Інструменти, що застосовуються для осіменіння тварин і методи підготовки їх до використання.

Місце проведення заняття: лабораторія технології відтворення сільськогосподарських тварин.

Оснащення робочого місця:шприци-катетери, полістиро­лові піпетки, пластмасові двограмові шприци із з’єдную­чими муфтами, поліетиленові ампули, гумові балончики, по­ліетиленові чи полістиролові катетери, поліетиленові та гумові акушерські рукавички, мікрошприцн, шприци-напів- автомати, піхвові дзеркала різних розмірів, освітлювачі до піхвових дзеркал, підставки для інструментів, пінцети ана­томічні, ножиці, поліетиленовий прилад ПОС-5, скляний прилад для осіменіння свиней з гумовими трубками, уні­версальний Гермос-прилад, універсальний зонд УЗК-б і 30 мл, скляний 20-грамовнй шприц, 70 %-ний спирт та ватні тампони, просочені 96 %-ним спиртом, 1 %-ний роз­чин бікарбонату натрію (чи 0,9 %-ний розчин хлористого натрію) у баночках № 1, 3 і 4, 7 %-ний розчин глюкози, 2-3 %-ний розчин двовуглекислої соди (чи 1-1,5 %-ний кальцинованої соди), стерильні марлеві серветки, рушни­ки, спиртівки, електроплитка, стерилізатори, емальовані тази.

Вивчіть інструменти, які застосовують при осіменінні корів, і підготуйте їх до застосування. Шприц-катетер для осіменіння корів складається з гра­дуйованого циліндра місткістю 4 мл, притертого до нього скляного поршня, катетера завдовжки 39-40 см з трохи відігнутим кінцем. Простерилізуйте шприци одним з нижчезазначених спо­собів.

Знезаражування кип'ятінням. Візьміть кожний шприиг- катетер, вийміть із нього поршень, загорніть циліндр мар­лею і нею ж прикріпіть до нього поршень й помістіть у сте­рилізатор, на дно якого покладіть шар вати, чи марлі; за­лийте стерилізатор на 2/3 теплою дистильованою чи пере­вареною водою, накрийте кришкою і поставте на джерело вогню. Кип’ятіть 15-20 хв (із моменту закипання води), охолодіть, не знімаючи кришки.

Вийміть стерильним пінцетом шприци й розкладіть їх на кришці стерилізатора і накрийте стерильною марлевою серветкою.

Візьміть по черзі стерильним пінцетом шприци-катетери і вставте у них поршні. Опустивши шприц переднім кін­цем униз, багаторазовими рухами поршня видаліть із нього воду. Для видалення залишків води канал шприца промий­те 5-6 разів стерильним 1 %-ним розчином бікарбонату натрію.

Знезаражування сухим жаром. Помістіть шприц-катетер у розібраному вигляді у сушильну електричну шафу, в якій доведіть температуру до 160-180°С. Через 45 хв виклю­чіть шафу і після остигання її вийміть шприц-катетер та складіть його.

Знезаражування 70 %-ним спиртом (рис. 6). Спочатку охопіть спиртовий тампоном канюлю шприца і круговими рухами протріть її. Доведіть тампон до середини катетера.

Рис. 6. Обробка шприца-катетора спиртовим тампоном

Другим тампоном протріть решту катетера, а за потре­бою — і циліндр шприца. Наберіть у шприц 70 %-ний спирт із баночки № 2 і, промивши ним внутрішню поверхню шпри­ца-катетера, злийте його в банку для відпрацьованого спир­ту. Далі видаліть з шприца залишки спирту, промиваючи його 5-6 разів 2,9 %-ним розчином цитрату натрію з ба­ночок № 3 і № 4, зливаючи кожен раз розчин у зливну чашку.

Піхвове дзеркало складається з ручок і гілок (лопа­тей), з’єднаних рухомо. Його ви­користовують для розкриття та освітлення зовнішніх ста­тевих органів і піхви (дзеркальні поверхні його відбива­ють світло) та огляду їх.

Помийте дзеркало теплим 2-3 %-ним розчином соди, сполосніть теплою перевареною водою, витріть пропрасо­ваним рушником і простерилізуйте кип’ятінням (15-20 хв) у сушильній шафі (45 хв при 160-180°С), автоклавуванням (30 хв при 108-110°С) або жфламбуванням.

