Практична частина. Задача: Визначити можливість розташування необхідної кількості робочих місць користувачів ЕОМ у приміщенні (за своїм варіантом)
Задача: Визначити можливість розташування необхідної кількості робочих місць користувачів ЕОМ у приміщенні (за своїм варіантом).
Вихідні дані зазначені в таблиці 5.5.
Таблиця 5.5
Орієнтація, розміри приміщення і кількість робочих місць ЕОМ
| Варіант | Орієнтація вікон | Висота, м h | Ширина, м a | Довжина, м b | Кількість робочих місць ЕОМ, NЕОМ |
| 5 | |||||
| Південь | 2.5 | 7 | |||
| Північ | І | ||||
| Схід | 3,5 | ||||
| Захід | 2,5 | ||||
| Південь | |||||
| Північ | 3,5 | ||||
| Схід | 2,5 | ||||
| Захід | |||||
| Південь | 3,5 | ||||
| Північ |
Приклад вирішення задачі (варіант 0 )
1. Визначаємо фактичну площу підлоги (SП ) приміщення і його об’єм (VПР ):
SП = aхb = 7 х 8 = 56 м2 ;
VПР = SП х h = 56 х4 = 224 м3 .
2. Визначаємо необхідну площу підлоги (SПН ) та необхідний об’єм приміщення (VПРН ) для розміщення зазначеної кількості робочих місць користувачів ЕОМ:
SПН = NЕОМ хSВДТ = 7 х6 = 42 м2 ;
VПРН = NЕОМ х20 = 7 х20 = 140 м3 .
3. Визначаємо коефіцієнт місткості приміщення за площею (KS) і за об’ємом (KV):
KS= SП / SПН = 56 / 42 = 1,3;
KV= VПР / VПРН = 224 / 140 = 1,6.
4. Визначаємо кількість робочих місць ЕОМ, які можна розмістити в приміщенні з урахуванням його лінійних розмірів:
NS= NЕОМ х KS= 7 х1,3 = 9,1 = 9;
NV= NЕОМ хKV= 7 х1,6 = 11.
Висновок: у даному приміщенні з урахуванням його лінійних розмірів можна розмістити 9 (дев’ять) робочих місць користувачів ЕОМ.
3.Оформлення звіту
Звіт повинен містити:
· назву заняття;
· теоретичну частину:
- гігієнічні вимоги до обладнання робочого місця користувача ЕОМ;
- вимоги до розмірних характеристик робочого місця і розміщення органів управління;
- вимоги ергономіки до організації робочих місць користувачів ВДТ;
· практичну частину
- задачу.
4. Захист звіту
При захисті звіту викладач перевіряє: правильність оформлення звіту, результати рішення задач і проводить співбесіду за контрольними питаннями.
Контрольні питання
1. Гігієнічні вимоги до обладнання робочого місця користувача ЕОМ.
2. Вимоги до розмірних характеристик робочого місця.
3. Вимоги до розміщення органів управління.
4. Вимоги до розміщення засобів відображення інформації.
5. Просторове розміщення і фарбування помешкань.
6. Особливості розміщення робочих місць у приміщенні.
7. Параметри робочого столу і розміщення устаткування на ньому.
8. Конструктивні особливості робочого сидіння.
Практичне заняття № 6. Безпека праці під час використання комп’ютерів
Мета заняття: повторити й поглибити знання з безпеки праці при роботі на комп’ютері.
Матеріальне забезпечення:стенди в 601 аудиторії з електробезпеки,відеофільм «Електробезпека».
План проведення заняття
1. Обговорити питання відповідно плану заняття.
2. Заслухати реферати студентів за тематикою заняття і провести їх
обговорення.
3. Перегляд відеофільму «Електробезпека».
Питання для опитування
1. Вимоги до виробничого персоналу та режимів праці.
2. Вимоги до виробничих приміщень та їх обладнання.
3. Вимоги безпеки при експлуатації обладнання.
