Характеристика системи ПЗР. Розробка графіка ПЗР

ПЗР - це комплекс взаємопов'язаних організаційно-технологічних заходів по проведенню поточного, капітального та технічного обслуговування.

Мета та призначення системи ПЗР.

Втілення системи технічного обслуговування та ремонту енергетичного обладнання має наступні, головні напрямки:

- передбачення простоїв технологічного обладнання за передвчасним виходом з ладу енергетичної частини та забезпечення росту надійності технологічного обладнання;

- скорочення капітальних вкладів в енергогосподарство за рахунок забезпечення росту надійності технологічного обладнання та енергомереж, безперебійного забезпечення промисловості усіма необхідними видами енергії при мінімальній кількості необхідного резерву;

- удосконалення організації ремонту.

Головні види та зміст роботи по технічному обслуговуванню.

Технічне обслуговування - це комплекс робіт для підтримування працездатності енергетичного обладнання та мереж під час її використання в період між двома поточними ремонтами. Технічне обслуговування поділяється на поточне та планове.

Поточне технічне обслуговування - виконується завжди ремонтним персоналом і виконується під час перерв у роботі агрегатів без порушення виробничого процесу. Цей вид обслуговування спеціально не планується.

Планове технічне обслуговування - виконується експлуатаційним персоналом у плановому порядку в строки, встановлені ПТЕ та іншими інструкціями. При поточному обслуговуванні виконуються нагляди за виконанням ПТЕ та експлуатаційних інструкцій, контроль за технічним виглядом обладнання і догляд за ним (чистка, огляд, змазка і т.д. вибраних вузлів та деталей) та усунення дрібних дефектів і профілактичні іспити обладнання та мереж.

Види ремонтів.

Передбачається два види ремонтів - поточний та капітальний.

Поточний ремонт - це такий вид ремонту при якому відбувається часткова розбірка вузлів зі швидкозношуючимися деталями, що не гарантують надійність у наступний період праці, ремонт або заміна вказаних деталей, усунення встановлених дефектів виявлених при попередньому використанні обладнання.

Капітальний ремонт - це ремонт при якому відбувається нова ревізія усіх вузлів незалежно від технічного вигляду, ремонт зношених або заміна деталей, ресурс яких не відповідає надійності праці в наступний міжремонтний період, ремонт базових деталей, іспити та наладка систем, вузлів та обладнання в цілому.

Модернізація - під модернізацією передбачається внесення у конструкцію часткових змін і вдосконалення ціною покращення техніко-економічних показників. Модернізацію обладнання необхідно здійснювати під час проведення капітального ремонту.

Періодичність ремонтів - передбачає використання до різних видів енергетичого обладнання та умов експлуатації вибіркові ремонтні цикли і міжремонтні періоди.

Ремонтний цикл - це період роботи обладнання між двома капітальними ремонтами (для обладнання, що знаходиться в експлуатації) та від моменту вводу в експлантацію до першого капітального ремонту (для нового обладнання).

Міжремонтний період - це період роботи обладнання між двома черговими або плановими ремонтами та оглядами.

Тривалість ремонтного циклу визначається віком служби тих основних механізмів та деталей, заміна або ремонт яких можуть бути виконані з повним їх розбиранням (демонтажом).

Ремонтний цикл та міжремонтний період визначається згідно строку служби деталей, видом пошкодження та закономірності цих пошкоджень, та строком служби швидкозно-шуючих елементів енергообладнання, заміна яких може бути виконана при технічному обслуговуванні.

Складання графіку ПЗР.

Розрахунок витрат на ремонтні роботи планового ремонту

Величина міжремонтного періоду встановлюється виходячи з величини наробки до першої відмови.

Міжоглядовий ремонт - (між випробувальним та перевірочним) - наробок енергетичного устаткування і мережі в місяцях календарного часу двома плановими оглядами (профілактичними випробуваннями і перевірками), передбаченими ПТБ і ПТЕ відповідними інструкціями заводів - виробників і плануючих як самостійні операції у структурі ремонтного циклу.

Структура ремонтного циклу визначається послідовністю виконання різних видів ремонтів і робіт з технічного обслуговування в межах одного ремонтного циклу.

Конструктивні особливості, фактори, які впливають на періодичність ремонтного і міжремонтного періодів:

Строк служби окремих деталей та вузлів.

Умови експлуатації, режим роботи.

Використання устаткування в часі.

Потужність устаткування.

Ремонтоперіодичність.

Ресурс - наробка устаткування або мережі до граничного стану, обумовленого в технічній документації.

Нормативи системи ПЗР.

Ремонтний цикл.

Міжремонтний період.

Міжоглядовий період.

