Значення, мета, завдання і інформаційні джерела аналізу ліквідності б

Тема№ 6 Аналіз лікв-сті банку

Під ліквідністю банку розуміють його здатність своєчасно та в повному обсязі задовольняти невідкладні потреби у грошових коштах.

Ліквід-сь б залежить від структури та стабільності депозитної бази б, достатності капіталу, якості А, фін стану позичальників, репутації б, яка пливає на здатність б до швидкого залучення коштів на ринку.

Банк вважається ліквідним, якщо він має можливість постійно і безперебійно виконувати свої зобов'язання, з метою поповнення ліквідних коштів в будь-який момент часу запозичати кошти на ринку за середньою ставкою або реалізувати свої активи без суттєвої втрати їх вартості.

Ліквід-сь б тісно повязана з ліквід-тю його балансу.

Ліквід-ть балансу визнач-ся співвідношенням вимог та зобовязань б, тобто співвідношення окремих статей А та П балансу.

Метою аналізу ліквідності банку є оцінка та прогнозування можливостей банку щодо своєчасного виконання своїх зобов'язань за умови збереження достатнього рівня прибутковості. Перед банком постає завдання пошуку оптимального співвідношення між активами і зобов'язаннями як з погляду забезпечення потреб ліквідності, так і щодо їх дохідності та прибутковості.

Завдання аналізу ліквідності банку:

▪ визначення фактичної ліквідності;

▪ оцінювання відповідності фактичних значень нормативам НБУ (норматив миттєвої ліквідності – Н₅; норматив загальної ліквідності - Н₆; норматив співвідношення високоліквідних та робочих активів - Н₇);

▪ виявлення чинників, які викликали відхилення фактичних значень показників ліквідності від нормативних вимог;

▪ аналіз стабільності ресурсної бази банку;

▪ прогнозування потреби банку в ліквідних коштах;

▪ порівняльний аналіз вартості та доступності альтернативних джерел поповнення ліквідних коштів;

▪ аналіз різних напрямів розміщення надлишкових ліквідних коштів.

Основним індикатором стану ліквідності б є оцінка його становища ринком, який чутлоиво реагує на будь-які зміни в діяльності б. У процесі аналізу лікв-сті б необхідно особливу увагу приділяти б-я сигналам, що надходять з ринку, а саме: втрата частини депозитів, зниження ринкової вартості акцій б; підвищення вар-сті запозичених коштів; ускладнення реалізації ощадних сертифікатів та облігацій;збільшення частки запозичень на міжбанк ринку та ін. Б який має досить стабільне фін становище можу дозволити собі більш ризиково управляти своєю лікв-стю, тобто підтримувати її на досить граничному рівні і навпаки б , довіра до який з боку ринку похитнулася вимушені створювати не лише обовязкові але й страхові резерви ліквідних засобів на випадок кризових ситуацій.

Основним джерелом аналізу ліквідності є щоденний та місячний баланс банку. За даними балансу НБУ щодня контролює виконання обов'язкових нормативів ліквідності.

Оскільки ліквідність залежить від якості активів, структури пасивів, достатності капіталу, фінансового стану позичальників, то в процесі аналізу використовуються досить різноманітні інформаційні джерела. В цілому інформаційна база складається з:

1) внутрішньобанківської інформації, до якої відноситься звітність про депозитну діяльність банку, звітність про стан кредитного портфелю банку, звітність про портфель цінних паперів, звітність про формування резервів на покриття ризиків за активними операціями, кредитці договори, інформація про прострочені, пролонговані та реструктуризовані кредити, минула інформація про повернення кредитів позичальниками, дані про рух коштів за рахунками клієнтів;

2)інформація отримана від клієнтів та контрагентів б, а саме: фін звіти позичальників, кред заяви, офіц повідомлення про наміри дострокового вилучення депозитів та ін;

3) зовн джерела: дані стат збірників, повідомлення інформагенств, ЗМІ.