Теми рефератів
1. Дія електричного струму на організм людини.
2. Класифікація електроустановок і приміщень за ступенем ураження електричним струмом.
3. Заходи пожежної безпеки при експлуатації електроустановок.
Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
При підготовці до опитування за матеріалом заняття та підготовці рефератів потрібно врахувати наступне.
При відповіді на перше питання потрібно висвітлити:
- хто допускається до роботи на ЕОМ;
- що зобов’язані знати працівники;
- що передбачають при організації праці для збереження здоров’я працівників;
- що слід вважати за основну роботу з ЕОМ;
- що повинно передбачатися протягом робочої зміни.
При відповіді на друге питання потрібно висвітлити:
- яким вимогам повинні відповідати приміщення, в яких експлуатуються ЕОМ;
- що має бути визначено для приміщень, у яких експлуатуються ЕОМ;
- де мають розміщуватися приміщення, у яких експлуатуються комп’ютери;
- яку площу та об’єм потрібно відводити на одне робоче місце ЕОМ;
- правила кольорового оформлення приміщень для комп’ютерів;
- чим ще оснащують приміщення, крім комп’ютерів.
При відповіді на третє питання потрібно висвітлити:
- що повинен знати працівник, приступаючи до роботи на ЕОМ;
- із яких розділів складається інструкція з охорони праці;
- що потрібно зробити перед початком роботи на ЕОМ;
- що потрібно робити після закінчення роботи;
- які дії недопустимі при роботі на комп’ютері;
- дії робітників у аварійних ситуаціях.
При відповіді 1-го реферату потрібно висвітлити:
- у яких формах проявляється дія електричного струму на організм людини;
- що таке електричний удар;
- від чого залежить важкість ураження електричним струмом;
- порогові значення сили електричного струму;
- величина небезпечного струму та небезпечної напруги для людини;
- за яких умов людина може бути уражена електричним струмом.
При відповіді 2-го реферату потрібно висвітлити:
- як класифікуються електричні установки за величиною напруги;
- які фактори впливають на небезпеку ураження при експлуатації комп’ютерів, дати їм характеристику;
- на які класи по електробезпеці поділяються приміщення;
- дати характеристику приміщень визначених класів небезпеки.
При відповіді 3-го реферату потрібно висвітлити:
- які фактори призводять до пожеж у електроустановках;
- що таке коротке замикання, заходи профілактики;
- що таке перевантаження електричних мереж, заходи профілактики;
- перехідні опори, заходи профілактики.
Література
1. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Повітря робочої зони. Загальні санітарно- гігієнічні вимоги.
2. ГОСТ 12.1.007-76. ССБТ. Шкідливі речовини. Класифікація й загальні вимоги безпеки.
3. ГОСТ.12.0.003-74. ССБТ. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори.
Класифікація.
4. Осадчук І.П. Охорона праці в галузях сільського господарства: Навч. посіб. / І. П. Осадчук, М. М. Сакун. – Одеса: «Барбашин», 2007. ― 478с.
5. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці. – Постанова КМУ від 1.08.1992 р. № 442.
6. Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці. Постанова Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41.
7. Сакун М.М. Охорона праці в галузі: Навч. посіб. /М. М. Сакун, І. І. Дядько. Херсон: Южполіграфсервіс, 2013. ― 82 с.
