Система основних визначень ресурсів ІСП

Тема 5. ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ Й ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Мета:

ü розкрити сутність основних понять теми;

ü сприяти формуванню знань по темі;

ü формувати аналітичне мислення, уміння розвивати самостійність при розгляді деяких питань.

План вивчення:

5.1. Система основних визначень ресурсів ІС підприємств.

5.2. Ресурси телекомунікацій.

5.3. Програмне забезпечення

5.4. Технічне забезпечення інформаційних систем.

Література:

1. Корнеев И.К., Машурцев В.А. Информационные технологи в управлении. –М.: ИНФРА-М, 2001. – 158 с.

2. Костров А.В. Основы информационного менеджмента: Учеб. пособие.- М.:

Финансы и статистика, 2001. – 336 с.

3. Ламекин В.Ф. Сотовая связь. Ростов на Дону: Изд-во "Феникс", 1997.- 176.

4. Пінчук Н.С. Галузинський Г.П., Орленко Н.С. Інформаційні системи в маркетингу: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 328 с.

5. Ситник В.Ф., Козак І.А. Телекомунікації в бізнесі: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц.- К.: КНЕУ, 1999. – 204 с.

6. Скляров О.К. Современные волоконно-оптические системы передачи, аппаратура и элементы.- М.: СОЛОН-Р, 2001. – 237 с.

Тема 5. ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ Й ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Інформаційна система підприємства (ІСП) - це людино-машинна система, робота якої забезпечена двома видами елементів: процеси (ввід, обробка, вивід, зберігання, контроль) і ресурси (обладнання, програми, дані, люди, продукти. Робота ІСП неможлива без людських ресурсів двох видів - кінцевих користувачів(менеджерів) і консультантів (системних аналітиків, програмістів, інженерів). Люди інтегрують всі інші види ресурсів системи, поповнюють їх і організують їхню взаємодію. Необхідність консультантів виникає й збільшується у великих організаціях, де зростає число кінцевих користувачів сполученої, сильно інтегрованої інформації.

Інші ресурси, які виробляють, продають і купують на ринку інформаційних

технологій, підрозділяють на чотири групи: технічні ресурси (обладнання), програмні ресурси, бази даних, телекомунікації.

У системі міжнародної торгівлі застосовується трохи інша номенклатура, оскільки в телекомунікаціях також використовуються обладнання й програми, виділювані в спеціальну групу ресурсів, що забезпечують процеси зв'язку в інформаційних системах.

Найбільш розгалужена група - ресурси обладнання. Велику номенклатуру мають і програмні ресурси. Ресурси даних - це множинні бази даних (БД) різних рівнів (корпоративні, фірм, робочих груп, особисті).

При створенні інформаційної системи проектувальники аналізують процеси й ресурси існуючої системи, а потім проектують їх більш ефективну взаємодію на основі нових інформаційних технологій.

На етапі впровадження проектів ІСП частина ресурсів здобувається на ринку, а частина (бази даних і програми «під ключ») створюється безпосередньо на об'єкті,силами своєї організації. Питання закупівлі ресурсів вирішуються при участі менеджерів і директорів, тому майбутнім фахівцям необхідно знати види й призначення ресурсів інформаційних систем.

Система основних визначень ресурсів ІСП

Існує система основних визначень, що відповідають угоді Міжнародної робочої групи EITO TASK FORCE і корпорації IDC у рамках вимог стандартів ЄС в області статистики торгівлі. Система основних визначень, що відповідають угоді міжнародної робочої групи в рамках вимог стандартів ЄС в області статистики торгівлі включає наступні компоненти.

