Розміри відшкодування шкоди

Розміри відшкодування втраченого потерпілим заробітку встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров’я.

Розмір одноразової допомоги потерпілому встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором).

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не менше п’ятирічного заробіткупотерпілого і, крім того, не менше однорічного заробітку потерпілого на кожного утриманця, а також на дитину, яка народилася після його смерті.

Моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої в кожному конкретному випадку встановлюється на підставі:

- домовленості сторін;

- рішення комісії по трудових спорах;

- рішення суду.

Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної платинезалежно від будь-яких виплат.

Розмір компенсації витрат на ліки, лікування, протезування, придбання санаторно-курортних путівок визначається на підставі рецептів лікарів, довідок або рахунок про їх вартість.

Розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду визначається МСЕК і не може бути менше:

- трьох мінімальних заробітних плат – на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);

- двох мінімальних заробітних плат – на звичайний догляд;

- однієї мінімальної заробітної плати – на побутовий догляд (прибирання кімнати, прання білизни тощо).

Потерпілому періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам 1-ої групи щорічно, безкоштовно надається путівка для санаторно-курортного лікування відповідно до медичного висновку.

Потерпілому компенсуються витрати на проїзд до місця лікування і назад. У разі необхід­ності супроводу потерпілого, особі, яка його супроводжує, компенсується проїзд туди і назад, а також сплачується добові і компенсуються витрати на житло відповідно до законодавства про службові відрядження.

ЛЕКЦІЯ – 4

НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ.

Навчання з питань охорони праці

Згідно ГОСТ 12.0.004-79 ССБП є такі форми навчання з питань ОП і ТБ: курсове, спеціальне, інструктивне.

Курсове для ІТП буває – чергове, позачергове.

Спеціальне - для працівників які працюють на виробництвах з підвищеною небезпекою.

Після навчання проводиться іспит і видається посвідчення.

Навчання та систематичне підвищення рівня знань працівників, населення України з питань ОП – один з основних принципів державної політики в галузі ОП, фундаментальна основа безпеки праці та необхідна умова удосконалення управління ОП і забезпечення ефективної профілактичної роботи щодо запобігання аварій і травматизму на виробництві.

Основним нормативним актом, що встановлює порядок та види навчання, а також форми перевірки знань з ОП є ДНА ОП 0.00-4.12-99 „Типове положен­ня про навчання з питань ОП”. Даний нормативний документ, спрямований на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань ОП, яка проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності, а також з учнями, вихованцями та студентами закладів освіти.

Відповідальність за дотримання навчальних планів і програм навчання з питань ОП, використання в повному обсязі відведеного для цього навчального часу, якість навчання в закладах освіти працівників, студентів, учнів та вихованців несуть керівники відповідних закладів освіти.

Контроль за дотриманням Типового положення про навчання з ОП здійснюють органи державного нагляду за ОП та служба ОП центральних та місцевих органів виконавчої влади.