Пріоритет функцій забезпечення безпеки. Ефективність функціональної структури СУОП.

До основних функційзабезпечення безпеки управлінських структур підприємств як ланки в системі управління охороною праці відносяться:

• організація та координація роботи в галузі охорони праці;
• контроль за станом охорони праці та функціонування СУОП;
• облік, аналіз та оцінка показників стану охорони праці;
• стимулювання діяльності з охорони праці.

Організація та координація робіт у галузі охорони праці повинна передбачати формування системи управління охороною праці, встановлення обов'язків та порядку взаємодії осіб, які беруть участь в управлінні, а також в прийнятті та реалізації управлінських рішень.

Планування робіт з охорони праці включає визначення завдань підрозділам і службам.

Контроль за станом охорони праці повинен бути спря-мований на перевірку стану умов праці, виявлення відхилень від вимог стандартів, норм та правил з охорони праці, перевірку виконання службами та підрозділами своїх обов'язків у галузі охорони праці та на прийняття ефективних заходів щодо ліквідації недоліків.

Облік, аналіз та оцінка показників стану охорони праці і функціонування СУОП є основою для розробки та прийняття управлінських рішень керівниками всіх рівнів.

Стимулювання діяльності щодо охорони праці треба спрямовувати на створення зацікавленості працівників у забезпеченні безпечних та здорових умов праці на робочих місцях. Види, форми матеріального та морального стимулювання розробляє адміністрація підприємства разом з профспілками та трудовим колективом.

Система управління охороною праці (СУОП)– це сукупність правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, необхідних для забезпечення збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Впровадження будь-якого заходу характеризується величиною його економічної ефективності, що визначається відношенням економічних результатів, отриманих від впровадження заходу в практику підприємства, до витрат на його здійснення.

Економічна ефективність визначається з метою:

– вибору оптимального варіанту поліпшення умов і безпеки праці (за сукупними результатами соціальної й економічної ефективності);

– виявлення впливу реалізації заходів щодо поліпшення умов праці на підставі аналізу показників виробничо-господарської діяльності підприємства: розмір доходу; величина матеріального збитку, обумовленого нещасними випадками, професійною і загальною захворюваністю, плинністю кадрів тощо;
– обґрунтування зростання продуктивності праці за рахунок поліпшення її умов;
– обґрунтування матеріального і морального стимулювання за розробку і впровадження заходів щодо охорони праці.

Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що викликаються аваріями, нещасними випадками і професійними захворюваннями як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві зокрема.

Показник ефективності витрат підприємства Е_П на заходи щодо охорони праці – це відношення величини річної економії за рахунок поліпшення умов і безпеки праці до суми витрат (вкладень) підприємства на охорону праці.

Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці передбачає облік двох альтернативних класифікацій економії з поліпшення умов і охорони праці:

====за економічними показниками, обов'язковими для обліку – форми статистичної звітності;

===за показниками, що базуються на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний період часу (зниження рівня травматизму і захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, скорочення плинності кадрів тощо).

11. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці

Заходи щодо безпеки і поліпшення умов праці на галузевих об'єктах розробляються службами охорони праці за основними на­прямками господарської діяльності. Всі заходи щодо охорони праці включаються в колективний договір і угоду з охорони праці між адміністрацією і профспілковою організацією.

В умовах галузі основною формою планування охорони праці є комплексний план поліпшення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів.

==Планувальні заходи комплексного плану з охорони праці пе­редбачають такі пункти:

1. Перспективність;

2. Вибір основного напрямку;

3. Елементи безперервності.

Перспективність комплексного плану означає розробку заходів з охорони праці в умовах галузі на 5 років.

Вибір основних напрямків передбачає визначення першочер­гового розподілення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів галузевого об'єкту.

Безперервність планування передбачає відповідну зміну комп­лексних перспективних планів, коли з часом виявляються неврахо­ваними чинники, що можуть впливати на виробничу діяльність.

Основою для комплексних планів поліпшення умов охорони праці і санітарно-оздоровчих заходів є дані паспортів про технічний і санітарний стан структурних підрозділів галузевих об'єктів. Вихі­дними даними для комплексного планування є аналіз стану техніки безпеки і виробничої санітарії, виробничого травматизму і аварій­ності в галузі, а також перелік організаційно-технічних заходів, по­передньо складених, для кожного структурного підрозділу галузе­вої організації.

Сюди повинні входити заходи щодо заміни морально і фізично застарілого обладнання, модернізації і реконструкції діючих техно­логічних процесів, будівель і споруд, а також підвищення і оснащен­ня дільниць засобами технічної безпеки.

При розробці комплексних планів необхідно враховувати засо­би захисту повітряного і водного середовища, скорочення числа працюючих у шкідливих і тяжких умовах праці, поліпшення умов праці жінок, підвищення рівня технічної естетики, поліпшення сані­тарно-побутового обслуговування працюючих, ліквідацію шкідли­вих і небезпечних виробничих чинників на галузевих об'єктах.

При розробці комплексних планів вказується термін виконан­ня, вартість робіт і відповідальні особи, а також результати, що очі­куються від їх впровадження.

Заходи щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці пе­редбачають забезпечення працюючих спецодягом, спецвзуттям, а також забезпечення зайнятих на шкідливих умовах праці лікуваль­но-профілактичним харчуванням і молоком.

Заходи щодо поліпшення умов праці і усунення шкідливого впливу повинні розроблятися у відповідності до стандартів (облаш­тування вентиляційних систем, аспіраційного і пилогазовловлюючого устаткування, шумо- і вібропоглинання, встановлення пристроїв для забезпечення безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, газових і інших виробничих комунікацій і споруд, позначен­ня обладнання відповідним пофарбування та ін.).

Планувальні заходи з охорони праці повинні мати забезпечен­ня проектно-кошторисною документацією, фінансами та матеріаль­ними ресурсами. Матеріальні ресурси, призначені для заходів з охо­рони праці, повинні використовуватися за цільовим призначенням.

Робота з охорони праці здійснюється у відповідності з перспективним і поточним планів створення безпечних і нешкідливих умов праці, в яких визначені задачі підприємству в цілому і окремим структурним підрозділам, а також керівникам і спеціалістам.

Система планів з охорони праці окремого підприємства може включати:

we-Перспективне планування (на період, більший одного року);

-Поточне планування (на рік);

-Оперативне планування (детальні плани, спрямовані на вирішення конкретних питань працеохоронної діяльності на підприємстві в короткостроковому, до одного року, періоді).

-Метою планування є визначення необхідних вкладень у заходи з охорони праці для ефективного впливу на стан охорони праці.

-Контроль за станом охорони праці включає: оцінку рівня небезпечних виробничих факторів(НВФ) і шкідливих виробничих факторів(ШВФ) на робочих місцях; виявлення порушення вимог законів і нормативних актів з охорони праці; перевірку усунення раніше виявлених порушень; перевірку виконання працівником обов’язків з охорони праці; перевірку виконання планів робіт з охорони праці; перевірку забезпечення працівників ЗІЗ і ЗКЗ.

-Види контролю: зі сторони органів державного нагляду; зі сторони служби з охорони праці; оперативний контроль керівниками і іншими посадовими особами підприємства; громадський контроль; комісія підприємства, уповноваженою працівниками особою з питань охорони праці.