Гасіння пожеж У резервуарах і резервуарних парках
Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки
ІНСТРУКЦІЯ
ЩОДО ГАСІННЯ ПОЖЕЖ У РЕЗЕРВУАРАХ
ІЗ НАФТОЮ ТА НАФТОПРОДУКТАМИ
НАПБ 05.035-2004
Київ
200__ рік
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
РОЗРОБЛЕНО Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки
МНС України за участю Державного департаменту пожежної безпеки МНС України
ВНЕСЕНО Департаментом сил МНС України
ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Міністерства України з питань надзвичайних
ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської
катастрофи від_____ 200_ р. №______
ВВОДИТЬСЯ ВПЕРШЕ
ДОДАТКОВІ ВІДОМОСТІ
Із введенням у дію “Інструкції щодо гасіння пожеж у резервуарах із нафтою та нафтопродуктами” на території України не застосовуються “Указания по тушению пожаров нефти и нефтепродуктов в резервуарах”, затверджені ГУПО МВС СРСР 16 квітня 1973 р.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства України
З питань надзвичайних ситуацій
Та у справах захисту населення
Від наслідків Чорнобильської
Катастрофи
Від 16.02.2004 р.__ № _75_
НАПБ 05.35 - 2004
ІНСТРУКЦІЯ
ЩОДО ГАСІННЯ ПОЖЕЖ У РЕЗЕРВУАРАХ
ІЗ НАФТОЮ ТА НАФТОПРОДУКТАМИ
ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Інструкція щодо гасіння пожеж у резервуарах із нафтою та нафтопродуктами, призначена для працівників Державної пожежної охорони для застосування під час гасіння пожеж у резервуарах, а також під час здійснення організаційно-підготовчих заходів (підготовка особового складу, розробка планів пожежогасіння, проведення пожежно-тактичних навчань і т. ін.).
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
1. ВБН.В.2.2-58.1-94 “Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа.”
2. НАПБ 04.002-95 “Бойовий статут пожежної охорони України.”
3. “Рекомендации по составлению планов и карточек пожаротушения.”
4. “Тимчасова настанова з організації професійної підготовки працівників органів управління та підрозділів МНС України.”
5. Закон України “Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1993 року № 3745–XII.
6. ДНАОП 0.00-4.33-99 “Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.”
7. НАПБ 04.001-95 “Статут служби Державної пожежної охорони.”
8. НАПБ 01.037-2000 “Правила безпеки праці в Державній пожежній охороні.”
9. НАПБ 05.02-99 “Інструкція про порядок застосування і випробування піноутворювачів для пожежогасіння.”
10. ДСТУ 3789-98 “Піноутворювачі загального призначення для гасіння пожеж.
Загальні технічні вимоги і методи випробувань.”
11. ДСТУ 4041-2001 “Піноутворювачі спеціального призначення, що використо-вуються для гасіння пожеж водонерозчинних і водорозчинних горючих рідин. Загальні технічні вимоги і методи випробувань.”
12. ДСТУ 3105-95 (ГОСТ 26952-95) “Порошки вогнегасні. Загальні технічні вимоги і методи випробувань.”
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
У цій Інструкції вживаються такі терміни та визначення:
Резервуарний парк – група (групи) резервуарів, що призначені для виконання технологічних операцій з приймання, зберігання і відкачування нафти (нафтопродуктів), і розташовані на території, що обмежена по периметру:
- обвалуванням або огороджувальною стінкою - у випадку наземних резервуарів (наземному зберіганні);
- шляхами чи протипожежними проїздами – у випадку підземних резервуарів або прирівняних до них наземних, обгорнутих грунтом (підземному зберіганні), а також резервуарів, що встановлені в котловинах або виїмках.
Інтенсивність подавання вогнегасної речовини – витрата об’єму (маси) вогнегасної речовини за одиницю часу на одиницю площі.
Нормативна інтенсивність подавання вогнегасної речовини - інтенсивність подавання вогнегасної речовини, що відповідає встановленим вимогам нормативної документації.
Лінійна швидкість вигоряння – зміна висоти шару горючої рідини за одиницю часу в процесі вигоряння.
Лінійна швидкість прогріву – зміна товщини гомотермічного шару за одиницю часу.
"Карман" – об'єм резервуара, обмежений затопленими чи напівзатопленими зруйнованими або деформованими конструкціями резервуара, в якому горіння і прогрівання рідини та тепломасообмін відбуваються незалежно від іншої маси пального в резервуарі.
Біологічно "м'які" піноутворювачі – піноутворювачі, здатність яких до біологічного розкладу складає більше 80%.
Біологічно "жорсткі" піноутворювачі– піноутворювачі, здатність яких до біологічного розкладу складає менше 80%.
Кратність піни – відношення об'єму піни до об'єму робочого розчину піноутворювача, з якого вона отримана.
Піна низької кратності – піна з кратністю не більше 20.
Піна середньої кратності– піна з кратністю у межах від 21 до 200.
Піна високої кратності – піна з кратністю понад 200.
Час вільного розвитку пожежі – проміжок часу від моменту виникнення пожежі до початку подавання вогнегасних речовин.
Спінювання нафти (нафтопродукту)– процес, який відбувається внаслідок одночасного випаровування крапель води в прогрітому шарі пального. При цьому можливе збільшення об’єму прогрітого шару рідини в 4-5 разів і перелив нафти (нафтопродукту) через борт резервуара.
Викид– механічне витіснення нафтопродукту з резервуара водяною парою, що утворилася під час закипання донної води.
