Характеристика прикладного програмного забезпечення

Прикладне програмне забезпечення – комплекс програм, що керують діями комп’ютера під час розв’язання за його допомогою конкретних задач.

Основне призначення прикладних програм – це розв’язання задач у конкретній предметній галузі.

При розв’язанні задач за допомогою комп’ютера її розбивають на кілька частин – підзадач. Кожна з цих під задач розв’язується за допомогою своєї прикладної програми. Розв’язання вихідної задачі забезпечується сукупністю всіх використовуваних прикладних програм. Для розв’язування задач однакового типу створено системи прикладних програм, за допомогою яких розв’язуються різні конкретні задачі даного типу. Системи прикладних програм, що дозволяють розв’язувати задачі певного типу, називаються пакетами прикладних програм.

Можна виділити два класи прикладного програмного забезпечення, що використовуються на персональних комп’ютерах:

1. прикладні пакети і програми загального призначення;

2. програмне забезпечення спеціального призначення.

Можна запропонувати наступну класифікацію програмного забезпечення загального призначення:

1. Серед стандартного прикладного програмного забезпечення загального застосування для управлінської діяльності слід виділити:

Системи підготовки текстових документів (текстові редактори, текстові процесори, настільні видавничі системи). Вони призначені для виготовлення управлінських документів та різноманітних інформаційних матеріалів текстового характеру.

Системи обробки фінансово-економічної інформації (універсальні табличні процесори, спеціалізовані бухгалтерські програми, спеціалізовані банківські програми внутрішніх та міжбанківських розрахунків, спеціалізовані програми фінансово-економічного аналізу і планування). Вони призначені для обробки фінансово-економічної інформації представленої у вигляді числових даних, які характеризують різні виробничо-економічні і фінансові явища та об’єкти, а також для складання відповідних управлінських документів та інформаційно-аналітичних матеріалів.

Системи керування базами даних призначені для створення, зберігання та маніпулювання масивами даних великих обсягів. Різні системи цього класу розрізняються способами організації зберігання даних і обробки запитів на пошук інформації, а також характером інформації, яка зберігається в базі даних.

Особисті інформаційні системи (програма-секретар). Вони дозволяють проводити планування особистого часу, своєчасно нагадують про початок запланованих заходів, ведуть персональні та інші карточки з можливістю автоматичної вибірки інформації, проводять телефонні під’єднання, ведуть журнал телефонних розмов та виконують функції, що характерні для багатофункціональних телефонних апаратів, ведуть персональні інформаційні записники для збереження різноманітної особистої інформації.

Системи підготовки презентацій призначені для кваліфікованої підготовки графічних і текстових матеріалів, які використовуватимуться з метою демонстрації на презентаціях, ділових переговорах, конференціях. Для сучасних технологій характерне під’єднання до традиційної графіки і тексту відео та аудіо інформації, що дозволяє говорити про створення гіпермедіатехнологій.

Системи управління проектами призначені для планування і управління ресурсами різних видів (матеріальними, технічними, фінансовими, кадровими, інформаційними) під час реалізації складних науково-дослідних та проектно-будівельних робіт.

Експертні системи і системи підтримки прийняття рішення призначені для реалізації технологій інформаційного забезпечення процесів прийняття управлінських рішень на основі використання методів економіко-математичного моделювання та принципів штучного інтелекту.

Системи інтелектуального проектування і вдосконалення систем управління призначені для реалізації CASE-технологій (Computer Aid System Engineering), орієнтованих на автоматизовану розробку проектних рішень для створення і вдосконалення процесів формування нормативно-методичних матеріалів по підготовці і оформленню управлінських та інших документів в рамках конкретної функції забезпечення управлінської діяльності; інструктивних та нормативних матеріали по експлуатації технічних засобів (в тому числі по техніці безпеки роботи і по умовах підтримання нормальної працездатності обладнання); інструктивних та нормативно-методичних матеріалів для організації роботи управлінського і технічного персоналу в рамках конкретної інформаційної технології забезпечення управлінської діяльності.

