Орієнтовний перелік професій, за яким може здійснюватись професійна підготовка учнів у системі загальної середньої освіти
Лекція 6. ЗМІСТ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
ПЛАН
1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти та загальна характеристика освітньої галузі «Технології».
2. Характеристика змісту технологічної освіти в основній школі.
3. Характеристика змісту технологічної освіти в старшій школі.
1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти та загальна характеристика освітньої галузі «Технології»
Державний стандартбазової і повної загальної середньої освіти – це держаний документ, який є зведенням норм і положень, що визначають вимоги суспільства до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні. Додержання вимог Державного стандарту є обов’язковим для всіх загальноосвітніх навчальних закладів, а також професійно-технічних та вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації, незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.
Державний стандарт загальної середньої освіти розробляється Міністерством освіти і науки України разом з Національною академією наук України та Національною академією педагогічних наук України. Він затверджується Кабінетом Міністрів України і переглядається не рідше одного разу на 10 років. Зміна змісту і обсягу Державного стандарту іншими органами виконавчої влади не допускається, а навчально-методичне забезпечення реалізації Державного стандарту здійснюється Міністерством освіти і науки України.
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступеня та визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи. Останній Державний стандарт затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. за № 1392.
Державний стандарт складається із:
1) загальної характеристики складових змісту освіти;
2) Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів II – III ступенів;
3) державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
Державний стандарт містить такі освітні галузі: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство», «Здоров’я і фізична культура», «Технології», зміст яких послідовно взаємозв’язаний зі змістом відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти.
Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів. Зміст освітніх галузей, їх складові, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів відповідають завданням основної і старшої школи у їх послідовному взаємозв’язку. Зміст кожної освітньої галузі структурується та реалізується за навчальними предметами, програми яких затверджується Міністерством освіти і науки України.
Щодо освітньої галузі «Технології», то її метою є формування і розвиток проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві. Тому ця освітня галузь складається з інформаційно-комунікаційного та технологічного компонентів. Зміст предметів освітньої галузі «Технології», а це передовсім «Трудове навчання», має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять.
Основною умовою реалізації технологічного компонента є проектно-технологічна діяльність, що провадиться від появи творчого задуму до реалізації його в готовому продукті.
Завданняминавчання технологій є:
– формування цілісного уявлення про розвиток матеріального виробництва, роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства;
– ознайомлення учнів із виробничим середовищем, традиційними, сучасними і перспективними технологіями обробки матеріалів, декоративно-ужитковим мистецтвом;
– формування здатності розвивати надбання рідної культури з використанням засобів декоративно-ужиткового мистецтва;
– набуття учнями досвіду провадження технологічної діяльності, партнерської взаємодії і ціннісних ставлень до трудових традицій;
– розвиток технологічних умінь і навичок учнів;
– усвідомлення учнями значущості ролі технологій як практичного втілення наукових знань;
– реалізація здібностей та інтересів учнів у сфері технологічної діяльності;
– створення умов для самореалізації, розвитку підприємливості та професійного самовизначення кожного учня;
– оволодіння вмінням оцінювати власні результати предметно-перетворювальної діяльності та рівня сформованості ключових і предметних компетентностей.
Відповідно до Базового навчального плану на вивчення предметів освітньої галузі «Технології» відводиться 14 тижневих годин, з яких 7 – на вивчення технологічного і 7 – на вивчення інформаційно-комунікаційного компонента.
БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
загальноосвітніх навчальних закладів II – III ступеня
| Найменування освітньої галузі | Загальна кількість годин | |||||||||||||
| II ступінь (5 – 9 класи) | III ступінь (10 – 11 класи) | Разом II і III ступені (5 – 11 класи) | ||||||||||||
| на тиждень | на рік | відсотків | на тиждень | на рік | відсотків | на тиждень | на рік | відсотків | ||||||
| Інваріантна складова | ||||||||||||||
| 1. Мови і літератури | 15,8 | 23,4 | ||||||||||||
| 2. Суспільствознавство | 7,9 | 6,5 | ||||||||||||
| 3. Мистецтво* | 4,7 | – | – | – | 3,3 | |||||||||
| 4. Математика | 7,9 | 10,7 | ||||||||||||
| 5. Природознавство | 7,9 | 14,8 | ||||||||||||
| 6. Технології* | 8,3 | – | – | – | 5,7 | |||||||||
| 7. Здоров’я і фізична культура** | 7,9 | 10,7 | ||||||||||||
| Разом | 47,4 | |||||||||||||
| Варіативна складова | ||||||||||||||
| 1. Цикл профільних предметів*** | – | – | – | 31,6 | 10,2 | |||||||||
| 2. Цикл вибірково-обов’язкових предметів | 7,9 | 2,5 | ||||||||||||
| 3. Додаткові години на впровадження поглибленого вивчення окремих предметів, допрофільного та профільного навчання, на курси за вибором, факультативи, індивідуальні заняття | 13,1 | 12,3 | ||||||||||||
| Разом | 52,6 | |||||||||||||
| Гранично допустиме навчальне навантаження | ||||||||||||||
| Усього (загальне навчальне навантаження) | ||||||||||||||
* Освітні галузі «Технології» та «Мистецтво» у старшій школі належать до вибірково-обов’язкових предметів.
** Години, передбачені для фізичної культури освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура”, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.
*** Цикл профільних предметів складається із профільних предметів (наприклад, фізики та математики у класі фізико-математичного профілю); профілюючих предметів (наприклад, екології у класі біолого-хімічного профілю чи географії у класі економічного профілю), курсів профільного навчання (наприклад, країнознавства у класі профілю іноземної філології).
У межах технологічного компоненту виділено такі змістові лінії:
1. Проектування.
Для основної школи:
Проектні технології як засіб інтелектуальної діяльності людини у сфері матеріального виробництва. Проектування предметів навколишнього природного середовища. Етнодизайн. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у проектній діяльності.
Для старшої школи:
Теоретичні основи проектування у сфері матеріального виробництва. Технології і методи творчого та критичного мислення у проектній діяльності. Раціоналізаторство і винахідництво як рушійна сила розвитку виробництва. Загальні відомості про дизайн як провідний засіб формотворення предметного середовища. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у проектній діяльності.
2. Технології і техніка.
Для основної школи:
Науково-технічний прогрес і технології. Перетворювальна діяльність людини як засіб реалізації інтелектуального продукту. Традиційні і сучасні технології, засоби, предмети праці.
3. Технічна та художня творчість.
Для основної школи:
Технічна та художня творчість у продуктивній творчій діяльності людини. Творчість у трудових традиціях українського народу. Найбільш поширені ремесла та види декоративно-ужиткового мистецтва.
Для старшої школи:
Технічна творчість. Художня творчість. Декоративно-ужиткове мистецтво.
4. Професійна орієнтація.
Для основної школи:
Сфери людської діяльності та види праці. Професійна діяльність людини в умовах ринку праці. Вимоги професії до людини.
Для старшої школи:
Професійна придатність особистості. Морально-етичні норми професійної діяльності. Індивідуальна освітня траєкторія.
Отже, зміст трудової підготовки визначається Державним стандартом освітньої галузі «Технології» відповідно до її основних змістових ліній, які реалізуються в програмах відповідних навчальних дисциплін:
у початковій школі – «Художня праця» або «Технології»;
в основній школі – «Трудове навчання», «Основи інформатики», «Креслення» (за вибором школи);
в старшій школі – «Технології» (за обраними профілями), факультативи і курси за вибором.
Програми цих шкільних предметів і курсів є мобільними, багатоваріативними, поліфункціональними, зручними для реалізації в школах різного типу як міста, так і села.
2. Характеристика змісту технологічної освіти в основній школі
Зміст технологічної освіти в основній і старшій школі сконцентрований у навчальних програмах. Навчальна програма – це нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі «Технології», деталізує навчальний зміст, а також містить рекомендації щодо виявлення й оцінювання результатів навчання. Навчальна програма розробляється робочою групою вчених-педагогів та вчителів-практиків і затверджується Міністерством освіти і науки України.
