Організація робочого місця опоряджувальника

В усіх ланках будівельного виробництва дедалі ширше впроваджується наукова організація праці (НОП). Підвищити продуктивність праці можна тільки за умови правильної її організації. НОП передбачає застосування передової технології, досконаліших пристроїв та інструментів, економії матеріалів, використання і впровадження у виробництво нових передових методів робіт, підвищення загальноосвітнього і технічного рівня робітників.

Для виконання більшості будівельних робіт (мулярсь­ких, штукатурних, малярних тощо) потрібна узгоджена робота кількох робітників, оскільки кожний будівельний процес поділяється на окремі операції. Наприклад, для фарбування приміщення треба підготувати поверхні, при­готувати малярні суміші, подати їх на робочі місця, пофарбувати поверхні і у разі потреби оздобити їх. Якщо ці роботи виконуватиме один робітник, то йому доведеться витратити більше часу, ніж тоді, коли їх виконуватимуть поопераційне кілька робітників. Крім того, ці роботи повинні виконувати робітники різних кваліфікацій: підно­сити матеріали — робітники І — II розрядів, підготовляти і фарбувати поверхні — III — IV розрядів; оздоблювати їх — IV — VI розрядів. Тому для виконання певного об­сягу робіт робітників об'єднують у ланки. У складі ланки може бути кілька робітників різної кваліфікації. Робітники нижчої кваліфікації приготовляють малярні суміші, підносять матеріали і виконують найпростіші операції з підготовки поверхонь, а кваліфіковані — виконують окремі види робіт відповідно до їхньої кваліфікації. Така організа­ція праці дає змогу кожному робітникові вдосконалювати свої навички, вчитись і підвищувати кваліфікацію.

Ланки робітників об'єднуються в бригади, які бувають спеціалізованими і комплексними.

До складу спеціалізованої бригади входять робітники тільки однієї спеціальності. Так комплектують бригади мулярів, штукатурів, теслярів, малярів тощо. Проте організація таких бригад на сучасному рівні будівництва не завжди виправдовує себе. Тому останнім часом роботи виконують комплексні бригади, до складу яких входять робітники різних професій. Наприклад, до складу комплексної бригади опоряджувальників можуть входити штукатури, маляри, теслярі, паркетники, а також робітники інших професій, що тісно пов'язані з роботою бригади І і зацікавлені у кінцевому результаті її роботи (машиніст І малярної станції, моторист, слюсар-електрик тощо). І Це дало змогу підвищити колективну зацікавленість робітників, оскільки заробітну плату вони одержують за єдиним нарядом.

За якістю виконаних комплексними бригадами будівельних робіт слід встановити взаємний контроль, що підвищить продуктивність праці і кваліфікацію робітника, сприятиме скороченню простоїв. Працюючи в комплексній бригаді, кожний робітник може освоїти суміжну професію, І навчитись користуватись машинами і механізмами. Таким чином, створюється зацікавленість робітників у підвищенні продуктивності праці, а разом з цим і заробітної плати, І зміцнюється трудова дисципліна, усувається плинність кадрів.

До складу спеціалізованих бригад входить до 15 робітників, а комплексних — до 25—30. Очолює бригаду найбільш кваліфікований робітник — бригадир, якого призначає адміністрація управління або затверджує після обрання його членами бригади. Він керує роботами і працює сам нарівні з іншими членами бригади. Бригади комплектують залежно від певного обсягу робіт і можливості застосування машин та механізмів.

Форми організації праці в бригаді можуть бути різні, але в масовому будівництві роботи ведуть потоковими методами: потоково-розчленованим, потоково-комплекс­ним, потоково-конвеєрним тощо.

Колектив бригади має широкі можливості у виборі форми організації праці, комплектування її складу, роз­поділу заробітку і стимулюванні продуктивності праці, вихованні членів бригади. Впровадження нової форми організації праці (бригадного підряду) сприяє підвищен­ню продуктивності праці, скороченню строків виконання будівельних робіт і підвищенню їх якості. Ще перспективніший наскрізний бригадний підряд, при якому об'єднується робота госпрозрахункових бригад підприємств будівельної індустрії, транспорту, ділянок комплектації і будівельників.

Однією з форм організації праці є така, при якій бригада працює потокова-розчленованим методом. Суть цього методу полягає в тому, що весь обсяг роботи бригади поділяють на окремі ділянки (захватки). Роботи на ділянках розподіляють на окремі операції або групи операцій у межах певного циклу підготовчих і завершаль­них робіт (наприклад, підготовка і фарбування водними сумішами, неводними сумішами, приклеювання шпалер тощо), які виконують почергово спеціалізовані ланки бригади. Тому цей метод іноді називають потоково-циклічним. У процесі роботи ланки переходять з однієї ділянки на іншу. Роботи ведуться потоково на рівних за трудомісткістю захватках. Розмір захватки для виконання робіт одного циклу, який може тривати до п'яти днів, визначають залежно від строків здавання будинку, кількості робітників у бригаді, забезпеченості бригади механізмами і матеріалами тощо. Після складання циклічного графіка перша ланка бригади починає виконувати роботи на першій захватці і після їх закінчення переходить на другу захватку, де виконує ті самі роботи. Слідом за першою ланкою з однієї захватки на другу послідовно переходять всі інші ланки бригади, виконуючи доручені їм види робіт. Основною умовою ритмічної роботи бригади за цим методом має бути однакова трудомісткість усіх захваток.

