Визначте розмір виробничого запасу і коефіцієнт використання сталі.
Відтак, ґрунтуючись на отриманий результат, слід відмітити що відбулася дооцінка створеної підприємством корисної моделі..
ЗАДАЧА 2.
Підприємство здійснює свою діяльність орієнтуючись на провідні здобутки, техніки та технологій, постійно модифікуючи асортимент виготовлюваної продукції, щодо її дизайну та прибавливості. Воно використовує в своїй діяльності як вже запатентоване програмне забезпечення для розробки нових макетів упакування, маркування та брендів продукції, так і власні розробки. Придбання спеціалізованого програмного забезпечення згідно з договором коштує підприємству 14400 грн., втому числі ПДВ. Крім того підприємство, користується послугами незалежного спеціаліста консалтингової фірми щодо встановлення програмного забезпечення, які оплачує за договором в розмірі 720 грн., включаючи ПДВ.
Конструкторське бюро підприємства склало на дослідження і розроблення власного промислового зразка кошторис витрат. Для дослідження: прямі матеріальні витрати - 14000 грн., прямі витрати на оплату праці дослідників - 88000 грн., інші витрати – 53000 грн. Сума витрат на розробку: прямі матеріальні витрати – 33000 грн., прямі витрати на оплату праці дизайнерів – 125000 грн., інші витрати – 60000 грн.
У результаті розроблення виготовлено промисловий зразок, який відповідає критеріям визначеним ПСБО №8 «Нематеріальні активи». Підприємство також планує зареєструвати та отримати патент на розроблення промислового зразка, витрати на що складуть суму в 2000 грн.
РІШЕННЯ:
Обчислимо ПВ придбаного програмного забезпечення за формулою(1) пам’ятаючи, що ПДВ підлягає відшкодуванню:
(Ц-ПДВ)+ (В порслуг- ПДВ) =
Грн.
Отже, програмне забезпечення візьмуть на баланс підприємства за первісною вартістю 12600 грн.
При обчисленні ПВ створеного підприємством нематеріального активу слід згадати, що сума витрат на дослідження не буде включена до вартості промислового зразка, її включають до витрат звітного періоду.Вартість промислового зразка, обчислена за формулою складе(3),
ПВ (створ.НА) = 33000+ 125000+ 60000+ 2000 = 220000 грн.
Загальна ПВНА складе (12600 грн.+ 220000грн.)= 232600 грн.
Зважаючи на наведені показники, слід визначити, що існуюче на ринку комп’ютерних технологій програмне забезпечення більш, ніж в 17 разів, дешевше за власноруч розроблений підприємством промисловий зразок. Тому на даному етапі підприємству доцільніше буде користуватися вже запатентованими розробками, по – перше, через те, що вони значно дешевші, по – друге, через те, що комп’ютерні технології характеризуються високим ступенем морального та фізичного зносу. Тому ефективніше застосовувати вже існуючі технології.
Задачі з контрольної роботи
Задача 1
Розрахувати коефіцієнт виходу готової продукції і виявити резерви росту випуску продукції за рахунок більш повного використання сировини. Фактична вага сировини, що надійшла у виробництво, 840 тонн. Вага готової продукції – 315 тонн. Коефіцієнт виходу готової продукції в попередньому році – 0,35; середній по галузі коефіцієнт виходу готової продукції – 0,380.
Розв’язок. Коефіцієнт виходу готової продукції розраховується як відношення ваги готової продукції до ваги сировини:
315/840 = 0,375.
Із даного розрахунку видно, що в порівнянні із значенням цього коефіцієнта за попередній рік, у звітному році він є вищим на 25 пунктів (0,375 – 0,350). Це дозволило з наявної сировин додатково одержати 21 т продукції (0,025 х 840).
Порівняння цього показника із середньо галузевим дозволяє зробити висновок про те, що досягнутий рівень виходу готової продукції нижче середньо галузевого на 5 пунктів (0,380 – 0,375). Якщо б на підприємстві був досягнутий середньо галузевий показник, то вихід продукції збільшився б на: 0,005 х 840 = 4,2 т.