Додаток 1. Таблиці для розрахунку освітленості виробничих приміщень
Норми освітленості робочих поверхонь у виробничих приміщеннях
Таблиця 1
| Характеристика зорової роботи | Найбільший Розмір об’єкту, мм | Розряд зорової роботи | Штучне освітлення | Природне освітлення | Сумісне освітлення | |
| Освітленість, лк | КПО, % | КПО, % | ||||
| при ком- бінова- ному освіт- ленні | При за- гальному освітленні | при верх- ньому або верхньому і боковому освітленні | при верх- ньому або верхньому і боковому освітленні | |||
| Найвищої точності | Менше 0,15 | І | 2,8 | |||
| . . . | ||||||
| Малої точності | 1-5 | V | 1,8 | |||
| Груба (дуже малої точності) | більше | VІ | - | 1,2 | ||
| . . . | ||||||
| Загальне спостереження за ходом виробничого процесу | - | VІІІ в | - | 0,5 | 0,3 |
Значення світлового коефіцієнт α
Таблиця 2
| Приміщення | Значення світлового коефіцієнту α |
| Будови для утримання великої рогатої худоби | 1 / 10 - 1 / 15 |
| Приміщення для утримання поголів’я на відгодівлі | 1 /20 - 1 / 30 |
| Телятники і пологові відділення | 1 / 10 - 1 / 15 |
| Підсобні приміщення | 1 / 10 - 1 / 20 |
| Будови для утримання свиней | 1 / 10 |
| Вівчарні | 1 / 20 |
| Будови для утримання птиці | 1 / 8 - 1 / 10 |
| Діагностичний кабінет, операційна, аудиторії навчальні | 1 / 4 - 1 / 5 |
| Аптеки, стерилізаційні, бокси | 1 / 8 - 1 / 9 |
Світлові і електричні параметри ламп розжарювання
Таблиця 3
| Тип і потужність ламп, Вт | Світловий потік, лм | |
| при напрузі 127 В | при напрузі 220 В | |
| В-25 | ||
| БК 40 | ||
| БК- 100 | ||
| Г - 150 | ||
| Г - 200 |
Світлові і електричні параметри люмінесцентних ламп
Таблиця 4
| Тип і потужність ламп, Вт | Світловий потік, лм | Тип і потужність ламп, Вт | Світловий потік, лм |
| ЛДЦ - 20 | ЛДЦ - 40 | ||
| ЛД - 20 | ЛД – 40 | ||
| ЛБ - 20 | ЛБ – 40 | ||
| ЛДЦ - 30 | ЛДЦ – 80 | ||
| ЛБ - 30 | ЛБ - 80 |
Додаток 2. Таблиці для атестації робочих місць
КАРТА УМОВ ПРАЦІ
Підприємство_______________ Номер робочого місця__________
Цех (дільниця)__________ Професія_____________________
1. ОЦІНКА ФАКТОРІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА І ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ
Таблиця 1
| № | Дата дослід-ження | Фактори виробничого середовища і трудового процесу | Тривалість дії за зміну | Фактичне значення фактора | Норматив не значення фактора /ГДР, ГДК/ | Клас умов праці | ||||||
| Оптима-льний | Допус-тимий | Шкідливий 3 | Небезпеч-ний | |||||||||
| 1 ступінь 3.1. | 2 ступінь 3.2. | 3 ступінь 3.3. | 4 ступінь 3.4. | |||||||||
| Шкідливі хімічні речо- вини | ||||||||||||
| Пил переважно фібро- генної дії | ||||||||||||
| Вібрація | ||||||||||||
| Шум | ||||||||||||
| Мікроклімат | ||||||||||||
| Біологічні фактори | ||||||||||||
| Важкість праці | ||||||||||||
| Робоча поза | ||||||||||||
| Напруженість праці | ||||||||||||
| Змінність |
2. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА УМОВ ПРАЦІ
Продовження таблиці 2.1
| Фактор виробничого середовища та трудового процесу | Клас умов праці | |||||||
| Оптималь-ний | Допустимий 2 | Шкідливий 3 | Небезпечний (екстремальний) | |||||
| 1 ступень 3.1 | 2 ступень 3.2 | 3 ступень 3.3 | 4 ступень 3.4 | |||||
| Хімічний | ||||||||
| Біологічний | ||||||||
| Мікроклімат | ||||||||
| Важкість праці | ||||||||
