Інтернет та його вплив на розвиток громадського суспільства

Інтернет - глобальна комп'ютерна мережа, що охоплює весь світ. За різними даними доступ в Інтернет мають 2000000000 людей у ??всіх країнах світу. Щомісяця розмір мережі збільшується на 7 - 10 відсотків. Інтернет утворює як би ядро, що забезпечує зв'язок різних інформаційних мереж, що належать різним установам в усьому світі, одна з іншою. Якщо раніше мережа використовувалася винятково в якості середовища передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні задачі розподілу доступу до ресурсів. Інтернет, який служив колись винятково дослідницьким і навчальним групам, чиї інтереси тягнулися аж до доступу до суперкомп'ютерів, стає все більше популярною в діловому світі. Компанії спокушають швидкість, дешевизна, зручність для проведення спільних робіт, доступні програми, унікальна база даних мережі Інтернет. При низькій вартості послуг користувачі можуть одержати доступ до комерційних і комерційним інформаційним службам. В архівах вільного доступу мережі Інтернет можна знайти інформацію з будь-яких сфер діяльності людини, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра.

Розвиток інтернету настільки сильно увійшло в наше суспільство, що його вплив не можливо не враховувати. У ході його впливу на становлення громадянського суспільства очевидно настання періоду «електронної демократії», що не може не позначитися на розвитку політичної системи країни. На нашу думку участь у виборах і референдумах допомогою мережі Інтернет в найближчі роки стане звичайною справою. Вже сьогодні більше половини населення розвинених країн регулярно користуються Глобальною мережею, що технічно дозволяє почати експлуатацію електронних систем голосування.

З початку XXI століття кількість авторів, що приділяють увагу стосункам інтернет-технологій з інститутами громадянського суспільства, зростає. Так, в юридичній та політологічній літературі проблеми співвідношення інтернет-технологій та громадянського суспільства, аналіз процесу їх взаємодії, становлення та розвитку, сутність, особливості функціонування в різній площині можна знайти в роботах таких вітчизняних дослідників, як: Н. Баранова, В. Реріха, Н. Федосеевой, І. Мордарь, А. Соловйова, Д. Іванова, І. Пасісниченко, В. Пасісниченко, а також зарубіжних: Є. Шацького, К. Хілла, Д. Хьюза, Л. Лессига, Б. Бімбера та інших.

У наші дні більшість неформальних соціальних груп, що мають особливе, відмінне від усталеного в суспільстві політичний світогляд, виражають себе за допомогою Інетернет-технологій, знаходять прихильників і послідовників, взаємодіють один з одним в рамках своєї діяльності. Серед подібного роду груп значне місце займають радикально налаштовані, анархістські, а також опозиційні. За своїй сфері діяльності і принципам роботи, дані групи протиставляють себе офіційним структурам, у зв'язку з чим їх взаємодію і змагальність в реальності не відбувається; таким чином, майданчик для власної самореалізації дані групи знаходять саме в мережі.

У нашій країні побудову громадянського суспільства утруднюється контролем засобів масової інформації з боку держави. Більшість телепрограм не випускаються в ефір без ретельної фільтрації на предмет коректності з погляду діяльності державних органів. «Незалежні» ЗМІ відверто служать тим, хто їх утримує. Статті публікуються за плату з тією ж легкістю що й реклама. Тенденції в сторону концентрації капіталу в засобах масової інформації посилюються в результаті «дерегулювання» в цій сфері діяльності.

Фактично, в країні відбувається процес монополізації чинною владою інформаційного простору, і обмежується право на свободу слова. Тим самим, впливаючи даними методами на основну масу електорату, влада забезпечує собі підтримку в особі саме тих, хто і є основними споживачами даних методів інформаційного впливу.

Таким чином, опозиційні засоби масової інформації на сьогоднішній день мають значно менше перешкод у своїй діяльності у віртуальному просторі, у формі Інтернет-журналів, -співтовариство, -блогов, -форумі та ін. як альтернативні ЗМІ. Оскільки в даний час мережні відносини практично не врегульовані, належна законодавча база, що дозволяє їх контролювати, відсутня, громадська думка все більше переміщується в Інтернет простір, який залишається непідцензурний. Тим часом, мережеві ЗМІ набувають все більшої актуальності, їх кількість постійно зростає, крім того, основними учасниками електронних ЗМІ є нове покоління, що проявляє чималу громадянську активність.

В результаті процесу глобальної інформатизації ми стаємо очевидцями появи нового, найбільш перспективного інституту громадянського суспільства, в загальному вигляді який можна назвати як інтернет-спільноти.

Слід підкреслити, що саме у відкритому і розвиненому інформаційному інтернет - просторі полягає соціально виражене існування громадянського суспільства. В основі Інтернету лежить головний його принцип - відкритість. У будь-який момент кожен може стати свідком подій різного характеру в будь-якій точці землі, знати думку людей по всьому світу. Подібного інструменту громадянське суспільство ще не знало, і саме в ньому полягає його майбутнє. Розвиток відкритої і вільної інтернет-майданчики сприяє демократизації суспільства, сприяє формуванню плюралістичного характеру суспільства.