Задача 2
Визначити місячну потребу хлібозаводу в борошні, його мінімальний, середній і максимальний запас, якщо період поставки 8 днів, а період зриву поставки 2 дні. Для забезпечення виконання денної програми слід використати 960 кг. Борошна, причому його втрати становлять 2%. Протягом місяця хлібозавод працює 25 робочих днів.
Розв’язок. Страховий запас – це мінімальний запас на випадок непередбачених перебоїв у постачанні З стр = Д х Т зриву поставки
Змін. = З стр. = 960 х 1,02х 2 = 1958,4 кг.
Запас середній = З транспортний +З підгот. + З техн. + З сер. пот. + З страховий
або
З сер =0+0+0 + 960 х 1,02/2 + 1958,4 = 5875,2 кг.
З мах = З поточ. + З стр = 960 х 1,02 х 8+ 1958,4 = 9792 кг.
Місячна потреба в борошні обчислюється 960х1,02 х 25 = 24480 кг.
Задача 3
За прогнозними розрахунками підприємство, що випускає товари народного споживання, у звітному періоді мала виробити продукції на загальну суму 1200 тис.грн. за наявності оборотних кош-тів у межах 150 тис.грн. Фактично, за наявності тих самих оборотних коштів, підприємство спромоглося випустити і реалізувати продукції на суму 1320 тис.грн. Визначити суму вивільнених оборотних коштів підприємства.
РОЗВ’ЯЗОК ЗАДАЧІ №2:
1. Розрахуємо суму вивільнених оборотних коштів фірми за допомогою формули 2.1. (за методикою В.А. Сідун):
 | (2.1.) |
де РПо – обсяг випущеної (виробленої) продукції в звітному році; Тб, То – середня триваліс-ть одного обороту оборотних коштів у базовому і звітному роках.
В свою чергу середня тривалість одного обороту оборотних коштів розраховується за ф. 2.2.:
 | (2.2.) |
де Коб – коефіцієнт оборотності оборотних коштів, який розраховується за формулою 2.3.:
 | (2.3.) |
де РП – обсяг виробленої продукції за аналітичний період; Ос – середньорічний обсяг оборо-тних коштів.
1.1. Розрахуємо коефіцієнт оборотності оборотних активів:
  |
1.2. Розрахуємо тривалість одного обороту оборотних коштів:
  |
1.3. Підставимо попередні розрахунки в формулу 2.1.:
 |
2. Розрахуємо суму вивільнених оборотних коштів фірми за допомогою формули 2.4. (за методикою к.е.н., доц. І.В. Ковальчук):
 | (2.4.) |
де 
і 
– середні залишки оборотних коштів відповідно в базовому та звітному роках; 
і 
– реалізована продукція підприємства відповідно в базовому та звітному ровах.
 
  |
коефіцієнт завантаження ще має назву фондомісткість, грн.
величина, яка показує, якою б мала бути сума оборотних коштів фірми у фак-тичному році за умов, якщо б ефективність їх використання залишилась на рівні звітного року.
Задача 4
Річний дохід підприємства становить 2500 тис. грн.. Середньорічна вартість оборотних коштів становить 125 тис. грн. Розрахувати коефіцієнт оборотності, тривалість одного обороту та коефіцієнт закріплення оборотних коштів.
Розв’язок. К об = РП/Оср, Коб = 2500/125 = 20 оборотів здійснюють оборотні кошти за рік. Т = Д/К об = 360/20 = 18 днів триває один оборот.
К закріплення = Оср/РП. Кзакр. = 125 / 2500 = 0,05 тис. грн.. необхідно для виготовлення і реалізації продукції в 1 грн.
Задача 5
Обчислити норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві, якщо протягом місяця буде виготовлено 1000 виробів, собівартість кожного 25 грн. Тривалість циклу виготовлення 1 день, на його початку затрачається 200 грн.
Розв’язок.
,
де Ср - собівартість річного випуску продукції; Тц - тривалість циклу виготовлення продукції, днів; Кнз - коефіцієнт наростаючих витрат, що відбиває ступінь готовності виробів і визначається за формулою , де Д =30 днів
= (200 + 0,5 х 25000)/(200+25000) = 0,5
Назв = 25000 х 1 х 0,5 / 30 = 416,7 грн.
