Умови придатності винаходу (корисної моделі) до набуття права інтелектуальної власності на них

Поняття винаходу та корисної моделі

Винахід ‑ це технічне або технологічне рішення, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і промислово придатне, а також не суперечить суспільним інтересам, принципам; гуманності і моралі та законам природи.

Винахід захищається патентом, який є чинним на території країни, яка його видала протягом обумовленого терміну. На території інших країн дія патенту не розповсюджується.

Визначення винаходу в повній мірі стосується і корисної моделі.Корисна модель є, так бимовити, «полегшеним» варіантом винаходу і відрізняється від нього тільки тим, що не повинна відповідати винахідницькому рівню.

Вимоги до оформлення та розгляду заявок на винаходив рівній мірі стосуються і заявок на корисні моделі. Ідентичними також є процедури видачі та підтримання чинності патентів, а також продажу ліцензій.

Щорічно в Україні подається 3-4 тисячі заявок на передбачувані винаходи і близько 10 тисяч заявок на корисні моделі, значна частина з яких отримують правову охорону.

Умови придатності винаходу (корисної моделі) до набуття права інтелектуальної власності на них

Як вже було зазначено, статтями 459 та 460 ЦК України встановлюються умови, за яких винахід (корисна модель) придатні до набуття права інтелектуальної власності на них.

Статтею 459 ЦК України встановлено що винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання.

Що стосується корисної моделі, то відповідно до стаття 460 ЦК України корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є тільки новою і придатною для промислового використання. Для корисної моделі не передбачається критерій охороноздатності – винахідницький рівень.

Законом України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі “ визначаються більш детально умови, за яких винахід і корисна модель придатні до набуття права інтелектуальної власності на них.

Однією з умов, за яких на винахід і корисну модель може бути видано патент є те, що публікація про них або їх використання не суперечитиме публічному порядку і суспільній моралі.

Чинне законодавство не дає переліку тих винаходів і корисних моделей, публікація про які або їх використання будуть суперечити публічному порядку і суспільній моралі. Що стосується законодавств інших держав, то, наприклад, Директивою ЄС 98/44 з правового захисту біотехнологічних винаходів встановлено, що винаходами (корисними моделями), публікація про який (яку) чи використання якого (якої) суперечать суспільній моралі, вважаються, зокрема:

· процеси клонування людини;

· процеси змінювання через зародкову лінію генетичної тотожності людини;

· використання людських ембріонів для промислових або комерційних цілей; процеси змінювання генетичної тотожності тварин, які можуть завдати ним страждань без будь-якої суттєвої медичної користі для людини або тварин, а також тварин, що виникають внаслідок таких процесів.

Законом встановлюються вимоги до новизни, винахідницького рівня та промислової придатності.

Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він (вона) не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу (корисної моделі) повинні враховуватися лише окремо. Рівень техніки включає всі відомості, що стали загальнодоступними у світі до дати пріоритету заявки, а за відсутності цієї дати – до дати подання заявки. Рівень техніки включає також зміст усіх заявок, що знаходяться на розгляді у Відомстві, і міжнародних заявок, у яких зазначена Україна, у тій редакції, у якій ці заявки були подані спочатку, якщо вони не відкликані і відомості про неї будуть публіковані у встановленому порядку.

При визначенні рівня техніки загальнодоступними вважаються відомості, що містяться в джерелах інформації, з якими будь-яка особа може ознайомитися.