Гомотермічний шар– прогрітий шар нафти чи нафтопродукту, який утворюється під час їх горіння в резервуарах і в якому відсутній градієнт температури.
Розвиток пожежі – збільшення площі горіння або підсилення прояву небезпечних факторів пожежі.
ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ
БСПОУ– Бойовий статут пожежної охорони України
МВС– Міністерство внутрішніх справ України
ПТО – пожежно-технічне озброєння
КГП– керівник гасіння пожежі
ГПС – генератор піни середньої кратності
ВКМПП– верхня концентраційна межа поширення полум’я
НКМПП– нижня концентраційна межа поширення полум’я
ГР– горюча рідина
ЛЗР – легкозаймиста рідина
ДПО– Державна пожежна охорона
СНН – склад нафти і нафтопродуктів
МНС – Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
РВС– резервуар вертикальний сталевий
ПП – резервуар з плаваючою покрівлею
СП – резервуар зі стаціонарною покрівлею
СПП – резервуар зі стаціонарною покрівлею з понтоном
ВПГ – високонапірний піногенератор
УЛФ –установка уловлювання легких фракцій
ПАР– поверхнево-активні речовини
ПЗ– пінозмішувач
ПУ – піноутворювач
Гасіння пожеж У резервуарах і резервуарних парках
Загальні вимоги
5.1.1. Організація гасіння пожеж у резервуарах і резервуарних парках повинна здійснюватися з урахуванням вимог “Бойового статуту пожежної охорони України” (БСПОУ), “Правил безпеки праці в Державній пожежній охороні МВС України”, розроблених оперативних документів (планів пожежогасіння, планів ліквідації аварійних ситуацій, інструкцій взаємодії), а також цієї Інструкції.
Основними оперативно-тактичними діями пожежних підрозділів, спрямованими на гасіння пожежі в резервуарах, є
- розвідка пожежі;
- охолодження резервуара, що горить, та сусідніх резервуарів;
- підготовка та проведення пінної атаки.
5.1.2. Керування оперативно-тактичними діями під час гасіння пожежі передбачає:
- розвідку пожежі та оцінку оперативно-тактичних обставин;
- створення відповідно до вимог БСПОУ структури керування бойовими діями на місці пожежі та визначення компетенції оперативних посадових осіб (начальника оперативного штабу на пожежі, начальника тилу, начальника бойової дільниці, відповідального за безпеку праці та інших посадових осіб, які визначені БСПОУ);
- планування дій з гасіння пожежі, у тому числі визначення кількості необхідних сил і засобів, прийняття рішень з організації оперативно-тактичних дій;
- постановку задач перед оперативними посадовими особами, надання їм необхідної кількості сил і засобів для виконання поставлених задач, створення резерву сил і засобів;
- забезпечення контролю і необхідного реагування на зміну обставин на пожежі;
- здійснення обліку зміни обставин на пожежі, використання сил і засобів для її гасіння, а також реєстрування необхідної інформації в облікових документах, визначених БСПОУ;
- впровадження інших заходів, що спрямовані на забезпечення ефективності оперативно-тактичних дій з гасіння пожежі.
5.1.3. Під час розвідки пожежі, крім виконання загальних задач, що викладені в БСПОУ, необхідно визначити:
- тривалість пожежі в резервуарі до моменту прибуття пожежних підрозділів; - наявність “карманів”, витоків;
- вплив температури на сусідні резервуари та необхідність їх охолодження;
- працездатність дихальної арматури та необхідність її захисту;
- можливість спінювання і викиду нафти (нафтопродукту);
- місця установки пожежних автонасосів, автопідйомників, генераторів піни, лафетних стволів;
- необхідність і можливість відведення води з обвалування та її повторного використання для охолодження резервуарів;
- необхідність і можливість відкачування донної води з резервуара, що горить;
- безпечні місця відходу особового складу і техніки у випадку виникнення небезпеки руйнування резервуара, викиду чи спінювання нафтопродукту.
5.1.4. Залежно від виду пожежі в резервуарі, конструктивних особливостей резервуара, пожежної техніки, яка є в наявності, ПТО, засобів пожежогасіння, наявності і стану стаціонарних систем пожежогасіння КГП повинен визначити, яким способом буде здійснюватися гасіння пожежі:
- подаванням піни середньої або низької кратності в резервуар зверху за допомогою ГПС чи повітряно-пінних стволів, встановлених на пожежних автопідйомниках, техніки, що пристосована для її подавання (пожежних автодрабин, автокранів типу “КАТО”, “ФАУН”, “ЛІБКНЕР”), або стаціонарних пінних камер у випадку їх працездатності;
- подаванням піни низької кратності на поверхню горючої рідини за допомогою пінних лафетних стволів;
- подаванням піни низької кратності під шар горючої рідини (за наявності системи “підшарового” гасіння).
5.1.5. Зосередження необхідних сил і засобів та підготовку пінної атаки слід проводити в короткий термін. КГП особисто контролює підготовку до пінної атаки, визначає місця установки техніки для подавання піни, перевіряє правильність розрахунків для проведення пінної атаки.
5.1.6. Рішення щодо доцільності й можливості проведення операцій з відкачування (закачування) нафти (нафтопродукту, донної води) із резервуара, що горить, і сусідніх резервуарів приймається КГП після консультацій з інженерно-технічними працівниками та адміністрацією об’єкта. Ці операції виконуються тільки працівниками об’єкта. Рекомендації щодо відкачування й оцінка впливу даного процесу на ефективність гасіння і вибухонебезпечність сусідніх резервуарів представлені в додатку №10.