У змісті навчальної програми відбувається конкретизація всіх провідних положень, які були закладені у Державному стандарті освітньої галузі «Технології», їх адаптація до особливостей навчального процесу. Тут слід пам’ятати два важливих положення. Навчальну програму не слід сприймати як жорстко регламентований документ, бо в її змісті, по-перше, розкривається лише мінімальний перелік понять, умінь і навичок, які можуть бути засвоєні та сформовані в учнів; по-друге, вчитель ТНТ повинен розкрити перед учнями дещо більший обсяг навчального матеріалу, ніж це передбачено змістом програми. Крім цього, враховуючи вікові особливості учнів, їхні індивідуальні та природні здібності він повинен здійснювати коригування змісту навчального матеріалу.
Діюча програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів (5 – 9 класи) підготовлена робочою групою під керівництвом В. Сидоренко та рекомендована МОН України у 2012 р. Згідно з цією програмою на вивчення шкільного предмету «Трудове навчання» в усіх загальноосвітніх навчальних закладах відводиться: у 5 – 6 класах 2 год. на тиждень, 7 – 9 класах 1 год. на тиждень, що разом складає 7 год. У класах, де на вивчення предмета виділено 1 год. на тиждень, можна додавати ще 1 год. за рахунок додаткового часу варіативної складової навчальних планів, передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації.
Програма характеризується спрямованістю на реалізацію принципу варіативності, який передбачає планування навчального матеріалу відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, віково-статевих особливостей учнів та їхніх інтересів.
Навчальна програма забезпечує:
– неперервність, єдність і наступність між початковою, основною та старшою школою;
– розвивальний характер і прикладну спрямованість навчального процесу;
– формування технічно та технологічно грамотної особистості.
Трудове навчання у 5 – 9 класах базується на практичній діяльності учнів, тобто на кожному уроці має бути практична робота. Її зміст визначається вчителем ТНТ самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель ТНТ може розкрити навчальний матеріал усього модуля, або його окремої частини. Такі уроки в навчальному процесі можуть бути поодинокими.
Під час роботи у навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.
Навчальна програма містить обов’язкову для вивчення складову та варіативну складову. Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блока обов’язкової для вивчення складової програми модуля має бути виріб, а будь-якого варіативного модуля – проект.
Резерв часу, передбачений програмою, вчитель ТНТ може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір.
Для вивчення предмета «Трудове навчання» клас, в якому більше 27 учнів, поділяється на групи дівчат і хлопців (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р. за №128). Якщо кількість учнів не дозволяє поділ на групи хлопців і дівчат, то дозволяється формувати: 1) групи з паралельних класів; 2) групи з наступних класів; 3) змішані групи хлопців і дівчат.
Обов’язкова для вивчення складова (інваріантна)
Обов’язкова для вивчення складова обирається школою із запропонованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів.
| 5 клас | |||
| Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП | Блок 2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією | ||
| 6 клас | |||
| Блок 1. Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту | Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів | ||
| 7 клас | |||
| Блок 1. Технологія виготовлення виробів із деревини | Блок 2. Технологія виготовлення виробів в’язаних гачком | ||
| 8 клас | |||
| Блок 1. Технологія виготовлення виробів із сортового прокату та листового металу | Блок 2. Технологія виготовлення швейних виробів | Блок 3. Технологія виготовлення виробів інтер’єрного призначення | |
| 9 клас | |||
| Блок 1. Технологія виготовлення комплексного виробу | Блок 2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями | Блок 3. Технологія використання та ремонту побутових електроприладів | |
Кожен блок обов’язкової для вивчення складової містить чотири розділи: 1. Основи матеріалознавства. 2. Технологія виготовлення виробів. 3. Основи техніки, технологій і проектування. 4. Технологія побутової діяльності.