Датою, яка визначає включення джерела інформації до рівня техніки, є:

· для опублікованих описів до охоронних документів - зазначена на них дата публікації;

· для опублікованих відомостей про заявку на патент на винахід, яку подано до Держдепартаменту, - зазначена на них дата публікації;

· для друкованих видань - дата виходу в світ, а за відсутності можливості її встановлення - останній день місяця чи 31 грудня, зазначеного у виданні року, якщо дата виходу в світ визначається лише місяцем або роком;

· для депонованих рукописів, статей, оглядів, монографій тощо - дата їх депонування;

· для звітів про науково-дослідні роботи, пояснювальних записок до дослідно-конструкторських робіт та іншої конструкторської, технологічної і проектної документації, яка є в органах науково-технічної інформації, - дата надходження її до цих органів;

· для нормативно-технічної документації - дата реєстрації її в уповноваженому органі;

· для матеріалів дисертацій і авторефератів дисертацій, виданих на правах рукопису, - дата надходження їх до бібліотеки;

· для прийнятих на конкурс робіт - дата викладення їх для ознайомлення, підтверджена документами, які стосуються проведення конкурсу;

· для джерел інформації, що сприймаються візуально (плакати, моделі, вироби тощо), - документально підтверджена дата, від якої стає можливим їх огляд;

· для експонатів, розміщених на виставці, - документально підтверджена дата початку їх показу;

· для усних доповідей, лекцій, виступів тощо - дата доповіді, лекції, виступу, якщо вони зафіксовані апаратурою звукового запису або стенографією в установленому порядку, діючому на зазначену дату;

· для відомостей про технічні засоби, що стали відомими в результаті їх використання, - документально підтверджена дата, від якої ці відомості стали загальнодоступними;

· для повідомлень по радіо, телебаченню, кіно - дата такого повідомлення, якщо воно зафіксовано на відповідному носії інформації в установленому порядку, діючому на зазначену дату.

При перевірці новизни до рівня техніки включають також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, у якій зазначена Україна) у тій редакції, у якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує даті подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, даті її пріоритету і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати.

Зміст заявки в тій редакції, у якій цю заявку було подано спочатку, визначається змістом документів заявки, які надійшли на дату подання, а якщо за заявкою заявлено пріоритет - її змістом, що збігається зі змістом матеріалів, які були підставою для надання права пріоритету.

Якщо більш рання заявка відкликана або вважається відкликаною до її публікації, однак публікація відомостей про таку заявку відбулася, оскільки було проведено підготовку до неї, то зміст такої заявки не входить до рівня техніки.

Перевірку новизни здійснюють щодо всієї сукупності ознак, наведених у формулі винаходу.

Об'єкти, що стали відомими до дати подання заявки (або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету), для визначення новизни повинні враховуватися лише окремо. Відомості про об'єкт можуть бути наведені як в одному, так і в різних джерелах інформації.

Якщо заявлений винахід відноситься до застосування продукту чи способу за новим призначенням, то він визнається таким, що не відповідає умові новизни, якщо виявлено джерело інформації, з якого відомо застосування того самого продукту чи способу за вказаним у заявці призначенням.

На визнання заявленого винаходу новим не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію протягом 12 місяців до дати подання заявки, або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, зацікавлену в застосуванні цього положення. Це положення в міжнародній практиці прийнято називати “пільга по новизні”.

Новизна винаходу встановлюється стосовно рівня техніки, на дату пріоритету заявки на винахід. За загальним правилом дата пріоритету встановлюється по даті надходження заявки. Але, пріоритет може бути заявлений по даті першої правильно оформленої заявки в кожну з країн-учасниць Паризької конвенції, якщо з цієї дати не пройшло більше 12 місяців (конвенційний пріоритет). Пріоритет заявки встановлюється за наявності визначених документів. Стаття 15 Закону визначає правила встановлення пріоритету.

Відповідно до Закону винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно з рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня не береться до уваги зміст заявок, що знаходяться на розгляді, і міжнародних заявок, у яких зазначена Україна, у тій редакції, у якій ці заявки були подані спочатку, якщо вони не відкликані і відомості про неї будуть публіковані у встановленому порядку.

Винахідницький рівень установлюється на дату подання або на дату пріоритету заявки, якщо він заявляється.

