Загальне уявлення про освітлення та освітленість
Освітлення – це отримання, розподіл та використання світлової енер-
гії для забезпечення нормальних умов праці. Світло впливає на діяльність людини. При недостатньому освітленні людина працює менше продукти- вно, швидко втомлюється, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Погане освітлення може призвести до порушення функції зорового аналізатора, розвитку професійних захворювань.
Освітлення має бути достатнім, рівномірним, щоб були видні дрібні деталі. Не повинно бути: надмірного освітлювального потоку, різких кон-
трастів, затінення. Оптична частина спектру включає ультрафіолетові, видимі і інфрачервоні промені діапазоном хвиль від 0,01 до 340 мкм. Ви- диме випромінювання має довжину хвилі від 0,38 до 0,76 мкм. Потуж- ність такого проміння вимірюється світловим потоком. За одиницю світ- лового потоку прийнято люмен (лм).
Густина світлового потоку на освітлювальній поверхні визначає та- кий показник світла, як освітленість. Одиницею освітленості є люкс (лк) – освітленість поверхні площею в 1 м2 при світловому потоці випроміню- вання, рівному 1 лм (лк = 1 лм/м2). Освітленість можна оцінити орієнтую- чись на те, що освітленість Землі в місячну ніч становить приблизно 0,2 лк, а в сонячний день доходить до 100 000 лк. Здатність ока сприймати об’єкт називається видимістю.
Видимість будь-якого предмета на робочому місці залежить від освіт- леності, розміру предмета, його яскравості, контрасту з фоном і тривалістю експозиції. Завдяки яскравості, фону і контрастності людина досить добре розпізнає різні предмети. Це пов’язане з тим, що основне значення для ор- гана зору має світловий потік, відбитий від поверхні, що розглядається, і спрямований в орган зору.
Санітарні та гігієнічні норми щодо освітлення виробничих примі- щень, котрі базуються на психофізіологічних особливостях сприйняття світла та його вплив на організм людини, можуть бути зведені до наступ- ного:
- рівень освітлення повинен бути достатнім, відповідати характеру зорової роботи і не нижчим встановлених гігієнічних норм;
- спектральний склад світла, який забезпечується електронним дже-
релом, повинен бути близьким до сонячного;
- освітленість повинна бути достатньо рівномірною та постійною,
щоб запобігти частої переадаптації та втоми органів зору;
- між об’єктом та фоном має бути певна контрастність;
- на робочій поверхні не створювати різких та глибоких тіней;
- від джерел освітлення та від інших предметів, що знаходяться в полі зору не повинно бути засліплю вальної дії. Джерело світла має бути без пульсації.
У виробничих приміщеннях використовують природне, штучне і су-
місне освітлення.