Під час вивчення розділу «Основи матеріалознавства» учні ознайомляться з тими матеріалами та їх властивостями, які будуть використовувати в роботі під час освоєння обраного блоку.
Розділ «Технологія виготовлення виробів» є основним у кожному блоці. Під час його вивчення учні ознайомлюються з послідовністю виготовлення виробу, операціями, інструментами, пристосуваннями, які при цьому застосовуються, виготовляють виріб.
Розділ «Основи техніки, технологій і проектування» ознайомлює учнів із технікою, механізмами, машинами, сучасними технологіями та процесами.
В цьому розділі також передбачено вивчення основ проектної діяльності, яка буде впроваджуватися при вивченні варіативних модулів. Вивчення теми «Основи проектної діяльності» можливе за двома варіантами: 1) останньою темою обов’язкової для вивчення складової, після якої відразу планується вивчення варіативних модулів; 2) під час освоєння варіативних модулів.
Для набуття учнями корисних навичок під час навчального процесу програмою передбачено розділ «Технологія побутової діяльності». Особливість цього розділу полягає в тому, що кожна його тема може вивчатися в будь-який час не порушуючи при цьому календарний план. Це може бути після закінчення розділу, блоку чи модуля; перед закінченням чи на початку четверті, семестру, навчального року; у випадках, коли учні з тих чи інших причин (багато відсутніх, непідготовлені до уроку, релігійні чи шкільні свята тощо) не можуть виконати заплановану роботу.
Порядок вивчення розділів і тем обов’язкової для вивчення складової визначено навчальною програмою.
Варіативна складова
Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності. Варіативні модулі (наприклад, для дівчат: технологія виготовлення народної ляльки; технологія приготування страв; технологія писанкарства; для хлопців: технологія виготовлення виробів із металу та дроту; технологія виготовлення виробів із деревини та деревних матеріалів та ін.) обираються залежно від матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, бажання учнів, регіональних традицій. Варіативні модулі розроблено окремо для 5 – 6 класів та 7 – 9 класів. Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них. У 5 – 6 класах вивчається по 2 варіативні модулі на кожен з яких відводиться 20 год., у 7 – 9 класах вивчається по 1 варіативному модулю, кожен в обсязі 16 год.
Будь-який варіативний модуль для 5 – 6 класів можна обрати лише один раз у 5 чи 6 класі. Так само, будь-який варіативний модуль для 7 – 9 класів можна обрати лише один раз у 7, 8 чи 9 класі.
Вся проектна документація (зображення виробу, розрахунок матеріалів, послідовність виготовлення тощо) учнями 5 – 8 класів виконується в робочих зошитах. При виконанні проектів у 9 класі учні мають зібрати матеріали (зображення виробу, зображення виробів-аналогів з їх аналізом, вибір та розрахунок матеріалів, відповідний план реалізації проекту тощо) у проектну папку.
Варіативні модулі для змішаних груп ті ж самі, що й для окремих груп дівчат і хлопців. Але до них додаються ще й ті модулі, які є в інваріантній складовій програм для дівчат і хлопців. Наприклад, в інваріантній складовій програми для дівчат 5 класу передбачено вивчення аплікації (блок 2). Такий варіативний модуль для дівчат 5 класу вчитель вже не може обрати, бо програмою передбачено вивчення певного виду діяльності тільки один раз. Оскільки у програмах для змішаних груп відсутня інваріантна складова, то аплікація для змішаних груп може бути варіативним модулем.
У змішаних групах учитель ТНТ обирає такі модулі, які були б цікавими і для хлопців, і для дівчат. При плануванні уроків (занять) треба враховувати фізіологічні особливості дівчат і хлопців, їхні інтереси та нахили.
Трудове навчання у 5-9 класах базується на практичній діяльності учнів. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких вчитель ТНТ може розкрити навчальний матеріал всього модуля, або його окремої частини. Такі уроки у навчальному процесі можуть бути одиничними.