| Напруженість праці | ||||||||
| Загальна оцінка умов праці | ||||||||
| __________________________________ | ||||||||
| __________________________________ | ||||||||
| 3. Оцінка технічного та організаційного рівня | ||||||||
| ___________________________________ | ||||||||
| ___________________________________ | ||||||||
| 4. Атестація робочого місця (висновки) | ||||||||
| ________________________________ | ||||||||
| ________________________________ | ||||||||
| ________________________________ | ||||||||
Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин
у повітрі робочої зони (перевищення ГДК, разів)
Таблиця 2.2
| Фактор виробничого середовища (шкідливі речовини) | Клас умов праці | |||||
| Допус-тимий | Шкідливий 3 | Небезпечний (екстремальний) | ||||
| 1 ступінь 3.1 | 2 ступінь 3.2 | 3 ступінь 3.3 | 4 ступінь 3.4 | |||
| Шкідливі речовини, за винятком перерахованих нижче | 5 ГДК | 1,1–3,0 | 3,1–6,0 | 6,1–10,0 | 10,1–20,0 | >20 |
| Речовини з гостроспрямованим механізмом дії | 5 ГДК | 1,1–3,0 | 3,1–6,0 | 6,1–10,0 | >10* | |
| Алергени | 5 ГДК | 1,1–3,0 | 3,1–10,0 | >10,0 | ||
| Канцерогени | 5 ГДК | 1,1–3,0 | 3,1–6,0 | 6,1–10,0 | >10,0 | |
| Протипухлинні лікарські засоби, гормони (естрогени)** | *** | |||||
| Наркотичні анальгетики** | *** | |||||
| Метали, оксиди металів | 5 ГДК | 1,1–3,0 | 3,1–10,0 | 10,1–20,0 | >20,0 | |
| Аерозолі, переважно фіброгенної дії | 5 ГДК | 1,1–2,0 | 2,1–5,0 | 5,1–10,0 | >10,0 |
*Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії може призвести до гострого смертельного отруєння.
**Речовини, при роботі з якими слід унеможливити контакт з органами дихання та шкірою.
***Робота з вказаними речовинами при їх виробництві, а також в онкологічних диспансерах та підрозділах дає право віднесення
умов праці до даного класу.
Класи умов праці при роботі з біологічним фактором
Таблиця 2.3
| Фактор виробничого середовища (біологічний) | Клас умов праці | |||||
| Допус-тимий | Шкідливий 3 | Небезпечний (екстремальний) | ||||
| 1 ступінь 3.1 | 2 ступінь 3.2 | 3 ступінь 3.3 | 4 ступінь 3.4 | |||
| Патогенні мікроорганізми: особливо небезпечні інфекції збудники інших інфекційних захворювань | ||||||
| Мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів (перевищення ГДК, разів) | 5 ГДК | 1,1–3,0 | 3,1–10,0 | >10,0 | ||
| Білкові препарати (перевищення ГДК, разів) | 5 ГДК | – | 1,1–2,0 | 2,1–10,0 | >10,0 |
Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
Таблиця 2.4
| Показник мікроклімату | Клас умов праці | |||||||
| Температура повітря, 0С (нижня межа) | Опти- маль- ний | Допустимий | Шкідливий 3 | |||||
| 1 ступінь 3.1 | 2 ступінь 3.2 | 3 ступінь 3.3 | 4 ступінь 3.4 | |||||
| Категорія робіт | Загальні енерго- витрати, Вт | |||||||
| 1а | до 139 | За СН* | За СН* | 18,1–20,0 | 16,1–18,0 | 14,1–16,0 | 12,0–14,0 | |
| 1б | 140–174 | -//- | -//- | 17,1–19,0 | 15,1–17,0 | 13,1–15,0 | 11,0–13,0 | |
| 2а | 175–232 | -//- | -//- | 14,1–16,0 | 12,1–14,0 | 10,1–12,0 | 8,0–10,0 | |
| 2б | 233–290 | -//- | -//- | 13,1–15,0 | 11,1–13,0 | 9,1–11,0 | 7,0–9,0 | |
| >290 | -//- | -//- | 12,1–14,0 | 10,1–12,0 | 8,1–10,0 | 6,0–8,0 | ||
| Вологість повітря, % | -//- | -//- | Вимоги відсутні | |||||
| Швидкість руху повітря, м/с | -//- | -//- | * * Див. примітку |
* «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».