Винахідницький рівень визначається через такі поняття як «фахівець» і «очевидність». Під «фахівцем» розуміється особа, яка володіє доступними середніми знаннями в області техніки, до якої відноситься винахід, що заявляється.
При перевірці винахідницького рівня встановлюють відомість з рівня техніки впливу сукупності ознак заявленого винаходу на досягнення зазначеного заявником технічного результату. Якщо така відомість не встановлена, то винахід визнається як такий, що відповідає умові винахідницького рівня.

Умові винахідницького рівня відповідають зокрема:

· індивідуальна сполука, яка підпадає під загальну структурну формулу групи відомих сполук, але вона не описана як спеціально одержана і досліджена, і виявляє при цьому нові невідомі для цієї групи сполук властивості в кількісному і (або) якісному відношенні (селективний винахід);

· композиція, яка складається принаймні з двох відомих інгредієнтів, що забезпечують синергетичний ефект, можливість досягнення якого не випливає з рівня техніки (тобто яка виявляє властивості обох інгредієнтів, проте кількісні показники хоча б однієї з цих властивостей вищі, ніж показники тієї самої властивості окремого інгредієнта);

· способи одержання нових індивідуальних сполук (класу, групи) з установленою структурою;

· способи одержання відомих індивідуальних сполук (класу, групи) з установленою структурою, якщо в їх основі лежать нова для цього класу чи групи сполук реакція або невідомі умови проведення відомої для цього класу чи групи сполук реакції.

Винахід відповідає умові винахідницького рівня, незважаючи на удавану простоту і розкриття в матеріалах заявки механізму досягнення зазначеного технічного результату, якщо таке розкриття стало відомим не з рівня техніки, а лише з матеріалів заявки.

Заявлений винахід, як правило, визнають як такий, що не відповідає умові винахідницького рівня, якщо в його основу покладено:

· доповнення відомого засобу будь-якою відомою частиною (частинами), яка (які) додається (додаються) до нього за відомими правилами, для досягнення технічного результату, щодо якого встановлено вплив саме таких доповнень;

· заміну будь-якої частини (частин) відомого засобу іншою відомою частиною (частинами) для досягнення технічного результату, щодо якого встановлено вплив саме такої заміни;

· вилучення будь-якого засобу (елемента, дії) з одночасним вилученням обумовленої його наявністю функції і досягненням звичайного для такого вилучення технічного результату (спрощення, зменшення маси, габаритів, матеріалоємності, підвищення надійності, скорочення тривалості процесу тощо);

· збільшення кількості однотипних елементів чи дій для посилення технічного результату, який обумовлений наявністю в засобі саме таких елементів чи дій;

· виконання відомого засобу або його частини (частин) з відомого матеріалу для досягнення технічного результату, який обумовлений відомими властивостями цього матеріалу;

· створення засобу, який складається з відомих частин, вибір яких і зв'язок між якими здійснено за відомими правилами, рекомендаціями, і технічний результат, який при цьому досягають, обумовлений лише відомими властивостями зазначених частин і зв'язків між ними;

· застосування раніше відомого продукту (пристрою, речовини, штаму мікроорганізму тощо) або способу за новим призначенням, якщо нове призначення обумовлено його відомими властивостями, структурою, виконанням і відомо, що саме такі властивості, структура, виконання потрібні для реалізації зазначеного призначення;

· зміну кількісної ознаки (ознак), показ таких ознак у взаємозв'язку або в зміні його виду за умови, що факт впливу кожної з ознак на зазначений технічний результат відомий і нові значення цих ознак або їх взаємозв'язок могли бути одержані, виходячи з відомих залежностей, закономірностей.

Відомість впливу сукупності ознак заявленого винаходу на технічний результат може бути підтверджена шляхом об'єднання двох і більше джерел інформації або їх частин, різних витягів з одного й того самого джерела або з будь-яких різних джерел інформації. Допускається залучення аргументів, заснованих на загальновідомих у конкретній галузі техніки знаннях без зазначення будь-яких джерел інформації.