Працюючи в ланці, кожний робітник виконує щодня ті самі операції і цим удосконалює свої навички. Внаслідок цього підвищується продуктивність праці його самого і бригади в цілому.

Щоб робітники підвищували кваліфікацію й оволодіва­ли новими прийомами роботи, через певний проміжок часу ланкам доручають виконувати інші операції або види (цикли) робіт.

Організація роботи бригади за потоково-комплексним методом полягає в тому, що всі опоряджувальні роботи ведуться потокове на рівних за трудомісткістю захватках, але без розподілу їх на цикли. За цим методом кожна ланка або бригада виконує весь комплекс підготовчих, основних і завершальних робіт у межах квартири, поверху або секції будинку. Робота ланок на захватках провадиться паралельно і узгоджується у часі.

Такий метод організації праці сприяє підвищенню відповідальності робітників за якість виконаної роботи, розвиває самостійність і творчий підхід до праці, підви­щує її продуктивність. Наприклад, для роботи за потоко­во-комплексним методом бригаду розподіляють на однакові ланки по три чоловіки. Окремо виділяють робітників, що обслуговуватимуть компресор і фарбонагнітальні бачки. До складу ланки входить по одному маляру II — III і IV розрядів. Кожна ланка має виконати певний обсяг робіт у чотирьох — восьми квартирах або в інших приміщеннях. При цьому всі ланки повинні почати і закінчити всі роботи водночас. Після цього вся бригада переходить на наступну захватку у цьому самому будинку або переїздить на інший об'єкт, де організовує свою роботу так само.

Продуктивність праці робітника залежить і від правильної організації його робочого місця. Робочим місцем робітника-опоряджувальника називають ділянку, у межах якої він працює і може доцільно розміщувати потрібні для роботи пристрої, інструменти і матеріали.

Робочі місця можуть бути стаціонарними і пересувними. На будівництві майже немає стаціонарних робочих місць; робітник разом з пристроями і матеріалами під час виконання роботи пересувається з однієї ділянки на іншу.

Бригадир і кожний член бригади мають заздалегідь турбуватися про підготовку робочого місця, щоб не було простоїв. Кожний робітник повинен виконувати роботу на своїй ділянці, не заважаючи працювати іншому робітникові.

Механізми, пристрої, інструменти і матеріали на робочому місці розміщують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою, повинен лежати справа, а той, що беруть лівою рукою,— зліва. Столик встановлюють так, щоб з місця його встановлення можна було виконати якнайбільший обсяг робіт.

На робочому місці не повинно бути будівельного сміття, зайвих матеріалів, які заважатимуть пересуванню робітника. Під час роботи слід користуватись лише справними інструментами та механізмами і якісними матеріалами.

Для виконання робіт на висоті потрібно встановити на робочому місці потрібні пристрої, а на них у зручних для роботи місцях — ящики для розчину або тару для малярних сумішей.

Велике значення в організації робіт має своєчасне підготування потрібних матеріалів. Наприклад, крейду і клей для малярних сумішей замочують за добу до виготовлення сумішей. За цей час вони добре намокають, тому приготовляти суміш буде значно легше і швидше. Так само заздалегідь у спеціально виділених приміщеннях сортують плитки, розкроюють лінолеум і шпалери. Підготовлені матеріали в процесі роботи подають на робочі місця.

Під час виконання робіт обов'язково слід додержуватись усіх правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Працювати на висоті можна лише на справних пристроях.

Робоче місце маляра повинно бути добре освітлене природним світлом. Це дає змогу правильно підбирати кольори фарбувальних сумішей і взагалі якісно виконувати опоряджувальні роботи. У приміщеннях має бути кімнатна температура (18 .20 °С). Для роботи з нітроемалевими фарбами або іншими сумішами, що виділяють шкідливі для здоров'я людини леткі пари, слід забезпечити штучну або природну (через відкриті вікна) вентиляцію приміщень. Вентиляція повинна забезпечити не менше ніж дворазовий обмін повітря в приміщенні протягом години.

Після закінчення роботи треба прибрати своє робоче місце, вимити і сховати в шафу інструменти, перевірити і вимкнути струм, підведений до електроустаткування, і закрити пускові пристрої на замок.


Наши рекомендации