Особливості виробництва ігристих вин
Група ігристих вин (насичених вуглекислим газом), куди входить і шампанське, відрізняється дуже тонким букетом, свіжим гармонічним смаком і специфічним кольором. Смак і букет формуються в результаті складних фізико-хімічних і біологічних процесів вторинного шумування в закритих пляшках або інших ємностях.
Зараз шампанське виготовляють з так званих шампанських ви-номатеріалів, що виробляються з визначених сортів винограду (Фе-тяска, Шардоне, Совиньйон, Рислінг, Піно блан і ін.), що вирощені у районах з відповідними ґрунтовими і кліматичними умовами.
Шампанські сорти винограду збирають у період технічної зрілості і ретельно сортують, видаляючи грона з хворими і зіпсованими ягодами, а також грона інших сортів. Цукристість соку
ягід повинна складати (17...20)%, а кислотність (8...11) г/л. Після перевірки якості виноград негайно переробляють (відокремшо ють гребені і дроблять ягоди). З мязги відокремлюють найбільш якісне сусло самопливних і перших пресових фракцій — не більш 50 дал з однієї тони винограду. Перед шумуванням сусло відстоюють при температурі (10... 14) °С, декантують і додають у нього розведення чистої культури дріжджів спеціальних рас. Зброджування проводять у бочках або резервуарах при температурі 18 °С. Після шумування молоді вшюматеріали (1,5...2) місяці витримують на дріжджах при температурі не вище 12 °С.
Прояснені здекантованні молоді шампанські виноматеріали зберігають в умовах, що виключають їхнє окислювання, і не пізніше 1 червня рік за роком збору врожаю, відправляють на заводи шампанських вин.
Шампанські виноматеріали повинні мати чистий смак, гарний аромат, масову частку спирту (10... 12)%, титруєму кислотність (6... 10) г/л і містити цукру 0,2 г/100 мл. Для вилучення іонів важких металів виап обробляють жовтою кров'яною сіллю. Одночасно з дєметаллізацією проводять обклеювання бентонітом або риб'ячим клеєм. Оброблені виноматеріали фільтрують і купажують для усунення якісних розходжень між партіями і додання суміші відповідного смаку і букета. Скупажованні виноматеріали ще раз оклеюють, протягом 2-х діб прохолоджують до температури — 5 °С, фільтрують, знекислюють, охолоджують біологічними засобами, додаючи розводку дріжджів в активному стані, і зберігають до шампанізації в емальованих цистернах. Прийнято пляшковий, резервуарний, періодичний і безперервний методи шампанізації. При класичному пляшковому методі із шампанських виноматеріалів з розводки чистої культури спеціальних рас дріжджів і лікеру готують бродильну (тиражну) суміш із містом цукру 22 г/л. Тиражну суміш розливаюгь у спеціальні пляшки, що витримують великий тиск, міцно їх закорковують і укладають у приміщення з температурою (10... 12) градусів. Під дією дріжджів цукор у суміші зброджується і вуглекислий газ, що виділяється при шумуванні, насичує вино.
Насичене газом вино з дріжджами (кюве) витримують у пляшках до трьох і більше років. За цей час дріжджі відмирають, а ферменти, що утримуються в них, переходять у вино і каталізують процеси, у результаті яких формуються особливий смак і букет шампанського. Осад дріжджів у кюве після витримки
спеціальними засобами зосереджують спочатку на корці (ремю-аж), а потім видаляють із пляшки (дегоржаж). Чисте і прозоре вино, що залишилося в ній, закорковують новою коркою. При де-горжаже частина вуглекислого газу віддаляється, але той, що залишився забезпечує тиск у готовому вині (350...400) кп.
Розглянутим способом виробляють шампанське марки "брют" зі змістом цукру 0,3 г/100 мл. Для одержання дуже сухого, сухого і напівсухого шампанського при дегоржажі додають приготовлений на витриманому коньячному спирті експедиційний лікер з доведенням змісту цукру у вині відповідно до 0,8; 3 і 5 г/100 мл.
Після контрольної витримки пляшки з готовим вином оформляють фольгою, етикеткою і кольєреткою, упаковують у шухляди або картонні короби і відправляють на реалізацію.
Виробництво шампанського пляшковим способом дуже трудомістке. Багато операцій практично не піддаються механізації (наприклад, ремюаж) і можуть бути виконані тільки висококваліфікованими фахівцями. Багаторічна витримка кюве вимагає великих виробничих приміщень з постійною температурою.
При використанні резервуарного способу вторинне шумування, у процесі якого вино насичується вуглекислим газом, проводять у великих сталевих резервуарах (акротофорах) із пристроями для регулювання температури. При цьому застосовують спеціальні риси дріжджів і додають більше лікеру. Резервуарним способом, крім перелічених вище марок, готують напівсухе і солодке шампанське із містом цукру відповідно 8 і 10 г/100 мл. Ре-зервуарна шампанізація дозволяє підвищити продуктивність технологічних ліній, однак якість отриманого цим способом шампанського, як вважають фахівці, нижче пляшкового.
Шампанізація вин у безперервному потоці стала зараз у нас основним способом виробництва шампанських вин. Вона передбачає проведення основних і більшості допоміжних процесів у безперервному потоці. Це дозволяє їх механізувати й автоматизувати, у результаті чого значно підвищується продуктивність праці.
На заводах, що працюють за безперервним способом, виноматеріали, що надійшли протягом декількох днів проходять повний цикл обробки у потоці, включаючи деметалізацію, стабілізацію, купажування, знекислення і збагачення біологічно активними речовинами. Витримують шампанські виноматеріали також у потоці. Як і при пляшковій шампанізації, бродильну суміш готують з розрахунку зброджування на "брют". Вторинне шумуван-
ня ведуть у потоці в системі резервуарів або в спеціальних великих багатокамерних апаратах місткістю до 5000 дав.
Після шумування вино направляють в аппарати-ферментатори для збагачення продуктами автолізу дріжджів. Збагачений ферментами "брют" витримують ще кілька місяців, а перед розливанням прохолоджують і фільтрують у прийомних резервуарах. У процесі фільтрації в нього додають витриманий експедиційний лікер.
Сучасні автоматизовані лінії розливу вина оснащені автоматами для витиснення з пляшок повітря перед наливом у них провина. Це зменшує імовірність його окислювання і тим самим зберігає якість вина.