** Примітка: при збільшенні швидкості руху повітря на 0,1 м/с від оптимальної за СН
Класи умов праці за показником WBGT-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
Таблиця 2.5
| Категорія робіт | Загальні енерго- витрати, Вт | Клас умов праці | |||||
| Оптимальний | Допустимий | Шкідливий 3 | |||||
| 1 ступінь 3.1 | 2 ступінь 3.2 | 3 ступінь 3.3 | 4 ступінь 3.4 | ||||
| 1а | до 139 | 21,0–23,4 | 23,5–25,4 | 25,5–26,6 | 26,7–27,4 | 27,5–28,6 | 28,7–31,0 |
| 1б | 140–174 | 20,2–22,8 | 22,9–25,8 | 25,9–26,1 | 26,2–26,9 | 27,0–27,9 | 28,0–30,3 |
| 2а | 175–232 | 19,2–21,9 | 22,0–25,1 | 25,2–25,5 | 25,6–26,3 | 26,3–27,3 | 27,4–29,9 |
| 2б | 233–290 | 18,2–10,9 | 21,0–23,9 | 24,0–24,2 | 24,3–25,0 | 25,1–26,4 | 26,5–29,1 |
| >290 | 17,0–18,9 | 19,0–21,8 | 21,9–22,2 | 22,3–23,4 | 23,5–25,7 | 25,8–27,9 |
*WBGT (ТСН) – індекс теплового навантаження середовища.
Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу
Таблиця 2.6
| № з/п | Показник важкості трудового процесу | Клас умов праці | ||||
| Оптимальний (легке фізичне навантаження) | Допустимий (середнє фізичне навантаження) | Шкідливий (важка праця) 3 | ||||
| 1 ступінь 3.1 | 2 ступінь 3.2 | 3 ступінь 3.3 | ||||
| 1. | Фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної роботи за зміну, кгм | |||||
| 1.1 | При регіональному навантаженні (з переважаючою участю м’язів рук та плечового поясу) при переміщенні вантажу на відстань до 1 м: | |||||
| для чоловіків | до 2500 | до 5000 | до 7000 | до 9000 | >9000 | |
| для жінок | до 1500 | до 3000 | до 4000 | до 5500 | >5500 | |
| 1.2 | При загальному навантаженні (за участю м’язів рук, корпуса, ніг) при переміщенні вантажу на відстань від 1 до 5 м: | |||||
| для чоловіків | до 14000 | до 46000 | до 70000 | до 90000 | >90000 | |
| для жінок | до 12500 | до 28000 | до 40000 | до 55000 | >55000 | |
| 2. | Маса вантажу, що підіймається та переміщується, кг | |||||
| 2.1 | Підіймання та переміщення (разове) вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину): | |||||
| для чоловіків | до 15 | до 30 | >30 | |||
| для жінок | до 5 | до 10 | >10 |
| Продовження таблиці 2.6 | ||||||
| 2.2 | Підіймання та переміщення (разове) вантажів постійно протягом робочої зміни: | |||||
| для чоловіків | до 5 | до 15 | до 30 | >30 | ||
| для жінок | до 3 | до 7 | >7 | |||
| 2.3 | Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни: з робочої поверхні | |||||
| для чоловіків | — | до 870 | >870 | |||
| для жінок | — | до 350 | >350 | |||
| з підлоги | ||||||
| для чоловіків | — | до 435 | >435 | |||
| для жінок | — | до 175 | >175 | |||
| 3. | Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну) | |||||
| 3.1 | При локальному навантаженні (за участю м’язів кистей та пальців рук) | до 20000 | до 40000 | до 60000 | >60000 | |
| 3.2 | При регіональному навантаженні (при роботі з переважною участю м’язів рук та плечового пояса) | до 10000 | до 20000 | до 30000 | >30000 | |
| 4. | Статичне навантаження* Величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль, кгс | |||||
| однією рукою | до 18000 | до 36000 | до 70000 | >70000 | ||
| двома руками | до 36000 | до 70000 | до 140000 | >140000 | ||
| за участю м’язів корпуса та ніг | до 40000 | до 100000 | до 200000 | >200000 | ||
