Класифікація родовищ (покладів) нафти і газу та їх запасів

Питанням класифікації покладів, родовищ і їх запасів приділялась значна увага дослідників. Розроблена значна кількість класифікацій, заснованих на різних принципах, серед яких в числі головних можуть бути виділені: генетичні і морфологічні ознаки пасток; характер колектора; ступінь заповнення пастки вуглеводнями; фазовий стан вуглеводнів у надрах; площа продуктивності; величина запасів і ступінь підготовленості їх до розробки. Для промислової оцінки нафтових і газових родовищ всі вище перераховані ознаки або напрямки класифікацій мають досить суттєве значення. Згідно вищенаведеного розглянемо наступні основні класифікації:

1 Розподіл родовищ (покладів нафти і газу) за фазовим станом в стандартних умовах і за складом основних вуглеводневих сполук в надрах.

2 Розподіл родовищ (покладів) нафти і газу за величиною запасів та складністю геологічної будови.

3 Розподіл запасів і ресурсів за ступенем їх техніко-економічного вивчення.

4 Розподіл запасів і ресурсів нафти і газу за їх промисловим значенням.

5 Розподіл запасів і ресурсів за ступенем геологічного вивчення.

6 Розподіл запасів і ресурсів на класи.

1.2.3.1 Розподіл родовищ (покладів) нафти і газу за фазовим станом в стандартних умовах і за складом основних вуглеводневих сполук в надрах

Залежно від фазового стану і складу при стандартних умовах в надрах родовища (поклади) нафти і газу поділяються на:

- нафтові, що містять нафту і розчинений в ній газ;

- газонафтові і нафтогазові (двофазові), у перших основна частина родовища або покладу нафтова, а газова (газова шапка) займає менший об’єм, а в других газова частина – газова шапка за об’ємом перевищує нафтову;

- газові містять тільки газ;

- газоконденсатні, в газі яких міститься конденсат;

- нафтогазоконденсатні містять нафту, газ і конденсат.

1.2.3.2 Розподіл родовищ (покладів) нафти і газу за величиною запасів та

складністю геологічної будови

За величиною видобувних запасів нафтові і газові родовища поділяються на сім груп:

1. унікальні (понад 300 млн. т нафти; понад 300 млрд. м³ газу);

2. крупні (100-300 млн. т нафти; 100-300 млрд. м³ газу);

3. великі (30-100 млн. т нафти; 30-100 млрд. м³ газу);

4. середні (10-30 млн. т нафти; 10-30 млрд. м³ газу);

5. невеликі (5-10 млн. т нафти; 5-10 млрд. м³ газу);

6. дрібні (1-5 млн. т нафти; 1-5 млрд. м³ газу);

7. дуже дрібні (до 1 млн. т нафти; до 1 млрд. м³ газу).

За складністю геологічної будови, фазовим станом вуглеводнів, умовами залягання і мінливістю властивостей продуктивних пластів виділяються, незалежно від величини запасів родовища, такі поклади або експлуатаційні об’єкти:

- простої будови, що пов’язані з непорушеними або слабо порушеними структурами; їхні продуктивні пласти містять однофазовий флюїд і характеризуються витриманістю товщин і колекторських властивостей у плані і в розрізі (коефіцієнт піщанистості більше 0,7 і коефіцієнт розчленування менше 2,6);

- складної будови, що мають одно- або двофазний флюїд і характеризуються значною мінливістю товщини і колекторських властивостей продуктивних пластів у плані і розрізі, літологічними заміщеннями колекторів слабопроникними породами або наявністю тектонічних порушень (коефіцієнт піщанистості менше 0,7 і коефіцієнт розчленування більше 2,6);

- дуже складної будови, для яких характерні як наявність багатофазних флюїдів, літологічне заміщення, тектонічні порушення так і не витриманість товщин і колекторських властивостей продуктивних пластів.

