції;
· особи, які знають українську та російську мови;
· особи, які знають і вміють поводитися з персональним комп'ютером.
У своїй діяльності машиніст рушальних установок V розряду ПДМ керується:
- правилами внутрішнього трудового розпорядку робітників і службовців ЗАТ з ІІ "ДМЕЗ";
- технологічним регламентом на виробництво рослинної олії методом форпресування-екстракція продуктивністю 1200 т/добу насіння соняшнику;
- програмою вимірювань і моніторингу відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2000 та ISO 14000;
- специфікаціями на випускається продукт.
- Законом України "Про охорону праці";
- Законом України "Про пожежну безпеку";
- "Правилами безпеки у виробництві рослинних олій методом пресування і екстракції", затвердженими Держкомітетом України з нагляду за охороною праці;
- "Правилами безпеки для олійно-жирового виробництва";
- "Правилами пожежної безпеки в Україні";
- "Положенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професіональних захворювань і аварій на виробництві";
- "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру";
- іншими міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці;
- Законом України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності";
- статутом підприємства;
- наказами (розпорядженнями) керівництва підприємства;
- справжньою технологічною інструкцією.
Машиніст рушальних установок V розряду повинен знати:
* технологічну схему рушально-віяльного відділення;
* сутність технологічного процесу обрушування насіння, сепарування рушанки контролю перевію та подрібнення ядра;
* схему розташування обладнання та комунікацій рушально-віяльного відділення;
* пристрій, принцип роботи обладнання. Причини, які викликають несправності в роботі обладнання, а також прийоми усунення несправностей в їх роботі;
* технічні характеристики та технологічні параметри устаткування та продуктів технологічних процесів, правила контролю якості;
* стандарти і технічні умови;
* методи контролю якості проміжних продуктів;
* види і призначення контрольно-вимірювальних приладів;
* правила пожежної безпеки;
* правила техніки безпеки;
* інструкцію з охорони праці;
* паспорти та інструкції з експлуатації та ремонту устаткування, що обслуговується.
* порядок ведення технологічного журналу 7.5.1-02-02-00/ПДМ05 і 7.5.1-02-02-00/ПДМ06;
* норми витрат сировини, матеріалів, енергоресурсів, води;
* накази і розпорядження керівництва підприємства.
Особи, які систематично порушують правила цієї інструкції залучаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Особи в нетверезому стані до роботи не допускаються.
Підпорядкованість і взаємозв'язок із суміжними робочими місцями:
· машиніст рушальних установок V розряду ПДМ знаходиться в прямому підпорядкуванні начальника ПДМ.
· машиніст рушальних установок V розряду ПДМ знаходиться в прямому безпосередньому підпорядкуванні начальника зміни ПДМ.
· у процесі підготовки і виконання технічного обслуговування та ремонту обладнання, подачі заявок на придбання запасних частин до устаткування взаємодіє зі слюсарями або інженером-механіком ПДМ.
· машиніст рушальних установок V розряду ПДМ в процесі своєї роботи підтримує взаємозв'язок з оператором пульта управління елеватора насіння, жаровщиком, лаборантом, начальником зміни ПДМ і отримує від них інформацію про стан технологічного процесу.
У разі порушення технологічного режиму машиніст рушальних установок V розряду ПДМ доповідає начальнику зміни ПДМ про те, що трапилося і виконує його вказівки.
Порядок прийому та здачі зміни.
Машиніст рушальних установок зобов'язаний прийти на роботу за 15 хвилин до початку зміни на п’ятихвилинку до начальника зміни для інструктажу з охорони праці, ознайомлення з роботою попередніх змін, записами в технологічному журналі № 7.5.1-02-02-00/ПДМ01, розпорядженнями по цеху, з наказами по заводу, а також для отримання інформації від здає зміну про стан технологічного режиму обладнання, робочого місця і про що мають місце порушення за попередню зміну.
Особисто з працівником, який здає зміну, перевірити стан технологічного обладнання, наявність і справність засобів зв'язку та пожежогасіння, наявність огороджень, інструменту та чистоти робочого місця. Доповісти начальнику зміни про виявлені неполадки і отримати від нього раз-рішення на прийом зміни.