Громадянське суспільство в Інтернет-просторі йде по природному шляху свого розвитку, робить позитивний вплив на що відбуваються в реальності події, служить невичерпним інструментом полеміки, інформаційної взаємодії, забезпечує повноту свободи слова, підвищує громадянську активність в цілому.

Громадянин, який має доступ до Інтернету, має можливість реагувати на поточні події політичного життя, задавати питання різним органам державної влади, брати участь в анкетуванні, голосуванні. Це робить громадську думку більш динамічним як в плані зміни поглядів на той чи інший предмет, так і в плані швидкості їх зміни.

Інтернет доступний поки не всім, але серед економічно активного міського населення комп'ютерна неграмотність сьогодні стає рідкістю.

Комп'ютери та інформаційні технології неухильно підштовхують людство в сторону нового інформаційного світоустрою. Величезні потоки інформації породжують у суспільстві найнесподіваніші наслідки. Інформація настільки проникла в соціально-політичні та економічні процеси, що часом викликає в людях страх перед невизначеністю сьогодення і майбутнього. Народжуються нові ідоли та ідеали, які об'єднані тим, що всі вони існують поза межами сфер впливу організацій, традиційно контролюючих ситуацію в суспільстві. Відбувається переосмислення істоти особистості не тільки на тлі глобальних інформаційних потоків, але й у суперництві з ними.

Настала епоха створення глобальної мережі електронного зв'язку.

У всьому світі спостерігається розвиток взаємозв'язків, інформаційних обмінів між громадянами, перетворення їх спільноти в те, що в англомовному світі називається мережею raquo ;, де кожен член спільноти не разобщен з іншими, а тісно включений в реальні або потенційні інформаційні та наукові взаємозв'язки.

Розвиток глобальних мереж є причиною виникнення принципово нового світу з так званою віртуальною дійсністю, в якому значно зростає можливість маніпулювання суспільством взагалі і окремою особистістю зокрема. Наукового прогнозу подальшого розвитку віртуального світу поки немає, як немає і досвіду існування віртуальних організацій.

Крім всього позитивного, що набуло і набуває громадянське суспільство з розвитком високих технологій типу Інтернету, воно стикається і з негативною стороною цього явища - зокрема, з бурхливим зростанням комп'ютерних злочинів, особливо в економіці і кредитно-фінансової сфері.

В силу своєї відкритості Мережа надає зловмисникам великі можливості. Так, наприклад, через неї можна отримати доступ до конфіденційної і таємної інформації, скопіювати її, внести зміни або просто знищити, можна дізнатися паролі, адреси серверів і т. Д. І входити в мережу під ім'ям зареєстрованого користувача. В результаті подібних дій серйозно страждають авторитет фірми, її конкурентоспроможність і довіру клієнтури.

З виникненням Інтернету з'явилася нова, поки ще недостатньо досліджена серйозна проблема - використання мережі як одного з інструментів інформаційно-психологічного впливу на громадянське суспільство. Виникла нова інформаційна середа, в якій інформація передається, складається, копіюється практично миттєво. Ця середу змінює зміст і цінність багатовікових понять, трансформує норми моральності.

Ще однією проблемою є поширення інформації, пов'язаної з тероризмом, шпигунством, наркотиками, зброєю, порнографією або ж просто недоброякісним товаром.

Треба відзначити, що для нашої країни рішення цієї проблеми буде становити велику складність через особливості внутрішньої політичної та економічної обстановки, розвалу контролюючих структур і ще не сформованої правового середовища.

Важливою вважається і проблема підростаючого покоління. Давно відомо, що діти більш сприйнятливі до різного роду нововведень, ніж дорослі. Природно, Інтернет освоюється підлітками значно швидше, ніж батьки встигають зрозуміти і оцінити суть що відбувається. Популярність Інтернету досягла такого рівня, що навіть державні структури вважають за необхідне мати свою сторінку в Інтернеті

Засоби масової інформації використовують Мережу не тільки як робочий інструмент для отримання та обробки інформації, але і як відкриту (у прямому розумінні цього слова) трибуну для поширення не завжди достовірної інформації, проведення експериментів з інформаційно-психологічному впливу (дезінформація, чутки, пропаганда, агітація і т. д.).

З розвитком засобів масової комунікації багаторазово зросла можливість впливу на масову свідомість. Ця можливість може широко використовуватися в цілях розвитку і вдосконалення громадянського суспільства.

Інтернет надає право вибору. Можливості Інтернет у зростанні міжособистісних взаємодій практично безмежні. Організація різного роду інтернетівських конференцій сприяє обміну поглядами, ідеями, практичними пропозиціями в різних галузях суспільного життя.

Будучи потужним засобом впливу на свідомість і практичну діяльність людей, Інтернет може стати, але поки ще не є тим каталізатором, який необхідний для подолання назріваючої кризи громадянського суспільства.