| 5. | Робоча поза | вільна зручна поза) зміна пози «сидячи-стоячи» за бажанням робітника) | Періодичне перебування в незручній, фіксованій позі (неможливість зміни взаємороз-ташування різних частин тіл відносно одна одної) до 25 % часу зміни | Періодичне перебування в незручній фіксованій позі до 50 % часу зміни; перебування у вимушеній позі до 25 % часу зміни | Перебування в незручній, фіксованій позі більше 50 % часу зміни; перебування у вимушеній позі більше 25 % часу зміни |
| Продовження таблиці 2.6 | ||||||
| 6. | Нахили корпуса (кількість за зміну) | до 50 разів | Вимушені нахили більше 300 51-100 разів | Вимушені нахили більше 300 101-300 разів | Вимушені нахили більше 300 300 разів | |
| 7. | Переміщення у просторі (переходи, зумовлені технологічним процесом протягом зміни), км | до 4 | до 10 | до 15 | >15 |
* тільки для чоловіків; для жінок слід приймати значення на 40 % нижче від вказаних.
Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу
Таблиця 2.7
| № з/п | Показник напруженості трудового процесу | Клас умов праці | ||||
| Оптимальний (напруженість праці легкого ступеня) | Допустимий (напруженість праці середнього ступеня) | Шкідливий (напружена праця) 3 | ||||
| 1 ступінь 3.1 | 2 ступінь 3.2 | 3 ступінь 3.3 | ||||
| 1. | Інтелектуальні навантаження | |||||
| 1.1 | Зміст роботи | Рішення простих альтернативних завдань згідно з інструкцією | Рішення складних завдань з вибором за відомим алгоритмом (робота по серії інструкцій) | Евристична (творча) діяльність, що вимагає вирішення складних завдань за відсутності алгоритму | ||
| 1.2 | Сприймання сигналів (інформацій) та їх оцінка | Сприймання сигналів, але немає потреби в корекції дії | Сприймання сигналів з наступною корекцією дій та операцій | Сприймання сигналів з наступним співставленням фактичних значень параметрів з їх номінальними значен-нями. Заключна оцінка фактичних значень параметрів | Сприймання сигналів з наступною комплексною оцінкою взаємопов’язаних параметрів. Комплексна оцінка всієї виробничої діяльності | |
| 1.3 | Ступінь складності завдання | Обробка та виконання завдання | Обробка, виконання завдання та його перевірка | Обробка і контроль за виконанням завдання | Контроль та попередня робота з розподілу завдань іншим особам | |
| 1.4 | Характер виконуваної роботи | Робота за індивідуальним планом | Робота за встановленим графіком з можливим його коригуванням по ходу діяльності | Робота в умовах дефіциту часу | Робота в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю за кінцевий результат |
| Продовження таблиці 2.7 | ||||||
| 2. | Сенсорні навантаження | |||||
| 2.1 | Тривалість зосередженого спостереження (в % від часу зміни) | до 25 | 26-50 | 21-75 | >75 | |
| 2.2 | Щільність сигналів (світлових, звукових та інших) та повідомлень в середньому за 1 годину роботи | до 75 | 75-175 | 176-300 | >300 | |
| 2.3 | Кількість виробничих об’єктів одночасного спостереження | до 5 | 6-10 | 11-25 | >25 | |
| 2.4 | Навантаження на зоровий аналізатор | |||||
| 2.4.1 | Розмір об’єкта розрізнення (при відстані від очей працівника до об’єкта розрізнення не більше, ніж 0,5 м), мм при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни) | >5 | 5,0–1,1 більше 50 % часу 1,0–0,3 до 50 % часу менше 0,3 до 25 % часу | 1,0–0,3 більше 50 % часу менше 0,3 25-50 % часу | менше 0,3 більше 50 % часу | |