Для кращого освітлення статевих органів до внутріш­нього боку піхвового дзеркала прикріплюють спеціальний: освітлювач, який складається з лампочки від кишеньково­го ліхтарика, її тримача з фіксуючим пристроєм, провода з клемами та батарейки в спеціальному футлярі.

Комплект одноразових інструментів для мано-цервікального осіменіння корів складається з ампули, катетера та рукавички (рис. 7).

Рис. 7. Одноразові інструменти для моно-цервікального осіменіння корів

Подіетиленова ампула довжиною 18 мм виготовлена з нетоксичного для сперміїв поліетилену. Вона має форму зрізаного конуса з шийкою та ковпачком. В ампулу помі­щається 1,2 мл сперми. Отвір ковпачка після наповнення ампули спермою запаюють.

Полістироловий катетер довжиною 75 мм — це трубка з розплавленими кінцями, через яку у канал шийки матки вводять сперму з ампули.

Перед осіменінням дістають із термоса ампулу зі спер­мою, протирають її спиртовим тампоном, зрізають стериль­ними ножицями ковпачок ампули і з’єднують її з катете­ром. Для цього беруть пакетик з катетерами, протирають один кут його спиртовим тампоном, надрізають стерильни­ми ножицями і, висунувши катетер на одну третину дов­жини, з’єднують його з шийкою ампули. Потім виймають катетер повністю, надрізану частину пакетика з катетера­ми запаюють над полум’ям спиртівки (сірника) чи, загор­нувши кілька разів, закріплюють, канцелярською скріпкою. Поліетиленові рукавички довжиною 85 см виготовлені з плівки товщиною 30-40 Мк.

Разові пластмасові інструменти промисловість випускає стерильними в спеціальній упаковці. При порушенні ціліс­ності упаковки інструменти стерилізують перед використан­ням, розклавши їх на столі одним шаром і включивши над ними на висоті 20-40 см бактерицидні лампи БУВ-30 чи БУВ-15 на 60-80 хв.

Комплект одноразових пластмасових інструментів для цервікального осімєніння корів з ректальною фіксацією шийки матки (рис.8) складається з полістиролових піпе­ток довжиною 450 мм, зовнішнім діаметром 5, внутріш­нім — 1,8-2 мм; пластмасового двограмового шприца з з’єднуючою муфтою (поліетиленовою чи гумовою); полі­етиленової ампули; гумового чи пластмасового балончика; поліетиленових чи акушерських гумових рукавичок.

Полістиролові піпетки одноразового користування над­ходять на пункти стерильними у закритих поліетиленових пакетах по 10-20 штук в кожному.

Якщо для введення сперми користуються скляними пі­петками, їх миють і знезаражують на племпідприемстві і доставляють на пункт стерильними у спеціальній упаковці. Поліетиленові ампули-балончики, які надівають на кін­ці піпеток для набирання та виштовхування у шийку матки сперми, також випускають стерильними в поліетиленовій упаковці. Гумові балончики (з цією ж метою) миють зви­чайним способом і стерилізують кип’ятінням. Пластмасові двограмові шприци добре витримують кип’ятіння у воді та інші види стерилізації. Тому їх миють звичайним способом і стерилізують кип’ятінням. Перед осіменінням шприц з’єд­нують із одноразовою піпеткою (на зразок з’єднування по­ліетиленової ампули з катетером). Після кожного осіменіння полістиролові піпетки та одноразові рукавички знищують, а шприци обробляють ззовні спиртовим тампоном (сперма при набиранні в піпетку не потрапляє у шприц). У кінці дня шприци миють і стерилізують.

Вивчіть інструменти, що застосовують при осіменінні овець і кіз. Скляний мікрошприц складається з циліндра довжиною 8 см, місткістю 1 мл і катетера довжиною 22 см. Шприц-напівавтомат конструкції А. Н. Лихачова сконструйований у вигляді пістолета, в рукоятці якого є дозуючий пристрій. При кожному натисканні на важіль (курок) рукоятки з шприца-напівавтомата виштовхується 0,05 мл сперми. Якщо необхідно ввести більшу дозу сперми, натис­кають

Рис. 8. Прилади для осімєніння корів з ректальною фіксацією шийки матки: А – ролієтиленовий сприц у розібраному вигляді; Б – полістирова піпетка; В – скляна піпетка у металевій трубці

відповідну кількість разів.

