Складання структурних хімічних формул

Хімічні структурні формули, як правило, мають бути складені шрифтом того самого кегля, що й текст, якого вони стосуються.

Нормальний розмір знаків зв 'язку між символами - горизонтальних, вертикальних і похилих - має дорівнювати кеглю шрифту (довші знаки зв 'язку, які складають тонкими лінійками, використовують залежно від особливостей побудови формули).

Конфігурація хімічних структурних формул (взаємне розташування символів та знаків зв'язку) має точно відповідати накресленню цих формул у видавничому текстовому оригіналі, причому мають бути строго вирівняні символи і знаки зв'язку по горизонталі та вертикалі в рядках формули.

Знаки співвідношень і реакцій (+, =, -, > та ін.) мають бути відокремлені від формул на півкегельну.

У формулах хімічних сполук індекси (кількість атомів у молекулі) і показники (розташовані ліворуч від позначення елемента масові числа ізотопів, знаки зарядів) не повинні бути відокремлені від попередніх та наступних частин формул ( ).

Якщо у формулі хімічної сполуки є дужки, то вони не повинні бути відокремлені від попередніх і наступних елементів формули ( ).

Підписи до формул хімічних сполук мають бути складені окремими рядками шрифтом кг. 6 із малої літери, відокремлені від формули порміжком у 4 п. і заверстані з виключанням посередині їхньої висоти.

Коли ж підписи до формул хімічних сполук стосуються формул різної висоти і складаються із різної кількості рядків, усі перші формули мають бути вирівняні по верхньому рядку.

Написи над та під стрілками напрямку реакції складають шрифтом кг. 6 із малої літери з виключанням посередині стрілки, але від неї не відокремлюють.

Знаки зв 'язку підключають до символів точно посередині кегля або висоти символу без відбивок від нього, проте всі знаки зв'язку мають бути на зримо однаковій відстані від видимого зображення символу; тому, коди знак зв'язку підключають зверху і знизу до символу, може бути використана допоміжна відбивка на 2 п.

Знаки зв'язку, що прилягають до замкненого контуру, мають приєднуватися точно до його кутків.

Знаки подвійних та потрійних зв'язків мають прилягати до символу своїми штрихами. В замкнених контурах другі, а також треті штрихи таких знаків розташовують усередині контуру.

Формульні тексти

Формульні тексти є частиною основного тексту видання і тому їх верстають відповідно до вказівок у видавничому текстовому оригіналі. Складність роботи з цим видом текстів полягає в тому, що окремі елементи формул залежно від розташування, розміру та накреслення одних і тих самих знаків можуть набувати різких змістових значень.

При складанні та верстанні формульних текстів велику увагу слід приділити аналізові видавничого текстового оригіналу і його розмітці, правильно трактувати коректурні знаки. Для літерних позначень математичних величин використовують шрифти латинського, грецького і готичного алфавітів. Щоб правильно відтворити їх, слід пам'ятати, що в розмітці латинські літери підкреслюють коректурним знаком "курсив", грецькі - обводять червоним кружечком, а готичні - синім.

Коректурним знаком помічають літери, що мають однакове накреслення. Умовні скорочення (sin, cos, tg тощо) треба складати шрифтами латинського алфавіту прямого накреслення. Скорочення найменувань фізичних величин незалежно від латинського чи українського алфавіту теж складають шрифтом прямого накреслення.

Акцидентне складання

Залежно від призначення та формату його умовно поділяють на три групи:

• малі форми ( складання бланків, атестатів, грамот, патентів, свідоцтв, меню,прейскурантів, програм, інструктивних листків, посвід-чень, квитків, рахунків, вимог і т. д.);

• афішно-плакатні форми (складання афіш, плакатів, оголошень, реклам);

• титульні видавничі форми (складання елементів книжково-журнальних видань, а саме: обкладинок, суперобкладинок, титулів, заставок, кінцівок, колонтитулів, оголошень різного роду).

Для відтворення акцидентного оригіналу доцільно спочатку скласти ескіз, що скоротить час на його складання. Для оформлення оригіналу істотне значення має правильне групування текстів та рядків. Окремі групи рядків можуть бути оформлені по-різному. Часто об'єднані за змістом ті чи інші рядки відокремлюються від основних пробілами.

Використовують трирядкове, східчасте, віршове (прапорцеве), блокове, фігурне групування рядків. Для відокремлення однієї групи рядків від іншої застосовують пробіли або, якщо відстань незначна, лінійки чи зірочки.

При збільшеному форматі складання центральне місце виділяють шрифту збільшеного кегля. Якщо ж збільшенням кегля бажаний ефект не досягається, то для виділень використовуються шрифти тієї самої гарнітури, але іншого накреслення.

У книжкових виданнях при оформленні титулів рисунок шрифту, як правило, відповідає рисунку тексту видання. Залежно від оформлення видань титульні сторінки можуть складатись шрифтами світлого, напівжирного або курсивного накреслень. Переважно застосовуються великі літери, що надає титулу більшої виразності.

Головні рядки (наприклад, назва видання) складають шрифтами світлого накреслення певних кеглів. При складанні їх напівжирним шрифтом його кегль зменшують на 2 п.

Формати акцидентної продукції (оголошення, плакати, запрошення, афіші, листівки) визначаються рядами А, В і С, з яких найпоширенішими в Україні є формати ряду А (формат АО має розміри 841 х 1189 мм).

Формати ряду В (ВО - 1000х1414 мм, В1 - 707х1000 мм) допускаються у виняткових випадках, формати ряду С (CO -917x1297,СІ - 648х917 мм) використовуються для виготовлення папок, конвертів та інших подібних виробів. Для виго-товлення деяких виробів (квитків, афіш) допускається застосування форматів у вигляді шпальт, які визначають діленням меншої сторони формату на 2,4, 8 і т.д. Такі часткові формати позначають у вигляді дробу, наприклад 1/2 А4 (105х297 мм).