1. Загальні визначення ІТ і ІКТ

1.1. Компоненти технічного забезпечення

1.2. Компоненти програмного забезпечення

1.3. Інформаційні й комунікаційні технології (ІКТ)

2. Апаратні засоби (комп'ютерне обладнання)

2.1. Системи обробки даних

2.2. Багатокористувальницькі системи

2.2.1. Великі системи

2.2.2. Середні системи

2.2.3. Малі системи

2.3. Робочі станції

2.4. Персональні комп'ютери (ПК або ПЕОМ)

2.4.1. Портативні ПК

2.4.2. Настільні ПК

2.5. Принтери для ПК

2.6. Офісне обладнання

2.6.1. Друкарські машинки

2.6.2. Калькулятори

2.6.3. Копіювальна техніка

2.6.4. Інше офісне й функціональне обладнання

2.6.5. Мережне обладнання

2.6.5.1. Інтерфейси ЛОМ

2.6.5.2. Інтелектуальні концентратори ЛОМ

2.6.5.3. Термінальні сервери

2.6.5.4. Міжмережне обладнання

2.6.5.5. Інша апаратура передачі даних

3. Програмні продукти

3.1. Системне програмне забезпечення

3.2. Допоміжні програми-утиліти

3.3. Прикладні програмні засоби

3.4. Прикладні програмні рішення

4. Послуги

4.1. Професійні послуги

4.3. Мережні послуги

4.4. Технічні послуги й послуги з підтримки обладнання

5. Телекомунікаційне обладнання

5.1. Розташовуване в приміщеннях користувача

5.2. Що забезпечує надання комунікаційних послуг

6. Комунікаційні послуги

6.1. Послуги мереж передачі звуку (голосу)

6.2. Послуги мереж передачі даних

6.3. Послуги з установки й обслуговування обладнання в приміщеннях кори-

стувача

Загальні визначення.

Поняття «Інформаційна технологія» (ІТ) у контексті зазначеної угоди ставиться до виробництва:

· компонентів технічного забезпечення (обчислювальних систем і мереж, офісних систем, засобів обробки й передачі даних і ін.) або апаратних засобів (комп'ютерного обладнання);

· компонентів програмного забезпечення (системного, прикладного, допоміжного) або програмних продуктів (програмних засобів);

· різних видів послуг (професійних, обчислювальних, мережних, інформаційних, технічних).

Більш широке поняття "Інформаційні й комунікаційні технології" (ІКТ) ставиться до інформаційних технологій, розглянутим разом з телекомунікаційним обладнанням і комунікаційними послугами.

5.1.2. Склад груп і підгруп. У торговельній номенклатурі визначень апаратних засобів виділено шість груп засобів загального призначення (табл. 5.1): системи обробки даних, багатокористувальницькі системи, робочі станції, персональні комп'ютери, принтери для ПК, офісне обладнання. У складі офісного мережного обладнання відособлена група апаратури передачі даних.

Системи обробки даних (обчислювальні системи) охоплюють центральні процесори й основні периферійні пристрої. До периферійних пристроїв належать, наприклад, пристрої нагромадження й зберігання даних, термінали й ін., а також компоненти, які додаються до основної конфігурації при її розширенні (оновленні).

Поняття "багатокористувальницькі системи", що охоплює три види систем (великі, середні й малі), не ставиться до однокористувальницьких робочих станцій і персональних комп'ютерів. Загальною ознакою багатокористувальницьких систем є те, що вони звичайно підтримують роботу двох і більше користувачів у багатозадачному режимі.

До великих систем відносять потужні універсальні ЕОМ загального призначення, суперкомп'ютери, спеціалізовані високошвидкісні ЕОМ для наукових досліджень. Критеріями для віднесення обчислювальних систем до підгрупи великих служать, насамперед, їхня вартість (досягає 1 млн. дол. США) і кількість комерційних користувачів (більше 128).

До підгрупи багатокористувальницьких середніх систем за аналогічними критеріями відносять клас традиційних суперміні ЕОМ і так звані малі універсальні

Таблиця 4.1

Група 2. Апаратні засоби (комп'ютерне обладнання)

2.1. Системи обробки даних

Містять у собі центральні процесори, основні периферійні пристрої, а також компоненти доповнення основної конфігурації при створенні нової системи

2.2. Багатокористувальницькі системи

Всі великі, середні й малі системи, за винятком ПК і однокористувальницьких робочих станцій. Звичайно є багатозадачними й підтримують роботу двох і більш користувачів

Великі системи (1 млн. дол. США й вище) і суперкомп'ютери, звичайно обслуговують більше 128 комерційних користувачів.

