Основні принципи організації виробничих процесів

Виробничий процес і окремі його операції повинні бути раціонально організовані у просторі й часі. Для цього слід дотримуватися певних принципів при проектуванні та організації виробничого процесу.

Принципи — це вихідні положення, на основі яких здійснюється побудова, функціонування й розвиток виробничого процесу.

Дотримання принципів організації виробничого процесу — одне з основних умов ефективної діяльності підприємства.

До таких принципів належать:

1) спеціалізація; 2) пропорційність; 3) паралельність; 4) прямоточність; 5) неперервність;

6) ритмічність; 7) гнучкість.

Прямоточность процесу передбачає умови, в яких предмети праці проходять найкоротший шлях в процесі виробництва, починаючи з першої операції і, кінчаючи випуском готової продукції.

Прямоточністю досягається організація найкоротшого і однонаправленого руху предметів праці в просторі і в часі за, чітким розташуванням робочих місць і ділянок за ходом проходження операцій технологічного процесу, при умові розташування цехів, дільниць, робочих місць за ходом технологічного процесу. Допоміжні і обслуговуючі виробництва розташовують найближче до тих підрозділів, які вони обслуговують. Він характеризується співвідношенням тривалості транспортних операцій і загальної тривалості виробничого циклу.

Можна визначити рівень прямоточності шляхом обчислення співвідношення оптимальної (мінімальної) довжини маршруту проходження предмета праці і фактичної довжини маршруту.

Прямоточність потребує усунення зворотних рухів деталей у процесі їх оброблення, скорочення транспортних маршрутів. З огляду на це важливе значення має раціональне планування розташування за ходом технологічного процесу будівель і споруд, основних і допоміжних цехів на території підприємства, технологічного устаткування на виробничих площах підрозділів. Найповніше принцип прямоточності реалізується за умови потокової організації виробництва.

Для дотримання цього принципу цехи, дільниці, робочі місця, наскільки це можливо, розташовують за ходом технологічного процесу. , ^Допоміжні виробництва, служби, склади у свою чергу розміщують по можливості ближче до тих підрозділів, які вони обслуговують.

Вимога прямолінійності руху предметів праці під час технологічного процесу, тобто за найкоротшим шляхом проходження виробом всіх фаз виробничого процесу без повернень у його русі

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ

Управління в широкому розумінні являє собою особливий вид діяльності, який здатний перетворити неорганізований натовп в ефективну цілеспрямовану і продуктивну групу.

Процес управління виробництвом - це сукупність послідовних дій управлінського персоналу за визначенням цілей для об'єктів управління і їх фактичного стану на основі реєстрації і обробки відповідної інформації і затвердження економічно обгрунтованих виробничих програм і оперативних завдань.

- планування виробництва -- встановлення виробничих завдань на квартал, місяць, тиждень, добу, зміну.

- Контроль -- виконання планових завдань на підставі збору і обробки оперативної інформації про хід виробництва.

Автоматизація виробництва – це вищий етап розвитку техніки, коли машини створюють нові машини, а керують роботою машин автоматичні пристрої. Людина виходить з безпосереднього виробництва, звільняється не лише від ручної праці, а й від виконавських і частково від нетворчих розумових функцій. Вона лише спостерігає за роботою машин і контролює її, займається їх наладкою.

Технологічний процес в промисловості нерозривно зв'язаний з її автоматизацією технологічних процесів. Автоматизація ефективно застосовується на сучасному етапі розвитку людства з метою досягнення зростання показників ресурсозбереження, поліпшення екології навколишнього середовища якості та надійності продукції. В зв'язку з бурхливим розвитком мікропроцесорної техніки і персонально електронно-обчислювальних машин, функціональні можливості яких дають змогу використовувати найдосконаліші методи в рамках сучасних складних систем управління.