3. Характеристика змісту технологічної освіти в старшій школі
У старшій школі забезпечується поглиблений рівень технологічної освіти, який передбачає ґрунтовне оволодіння учнями знань про закономірності проектної, техніко-технологічної та побутової діяльності, спираючись на знання з основ наук на рівні загальновиробничих закономірностей; всебічне ознайомлення з професією, що відповідає індивідуальним можливостям учня; формування в учнів здатності мобілізувати свої потенційні творчі можливості в різних видах діяльності.
У 10 – 11 класах продовжується викладання предмета «Трудове навчання» під назвою «Технології». Програмою «Технології» (рівень стандарту) відводиться по одній 1 год. на тиждень у 10 – 11 класах. Вона має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектна технологія у перетворювальній діяльності людини». На вивчення базового модуля в кожному класі відводиться 12 годин.
Базовий модуль «Проектна технологія у перетворювальній діяльності людини» має на меті поглиблене оволодіння старшокласниками проектно-технологічною та елементами пошукової діяльності, розвиток творчого і критичного мислення, формування вмінь не лише знаходити потрібні знання, а й застосовувати їх на практиці для досягнення поставлених завдань, що є основою будь-якого виду виробничої діяльності людини. Тому відповідно до цієї мети, у процесі вивчення базового модуля учні розширюють і поглиблюють знання про проектну технологію як інструмент для розв’язання виробничих і життєвих проблем, основи якої вони вивчали на уроках трудового навчання у 5 – 9 класах.
Таким чином, базовий модуль умовно можна представити як базу, підґрунтя, інструментарій для вивчення варіативної частини програми, яка включає в себе змістове наповнення уроку технологій. За таких умов проектування як система методів, які повинні засвоїти старшокласники, знаходиться в центрі їхньої технологічної підготовки, а змістове наповнення (певний вид предметно-перетворювальної чи трудової діяльності, що представлено варіативною частиною програми) учитель добирає, виходячи з індивідуальних інтересів та здібностей учнів, регіональних особливостей та виробничого оточення, в якому знаходиться навчальний заклад, а також наявної матеріально-технічної бази.
Структура базового модуля «Проектна технологія в перетворювальній діяльності людини» містить «Вступ» і шість розділів:
1. Розділ «Проектна технологія як складова сучасного виробництва та життєдіяльності людини» передбачає поглиблення, розширення, систематизацію знань старшокласниками про основи проектної технології в умовах сучасного виробництва та життєдіяльності людини. Новим і незвичним у цьому розділі є те, що вчитель ТНТ знайомить учнів методами творчого мислення, учить їх застосовувати певні прийоми мислення. Отже, одним з основних завдань під час реалізації першого розділу базового модуля є навчання учнів основам творчого мислення, що передбачає оволодіння певними методами (сенектика, асоціативні методи, морфологічний аналіз інформації тощо), які в сукупності презентують технологію опрацювання інформації та пошуку нових ідей для розв’язання проблемних завдань. Учитель ТНТ повинен слідкувати за тим, щоб старшокласники формулювали власні самостійні судження, які є ознакою творчого та критичного мислення, а не репродукували судження, які визначаються певними стереотипами. За таких умов навчально-трудовий процес обов’язково повинен бути зорієнтований на дослідження старшокласниками певної проблеми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між усіма виконавцями проекту.
2. Розділ «Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності» – учні вдосконалюють уміння шукати необхідну інформацію, застосовуючи різні джерела інформації та пошукові системи Інтернету. Учитель ТНТ акцентує увагу учнів не лише на необхідності знайти, а й відібрати ту інформацію, яка є корисною для проекту, визначити, що саме може бути використано для розв’язання проблеми.
3. Розділ «Художнє конструювання об’єктів технологічної діяльності» – учні оволодівають системою знань про дизайн, технології створення дизайн-проекту, уміннями розробляти проектно-технологічну документацію, використовуючи ту інформацію, яку вони знайшли, і яка відповідає темі проекту.
4. Розділ «Екологічні і техногенні проблеми в перетворювальній діяльності людини» спрямований на вивчення старшокласниками глобальних проблем людства, техногенного впливу людини та провідних природоохоронних технологій.