Задача 6
У звітному році підприємство запланувало виготовити товарної продукції на суму 1300 тис. грн.. при показнику середньорічного залишку оборотних засобів на рівні минулого року - 160 тис. грн.., а фактично виготовило продукції на суму 1420 тис. грн. Визначити суму відносної економії оборотних засобів.
Розв’язок. ▲О відн = Оср0 / РПохРп1 – Оср.1
,
РПз - обсяг випущеної продукції в звітному році
Тб, Тз - середня тривалість одного обороту оборотних коштів у базовому і звітному роках
(як у лекції)
▲О відн. = (160/1300) х 1420 – 160 14,769 тис. грн.
Задача 7
Підприємство безплатно отримує НА у вигляді програмного забезпечення від доброчинного фонду для розвитку і підтримки бізнесу в сумі 9200 грн. Оскільки спеціалісти підприємства не мають змоги власноруч встановити програмне забезпечення , залучають спеціалістів сторонньої організації з повною оплатою наданих послуг з встановлення програмного забезпечення в сумі 900 грн., враховуючи ПДВ. Термін корисного використання отриманого програмного забезпечення складає 1,5 роки. Необхідно обчислити розмір зносу за місяць і визначити напрямок віднесення зносу.
РІШЕННЯ. В нашому випадку умови отримання майбутніх економічних вигід визначити неможливо, тому будемо застосовувати прямолінійний метод нарахування амортизації, згідно з яким розмір щомісячних амортизаційних відрахувань розраховуватиметься як ПВНА (без ПДВ), віднесена до кількості місяців його корисної експлуатації, тобто
АВ = (Ц на+ В вст.- ПДВ)/ Тсп=
(9200 + 900-150)/ 18 місяців = 552,78 грн. за місяць.
Нараховану суму зносу буде віднесено на адміністративні витрати.
Задача 8
За звітними даними собівартість товарної продукції складала 74000 грн, питома вага основної заробітної плати виробничих робітників у ній 26 %, матеріальних витрат - 48 %. На плановий період передбачено досягти зростання продуктивності праці одного працюючого на 2 %, середньої заробітної плати - на 1 %, а зниження матеріальних витрат на - 4 %. Визначте, як зміниться собівартість товарної продукції в плановому періоді.
Розв'язання:
Для визначення зміни собівартості товарної продукції можна використовувати індексний метод.
1. Обчислимо вплив на зниження собівартості зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати:
%.
2. Вплив зниження рівня матеріальних витрат можна обчислити:
= (1 - 0,96) 
48 = 1,92 %.
3. Загальне зниження собівартості товарної продукції в плановому році буде складати:
= 0,26 + 1,92 = 2,18 %.
Планова собівартість дорівнює:
грн.
Задача 9
Підприємство виробляє продукцію одного найменування за ціною 230 грн за одиницю. Середні змінні витрати складають 180 грн, загальна сума постійних витрат 550000 грн. В результаті зростання орендної плати загальні постійні витрати збільшаться на 8 %. Визначте, який вплив здійснить збільшення постійних витрат на величину критичного обсягу реалізації продукції.
Розв’язання:
1. Критичний обсяг продукції розраховується за формулою:
,
де Ц - ціна реалізації одиниці продукції;
Впост - постійні витрати;
Взмін - змінні витрати.
Критичний обсяг продукції до збільшення постійних витрат складає:
шт.
Критичний обсяг продукції до збільшення постійних витрат у вартісному виразі складатиме:
грн.
2. Критичний обсяг продукції після збільшення постійних витрат складає:
шт.
У вартісному виразі
грн.
3. Зміна критичного обсягу в результаті збільшення постійних витрат складає:
= 11880 - 11000 = 880 шт.
4. Вплив зміни величини постійних витрат на величину критичного обсягу у вартісному виразі складатиме:
= 230 880 =202400 грн.
Тобто, збільшення постійних витрат на 8 % привело до підвищення критичного обсягу на 880 шт. або на 202400 грн.
