Організація потокового виробництва
Потокове виробництво – метод організації виробничих процесів, заснований на максимальній реалізації принципів: диференціації, прямоточності, спеціалізації, безперервності, паралельності, пропорційності і ритмічності.
Ознаки потокового виробництва:
- безперервність у часі виробничих процесів, тобто організація обробки (складання) виробів без міжопераційних очікувань;
- розміщення робочих місць у просторі в строгій відповідності з послідовністю виконання операцій технологічного процесу;
- можливість поділу виробничого процесу виготовлення продукції на прості операції і закріплення однієї чи кількох подібних операцій за окремими робочими місцями (верстатами) чи за групою однакових робочих місць;
- безперервно повторювана в часі однаковість усіх виробничих факторів - якості і форми матеріалів, інструментів, пристосувань тощо;
- предмети праці передаються з попередньої операції на наступну операцію поштучно або транспортними (передатковими) партіями, у міру їх обробки на попередній операції; спосіб передачі - паралельний;
- високий ступінь механізації й автоматизації процесів виробництва.
Основними передумовами організації потокового виробництва є такі:
– наявність у програмі випуску досить великої кількості однакових чи подібних за технологією об’єктів;
– повна завершеність конструкторських і технологічних робіт по кожному об'єкту виробництва;
– можливість розбивки процесу виробництва на прості операції або ж можливість їх концентрації;
– наявність швидко переналагоджуваного устаткування.
На практиці потокове виробництво реалізується у вигляді таких основних форм: потокові лінії, комплексно-механізоване виробництво, роботизоване та гнучке автоматизоване виробництво.
Потокова лінія – група робочих місць, за якими закріплене виготовлення одного чи обмеженої кількості найменувань виробів і виробничий процес на яких здійснюється відповідно до ознак потокового виробництва.
На основі аналізу обсягів випуску продукції, стану технологічного процесу, можливостей його удосконалення, маси і габаритних розмірів виробу, можливостей синхронізації операцій вибирається той або інший вид потокової лінії.
Основними календарно - плановими параметрами потокових ліній є такі: такт, ритм, число робочих місць, довжина і швидкість конвеєра, стандарт-план потокової лінії, виробничі запаси.
Такт потокової лінії (r) - основний показник роботи лінії, що являє собою період часу між запуском на лінію двох суміжних предметів праці чи випуском з потокової лінії двох суміжних готових виробів
(хв/шт.), (8)
де 
- дійсний фонд часу роботи потокової лінії в плановому періоді (зміна, доба, місяць, рік), годин; N – програма запуску за той самий період часу, шт.
У тому разі, коли передача предметів праці з операції на операцію здійснюється транспортними (передатними) партіями, розраховується ритм потокової лінії
(хв / партію), (9)
де p – розмір транспортної (передатної) партії.
Для забезпечення єдиного такту чи ритму потокової лінії здійснюється її синхронізація, тобто досягнення рівності або кратності часу виконання окремих операцій технологічного процесу встановленому такту.
Розрахункове число робочих місць на окремій i - й операції потокової лінії визначається за формулою
, (10)
де ti – тривалість i – ї операції, хв.
Розрахункова кількість устаткування (у разі одержання при розрахунку дробового числа) округляється до найближчого цілого числа (у бік збільшення).
Допускається перевантаження окремого робочого місця в розрахунках (округлення до найближчого меншого числа), але не більше ніж на 10 – 12 % зі зняттям її при налагодженні лінії.
Коефіцієнт завантаження робочих місць Кз на окремій операції потокової лінії визначається за формулою
, (11)
де 
- визначене число робочих місць на окремій i - й операції потокової лінії.
Середній коефіцієнт завантаження робочих місць на потоковій лінії
, (12)
де i = 1, 2, … m – кількість окремих операцій технологічного процесу на потоковій лінії.
____