5. Розділ «Економічний аналіз проекту» передбачається проведення економічного та маркетингового обґрунтування проекту. Інакше кажучи, складений план дій переглядається з точки зору його економічності та конкурентоспроможності на ринку послуг.
6. Розділ «Проектування професійного успіху» – учні виконують життєво значущий для випускників школи творчий проект «Моя професійна кар’єра», що дає змогу вчителю ТНТ навчити старшокласників проектуванню власного професійного майбутнього.
Реалізація змісту варіативної частини програми також відбувається за проектною технологією, тобто за активної та інтерактивної діяльності учнів, із використанням і вдосконаленням того комплексу прийомів, які закладено в базовий модуль програми.
Варіативні модулі (наприклад, технологія виготовлення дитячого одягу; технологія дизайну предметів інтер’єру; об’ємне комп’ютерне моделювання; технологія виготовлення виробів із сучасних деревних матеріалів та ін.) розраховані на 20 годин. Структура їх така ж, як і в 5 – 9 класах: ознайомлення з обраною технологією, проектування та виготовлення задуманого виробу, презентація та оцінювання результатів проектування. Варіативний модуль у 10-11 класах вивчається тільки один раз (або в 10, або в 11 класі). Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.
Резерв часу, передбаченого у програмах трудового навчання для 10 –11 класів в обсязі 3 годин, використовується вчителем ТНТ на власний розсуд (ці години можна додавати як до інваріантної складової, так і для варіативної; у повному обсязі чи розподіляти в певній пропорції).
Під час реалізації програми «Технології» вчитель має звернути особливу увагу на міжпредметні зв’язки, які набувають особливого значення для проектно-технологічної діяльності учнів, оскільки сприяють формуванню в них цілісних знань, системного практичного досвіду як сукупності технологічних компетенцій.
У межах технологічного профілю навчання можлива допрофесійна і професійна підготовка старшокласників. При цьому, професійна підготовка проводиться згідно ліцензійних вимог до зазначеного напряму навчальної діяльності (Постанова Кабінету Міністрів України від 29.08.2003 р. за №1380). Мережа навчальних груп, визначається на основі контингенту учнів старших класів, а їх наповнення регламентується ліцензійними нормами.
У загальноосвітніх навчальних закладах, в яких виникли труднощі з професійною підготовкою учнів старших класів, пов’язані з відсутністю належного навчального обладнання, заняття слід проводити на базі професійно-технічних училищ (ПТУ), міжшкільних навчально-виробничих комбінатів (МНВК), навчальних майстерень інших загальноосвітніх навчальних закладів. У такому випадку уроки проводить вчитель ТНТ того навчального закладу, на базі якого проходять заняття. При цьому потрібно забезпечити безпечне пересування учнів до місця проведення занять і в зворотному напрямі.
Робочі навчальні плани для професійного навчання, у тому числі для проходження ліцензування, навчальні заклади системи загальної середньої освіти розроблятимуть на основі Типових навчальних планів з підготовки кваліфікованих робітників (розпорядження Міністерства освіти і науки від 22.07.2010р. за № 111-р). Всі Типові навчальні плани з підготовки кваліфікованих робітників у навчальних закладах системи загальної середньої освіти розраховані на 540 навчальних годин. При цьому, літня навчальна практика для учнів 10 класу становить 120 годин.