Ці нормативи встановлюють структуру і тривалість ремонтних циклів, типові об'єми робіт за видами ремонту і технічному обслуговуванню, норми простою через ремонт, норми складеного резерву устаткування, запасних частин, комплектуючих вузлів.

Наробок - тривалість або об'єм роботи енергетичного обладнання або мереж, вимірюється в годинах, циклах, тонах і т.д.

Наробок поділяється на:

- гарантована наробітка, до завершення котрої виконавець ремонту гарантує виконання вимог технічної документації до обладнання мереж, при умові виконання споживачем правил експлуатації, в тому числі правил збереження та транспортування;

- наробітка на відмову - середнє значення наробітки ремонтуємого виробу між відмовами;

- наробітка до першої відмови;

- наробітка між відмовами;

- добову;

- місячну.

Нормативи розробляються для кожного виду ремонту і технічного обслуговування.

Ремонтний цикл - наробок енергетичного устаткування і систем, які виражаються у роках календарного часу між двома плановими капітальними ремонтами, а для знов введеного енергетичного устаткування і мереж - виробітка від вводу до ксплуатації до першого ремонту.

Розрізняють ресурси:

- до першого ремонту;

- міжремонтний ресурс;

- середній ресурс.

Граничний стан виробу (вузла, ділянки, мережі в цілому) визначаються неможливістю його подальшої експлуатації.

Фактори, які впливають на періодичність ремонтних робіт і міжремонтних періодів:

- строки служби окремих деталей та вузлів;

- умови експлуатації;

- конструктивні особливості.

Строки служби — календарна тривалість експлуатації устаткування або мережі до виникнення граничного стану.

Розділяють строки служби:

- до першого капітального ремонту;

- ремонтний цикл (між 2-3 ремонтами);

- до списання;

- середній строк служби.

Річний графік ПЗР - це основний документ, за яким ремонтні служби проводять капітальні або поточні ремонти устаткування на даному підприємстві.

Виробниче устаткування - це частина власності підприємства. Довговіч­ність та працездатність обладнання повинні бути предметом повсякденної уваги усіх робітників підприємства. Але у процесі виробництва устаткування зношується і старіє, тому на підприємствах розробляється графік ПЗР, який передбачає проведення оглядів, поточних та капітальних ремонтів.

Річний графік ПЗР складається на початку плануючого періоду. Складання по­чинається з цехів та ділянок, після чого графіки здаються у бюро ПЗРРВГМ. Бюро складає графік ремонту електроустаткування по підприємству в цілому і узгоджує його з ВГЕ, де графік повинен бути затвердженим головним енергетиком.

На основі річних графіків ПЗР складаються місячні плани для ремонтних бригад. До них заносять перелік устаткування, яке підлягає ремонту у даному місяці.

Розрахунок ремонтного циклу.

Розрахунок міжремонтного циклу.

Визначення періодичності ремонтів.

Визначення трудомісткості ремонтів.

Приведені норми РЦ та МП відносяться до усіх електричних машин, які працюють у дві зміни з вказаними в таблицях коефіцієнтами. Для інших змін з іншими коефіцієнтами попиту, для колекторних машин і машин, віднесених до основного енергетичного устаткування, а також для пересувних установок вводиться поправочний коефіцієнт, приведений в [6с98 табл. 4,2]

Таким чином, плановий РЦ, рок, колекторного ЕД пересувної установки, яка відноситься до основного енергетичного обладнання і працюючої з коефіцієнтом змінності β_р, коефіцієнтом використання β_в визначатись за формулою

,

Планову тривалість міжремонтного періоду МП місяцях , визначається за формулою

,

де Т_пл, t_пл - відповідно тривалість ремонтного циклу та міжремонтного періоду [6,табл.- 4.1]

β_к-колекторні машини;

β_р-коефіцієнт змінності;

β_в-коефіцієнт використання;

β_о-машини віднесені до категорії основного обладнання;

β_п-пересувні установки.

Для трьохзмінної роботи коефіцієнт змінності визначається за формулою

Визначаємо тривалість ремонтного циклу та міжремонтного періоду ЕД агрегатного верстата.

Планову тривалість ремонтного циклу РЦ роках визначаємо за формулою

,

Планову тривалість міжремонтного періоду МП місяцях , визначається за формулою

,

де Т_пл, t_пл - відповідно тривалість ремонтного циклу та міжремонтного періоду [6,табл.- 4.1]

β_к-колекторні машини;

β_р-коефіцієнт змінності;

β_в-коефіцієнт використання;

β_о-машини віднесені до категорії основного обладнання;

β_п-пересувні установки.

Для трьохзмінної роботи коефіцієнт змінності визначається за формулою

, (1.1)

.

