Які чинники, що впливають на ефективність використання виробничих потужностей, можна віднести до регульованих підприємством?

– темпи науково-технічного прогресу;

– конкурентне середовище підприємства;

+ асортимент та серійність випуску продукції;

– вартість придбання основних фондів.

106. Концепція фокусування потужностей (Capacity Focus) реалізується через:

+ механізм «завод у заводі» (Plant Within Plant – PWP);

– ефект масштабу;

– забезпечення умов для зростання економічної ефективності діяльності підприємства і одержання необхідного обсягу прибутку;

– механізм техніко-економічних розрахунків.

107. Гнучкість виробничих потужностей означає:

+ здатність підприємства швидко збільшувати або зменшувати обсяг виробництва;

– здатність підприємства підтримувати запланований обсяг виробництва продукції;

– здатність підприємства забезпечувати умови для зростання обсягу випуску продукції при повному використанні виробничого обладнання;

– здатність підприємства забезпечувати підвищення ступеня оновлення устаткування.

108. На якій фазі пропускної здатності сервісних підприємств сервісний бізнес ретельно обмірковується й організовується:

+ підприємницька фаза;

– організаційна фаза;

– фаза росту;

– фаза зрілості.

109. На якій фазі пропускної здатності сервісних підприємств сервісна фірма вже охоплює велику частину свого потенційного ринку і втрачає більшість своїх вихідних унікальних характеристик:

– підприємницька фаза;

– організаційна фаза;

– фаза росту;

+ фаза зрілості.

110. При складанні плану розміщення устаткування не слід враховувати:

– доступний простір;

– безпеку;

– доступ;

+ плинність кадрів.

111. Функціональне (технологічне) розміщення – це:

– приписування устаткування і робочої сили до якогось одного продукту;

+ групування устаткування, що виконує схожі функції;

– групування продуктів за технологічними осередками, ґрунтуючись на схожості їхніх технологічних процесів;

г) розміщення устаткування за принципом обслуговування нерухомого об'єкта.

112. «Сервісний ландшафт» – це:

+ фізичне середовище, де надаються послуги, яке впливає на споживачів і обслуговуючий персонал;

– планування шляху руху клієнтів і групування товарів;

– фізичне середовище, де створені умови для спілкування і командної роботи компанії;

– складські приміщення, що виглядають як великі магазини і вимагають наявності співробітника, що стежить за цінами та асортиментом інших фірм.

113. Планування трудового процесу – це:

– планування навчання робітників для виконання робіт, що вимагають високої кваліфікації;

+ трудова діяльність окремого працівника або групи у визначених виробничих умовах;

– залучення працюючих до планування й організації роботи;

– організаційні заходи, що гарантують значні стимули.

114. Методи дослідження діяльності у виробничому процесі:

– побудова карт операцій, карт одночасного руху, використання принципів економії руху;

+ побудова схем потоків, планів обслуговування, карт виробничого процесу;

– побудова карт видів діяльності, діаграм «робітник – машина»;

– побудова карт видів діяльності, діаграми «робота бригади».

115. Методи дослідження діяльності при взаємодії робітника з обладнанням:

– побудова карт видів діяльності, діаграми «робота бригади»;

+ побудова карт видів діяльності, діаграм «робітник – машина»;

– побудова карт операцій, карт одночасного руху, використання принципів економії руху;

– побудова схем потоків, планів обслуговування, карт виробничого процесу.

116. Потоковий метод організації робіт – це організація робіт, що забезпечує планомірний, ритмічний випуск готової продукції на основі:

+ безупинної і рівномірної роботи трудових колективів;

– циклічної роботи трудових колективів;

– інтуїтивної роботи трудових колективів;

– математичного програмування дій трудових колективів.

117. Лінійне програмування – це:

– алгебраїчна процедура, в результаті якої аналітик, послідовно виконуючи ряд повторюваних операцій, прогресивно наближається до оптимального рішення;

+ математичні методи, які використовуються для розподілу обмежених ресурсів підприємства між його конкуруючими потребами;

– визначення оптимального маршруту послідовного переміщення продукції в ході її обробки;

– математичні методи поетапного виконання операцій.