За умовами геологічної будови покладів, фільтраційно-ємнісних властивостей колекторів, пластових флюїдів та інших природних факторів, що впливають на продуктивність свердловин виділяються важковидобувні запаси нафти і газу.

Ступінь складності геологічної будови родовищ, встановлюється за відповідними характеристиками основних покладів, які вміщують основну частину (понад 70%) запасів родовищ.

1.2.3.3 Розподіл запасів і ресурсів за ступенем їх техніко-економічного вивчення

Розподіл запасів і ресурсів на групи проводиться за показниками геолого-економічної оцінки (ГЕО), результатів геологічного та техніко-економічного вивчення перспективних ділянок надр (об’єктів) або родовищ. Оцінка результатів геологічного вивчення окремих об’єктів проводиться періодично із детальністю, яка зростає, з метою встановлення їх промислового значення, встановлення кондицій на вуглеводневу сировину іпрогнозування економічної ефективності інвестицій в реалізацію проектних робіт. Матеріали ГЕО використовуються надрокористувачами для прийняття рішень, щодо доцільності інвестування наступних геологорозвідувальних робіт або будівництва нафтогазовидобувних підприємств.

В процесі геологорозвідувальних робіт з підготовки запасів вуглеводнів до промислового видобутку, родовища характеризуються за трьома рівнями геолого-економічної оцінки, які мають одну мету, але відрізняються за своєю детальністю:

- початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-З), яка провадиться для обґрунтування доцільності проведення пошукових робіт на об’єктах, які підготовлені до глибокого буріння. ГЕО-3 провадиться на підставі кількісної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів окремих об’єктів ліцензійної ділянки, яка є перспективною для відкриття нових родовищ та подається у формі техніко-економічних міркувань (ТЕМ) про можливе їх промислове значення. Оцінка економічної ефективності інвестицій у геологорозвідувальні роботи і подальше освоєння передбачуваних родовищ нафти і газу обґрунтовується техніко-економічними розрахунками на підставі доведеної аналогії окремих узагальнених вихідних параметрів з відомими родовищами.

- попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) провадиться для обґрунтування економічної доцільності промислового освоєння відкритого родовища (покладу) нафти або газу та інвестування геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до експлуатації. ГЕО-2 провадиться на підставі попередньо розвіданих і розвіданих запасів і оформляється у вигляді техніко-економічної доповіді (ТЕД) про доцільність подальшої розвідки, в тому числі дослідно-промислової розробки. Оцінка ефективності інвестицій визначається з урахуванням витрат на геологорозвідувальні роботи, видобуток і підготовку вуглеводневої сировини до транспортування. Техніко-економічні показники визначаються розрахунками з використанням конкретних вихідних даних та даних доведеної аналогії.

- детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) проводиться з метою визначення рівня економічної ефективності виробничої діяльності нафтогазовидобувного підприємства, створення якого передбачається, оцінки економічної доцільності фінансування робіт з облаштування і видобутку вуглеводнів. ГЕО-1провадиться на підставі групи розвіданих запасів вуглеводнів і надається у вигляді техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) коефіцієнта вилучення. Детальність техніко-економічних розрахунків і надійність фінансових показників ГЕО-1 повинні забезпечувати прийняття рішення про інвестування без додаткових досліджень.

За ступенем техніко-економічного вивчення запаси та ресурси вуглеводнів поділяються на три групи:

– до першої групи належать запаси, на базі яких проведена детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО–1) ефективності їх промислового освоєння. Матеріали ГЕО–1, які позитивно оцінені Державною комісією України по запасах корисних копалин, є для інвестора основним документом, який обґрунтовує економічну доцільність фінансування робіт з розробки проектів будівництва нафтогазовидобувного підприємства;

– до другої групи належать запаси, на основі яких виконана попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО–2) їхнього промислового значення. Матеріали ГЕО–2 у вигляді техніко-економічної доповіді (ТЕД) повинні пройти обговорення в Державній комісії України по запасах корисних копалин або у замовника (інвестора) робіт з подальшого вивчення і використання цих запасів;

– до третьої групи належать запаси і ресурси, на базі яких проведена початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО–3) можливого промислового значення перспективної ділянки надр. Матеріали ГЕО–3 у вигляді техніко-економічних міркувань (ТЕМ) повинні бути схвалені замовником (інвестором геологорозвідувальних робіт).