| 2.4.2 | Робота з оптичними приладами (мікроскопи, лупи та ін.) при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни) | 26-50 | 51-75 | >75 | ||
| 2.4.3 | Спостереження за екранами відео терміналів (годин на зміну) | до 2 | 2-3 | 3-4 | >4 | |
| 2.5 | Навантаження на слуховий аналізатор (при виробничій необхідності сприйняття мови чи диференційованих сигналів) | Розбірливість слів та сигналів від 100 % до 90 % | Розбірливість слів та сигналів від 90 % до 70 % | Розбірливість слів та сигналів від 70 % до 50 % | Розбірливість слів та сигналів менше, ніж 50 % | |
| 3. | Емоційне навантаження | |||||
| 3.1 | Ступінь відповідальності Значущість помилки | Несе відповідальність за виконання окремих елементів завдання. Вимагає додаткових зусиль у роботі з боку працівника | Несе відповідальність за функціональну якість допоміжних робіт (завдань). Вимагає додаткових зусиль з боку керівництва (бригадира, майстра та ін.) | Несе відповідальність за функціональну якість основної роботи (завдання). Вимагає виправлень за рахунок додаткових зусиль всього колективу (групи, бригади та ін.) | Несе відповідальність за функціональну якість кінцевої продукції, роботи (завдання). Викликає ушкодження обладнання, зупинку технологічного процесу та виникає можливість небезпеки для життя |
| Продовження таблиці 2.7 | ||||||
| 3.2 | Ступень ризику для власного життя | Виключений | — | — | Можливий | |
| 3.3 | Ступень ризику за безпеку інших осіб | Виключений | — | — | Можливий | |
| 4. | Монотонність навантажень | |||||
| 4.1 | Кількість елементів (прийомів), необхідних для реалізації простого завдання або в операціях, які повторюються багаторазово | >10 | 9-6 | 5-3 | <3 | |
| 4.2 | Тривалість (с) виконання простих виробничих завдань чи операцій, що повторюються | >100 | 100-25 | 24-10 | <10 | |
| 5. | Режим праці | |||||
| 5.1 | Змінність роботи | Однозмін-на робота (без нічної зміни) | Двозмінна робота (без нічної зміни) | Тризмінна робота (робота у нічну зміну) | Нерегулярна змінність з роботою в нічний час |
Додаток 2.1
Показникифакторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу для підтвердження права на пільгове пенсійне
забезпечення
1. Право на пенсію за віком на пільгових умовах підтверджується за наявності на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів ІІІ класу умов і характеру праці за Списком № 1:
1) не менше двох факторів третього ступеня відхилення від норм;
2) одного фактора третього ступеня і трьох факторів першого чи другого ступеня відхилення від норм;
3) чотирьох факторів другого ступеня відхилення від норм;
4) наявність в повітрі робочої зони хімічних речовин гостронаправленої дії першого чи другого класу небезпеки.
За Списком № 2:
1) одного фактора третього ступеня відхилення від норм;
2) трьох факторів першого, другого ступеня відхилення від норм;
3) чотирьох факторів першого ступеня відхилення від норм.
2. Орієнтовні показники можуть бути використані при встановленні дострокових пенсій за рахунок коштів підприємств.
Примітка: ці показники розроблено на підставі «Гігієнічної класифікації праці», апробовано на підприємствах різних галузей народного господарства.