Середні системи (100 тис - 1 млн.дол) - супер- міні- і малого універсальні ЕОМ загального користування, 32 - 128 комерційних користувачів.

Малі системи (10 - 1000 тис. дол.),від 2 до 32 користувачів, для автоматизації керування й рішення економічних задач, мережні сервери.

2.3. Робочі станції Однокористувальницькі робочі станції

2.4. Персональні комп'ютери (ПК)

Універсальні, однокористувальницькі мікропроцесорні ЕОМ загального призначення, що підтримують периферійні пристрої й програмовані на мовах високого рівня.

Портативні й переносні ПК із живленням від мережі змінного струму або на батареях, крім електронного щоденники.

Настільні ПК (крім ігрового ПК), з горизонтальним або вертикальним системним блоком. Розроблені як малі системи для застосування як сервер або засновані на декількох мікропроцесорах.

2.5. Принтери Будь-які друкувальні пристрої, розроблені спеціально для ПК, але постачаються окремо.

2.6. Офісне устаткування.

Друкарські машинки, калькулятори, копіювальне й інше офісне й функціональне встаткування.

2.7. Апаратура передачі даних

Мережне встаткування: інтерфейси, інтелектуальні концентратори ЛОМ, термінальні засоби, міжмережне обладнання, інші АПД- модеми й ін,)

Обмежується апаратурою для підключення багатокористувальницьких видавничих систем, ПК або робітників станцій до локальних мереж. Не включається програмне забезпечення ЛОМ (наприклад, спеціалізовані мережні ОС) або сервери, що враховуються в інших категоріях програмного й технічного забезпечення.

ЕОМ загального користування. Вартість середніх систем коливається від 100 тис. до 1 млн. дол., а кількість комерційних користувачів від 32 до 128.

До підгрупи малих систем відносять ЕОМ вартістю від 10 тис. до 100 тис.дол. з кількістю комерційних користувачів від 2 до 32.На відміну від багатокористувальницьких систем, однокористувальницьке комп'ютерне обладнання типу Sun, Hewlett-Packard, Digital, PC RISC.

Групу 2.4 "Персональні комп'ютери" (ПК або ПЕОМ) складають комп'ютери двох видів: портативні й настільні. При виборі обладнання оцінка якостей персональних комп'ютерів здійснюється на основі великої кількості показників які звичайно поєднують у наступні групи: (1) надійність, (2) загальна якість, (3) наявність прикладних програм, (4) сумісність із наявним програмним забезпеченням, (5) апаратна сумісність із використовуваними комп'ютерами, (6) простота застосування.

Принтери для ПК виділені в групу 2.5.

Поняття "офісне обладнання" (група 2.6) охоплює різні друкарські машинки (електронні, електричні й механічні), калькулятори (ручні, кишенькові, настільні, професійні), копіювальну техніку (персональну, цифрову кольорову), а також інше офісне й функціональне обладнання (наприклад, електронні касові апарати, електронне торговельне обладнання, лічильники банкнот і т.п.). В офісне обладнання входить і мережне обладнання (позиція 2.6.5), що має свої підгрупи.

У визначення мережного обладнання входять пристрої підключення багатокористувальницьких систем, ПК або робочих станцій до локальних мереж. Однак, сюди не включається програмне забезпечення локальних обчислювальних мереж (ЛОМ), а також сервери, які враховуються в інших категоріях технічного й програмного забезпечення.

Основними категоріям мережного обладнання є інтерфейси ЛВ інтелектуальні концентратори ЛОМ, термінальні сервери, міжмережне обладнання й інша апаратура передачі даних. До категорії "інші" відносять модеми, засоби комутації пакетів, цифрові перемикачі, комутаційні процесори, групові контролери й ін.