Визначення структури ремонтного циклу для електроустаткування.

Вигляд чергового ремонту визначається за структурою міжремонтного періоду.

Знаючи тривалість ремонтного циклу та міжремонтного періоду, визначаємо періодичність ремонтного циклу за формулою

, (1.2)

де Т- періодичність ремонтного циклу;

Т_пл - планова тривалість ремонтного циклу РЦ роках;

t_пл - планова тривалість міжремонтного періоду МПміс.

Структура ремонтного циклу визначається послідовністю виконання різних видів ремонтів і робіт з технічного обслуговування в межах одного ремонтного циклу.

Структура МП має вигляд

2013р. І І І І І І І І І І І І

2014р. І І І І І І І І І І І І

2015р. І І І І І І І І І І І І

Примітка: відстань між штрихами відповідає періоду в один місяць.

2016р. І І І І І І І І І І І І

Норми трудомісткості поточного та капітального ремонту та технічного обслуговування електричних машин визначені типовим об'ємом кожного з видів профілактичних робіт, технологічного ремонту, параметрами машини - потужністю, частотою, виконанням. і визначаються за таблицею 4.3.[6].

Складений проект річного плану технічного обслуговування й ремонту підлягає обрахуванню й економічному обґрунтуванню. Основним техніко- економічним показником при цьому є сумарна трудомісткість технічного обслуговування, ремонту устаткування й мереж енергогосподарства промислового підприємства.

Сумарна трудомісткість технічного обслуговування й ремонту планується, з одного боку, виходячи з об'єктивної необхідності виконання тих або інших ремонтних робіт, з іншого боку - виходячи з потужності енергоремонтної бази, чисельності й професійного складу ремонтного персоналу, планового фонду робочого часу.

Однак не весь фонд робочого часу направляється на властиво ремонтні операції, технологічні операції ремонту. Частина цього фонду робочого часу йде на роботи, пов'язані безпосередньо з технічним обслуговуванням і ремонтом (роботи ремонтного характеру). Це виготовлення запасних частин, ремонтного оснащення й пристосувань і т.ін, деякі питання організації підготовки виконання технічного обслуговування й ремонту. Інша ж частина цього фонду, і часом не мала, йде на роботи не ремонтного характеру.

Енергоремонтна служба може виконувати невластиві роботи в обсязі, що не заподіють збитку виконання основних ремонтних робіт. Підставою для таких робіт повинні служити накази й вказівки директора й головного інженера підприємства, приписання й вказівки різних органів інспекції й технічного нагляду (Держтехнагляд і т.ін.), приписання відділу (бюро) техніки безпеки підприємства, аварійні випадки, стихійні лиха й особливі обставини по тривожних сигналах і інші випадки.

Сумарна річна трудомісткість робіт енергоремонтної служби визначається як сума відповідних складових робіт з наступного вираження

, (1.3)

де SТ_р.р.р - сумарна річна трудомісткість робіт (по капітальному, середньому й поточному ремонтам), люд/год;

SТ_т.о - сумарна річна трудомісткість технічного обслуговування, люд/год;

SТ_к.р – сумарна річна трудомісткість капітального ремонту, люд/год;

SТ_п.р - сумарна річна трудомісткість поточного ремонту, люд/год.

Таблиця 1.1 перелік електрообладнання

№з\п	Найменування	К-сть	Ρ ном, кВт	K в	cos ϕ	tg ϕ	Група
	Зварювальні перетворювачі			0,35	0,5	1,732	ІІ
	Зварювальний напівавтомат			0,35	0,5	1,732	ІІ
	Вентиляційні установки			0,65	0,7	1,02	ІІ
	Зварювальні трансформатори багато постові ТВ=60%		12.2	0,25	0,35	2,4	ІІ
	Токарні верстати		10.5	0,16	0,6	1,393	ІІ
	Зварювальні агрегати типу АДС		8.1	0,35	0,5	1,732	ІІ
	Вентиляційні установки			0,65	0,7	1,02	ІІ
	Електропечі опору			0,75	0,95	0,329	ІІ
	Злиткообдировачний верстат		6,5	0,17	0,65	1,168	ІІ
	Зварювальні верстата		2.2	0,17	0,65	1,168	ІІ
	Кран-балка ТВ = 40%			0,1	0,5	1,732	ІІ
	Конвеєри стрічкові			0,5	0,7	1,02	ІІ
	Обдирково шліфувальні верстати			0,16	0,6	1,393	ІІ
	Зварювальний стенд		8.7	0,5	0,7	1,02	ІІ
	Зварювальні трансформатори ТВ=60			0,25	0,35	2,4	ІІ
	Електроталь		3.5	0,35	0,5	1,732	ІІ