Порядок обробки шприців та піхвових дзеркал такий же, як при штучному осіменінні корів.

Вивчіть інструменти, що застосовують для осіменіння свиней і підготуйте їх до використання. Поліетиленовий прилад ПОС-5, Складається він з тонкостінного поліетиленового флакона місткістю 150-250 мл, нагвинчуваної на нього кришки і катетера з сполучною муфтою. Флакон приладу використовують для зберігання та транспортуван­ня сперми, а також для осіменіння свиноматок. При цьому на флакон замість кришки нагвинчують катетер.

Універсальний термос-прилад служить для осіменіння свиноматок та перенесення сперми в межах ферми. При­лад складається із трьох скляних градуйованих ампул мі­сткістю по І00 або 250 мл (середня для наливання сперми, а дві бокові — для розріджувача), вмонтованих у дерев’я­ному футлярі з відкидною кришкою та оглядовим склом. До нижньої частини ампул приєднані гумові трубки (з ме­талевими затискачами), які за допомогою скляних трійни­ків та гумової трубки з’єднуються із зондом (катетером). Зонд (катетер) має вигляд двох металевих трубок, з’єдна­них гвинтовою різьбою, з ручкою та гумовою головкою накінці. Від верхніх кінців ампул відходять гумові трубки,, які з’єднують ампули через трійник та повітряний фільтр з кулями Річардсона. В дерев’яному футлярі є також два металеві обігрівальні бачки, у які наливають гарячу воду для обігрівання термос-приладу та термометр для контро­лю температури.

Зверху на футлярі вмонтовані ручка та спиртівка. Вліт­ку термос-прилад можна використовувати без футляра.

При осіменінні 1-2 свиноматок використовують ампули місткістю 100 мл — у них вміщується дві дози сперми (в од­ній ампулі) і дві порції розріджувача (у двох інших). Як­що осіменяють 3-5 і більше свиноматок, використовують ампули місткістю 250 мл.

Універсальний зонд УЗК-5 складається з власне зонда, закріплених на ньому двох флаконів (для сперми та розрі­джувача) з механізмом для регулювання роздільного вве­дення сперми, розріджувача та повітря у матку свині, філь­тра і куль Річардсона.

Для захисту флаконів від охолодження під час осіменіння прилад обладнаний спеціальним прозорим ковпаком, у якому є невелика електрогрілка.

До універсального зонда додають термос-футляр, у яко­му міститься п’ять флаконів зі спермою і 10 — з розріджу­вачем. Футляр обладнаий електрообігрівом.

Універсальний зонд-катетер УЗК-6 складається із про­зорої пластмасової трубки (довжиною 40 см з гумовою го­ловкою до 20 мм у діаметрі), в якій міститься об’єм першої фракцій — розрідженої сперми —50 мл. До гумової ручки зонда за допомогою прямого з’єднуючого наконечника при­єднують спеціальний гофрований флакон для розріджува­ча. При стисканні гофрованого флакона розріджувач через гумову ручку надходить у зонд, і, зустрівши на своєму шля­ху поршень, проштовхує його вперед разом з першою фракцією (розрідженою спермою); проштовхнувши першу фракцію та дійшовши до кінця зонда, поршень пропускає навколо себе другу фракцію.

Вивчіть інструменти, що застосовують при осіменінні кобил. М’який еластичний гумовий катетер І. І. Іванова — це товстостінна гумова трубка з діаметром каналу 1,5-2 мм. Один кінець катетера звужений, а на другому є виступ у вигляді кільця з розширеним каналом, який під час осіменіння з’єднують з канюлею шприца чи ампули.

Скляний 20-грамовий шприц складається з циліндра та поршня. У нього входить одна мінімальна доза сперми; для введення повної дози (40 мл) сперму набирають у шприц двічі.

Скляний чи ебонітовий катетери являють собою трубку з невеликим потовщенням на одному кінці (головка) і роз­ширенням на другому. Перед осіменінням катетер з’єдну­ють за допомогою гумової муфти з шприцом (рис. 9).