1.2.3.4 Розподіл запасів та ресурсів нафти і газу за промисловим значенням

За промисловим значенням запаси нафти, газу і конденсату та наявні в них корисні компоненти поділяються на групи:

- балансові (нормально-економічні) запаси, які на момент підрахунку можна економічно ефективно видобувати і використовувати за умови застосування сучасної техніки і технології видобутку та переробки вуглеводневої сировини, що забезпечують дотримання вимог раціонального використання надр і охорони навколишнього природного середовища.

- умовно балансові (обмежено-економічні) запаси, ефективність видобутку і використання яких на момент оцінки не може бути однозначно визначена, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових запасів, але з різних причин не можуть бути використані на момент оцінки. Зокрема, використання цієї групи запасів можливе в разі надання пільгових умов видобутку або іншої підтримки інвесторів з боку держави;

- позабалансові (потенційно-економічні) запаси, видобуток і використання яких на момент оцінки є економічно недоцільним, але в майбутньому вони можуть стати об’єктом промислового значення.

- з невизначеним промисловим значенням (можливо економічні), запаси, для яких виконано тільки початкову геолого-економічну оцінку з використанням припущених технологічних та економічних вихідних даних.

Ресурси вуглеводнів (перспективні і прогнозні), кількісна та економічна оцінки яких проводяться за припущенними параметрами в повному обсязі (загальні ресурси) належать до групи, промислове значення яких не визначено. Ця група ресурсів у відповідності з міжнародними вимогами використовується для обліку кількості ресурсів, які можуть бути залучені для пошуків. Для визначення економічної доцільності подальших пошукових і прогнозно-пошукових робіт та розрахунку їх промислового значення при складанні початкової геолого-економічної оцінки (ТЕМ) в загальних ресурсах може виділятися їх видобувна частина. Ця частина ресурсів використовується тільки на галузевому рівні підприємств, які причетні до геологорозвідувальних робіт.

1.2.3.5 Розподіл запасів та ресурсів за ступенем геологічного вивчення

За ступенем геологічної вивченості запаси нафти і газу поділяються на дві групи:

1) розвідані;

2) попередньо-розвідані.

Розвідані запаси– це обсяги нафти і газу, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для складання проектів розробки і облаштування родовищ. Основні параметри розвіданих запасів, які зумовлюють проектні рішення з видобутку і підготовки вуглеводневої сировини та охорони навколишнього природного середовища, визначаються за даними безпосередніх вимірів чи досліджень, які виконано в межах покладів за щільною сіткою, в поєднанні з обмеженою екстраполяцією, обґрунтованою даними геологічних, геофізичних, геохімічних та інших досліджень. Розвідані запаси є підставою для проектування будівництва видобувного підприємства і проведення промислової розробки родовища (покладу).

Тип, форма і розміри покладу, умови залягання пластів-колекторів, які містять нафту і газ, встановлюються за результатами буріння пошукових, розвідувальних і експлуатаційних свердловин і визначеними для даного району методами геологічних і геофізичних досліджень. Літологічний склад, тип колектора, колекторські властивості, нафто- і газонасиченість, коефіцієнт витіснення нафти, ефективна нафто- і газонасичена товщина продуктивних пластів вивчені за керном та за матеріалами геофізичних досліджень свердловин.

Склад і властивості нафти, газу і конденсату в пластових і стандартних умовах вивчені за даними випробування свердловин. Промислову цінність нафтової облямівки газонафтових покладів, а також продуктивність свердловин, гідропровідність і п’єзопровідність покладу, пластові тиски, температуру, дебіти нафти, газу і конденсату, робочі депресії, зміни дебітів в часі та природні режими вивчено за результатами випробувань і дослідно-промислової розробки. Гідрогеологічні умови встановлені за результатами буріння свердловин і за аналогією з сусідніми родовищами.