Вимагати від здає зміну усунення недоліків та вжиття заходів щодо ліквідації на-рушений.
Здає зміну машиніст рушальних установок повинен привести в належний санітарний стан обладнання, транспортні механізми та рушально-віяльного відділення, склад лузги. Провести вологе прибирання свого робочого місця. Забезпечити правильність записів у журналі 7.5.1-02-02-00/ПДМ05 і 7.5.1-02-02-00/ПДМ06.
При здачі зміни машиніст рушальних установок в журналі 7.5.1-02-02-00/ПДМ05 і 7.5.1-02-02-00/ПДМ06 і повинен зробити запис про виконання програми вимірювань і моніторингу (без змін або з коригуючими діями), із зазначенням всіх коригувальних дій і поставити свій підпис.
Зміна вважається зданої тільки після підпису приймає зміну
Права, обов'язки, відповідальність.
Машиніст рушальних установок V розряду ПДМ має право:
- вести технологічний процес обрушування насіння, сепарування рушанки, подрібнення ядра, контролю перевію, контролю лузги, контролю олійного пилу;
- знайомитися з Виробничим планом 7.5.1-01-00-02 на поточний місяць;
- знайомитися з Виробничо-технічним звітом 7.5.1-01-00-03ПДМ01;
- на забезпечення спецодягом та засобами захисту: бавовняним костюмом, полуботинки МБС з металевим підноском, рукавицями комбінованими, окулярами захисними прозорими, респіратором, каскою захисною, беруші, справним інструментом;
- користуватися побутовими приміщеннями ПДМ;
- зупиняти рушально-віяльного відділення у разі несправності або аварії, повідомивши при цьому начальнику зміни ПДМ;
- не приступати до роботи за наявності небезпечних виробничих факторів;
- пускати в роботу рушально-віяльного відділення з дозволу начальника зміни ПДМ;
- не приступати до роботи при несправній припливно-витяжної вентиляції або недостатньої освітленості робочого місця;
- вимагати від керівника структурного підрозділу роз'яснень, вказівок та інструктажу по суті виконуваної роботи;
- брати участь в обговоренні питань щодо виконуваних ним обов'язків;
- виносити на розгляд керівника структурного підрозділу пропозиції щодо поліпшенням діяльності підрозділу та вдосконаленню методів роботи, давати зауваження по діяльності підрозділу, варіанти усунення наявних у діяльності недоліків;
- у процесі виконання посадових обов'язків здійснювати взаємозв'язок з суміжними робочими місцями;
- знайомитися з проектами рішень керівника структурного підрозділу, що стосуються діяльності підрозділу, в якому він виконує свої обов'язки;
- подавати раціоналізаторські пропозиції;
- подавати заявки механіку ПДМ на придбання запасних частин, інструменту, виготовлення пристроїв;
- вимагати від керівника структурного підрозділу сприяння у виконанні обов'язків, покладених на нього, і в реалізації прав, передбачених цією інструкцією;
- відмовитися від виконання роботи при наявності виробничої ситуації небезпечної для його здоров'я, життя, або працівників, які його оточують.
Машиніст рушальних установок зобов'язаний.
Цілями роботи машиніста рушальних установок є:
* виконання змінного завдання згідно Виробничого плану 7.5.1-01-00-02 на поточний місяць в повному обсязі;
* випуск продукції високої якості, що відповідає специфікаціям;
* попередження виникнення критичних невідповідностей за якістю продукції;
* попередження виникнення критичних невідповідностей в технічному стані обладнання;
* попередження особистого виробничого травматизму.
Для досягнення цілей машиніст рушальних установок зобов'язаний забезпечити на всіх ділянках обслуговування:
- контроль якості продуктів одержуваних на всіх ділянках обслуговування;
- безперебійну роботу, контроль і дотримання технологічних режимів роботи обладнання;
- виявлення та усунення несправностей обладнання на всіх ділянках обслуговування;
- регулювання роботи і усунення несправності обслуговуваного устаткування і транспортних механізмів ділянок рушально-віяльного відділення та складу лушпиння;
- своєчасні заявки механіку ПДМ на придбання запасних частин, інструменту;
- виконання правил, інструкцій з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки на території ділянок обслуговування і в побутових приміщеннях;
- виконання правил внутрішнього розпорядку;
- дотримання трудової та виробничої дисципліни;
- дотримання законодавства про працю;
- освоєння суміжних професій;
- виконання наказів, розпоряджень керівництва підприємства і розпоряджень, вказівок начальника ПДМ і вказівок начальника зміни ПДМ.