Скляну ампулу довжиною 17 см і діаметром близько 18 мм місткістю 30 мл з отворами з обох кінців використо­вують для зберігання (та транспортування) сперми й для осіменікня кобил. Один кінець ампули тупий, другий — витягнутий у вигляді канюлі. Перед осіменінням з обох кін­ців ампули знімають ковпачки, а на вузький

Рис. 9. Прилад для осіменіння кобил:

1 – гумовий катетор з ампулою; 2 – твердий ебонітовий катетор

кінець надівають гумову трубку, з’єднують з гумовим балоном.

Ознайомтеся з інструкцією по організації й технології роботи племпідприємств. При цьому зверніть увагу, що вся діяльність племоб’єднання регламентується інструкцією, її окремими розділа­ми. Ознайомтеся з основними документами обліку та звіт­ності, які ведуть у племпідприємстві.

1. Журнал обліку використання плідників та показни­ки спермопродукції (форма 1), шо ведуть окремо на кож­ного плідника. В журналі записують: а) загальні дані про плідника; б) результати його використання (підсумовують у кінці кожного року); в) дані про годівлю та режим утри­мання (помісячно за кожний рік використання); г) показ­ники якості сперми плідника та результати його викорис­тання за кожний місяць (сумарно) протягом використання плідника.

2. Лабораторний журнал обліку якості сперми плідни­ка за період його використання (з додатком відомостей на відправлення сперми у господарства зони; форма 2). У журнал заносять дані про кожний еякулят (незалежно від його якості), скільки з одержаної сперми використано для розрідження, скільки виготовлено розрідженої сперми та яке виживання у ній сперміїв протягом використання, У додатку реєструють дані про виконання заявок госпо­дарств на постачання сперми.

3. Ордер на відправлення сперми (форма 3) — за­повнюють у двох примірниках, які направляють на пункти разом із спермою. Тут зазначають відомості про плідника, час одержання сперми, її якість, куди і в якій кількості її відправляють, кількість сперми й рекомендовану дозу осіменіння по періодах зберігання. На зворотному боці орде­ра на пункті реєструють усіх маток, осімєнених даною спермою. Після використання сперми на пункті один примірник ордера повертають на племпідприємство.

4. Графік завезення сперми плідника на пункти штуч­ного осіменіння (форма 4) — це маршрутний лист, у якому зазначають назви пунктів даного маршруту і сперму яких плідників (індивідуальний номер, номер ордера) та в якій кількості доставлено на пункти (згідно із графіком і фактично); тут уточняють заявку сперми на наступний рейс.

5. Відомість обліку використання плідників на плем- підприємстві (форма 5) в кожному господарстві. У ній відмічають кількість осіменених самок по днях зберіган­ня сперми (згідно з зареєстрованими в ордерах, що надій­шли з пунктів) та витрати сперми на осіменіння.

6. Зведена відомість обліку штучного осіменіння маток за запліднювальною здатністю сперми плідника від першого осіменіння (форма 6). Складають її на кожного плід­ника у кінці року по кожному господарству. У ній підсу­мовують кількість маток, осіменених вперше та повторно і визначають процент запліднення від пертого осіменіння.

7. Акт ректального дослідження на тільність з додаван­ням списка корів і телиць, яких досліджували ректально за результатами штучного осіменіння (форма 8). Скла­дають його комісійно — головний (старший) зоотехнік чи лікар ветеринарної медицини господарства, завідуючий фермою та технік штучного осіменіння у присутності пред­ставника племпідприємства. У списку реєструють усіх до­сліджуваних тварин із зазначенням дати останнього оте­лення, кількості осіменінь, дати останнього осіменіння, результатів ректального дослідження ти тривалості сервісперіоду. В акті подають сумарно по групах тварин, закріплених за одним працівником, кількість досліджених тва­рин та результатів їх досліджень. У кінці акту наводять список неплідних тварин, у якому вказують причини не­плідності та дають рекомендації щодо дальшого викорис­тання тварин.

8. Результати перевірки заплідненості корів та телиць при штучному осіменінні спермою плідників, які належать племпідприємству (форма 9). Складають представники комісії у кінці року на підставі записів журналу штучного осіменіння великої; рогатої худоби та книги обліку осіме­нінь і отелень.