Розвідані запаси визначаються за даними закінченої геологічної розвідки та дослідно-промислової розробки.

Діапазон геологічного вивчення розвіданих запасів охоплює ділянки родовища, що розбурені експлуатаційними свердловинами згідно з проектом розробки, а також ділянки, які розбурені згідно з технологічною схемою розробки. Крім цього, охоплюються ділянки на яких пробурені пошукові і розвідувальні свердловини і завершені роботи з дослідно-промислової розробки.

Розвідані запаси поділяються на наступні категорії:

категорія А – запаси покладу (його частини) вивчені з детальністю, яка забезпечує повне визначення типу, форми і розмірів покладу, ефективної нафто- і газонасиченої товщини, типу колектору, характеру зміни колекторських властивостей, нафтогазонасиченості продуктивних пластів, складу і властивостей нафти, газу і конденсату, а також основні особливості покладу, від яких залежать умови його розробки (режим роботи, продуктивність свердловин, пластові тиски, дебіти нафти, газу, конденсату, гідропровідність та п’єзопровідність та ін).

категорія В– запаси покладу (його частини), нафтогазоносність якого встановлена на підставі отриманих промислових припливів нафти чи газу у свердловинах на різних гіпсометричних відмітках. Тип, форма і розмір покладу, ефективна нафто- і газонасичена товщина, тип колектора, характер зміни колекторських властивостей, нафто- і газоносність продуктивних пластів, склад і властивості нафти, газу і конденсату в пластових і стандартних умовах, а також інші параметри, які характеризують особливості покладу і визначають умови розробки, вивчені з повнотою достатньою для складання проекту розробки покладу.

категорія С₁ – запаси покладу (його частини), промислова нафтогазоносність якого встановлена за результатами дослідно-промислової розробки та випробування свердловин з промисловими припливами нафти або газу, геологічних і геофізичних досліджень у невипробуваних свердловинах. Без позитивних результатів дослідно-промислової розробки запаси вуглеводнів не можуть бути віднесені до балансової групи розвіданих запасів. Запаси категорії С₁ слід вивчити з докладністю, яка забезпечить отримання вихідних даних для економічного обґрунтування доцільності подальших робіт з організації промислової розробки.

Попередньо-розвідані запаси

Група запасів нафти і газу, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для техніко-економічного обґрунтування промислового значення родовища. Основні параметри попередньо розвіданих запасів нафти і газу, що впливають на вибір способів видобутку і підготовки вуглеводневої сировини, оцінюються переважно на підставі екстраполяції даних безпосередніх вимірів чи досліджень в свердловинах, розташованих в межах родовища по рідкій або нерівномірній сітці. Екстраполяція обґрунтовується доведеною аналогією з розвіданими родовищами (покладами), а також даними геологічного, геофізичного та іншого вивчення надр. Попередньо-розвідані запаси нафти і газу є основою для обґрунтування доцільності подальшої розвідки та дослідно-промислової розробки.

Попередньо-розвідані запаси можуть бути проіндексовані літерою категорії запасів С₂.

категорія С₂ –до цієї категорії належать запаси покладу (його частини), нафтогазоносність якого визначена за результатами випробування пластів і дослідження свердловин (частина свердловин може бути випробувана випробувачем пластів) та геологічних і геофізичних досліджень. До їх числа належать також запаси нерозвіданих частин покладів, що прилягають до ділянок з розвіданими запасами з боку підняття пласта.

Попередньо-розвідані запаси нафти і газу використовуються для визначення перспектив родовищ, планування геологорозвідувальних робіт чи геолого-промислових досліджень і за умов значної складності геологічної будови для проектування розробки покладів.