Підтвердження відомості впливу сукупності ознак заявленого винаходу на технічний результат не потрібно, якщо технічний результат не зазначений заявником щодо таких ознак або якщо встановлено, що зазначений заявником технічний результат не досягається.

І нарешті, останньою вимогою до винаходу є його придатність для промислового використання в будь-якій сфері людської діяльності.

Винахід є промислово придатним, якщо його може бути використано в промисловості або в іншій сфері діяльності.

Для встановлення промислової придатності винаходу перевіряють:

· наявність у матеріалах заявки посилання на призначення заявленого об'єкта винаходу (для нових хімічних сполук - його можливе застосування);

· наявність у первинних матеріалах заявки описаних засобів і методів, за допомогою яких можливе здійснення винаходу в тому вигляді, як він охарактеризований в будь-якому пункті формули. Якщо такі відомості в матеріалах заявки відсутні, допускається, щоб засоби і методи, на які є посилання в заявці, були описані в джерелах інформації, що стали загальнодоступними до дати пріоритету винаходу.

Крім цього, у разі здійснення винаходу за будь-яким пунктом формули, перевіряють, що реалізація вказаного заявником призначення дійсно можлива.

3 Загальні положення про промисловий зразок та його правова охорона

Промисловий зразок є одним із об'єктів промислової власності, відносини у сфері використання якого регулюються законодавством у галузі інтелектуальної власності, а зокрема Законом України "Про охорону прав на промислові зразки" (введений в дію постановою Верховної Ради України від 15 грудня 1993 р. № 3770-ХІІ) року (з наступними змінами та доповненнями). Цей закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на промислові зразки в Україні. Захист та правову охорону інтелектуальної власності в Україні покладено на Державний департамент інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки (далі - Установа).

Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання. Норма, яка зазначена в ст. 1 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", регулює можливий об'єкт охорони, використовуючи поняття "результат творчої діяльності у галузі художнього конструювання", що є деякою мірою синонімом поняття "дизайн". Промислові зразки можуть бути об'ємними (моделі), площинними (малюнки) або комбінованими. Вищеназваний Закон поширюється на всі види промислових зразків. Об'ємні зразки (моделі) являють собою композицію, в основі якої лежить чітка об'ємно-просторова структура (форма), наприклад, зовнішній вигляд шафи, стільця, чайника, телевізора та ін.

Площинні (малюнки) промислові зразки характеризуються тим, що включають в себе декілька елементів (композицію елементів) (орнамент, конфігурація, поєднання різних фігур) і фактично не може сприйматися візуально, як об'ємний елемент, наприклад, рішення, що визначають зовнішній вигляд картини, килима, дивану, вази та ін.

Комбіновані промислові зразки включають в себе ознаки, які мають форму, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Наприклад, зовнішній вигляд взуття, на якому вишитий будь-який малюнок, або малюнок, який зроблений на будь-якій будівельно-оздоблювальній плитці, та ін.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, та якщо він відповідає умовам патентоспроможності. Крім цього, згідно зі ст. 461 ЦК України промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він є новим та промислово придатним. Зазначені умови загальновизнані у світовій практиці. Критерій "новизна" стосовно промислового зразка означає, що сукупність його істотних ознак, що знайшли своє застосування або відображення на зображеннях виробу і зазначених у переліку істотних ознак промислового зразка, невідома з відомостей, що стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, в процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги подання та зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, уже відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень. На визнання промислового зразка патентоспроможнім не впливає розкриття інформації про нього самим автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом шести місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Якщо в джерелах інформації (глибина пошуку не менше 15 років) не виявлений зразок, тотожний заявленому, експертиза визнає новизну промислового зразка. Зразок не вважається новим, якщо на момент надходження заявки до Установи такі самі (ідентичні) або досить схожі з ним (тотожні) промислові зразки відкрито застосовувалися на території України або були досить чітко описані протягом 15 попередніх років.