Орієнтовний перелік професій, за яким може здійснюватись професійна підготовка учнів у системі загальної середньої освіти
за Типовими навчальними планами
| № п/п | Код | Назва професії |
| Оператор комп'ютерного набору | ||
| Секретар керівника (організації, підприємства, установи) | ||
| Касир (на підприємстві, в установі, організації) | ||
| Касир (в банку) | ||
| Агент з організації туризму | ||
| Кухар | ||
| Офіціант (3 розряд) | ||
| Молодша медична сестра з догляду за хворими | ||
| 5141.2 | Манікюрниця | |
| 5141.2 | Перукар (перукар-модельєр) | |
| Продавець непродовольчих товарів | ||
| Продавець продовольчих товарів | ||
| Продавець (з лотка на ринку) | ||
| 7122.2 | Муляр | |
| 7124.2 | Столяр будівельний | |
| 7124.2 | Тесляр | |
| 7129.2 | Монтажник гіпсокартонних конструкцій | |
| 7133.2 | Штукатур | |
| 7141.1 | Маляр | |
| 7231.2 | Слюсар з ремонту автомобілів (2 розряд) | |
| 7233.1 | Слюсар-ремонтник (2 розряд) | |
| 7233.2 | Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин і устаткування (1, 2 розряд) | |
| 7331.2 | Різьбяр по дереву та бересту | |
| 8211.2 | Токар | |
| 8263.2 | Вишивальниця | |
| 8263.2 | Швачка (2 розряд) | |
| 8322.2 | Водій автотранспортних засобів кат «В» | |
| 8322.2 | Водій автотранспортних засобів кат «С, С1» | |
| 8322.2 | Водій мототранспортних засобів кат «А, А1» | |
| 8331.1 | Тракторист (2 розряд) | |
| Екскурсовод | ||
| Помічник вихователя | ||
| Оператор поштового зв’язку | ||
| Діловод | ||
| Нянька | ||
| 8269.2 | Квіткарка | |
| 7344.1 | Фотограф | |
| 7324.1 | Художник розмалювання по дереву | |
| Покоївка | ||
| Озеленювач | ||
| Економка | ||
| 7433.2 | Кравець |
Випускникам, які успішно закінчили повний курс навчання з професійної підготовки, надається право складати державні іспити на присвоєння кваліфікації з видачею документа про професійну освіту єдиного державного зразка України.
Концепцією профільного навчання передбачено впровадження допрофільної підготовки, яка здійснюється у 8 – 9 класах.
Допрофільна підготовка може мати такі форми реалізації навчальними закладами: вивчення окремих предметів на диференційованій основі; упровадження профорієнтаційних курсів, курсів за вибором, організація позакласної та гурткової роботи відповідного напряму.
Допрофільні курси за вибором є, як правило, короткочасними і розраховані на 9, 18, рідше – 36 год. Програми курсів друкуються на сторінках фахових видань. Упровадження зазначених курсів покликане ознайомити учнів з різними напрямами технологічного профілю навчання.
Іншою формою допрофільного навчання є профорієнтаційні курси за вибором. Метою навчання на таких курсах є ґрунтовне самопізнання учнів для усвідомленого вибору ними майбутнього професійного шляху, максимальної реалізації власних професійних здібностей та підвищення конкурентоспроможності в сучасних умовах.
При вивченні шкільних предметів, у т.ч. «Технологій», слід користуватися підручниками, посібниками та навчально-наочними матеріалами, що рекомендовані Міністерства освіти і науки України.
Питання і завдання на закріплення та засвоєння
Навчального матеріалу
1. Дайте визначення поняття «Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти».
2. Яка структура Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти?
3. Які освітні галузі містить Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти?
4. Охарактеризуйте мету та завдання Державного стандарту освітньої галузі «Технології».
5. Охарактеризуйте змістові лінії Державного стандарту освітньої галузі «Технології».
6. Дайте визначення поняття «Навчальна программа».
7. Охарактеризуйте структуру діючу програму з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів (5 – 9 класи).
8. Розкрийте зміст інваріантної та варіативної складових діючої програми з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів (5 – 9 класи).
9. Охарактеризуйте структуру діючої навчальної програми з курсу «Технології» для загальноосвітніх навчальних закладів (10 – 11 класи).
10. Розкрийте зміст базового модуля «Проектна технологія у перетворювальній діяльності людини» навчальної програми з курсу «Технології».
11. Які шляхи реалізації змісту варіативної частини програми з курсу «Технології» для загальноосвітніх навчальних закладів (10 – 11 класи).
12. Охарактеризуйте особливості організації допрофесійної і професійної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.