Задача 10
За рік підприємство виготовило 2000 виробів загальною собівартістю 72000 грн, причому питома вага основної заробітної плати виробничих робітників складає 22 %. Визначте розмір загальновиробничих витрат, що були включені в калькуляцію собівартості одиниці продукції, якщо їхня загальна сума дорівнює 39,5 тис. грн.
Розв'язання:
1. Собівартість одного виробу буде дорівнювати:
грн.
2. Звідси можна знайти суму заробітної плати, що включається в калькуляцію собівартості одиниці продукції:
грн.
3. Тоді розмір заробітної плати на весь випуск буде складати:
грн.
4. Загальновиробничі витрати розподіляються на окремі вироби пропорційно розміру основної заробітної плати. Для цього визначається коефіцієнт розподілу:
.
Це означає, що на 1 грн заробітної плати припадає 2,49 грн загальновиробничих витрат. Тоді, знаючи, що в собівартості одиниці продукції міститься 7,92 грн заробітної плати, визначаємо розмір загальновиробничих витрат у собівартості одиниці продукції:
грн.
Отже, у калькуляцію собівартості одиниці продукції був уключений розмір загальновиробничих витрат у сумі 19,75 грн.
Задача 11
Визначите економію на матеріальних витратах, якщо в плановому періоді норма витрати матеріалу на одиницю продукції склала 0,4 кг; ціна - 15 тис.грн/т, коефіцієнт використання матеріалу 0,8. Фактично витрати склали 0,4 кг; ціна зросла до 16 тис. грн/т, коефіцієнт використання матеріалу збільшився до 0,9. Річний обсяг виробництва продукції - 20 тис. шт.
Розв'язання:
1. Матеріальні витрати на одиницю продукції:
- за планом
Мв(п) = 0,4 15 / 1000 / 0,8 = 7,5 грн;
- фактично
Мв(ф) = 0,4 16 / 1000 / 0,9 = 7,1 грн.
2. Економія на річний обсяг виробництва складе:
Е = (7,5 - 7,1) 20000 = 8 тис.грн.
Задача 12
Визначити ефективність використання оборотних коштів, якщо відомо, що залишки оборотних коштів на промисловому підприємстві склали на:
1.01. – 200 тис. грн;
1.04. – 250 тис. грн;
1.07. – 230 тис. грн;
1.10. – 160 тис. грн;
31.12. – 180 тис. грн.
Обсяг випуску продукції за звітний період 1900 тис. грн.
Розв’язання
1. Середня сума оборотних коштів розраховується за формулою середньої хронологічної: 
, де 
– залишки оборотних коштів на 1-е число місяця
тис.грн.
2. Коефіцієнт оборотності визначається за формулою
,
де РП - реалізована за рік продукція;
Ос - середньорічний залишок оборотних коштів.
об.
3. Період оборотності розраховується за формулою:
Тоді:
дн.
Задача 13
Чиста вага деталі, виготовленої зі сталі 100 кг, норма витрати сталі 115 кг, випускається 5000 виробів у рік. Постачання сталі здійснюються один раз у квартал. Транспортний запас – три дні.
Визначте розмір виробничого запасу і коефіцієнт використання сталі.
Розв’язання:
1. Загальний норматив оборотних коштів у виробничих запасах складається з поточного, страхового та транспортного запасу:
,
де Зпот, Зстр, Зтр - поточний, страховий, транспортний запас.
2. Поточний запас визначається за формулою:
,
де Д - денна потреба у визначеному виді матеріальних ресурсів;
Тпост - період постачання даного матеріального ресурсу в днях.
Визначимо денну потребу в матеріалі:
кг = 1,597 т
Тоді величина поточного запасу складе:
т
1. Розмір страхового запасу визначимо як 50 % поточного запасу:
т
4. Норматив оборотних коштів у транспортному запасівизначимо шляхом множення денної потреби у визначеному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму перебування запасів у вигляді транспортного запасу (Здн):
т
5. Тоді загальний норматив оборотних коштів у виробничих запасах:
т
6. Коефіцієнт використання стали (відношення чистої ваги металу у виробі до нормативу витрати) дорівнюватиме:
.
Задача 14