Ресурси

За ступенем геологічного вивчення ресурси нафти і газу поділяються на дві групи:

1) перспективні;

2) прогнозні.

Перспективні ресурси – це обсяги нафти і газу, що пов’язані з об’єктами, підготовленими до глибокого буріння, кількісно оцінені за результатами геологічного, геофізичного, геохімічного та іншого вивчення ділянок надр у межах продуктивних площ з відомими родовищами нафти і газу певного геолого-промислового типу. Перспективні ресурси ураховують можливість відкриття нових родовищ (покладів) нафти і газу того самого геолого-промислового типу, існування яких обґрунтовується позитивною оцінкою проявів вуглеводнів у геофізичних та інших аномаліях, природа і перспективність яких доведена. Кількісні оцінки параметрів родовищ (покладів) нафти і газу визначаються на підставі інтерпретації геологічних, геофізичних та інших даних, а також статистичної аналогії.

Перспективні ресурси є підставою для геолого-економічної оцінки доцільності проведення пошукових робіт.

Перспективні ресурси можуть бути проіндексовані літерою категорії ресурсів С₃.

Доресурсів категорії С₃ належать ті ресурси нафти і газу, щодо яких не встановлено прямих доказів типу, виду та властивостей вуглеводнів.

На перспективних ділянках надр в межах нафтогазоносного району, які підготовлені до глибокого буріння та оконтурені перевіреними для даного району методами геологічних, геофізичних досліджень, ресурси категорії С₃ можуть бути пов’язані із пластами, продуктивність яких встановлена на відомих родовищах району; на флангах відомих родовищ – із невипробуваними або нерозкритими бурінням зануреними частинами покладів, що прилягають до запасів більш високих категорій.

Прогнозні ресурси – це ті об’єми вуглеводнів (нафти і газу), які враховують потенційну можливість формування родовищ певних геолого-промислових типів, на підставі позитивних стратиграфічних, літологічних, тектонічних та інших передумов, встановлених у межах перспективних площ, де ще не відкриті родовища. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів визначається на підставі припущених параметрів за аналогією з тими продуктивними площами, де є відкриті родовища нафти і газу того ж самого геолого-промислового типу.

Прогнозні ресурси нафти і газу включають дві категорії Д₁ і Д₂:

- категорія Д₁ – прогнозні ресурси літолого-стратиграфічних комплексів, які оцінюються в межах крупних регіональних структур з доведеною нафтогазоносністю. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів нафти і газу категорії Д₁ проводиться за результатами регіональних геохімічних, геологічних, геофізичних досліджень і за аналогією з розвіданими родовищами у межах регіону, який оцінюється.

- категорія Д₂– прогнозні ресурси нафти і газу тих літолого-стратиграфічних комплексів, що оцінюються у межах значних структур, нафтогазоносність яких ще не доведена. Перспективи нафтогазоносності цих комплексів прогнозуються на підставі даних геологічних, геофізичних і геохімічних досліджень. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів категорії Д₂ проводиться за передбачуваними параметрами на підставі загальних геологічних уявлень і за аналогією з іншими більш вивченими регіонами, де є розвідані родовища нафти і газу.

Запаси корисних компонентів у нафті, газі і конденсаті, які мають промислове значення, підраховуються в контурах запасів нафти і газу за тими самими групами чи категоріями розвідування.

1.2.3.6 Розподіл запасів та ресурсів на класи

Запаси та ресурси нафти і газу, що характеризуються певними рівнями промислового значення, ступенями техніко-економічного і геологічного вивчення, розподіляються на класи, які ідентифікуються за допомогою міжнародного трипорядкового цифрового коду. В цьому коді одиницям відповідають групи запасів за ступенем геологічного вивчення, десяткам – техніко-економічного вивчення і сотням - за промисловим значенням. Виділяється десять класів різних рівнів вивченості запасів і ресурсів нафти і газу об’єктів геологорозвідувальних робіт (табл. 1.2).