У поточній роботі машиніст рушальних установок зобов'язаний:
- аналізувати роботу попередніх змін, отримувати інформацію про стан обладнання;
- особисто перевіряти стан обладнання, справність блокувань та огороджень, наявність інструменту і чистоту в рушально-віяльному відділенні, складі лузги. Доповідати начальнику зміни ПДМ про результати перевірки;
- вести технологічний процес обрушення насіння, сепарування рушанки, контролю пере-віючи та подрібнення ядра, контролю лузги, контролю олійного пилу згідно Виробничого технологічного регламенту, Програми вимірювань і моніторингу, справжньою інструкцією;
- здійснювати контроль якості проміжних продуктів згідно Виробничого технологічного регламенту, Програми вимірювань і моніторингу за методиками 8.2.4-01-02-ЦЗЛ01 «Аналіз лузги. Метод визначення виносу ядра в лузгу насіння соняшника», 8.2.4-01-02-ЦЗЛ08 «Метод аналізу рушанки», 8.2.4-01-02-ЦЗЛ06 «Метод аналізу м’ятки. Метод визначення ступеня подрібнення м’ятки (ситовій метод)».
- проводити вологе прибирання і підтримувати чистоту на робочому місці;
- дотримуватися чистоту обладнання, рушально-віяльного відділення та складу лушпиння;
- вести записи в журналі 7.5.1-02-02-00/ПДМ05 і 7.5.1-02-02-00/ПДМ06 про роботу устаткування, порушення і вжиті заходи щодо їх ліквідації;
- здійснювати контроль за технологічними параметрами процесів;
- максимально використовувати виробничі потужності протягом всієї зміни;
- економно витрачати сировину, матеріали, енергоресурси і воду;
- регулювати роботу і приймати участь в усуненні дрібних
несправностей обслуговуємого обладнання і транспортних механізмів ділянок рушально-віяльного відділення та складу лузги протягом зміни і згідно графіка планово-попереджувального ремонту.
При появі критичних невідповідностей за якістю продукції, в режимах роботи обладнання, а також при загрозі виникнення аварій або нещасного випадку машиніст рушальних установок зобов'язаний:
* провести зупинку технологічного обладнання рушально-віяльного відділення;
* повідомити начальнику зміни про зупинення обладнання, причини і приступити до виконання коригувальних дій;
При виникненні у виробництві надзвичайних ситуацій (стихійне лихо, аварія, нещасний випадок, пожежа) машиніст рушальних установок зобов'язаний:
§ повідомити начальнику зміни, начальнику ПДМ про виниклу НС;
§ взяти участь у роботах з ліквідації наслідків НС.
Машиніст рушальних установок V розряду ПДМ несе відповідальність за:
- невиконання виробничого завдання в плановому обсязі;
- допущення втрат робочого часу з причин критичних невідповідностей у роботі обладнання і транспортних механізмів (аварійних зупинках);
- невідповідність виробленої продукції вимогам специфікацій;
- не забезпечення збереження закріпленого обладнання і матеріальних цінностей використовуються ним у виробництві;
- порушення правил пожежної безпеки, охорони праці та техніки безпеки;
- якість і своєчасність виконання обов'язків покладених на нього цією інструкцією.
За недотримання посадових обов'язків машиніст рушальних установок може бути притягнутий: до матеріальної, дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства України.
 |
11 ЛЕКЦІЇ, ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ, ЕКСКУРСІЇ
Під час проходження практики були проведені екскурсії по підприємству, які включали у себе ознайомлення з основними та допоміжними цехами. Під час екскурсії начальник зміни ПДМ ознайомив з обладнанням цеху та принципом його дії. Також були наведені технологічні параметри процесу та методи контролю за процесом.
Практичні заняття були проведені з методів контролю за сировиною, проміжними продуктами та готовою продукцією з використанням сучасних методик, які діють на підприємстві.