Оптимізація маршрутів виймання кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах

Однією з основних вимог забезпечення нормативів якості пересилання письмової кореспонденції в Україні є проведення останнього виймання кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах наприкінці робочого дня, тобто не раніше 17.00. При цьому, магістральні поштові маршрути відправляються з обласних центрів починаючи з 21.00, а проходження маршрутів виймання кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах (в подальшому – маршрутів виймання кореспонденції) і оброблення вийманої кореспонденції повинні виконуватися в достатньо стислому інтервалі часу 17.00 – 21.00.

Існуючі нормативи часу проходження маршрутів виймання кореспонденції (1,5 год.) і часу оброблення кореспонденції в обласних вузлах поштового зв’язку (3 год.) не забезпечують виконання зазначеної вимоги. І справа не стільки в тому, що сума наведених нормативів (4,5 год.) дещо перевищує потрібну величину (4 год.), скільки в тому, що в крупних обласних центрах здійснити проходження маршрутів виймання кореспонденції у віддалених житлових масивах за 1,5 год. практично неможливо і реально таке проходження потребує значно більшого часу.

Жорстка регламентація термінів проходження маршрутів виймання кореспонденції та її оброблення в обласних центрах не тільки не сприяє прискоренню пересилання письмової кореспонденції, а й викликає зайві витрати на їх здійснення.

Наприклад, магістральний автомаршрут Запоріжжя – Київ відправляється з Запоріжжя після 02.00, отже проміжок часу між початком виймання кореспонденції та відправленням зазначеного маршруту складає понад 9 год., тобто, порівняно з найранішнім відправленням магістральних маршрутів (21.00) є резерв часу понад 5 год. Використання цього резерву для збільшення часу проходження маршрутів останнього виймання кореспонденції та часу її оброблення дозволяє зменшити кількість маршрутів виймання кореспонденції і кількість робочих місць з оброблення письмової кореспонденції в обласному вузлі.

З огляду на це, очевидно, що забезпечення надійного проходження маршрутів виймання кореспонденції та її оброблення за 4 год. шляхом скорочення відповідних нормативів нереальне. Тому слід запроваджувати інші шляхи, засновані на більш ефективному використанні часу, що виділяється на проходження маршрутів виймання кореспонденції та її оброблення у вузлах поштового зв’язку.

Існуюча практика побудови маршрутів виймання кореспонденції виходить з вирівнювання тривалості їх проходження і наближення її до 1,5 год. Але якщо тривалість проходження маршрутів виймання кореспонденції різна, оброблення кореспонденції може починатися після повернення першого з них, тобто проходження маршрутів виймання кореспонденції та її оброблення можуть частково суміщатися в часі, за рахунок чого час, що може бути виділений на проходження віддалених маршрутів суттєво зростає.

Оптимізація маршрутів виймання кореспонденції полягає в такій їх побудові, за якої, з одного боку, досягається якомога ранішній початок і забезпечується безперервність оброблення кореспонденції, а з другого – збільшується час, що може бути виділений для проходження цих маршрутів.

У кожному маршруті виймання кореспонденції присутні три складові: неробоча частина маршруту від вузла поштового зв’язку до першої поштової скриньки, робоча частина маршруту від першої до останньої поштової скриньки та неробоча частина маршруту від останньої поштової скриньки до вузла поштового зв’язку.

Очевидно, що при завчасному виході поштового автомобіля на маршрут виймання кореспонденції проходження першої частини маршруту може закінчуватися о 17.00 незалежно від місця розташування першої поштової скриньки на маршруті, за рахунок чого може бути збільшений час на проходження його другої або третьої частини.

При збільшенні часу проходження другої частини маршруту виймання кореспонденції збільшується кількість поштових скриньок на маршруті, завдяки чому зменшується загальне число маршрутів, а при збільшенні часу проходження третьої частини суттєво підвищується ймовірність своєчасного проходження маршрутів виймання кореспонденції у віддалених житлових масивах великих міст.

Очевидно, що можливе збільшення часу, що виділяється на проходження другої та третьої частин маршруту виймання кореспонденції, суттєво залежить від протяжності його першої частини, тому доцільно повністю виключити виймання кореспонденції з поштових скриньок на ділянці маршруту від вузла поштового зв’язку до першої поштової скриньки, розташованої у віддаленому житловому масиві. Для цього слід перенести поштові скриньки, розташовані на зазначеній ділянці маршруту, на протилежні сторони вулиць і здійснювати виймання кореспонденції з цих скриньок на зворотній частині маршруту.

