Яка організація займається стандартизацією у сфері електротехніки, радіозв'язку і приладобудування?

– Міжнародна організація зі стандартизації (ISO);

+ Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС);

– Європейська організація з якості (EOQ);

– Європейський комітет зі стандартизації (CEN).

211. Досягнення довгострокового успіху шляхом максимальною задоволення запитів споживачів, співробітників і суспільства є:

– завданням TQM;

– тактикою TQM;

+ метою TQM;

– інструментом TQM.

212. Постійне поліпшення якості шляхом регулярного аналізу результатів і корегування діяльності, повна відсутність дефектів і невиробничих витрат, виконання наміченого точно в строк є:

+ завданням TQM;

– тактикою TQM;

– метою TQM;

– інструментом TQM.

213. Сутністю системи управління якістю «Кейзен» є:

– орієнтовані на споживача вимірювання для встановлення безперервного вдосконалення на всіх рівнях підприємства;

– продуктивна підтримка виробничого обладнання за участю всього персоналу;

+ постійне прагнення до поліпшення що стосується всього підприємства і всіх сфер персоналу;

– послідовне застосування статистичних методів з метою управління процесом.

214. Система НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point) – це:

– система управління персоналом підприємства;

– система управління навколишнім середовищем;

+ система управління безпекою харчових продуктів;

– система управління безпекою промислових виробів.

215. До інструментів «генерації ідей і структуризації інформації» не відноситься:

– мозковий штурм;

– блок-схема;

+ гістограма;

– дерево структури.

216. До інструментів «збору даних» не відноситься:

– вибірковий метод;

+ аналіз доданої цінності;

– аналіз систем вимірювань;

– контрольні листки.

217. До числа інструментів «аналізу процесу і даних» не входять:

+ діаграма причин і результатів;

– діаграма Парето;

– діаграма розкиду;

– гістограма.

218. Інструмент контрою якості, що дозволяє виявити найбільш істотні чинники (причини), що впливають на кінцевий результат (слідство) – це:

– гістограма;

– діаграма Парето;

– діаграма розкиду;

+ діаграма Ісікави.

219. Країною походження «Гуртків контролю якості» є:

– США;

– Китай;

+ Японія;

– Тайвань.

220. Інструмент управління якістю, що дозволяє виявити основні порушення процесу шляхом об'єднання споріднених усних даних носить назву:

+ діаграма спорідненості;

– діаграма процесу здійснення програми;

– матрична діаграма;

– стрілочна діаграма.

221. Інструмент управління якості, що дозволяє спланувати оптимальні терміни виконання всіх необхідних робіт для швидкої і успішної реалізації поставленої мети носить назву:

– діаграма спорідненості;

– діаграма зв’язків;

– матрична діаграма;

+ стрілочна діаграма.

222. Систематизований шлях розгортання потреб і побажань споживача через розгортання функцій і операцій діяльності компанії по забезпеченню такої якості на кожному етапі життєвого циклу новостворюваного продукту, яке б гарантувало отримання кінцевого результату, відповідного очікуванням споживача – це сутність:

– методу «пока йока» (Poka yoke);

– концепції «точно в строк» (just in Time);

+ розгортання функції якості (QFD);

– аналізу видів і наслідків потенційних відмов (PFMEA).

223. Сукупність показників якості, що є технічними і функціональними характеристиками продукту – це:

– профіль базової якості;

– профіль функціональної якості;

+ профіль необхідної якості;

– профіль бажаної якості.

224. Сукупність тих параметрів якості продукту, наявність яких споживач вважає обов'язковою, тобто «саме собою безумовним фактом», і тому він, чекаючи їх, не вважає за необхідне говорити про них заздалегідь виробнику – це:

+ профіль базової якості;

– профіль функціональної якості;

– профіль необхідної якості;

– профіль бажаної якості.

225. Група параметрів якості, що представляють для споживача несподівані цінності пропонованого йому продукту, про наявність яких він міг тільки мріяти, не припускаючи навіть про можливість їх практичної реалізації – це:

– профіль базової якості;

– профіль функціональної якості;

– профіль необхідної якості;

+ профіль бажаної якості.

226. Нормативно-правовий акт, прийнятий органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо, або через посилання на стандарти, або відтворює їх зміст – це:

– стандарт;

– сертифікат;

– технічні умови;

+ технічний регламент.

227. Ці стандарти розробляють на продукцію за відсутності державних стандартів України чи в разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів:

+ галузеві стандарти України;

– стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України;

– технічні умови України;

– стандарти підприємств.

228. Розробляються для встановлення вимог, що регулюють стосунки між постачальником (розробником, виробником) продукції, для якої відсутні державні чи галузеві стандарти (або в разі необхідності конкретизації вимог зазначених документів):

– галузеві стандарти України;

– стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України;

+ технічні умови України;

– стандарти підприємств.

229. Суб’єкт стандартизації, що організовує, координує та проводить діяльність щодо розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни, розповсюдження національних стандартів відповідно до цього Закону і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних та регіональних організаціях зі стандартизації – це:

– Верховна рада України;

+ центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;

– рада стандартизації;

– технічні комітети стандартизації.

230. У відповідності до системи Укр. СЕПРО даний суб’єкт несе відповідальність за відсутність сертифікату або знаку відповідності на продукцію, що реалізується, якщо вона підлягає обов'язковій сертифікації:

– виробник;

+ продавець;

– випробувальна лабораторія (центр);

– орган із сертифікації.

231. У відповідності до системи Укр. СЕПРО даний суб’єкт несе відповідальність за невідповідність сертифікованої продукції вимогам нормативних документів та застосування сертифікатів і знаків відповідності з порушенням правил Системи:

+ виробник;

– продавець;

– випробувальна лабораторія (центр);

– орган із сертифікації.

232. На забезпечення якості по А. Фейгенбауму необхідні наступні витрати:

– корисні витрати;

– витрати на планування системи якості

– витрати на вивчення можливостей процесу;

+ витрати на запобігання дефектам, оцінку рівня якості, збитки від браку.

233. До витрат на якість, зумовлених внутрішніми відмовами відносяться:

+ простій, заміна, перероблення, ремонт;

– рекламації;