9. Ветеринарний паспорт плідника (форма 13), в. якому наводять загальні дані про плідника й роблять по­мітки про диспансеризацію, результати лабораторних та ветеринарних досліджень, відмічають усі випадки захво­рювань, карантинування, ізоляції, вакцинації і т. п. Виробничий паспорт (форма 16) містить загаль­ні дані про племпідприємство та зону його обслуговування (кількість господарств, наявність поголів’я у них, резуль­тати осіменіння по роках), наявність та характеристику плідників, комплектування складу плідників, результати їх використання, економічні показники роботи племпідириєм- ства, кваліфікація і стаж техніків, наявність та стан пунк­тів і т. п.

10. Договори на проведення штучного осіменіння сіль­ськогосподарських тварин, які племпідприємство щорічно укладає з господарствами своєї зони. В договорі зазначено, які обов’язки беруть на себе племпідприємство (організу­вати в господарстві штучне осіменіння, забезпечити достав­ления необхідної кількості сперми, надавати допомогу в проведенні штучного осіменіння, здійснювати контроль за веденням племінної роботи і т. п.) і господарство (підго­тувати та обладнати відповідне приміщення під пункт, придбати інструменти, матеріали та реактиви, виділити не­обхідну кількість працівників для роботи на пунктах, своє­часно одержувати сперму, здійснювати заходи щодо бо­ротьби з яловістю, вести необхідний облік і т. п.). Встанов­люють порядок розрахунків із племпідприємством.

Ознайомтесь з іншою документацією племпідприємства. Ознайомтеся з інструкціями по штучному осіменінню корів і телиць, овець, свиней, кобил та основ­ними формами обліку й звітності, які ведуть у племпідприємствах (облікова картка осіменінь та отелень корови — форма 12-шо; календарний план осіменіння — форма 14-шо; заявка на сперму — форма 15-шо; книга обліку осі­менінь та отелень — форма 3-мол, звіти про штучне осіме­ніння, календар техніка штучного осіменіння, копії, орде­рів на відправку сперми — форма 3-шо і т. п.

Ознайомтеся з календарем техніка-осіменатора та стендом стану відтворення. Настінний календар техніка являє собою планшет із клейонки, брезенту, полотна, фанери чи щільного картону розміром 100х55 см, на якому є 32 кишеньки послідовно пронумеровані (розміром 12х12).

Щоденно в кінці роботи технік, довідавшись, які коро­ви отелилися за добу, виймае їх картки з картотеки, робить у них від повідні записи і поміщає їх у кишеньку календаря, яка відповідає охоти (через 18 днів пісда отелення). Наприклад, корови № 415, 300 та 510 оте­лилися 5 січня. Зробивши в їх картках записи, ці картки слід помістити у кишеньку № 23. Прийшовши 23 січня на роботу, необхідно оглянути цих корів, перевірити і при наявності у них охоти, відвести на пункт для осіменіння. Якщо 23 січня у корови не виявлено охоти, її картку перекладають у наступну кишеньку (24) і т. д., поки не з’явить­ся у корови охота й вона не буде осіменена. Якщо протягом 10 днів у корови не настане охота, її картку перекладають у кишеньку «Лікарю ветеринарної медицини». У цю кишеньку також поміщають картки корів із гінеколойчними хворобами.

Лікар ветеринарної медицини, проводячи післяродову акушерську та тінекологічну диспансеризацію корів, пови­нен також не рідше одного разу на тиждєнь перевіряти ро­боту племпідпрвємства, записувати номери тварин, картки яких знаходяться у кишенці «Для ветеринарної ме­дицини», оглядати їх; встановлювати діагноз і проводити відповідне лікування.

Робота з календарем дає змогу контролювати понов­лення відтворної здатності в корів у післяродовий період і підвищити ефективність осіменіння.