Перелічені апаратні засоби загального призначення мають широкий спектр застосування в різних галузях економіки. Крім того, існують ще й спеціальні засоби. Наприклад, у банківських інформаційних системах широко застосовуються банківські автомати-касири, авторизатори кредитних карток, пристрої читання пластикових карток. Є також особливі засоби для виробничих, військових, поліцейських і ін. систем.

В основу угруповання 5"Телекомунікаційне обладнання"покладене відношення категорії користувача. Виділяється дві групи обладнання.

Перша група 5.1 "Обладнання, розташовуване в приміщеннях користувача", включає підгрупи:

5.1. 1. Приватні телефонні установки ( що комутуються й гібридні), з'єднані з міськими мережами.

5.1. 2. Приватні телекомунікаційні комутатори АТС закладів для комутації вхідних і вихідних сигналів.

5.1. 3. Термінальне обладнання (побутове й професійне), тобто телефони, факси, телекси й інша допоміжна апаратура, крім мобільних термінальних (кінцевих) пристроїв.

5.1. 4. Мобільне обладнання (побутове і професійне): бездротовий і автомобільний телефони, пейджери, кінцеві пристрої Європейської телекомунікаційної системи DEST і бездротові телефони цифрової радіосистеми СТХ, кінцеві пристрої GSM (із цієї групи виключається апаратура державних бездротових мереж зв'язку загального користування).

5.1. 5. Інше обладнання (домашнє й професійне) для приватного користування, що не ввійшло в попередні групи (обладнання для проведення аудіо - і відеоконференцій, автовідповідачі й ін.).

Друга група 5.2.включає телекомунікаційне обладнання, що забезпечує надання комунікаційних послуг:

5.2.1. Апаратура для надання послуг з комутації (комутатори даних і стільникового радіозв'язку, локальні, вузлові, магістральні й телексні комутатори).

5.2. 2. Апаратура для надання послуг з передачі даних/звуку (голосу) (мультиплексори, мікрохвильові пристрої, пристрої перехресного зв'язку, лінійні термінали).

Група 6 "Комунікаційні послуги"включає.

6.1. Послуги мереж передачі звуку (голосу):

6.1.1. Інформаційні послуги із забезпечення голосового зв'язку, надавані телекомунікаційними компаніями на резидентному, комерційному, національному й міжнародному рівнях.

6.1.2. Послуги аналогових, цифрових і мобільних телекомунікаційних мереж (автомобільні й персональні телефони).

6.2. Послуги мереж передачі даних:

6.2. 1. Обслуговування приватних ліній, здаваних в оренду користувачам. Які мають виключне право передавати дані по такій лінії (приватна лінія з'єднує дві абонентські точки). Тарифи фіксовані залежно від відстані між двома точками й не залежать від часу й графіка передачі даних.

6.2. 2. Послуги з комутації даних. Засновані на використанні мереж передачі даних з комутацією пакетів (типу Transpac), кільцевих мереж, що комутируються, мереж з доданою вартістю, цифрових мереж інтегрованого обслуговування.

6.2. 3. Послуги з установки й обслуговування обладнання в приміщеннях користувача. Всі види послуг, пов'язаних з установкою, налагодженням, супроводженням і обслуговуванням апаратури в приміщеннях користувача.

У групі 3 "Програмні продукти"виділено чотири підгрупи.

3.1. Системне програмне забезпечення:

3.1.1. Операційні системи і їхні розширення.

3.1.2. Програми централізованого керування даними.

3.2. Допоміжні програми й утиліти:

3.2.1. Програмні засоби підтримки прийняття рішень.

3.2.2. Електронні таблиці.

3.2.3. Програмні засоби автоматизованого проектування.

3.2.4. Користувальницькі засоби пошуку й маніпуляції даними й базами даних.

3.3. Прикладні програмні засоби: для реалізації специфічних задач, пов'язаних з реалізацією загальногалузевих "горизонтальних" функцій виробництва й бізнесу (облік і фінанси, діловодство, менеджмент персоналу й т.п.).

3.4. Прикладні програмні рішення – забезпечують готові програмні рішення прикладних задач для так званих "вертикальних" ринків (нафтогазового, банківсько-фінансового, охорони здоров'я й ін.).