Системи підтримки комунікацій необхідних для під’єднання до комп’ютера різноманітних типів зовнішніх пристроїв, організації зв’язку між комп’ютерами, підтримки їхньої роботи в локальній мережі. Ці програми дозволяють встановлювати режими роботи послідовних каналів, а також виконувати складніші функції - такі як пошук потрібного абонента в телефонному довіднику, автоматичний набір телефонного номера, автоматична відповідь та інше.

2.Прикладні програми спеціального призначення або проблемно-орієнтовані пакети і програми використовують у специфічній діяльності користувачів, функції специфічних систем залежать від їх призначення. Наприклад:

2.1. Системи навчального призначення. Це можуть бути інструментальні засоби для розробки комп'ютерних уроків (гіпермедійні та гіпертекстові системи, авторські та інші системи), імітаційні моделюючі програми навчального призначення, програми для розробки та підтримки шкільного розкладу, педагогічні програмні засоби різного призначення та ін.

2.2. Пакети прикладних програм (ППП), які широко використовуються, наприклад, для статистичної обробки даних, бухгалтерського обліку, розрахунку будівельних конструкцій та ін. Наявність у комп'ютері різноманітних ППП дозволяє розв'язувати значну частину простих прикладних задач, майже без програмування. В цьому випадку завдання на розв'язування тієї чи іншої задачі записується у вигляді директиви спеціальною проблемно-орієнтованою мовою та повідомляється комп'ютеру.

Перспективи розвитку ПЗ

Говорячи про перспективи розвитку ми так чи інакше задумуємось над тим, що є рушійною силою, а що - наслідком в процесі розвитку комп'ютерних інформаційних технологій. Послідовність таких міркувань могла б бути наступна:

1. комп'ютерні технології покликані полегшити користувачу автономну обробку інформації та обмін цією інформацією з іншими користувачами, отже, потреби користувачів є причиною виникнення попиту на нові технології обробки інформації;

2. виникнення попиту на нові технології стимулює модернізацію чинного або розробку нового програмного забезпечення;

3. нове програмне забезпечення (оскільки воно зазвичай забезпечує повнішу, різнобічнішу і адаптованішу обробку інформації) вимагає потужніших апаратних засобів.

Однак, перебіг міркувань міг би бути і дещо відмінним, а саме:

1. намагаючись зміцнити своє становище на ринку апаратного забезпечення, його виробники удосконалюють свою продукцію, даючи можливість використовувати наявне програмне забезпечення ефективніше;

2. покращення технічних характеристик апаратних засобів дає можливість використовувати складніше і універсальніше програмне забезпечення, розробкою якого і займаються виробники програмного забезпечення.

Розвиток апаратних засобів і програмного забезпечення пов'язані між собою настільки тісно, що розділяти ці процеси можна лише з метою їх детальнішого вивчення.

Розвиток програмного забезпечення також має кілька основних напрямків:

1. удосконалення наявного програмного забезпечення;

2. розробка принципово нового програмного забезпечення.

Щодо розвитку прикладних систем, зокрема універсальних офісних пакетів, то по-перше потрібно знов згадати про тенденцію поширення використання вільного програмного забезпечення. До такого забезпечення відносяться офісний пакет OpenOffice 1.0, KOffice та текстовий редактор AbiWord. З комерційних продуктів можна згадати офісні пакети StarOffice та CorelOffice.

Оцінюючи користувацькі якості цих програмних продуктів, можна стверджувати, що ні один з них не має яскраво виражених переваг перед іншими. Основним міркуванням під час вибору того чи іншого продукту є його пристосованість до використання в тій чи іншій операційній системі і їх вартість. Звичайно, якщо мова йде про вибір продукту для корпоративного використання, то слід вибирати програмне забезпечення, яке дасть можливість комфортно використовувати мережеві технології і буде однаковим для усіх користувачів корпоративної мережі.

Ніяких принципових змін у розвитку програмного забезпечення загального призначення поки що зауважити неможливо: воно стає дедалі складнішим за рахунок збільшення його універсальності, введення додаткових сервісних функцій та використання Web-технологій.