На рис. 4.15 наведено ілюстрацію зазначеного перенесення поштових скриньок. На рис. 4.15,а поштові скриньки розташовані без урахування можливості завчасного проходження першої частини маршруту, на рис. 4.15,б – з урахуванням такої можливості (ВПЗ – вузол поштового зв’язку, – поштова скринька, – маршрут виймання кореспонденції, – частина маршруту виймання кореспонденції, що проходить завчасно).

Віддалений Віддалений

житловий житловий

масив масив

ВПЗ ВПЗ

а б

Рисунок 4.15. Ілюстрація перенесення поштових скриньок

Визначимо умови, за яких забезпечується безперервне оброблення кореспонденції, вийманої з поштових скриньок, в обласному центрі.

Приймемо такі позначення:

М₁, М₂, …, М_n – маршрути виймання кореспонденції;

t₁, t₂, …, t_n – час повернення маршрутів виймання кореспонденції у вузол поштового зв’язку;

q₁, q₂, …, q_n – значення кількості кореспонденції, що надходить з маршрутами виймання кореспонденції у вузол поштового зв’язку (одиниць);

Q – продуктивність оброблення кореспонденції у вузлі поштового зв’язку (одиниць за годину);

t_г – час готовності обробленої кореспонденції до відправлення з вузла поштового зв’язку.

На рис. 4.16 наведено часову діаграму оброблення кореспонденції, вийманої з поштових скриньок, у вузлі поштового зв’язку.

q_i q₂

q₁ q q_n

α α α

t₁ t₂ t t₃t_n t_г t_i

Рисунок 4.16. Діаграма оброблення кореспонденції у вузлі поштового зв’язку

Безперервне оброблення кореспонденції, вийманої з поштових скриньок, забезпечується при виконанні вимоги: повернення чергового маршруту виймання кореспонденції повинно відбуватися не пізніше закінчення оброблення кореспонденції, що надійшла з попереднім маршрутом.

Оскільки кореспонденція q_i, що надійшла у вузол поштового зв’язку з маршрутом М_i, потребує для свого оброблення q_i /Q годин, час повернення маршрутів виймання кореспонденції повинен складати:

t₂ ≤ t₁ + q₁/Q,

t₃ ≤ t₂ + q₂/Q ≤ t₁ + (q₁ + q₂) /Q,

……………………………….

t_n ≤ t_n-1 + q_n-1 /Q ≤ t₁ + (q₁ + q₂ + … + q_n-1) /Q,

t_г ≤ t_n + q_n /Q ≤ t₁ + (q₁ + q₂ + … + q_n) /Q.

На рис. 4.16 ордината q у поточний момент часу t дорівнює залишку необробленої на цей час кореспонденції, який визначається значенням продуктивності оброблення кореспонденції у вузлі поштового зв’язку

Q = tgα,

де α – кут нахилу прямої, що визначає залишки необробленої кореспонденції у вузлі поштового зв’язку.

Повернення маршруту M_i раніше визначеного часу t_і збільшує відповідний залишок необробленої кореспонденції у вузлі поштового зв’язку і може бути корисним для компенсації можливої затримки повернення чергових маршрутів, однак при постійній продуктивності оброблення кореспонденції Q не впливає на час t_г закінчення оброблення всієї кореспонденції, що надійшла у вузол з маршрутами виймання кореспонденції.

Для спрощення розрахунків, пов’язаних з забезпеченням якомога ранішнього початку і безперервності оброблення вийманої з поштових скриньок кореспонденції доцільно розбити маршрути виймання кореспонденції на кілька груп за мірою збільшення їх протяжностей, наприклад, на маршрути, що здійснюють виймання кореспонденції в центральній частині міста, в середній частині міста та в його віддалених житлових масивах.

У табл. 4.24 наведені орієнтовні строки проходження маршрутів виймання кореспонденції та її оброблення в обласних центрах.

Таблиця 4.24. Орієнтовні строки проходження маршрутів виймання кореспонденції та її оброблення в обласних центрах

Райони обласного центру	Час виїзду автомобілів на маршрути останнього виймання кореспонденції	Час проведення останнього виймання кореспонденції	Час повернення автомобілів з маршрутів останнього виймання кореспонденції	Час перебування автомобілів на маршрутах останнього виймання кореспонденції (год.)	Час оброблення кореспонденції, що надходить з маршрутами останнього виймання кореспонденції
Центральна частина	17.00	17.00 – 18.00	18.00		18.00 – 19.00
Середня частина	16.30	17.00 – 18.30	19.00	2,5	19.00 – 20.00
Віддалені житлові масиві	16.00	17.00 – 19.00	20.00		20.00 – 21.00

Як випливає з табл. 4.24, на проходження маршрутів виймання кореспонденції може бути виділено не 1,5 год., як за діючими нормативами, а до 4 год., при тому, що оброблення всієї вийманої кореспонденції займає, як і за нормативами, 3 год.