Характеристика систем організації підготовчих ремонтних робіт

Ремонт машин здійснюється у такій послідовності:

– Підготовка машини до здачі в ремонт.

– Здавання-прийняття машини в ремонт по акту.

– Очищення від бруду і розбирання на вузли, частини і деталі.

– Мийка, дефектація і маркування деталей.

–Відновлення зношених деталей, допущених для повторного використання.

– Складання, вивірка вузлів, настроювання і випробування.

– Загальне складання, вивірка, обкатування і випробування машини.

– Усунення недоліків, фарбування і здача машини в експлуатацію.

Для ремонту машин кожного типу розробляється типовий технологічний процес, що дозволяє заздалегідь провести необхідну конкретну конструкторську, технологічну, матеріальну й організаційну підготовку.

Перш ніж приступити до розбирання машини, проводиться її попередній огляд, під час якого орієнтовно встановлюється технічний стан машини, оформлюваний приймально-здавальним актом. Розбирання машини проводиться на відповідній площадці цеху, обладнаної підйомно-транспортними засобами, стелажами, інструментами, і являє собою частину виробничого процесу, безпосередньо зв’язаного з послідовним роз’єднанням машини на вузли, підвузли і деталі.

Після розбирання машини деталі повинні бути відповідним способом очищені, промиті і знежирені. Промиті в мийній машині деталі проходять нейтралізацію у ванні з гарячою водою, потім ретельно просушуються стисненим повітрям.

Форми організації ремонтно-профілактичних робіт і технічного обслуговування устаткування

Для надійної роботи обладнання вимагаєть­ся систематичне технічне обслуговування, виконання ремонтних робіт та заходів із технічної діагностики.

Ремонт - це процес відновлення початкової дієспроможності устаткування, яку було втрачено в результаті виробничого використання.

Підрозділи, що входять до складу ремонтного господарства, здійснюють технічне обслуговування та ремонт засобів праці, монтаж і введення в дію
нового устаткування, виготовлення запасних частин і нестандартного обладнання, модернізацію діючих машин та устаткування.

Залежно від масштабів виробництва підприємства застосовують три форми органі­зації ремонтно-профілактичних робіт:

> централізовану - весь ремонтний персонал підприємства підпорядковано го­ловному механіку;

> децентралізовану - всі види ремонтних робіт виконуються персоналом цехо­вих ремонтних баз, що підпорядковані начальникам цехів;

> змішану - поєднує в собі централізацію і децентралізацію: технічне обслугову­вання та поточний ремонт здійснює ремонтний персонал виробничих цехів, а капіталь­ний ремонт, модернізацію, виготовлення запасних частин і нестандартного устатку­вання - персонал ремонтно-механічного цеху.

Під технічним обслуговуванням розуміють усунення дрібних несправностей за­собів праці, проведення оглядів стану окремих вузлів та агрегатів, здійснення заміни мастила та регулювання певних механізмів.

Планові ремонти залежно від обсягу, склад­ності й терміну проведення робіт поділяються на капітальні та поточні (середні, малі).

Капітальний ремонт - це найбільший за обсягом та складністю вид ремонту. Він передбачає повне розбирання; ремонт відпрацьованих деталей та вузлів (у тому числі базових); заміна тих, що не підлягають ремонту; регулювання й випробування під навантаженням.

У процесі поточного ремонту замінюються або відновлюються окремі деталі (вузли) засобів праці, проводяться регулювальні операції.

Середній ремонт передбачає часткове розбирання обладнання, заміну спрацьо­ваних вузлів, випробування та регулювання.

Малий ремонт полягає в заміні невеликої кількості зношених деталей, а також у регулюванні обладнання. Він забезпечує дієздатність обладнання до наступного пла­нового ремонту.