Форми і способи подання інформації
Існують такі форми подання інформації: символьна, текстова, графічна. Є інші форми, наприклад, звукова, відео...
Символьна форма подання інформації є найбільш простою, в ній кожний символ має якесь значення. Наприклад: червоне світло світлофора, показники повороту на транспортних засобах, різні жести, скорочення і позначення у формулах тощо.
Текстова форма подання інформації є більш складною. Ця форма передбачає, що зміст повідомлення передається не через окремі символи (цифри, букви, знаки), а їх порядком розміщення. Послідовно розташовані символи утворюють слова, які у свою чергу можуть утворювати речення. Текстова інформація використовується у книжках, брошурах, газетах, журналах тощо.
Графічна форма подання інформації, як правило, має найбільший об'єм. До цієї форми належать фотографії, картини, креслення, графіки тощо. Графічна форма більш інформативна.
Кодування інформації
Щоб передати інформацію за допомогою технічних приладів, її необхідно закодувати відповідно до природи каналу передачі.
Простежується послідовність:
Джерело -> Кодування -> Канал передачі -> Декодування -^ Приймач
Кодування - це перетворення інформації без зміни її змісту в інший вигляд за допомогою певного коду.
Код - це набір правил перетворення для кодування.
Для кодування інформації в комп'ютерах використовується восьмизначний двійковий код.
Біт (англ. Bit – двійкова одиниця) – найменша довжина двійкового коду (один двійковий розряд). Байт – це послідовність з 8 бітів. Загальна кількість різних комбінацій двійкових значень в байті дорівнює 28=256. Для кодування різних символів та для їх зберігання в запам’ятовуючих пристроях клмп’ютера найчастіше використовують американський стандартний код для обміну інформацією – ASCII (англ. Amecan Standart Code for Information Interchange), який являє собою стандартну таблицю кодування знаків.
Восьмизначний код ASCII, розрахований на 256 символів. Код кожного символу - це послідовність з 8-ми цифр 0 і l, що позначає певний символ.
Для вимірювання великих об'ємів інформації використовують кіло-, мета-, гігабайти. В інформатиці, обчислювальній техніці префікси кіло-, мега- і гіга- мають дещо інший зміст, ніж в інших науках. Кіло- - префікс, коефіцієнт 210 = 1024.
1 КБ(кілобайт) = 210 байтам = 1024 байтам
1 МБ(мегабайт) = 210 КБ = 1024 КБ
1 ГБ(гігабайт) = 210 МБ = 1024 МБ
Інформаційний процес може включати операції пошуку, збирання, збереження, передавання, опрацювання, використання і захисту інформації.
12.Архітектура ПК: поняття апаратних засобів, структурна схема та коротка технічна характеристика основних пристроїв ПК
Архітектура ПК
Архітектурою ПК називають його опис па деякому загальному рівні, що включає опис системи команд, системи адресації, організації пам'яті і т. д. Архітектура визначає принципи дії, інформаційні зв'язки і взаємодію головних пристроїв ПК: процесора, внутрішньої, зовнішньої пам'яті та периферійпих пристроїв. Уніфікація архітектури ПК забезпечує їх сумісність з точки зору користувача.
Структура персонального комп'ютера — це сукупність його функціональних елементів і зв'язків між ними.
Класична архітектура (фон Нейман) — пристрій керування, арифметично-логічний пристрій, пам'ять, пристрої вводу-виводу інформації, об'єднані за допомогою каналів зв'язку
До апаратної складової (hardware) належать:
1) комп'ютер (системний блок):
• корпус;
• процесор;
• материнська плата;
• внутрішня пам'ять;
• блок електричного живлення;
• відеокарти;
• звукові карти;
• порти;
2)пристрої введення інформації;
3)пристрої виведення інформації;
4)комунікаційне обладнання
Системний блок (корпус)
Системний блок стаціонарного ПК — прямокутний каркас, у якому розміщено всі основні вузли комп'ютера: материнська плата адаптери, блок живлення, накопичувач на гнучких магнітиш дисках (НГМД), один (іноді більше) накопичувач — HDD, динамік дисковод для компакт-дисків або інші накопичувані, органи керування. Серед органів керування, що, як правило, встановлюють на передній панелі, можуть бути: вимикач електроживлення; кнопка загального скидання RESET; кнопка «сну», яка дає змогу зменшити енергоспоживання, коли комп'ютер не використовується; індикатори живлення та режимів роботи.