Можна користуватися також удосконаленим календа­рем техніка, виготовленим у вигляді дерев’яного чи пласт­масового щита висотою 70 см і шириною 80 см, на якому є горизонтальні пази, у яких вільно переміщаються по го­ризонталі три ряди шухлядок (по сім у кожному). В чет­вертому нижньому ряду змонтовано картотеку, розділену на 15 гнізд — 12 на кожний місяць року, 13-те — для карток лікарю ветеринарної медицини, 14-те — для карток корів, що підлягають вибракуванню і 15-те—контрольне гніздо. Поверхню, щита, яку займає сьома шухлядка у першому ряду, вісімнадцята — у третьому ряду і остання — у ниж­ньому, фарбують у червоний колір. Шухлядки, що займа­ють у даний день ці місця, є сигнальними. Щоденно перед початком роботи технік пересуває шухлядки вправо на од­не місце, внаслідок чого остання першого ряду переносить­ся на перше місце другого ряду, остання другого ряду — на перше місце третього, а остання шухлядка третього ря­ду — на перше місце першого ряду. На ній пишуть дату даного дня. У цю шухлядку технік поміщає картки корів, які отелилися сьогодні чи яких осіменяли.

У шухлядці, що виявилася на зафарбованому в червоний колір полі (18), є картки двох сортів: тих корів, які отели­лися 18 днів тому, і тих, яких осіменяли 60 днів тому. Пер­шу групу карток технік перекладає у праве крайнє гніздо нижнього ряду, попередньо відмітивши на полях картки олівцем дату, коли їх необхідно перекласти через 10 днів у сьому шухлядку. Протягом цих днів він щоденно спосте­рігає за появою охоти в цих тварин. Після цього картки тих корів, у яких не з’явилася охота, технік перекладає у сьому шухляду. Якщо протягом 28 днів після отелення у корів не настала охота, їх картки перекладають у гніздо з написом «Для лікаря ветеринарної медицини».

Друга група карток шухлядки №18 — це картки корів, яких осіменили 60 днів тому. Вони підлягають ректальній перевірці на вагітність. Можна вийняти із сьомої шухлядки корів, осіменених 49 днів тому, і також перевірити. У тих корів, які ректально досліджені й встановлена вагіт­ність, за допомогою календаря визначають дату очікувано­го отелення, а їх картки поміщають у відповідне гніздо картотеки й роблять помітку у журналі штучного осіменін- ня про дату очікуваного отелення.

На фермах облік роботи щодо відтворення поголів’я можна також вести у вигляді відповідного стенду — фанер­ного щита, на якому зліва у першій колонці проставляють прізвища доярок. Решту площі розділяють ра маленькі квадрати з таким розрахунком, щоб їх кількість проти пріз­вища кожної доярки відповідала кількості закріплених за нею корів. У кожному квадраті пишуть номер корови і за­бивають гвіздок для кольорової бирки, наприклад зеленої, якщо корова отелилася, але ще не осіменена, синьої — як­що вона осіменена, але ще не перевірена ректально, черво­ної — якщо неплідна, жовтої — якщо корова тільна.

Подібну форму має календар-інформація техніка по штучному осіменінню з обліком фізіологічного стану корів та телиць. Однак жетони тут прямокутні з шістьма отвора­ми для їх закріплення у горизонтальному, вертикальному та кутовому положенні. Один бік жетонів фарбують у зе­лений колір (нормальний фізіологічний стан), інші — у червоний (порушення відтворної функції). Зелені жетони вішають горизонтально на номери тих корів, які знахо­дяться у післяродовому періоді до 30 днів після отелення, у кутовому правому положенні на номери корів, осімене­них один раз, кутовому лівому — осіменених повторно, вер­тикальному положенні — на номери тільних корів. Червоні жетони вішають горизонтально, якщо корова неплідна по­над 90 днів, у кутовому правому положенні — осіменена більше трьох разів, кутовому лівому — не осіменена від 30 до 90 днів після отелення, вертикально — корова підлягає вибракуванню у зв’язку із складними порушеннями від­творної здатності.

Положення жетонів змінюють щоденно. На 1-е і 15-те число кожного місяця у нижній частині стенду відмічають, скільки корів перебувають у післяродовому стані до 30 днів після отелення, скільки осіменено вперше після отелення, осіменених повторно, осіменених більше трьох разів, неосімененних до 90 днів після отелення, тільних, неплідних понад 90 днів, вибракуваних.|

Контрольні питання:

1. Які інструменти застосовують для ведення сперми коровам, вівцям, свиням, кобилам?

2. Способи миття і знезараження цих інструментів.

3. Як проводиться організація обліку використання плідни­ків на племпідприємствах?

4. Які форми обліку осіменіння самок на пунктах штучного осіменіння і контролю відтво­рення корів на фермах.

ТЕМА 13