Клас під кодом 111 включає розвідані, детально оцінені запаси, які можливо ефективно видобувати. Такі запаси згідно з Міжнародною класифікацією ООН належать до достовірних (Proved mineral reserves). Класи під кодом 121 і 122 включають балансові та попередньо оцінені запаси, що за класифікацією ООН належать до вірогідних (Probably mineral reserves).

Таблиця 1.2 - Розподіл запасів та ресурсів на класи

Промислове значення	Ступінь техніко-економічного вивчення	Ступінь геологічного вивчення	Код класу
Балансові запаси (1 . .)	ГЕО-1 ( .1 .)	розвідані запаси ( . . 1)	111 достовірні
ГЕО-2 ( . 2 .)	розвідані запаси ( . . 1)		вірогідні
ГЕО-2 ( . 2 .)	попередньо- розвідані запаси ( . . 2)
Умовно балансові та позабалансові запаси (2 . .)	ГЕО-1 ( . 1 .)	розвідані запаси ( . . 1)
ГЕО-2 ( . 2 .)	розвідані запаси ( . . 1)
ГЕО-2 ( . 2 .)	попередньо-розвідані запаси ( . . 2)
Не визначено (3 . .)	ГЕО-3 ( . 3 .)	розвідані запаси ( . . 1)
ГЕО-3 ( . 3 .)	попередньо- розвідані запаси ( . . 2)
ГЕО-3 ( . 3 .)	перспективні ресурси ( . . 3 )
ГЕО-3 ( . 3 .)	прогнозні ресурси ( . . 4)

1.3 ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Звіт з лабораторної роботи полягає у засвоєнні студентами основних положень „Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу” та можливістю використання набутих знань в практиці при підрахунку запасів і ресурсів вуглеводнів різними методами підрахунку і на різних стадіях їх геолого-економічної вивченості.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1 В чому полягає суть класифікації запасів і ресурсів?

2 В чому полягає комплексний підхід до вивчення нафтових і газових родовищ?

3 Що відноситься до основних корисних компонентів на нафтових та газових родовищах?

4 Що відноситься на нафтових та газових родовищах до супутніх компонентів?

5 Які супутні корисні копалини на нафтових і газових родовищах відносяться до першої групи?

6 Які супутні корисні копалини на нафтових і газових родовищах відносяться до другої групи?

7 Які супутні корисні копалини на нафтових і газових родовищах відносяться до третьої групи?

8 Що підлягає обов’язковому підрахунку та обліку при визначенні запасів родовищ вуглеводнів?

9 Як розподіляються родовища і поклади нафти і газу в залежності від фазового стану в стандартних умовах і складу основних вуглеводневих сполук в надрах?

10 Як розподіляються родовища нафти і газу за величиною видобувних запасів?

11 Які поклади або експлуатаційні об’єкти виділяються за складністю геологічної будови і фазовим станом вуглеводнів, умовами залягання і мінливістю властивостей продуктивних пластів незалежно від величини запасів родовищ?

12 Як проводиться розподіл запасів і ресурсів нафти і газу на групи за показниками геолого-економічної оцінки (ГЕО), результатів геологічного та техніко-економічного вивчення перспективних ділянок надр (об’єктів) або родовищ?

13 Дайте визначення початкової геолого-економічної оцінки (ГЕО-3).

14 Дайте визначення попередньої геолого-економічної оцінки (ГЕО-2).

15 Дайте визначення детальної геолого-економічної оцінки (ГЕО-1).

16 На які групи розподіляються запаси нафти, газу, конденсату та наявні в них корисні копалини за промисловим значенням?

17 На які групи розподіляються запаси нафти і газу за ступенем геологічної вивченості?

18 На які категорії розподіляються розвідані запаси?

19 Дайте визначення запасів категорії А.

20 Дайте визначення запасів категорії В.

21 Дайте визначення запасів категорії С₁.

22 Яка група запасів нафти і газу відноситься до попередньо розвіданих запасів?

23 Дайте визначення перспективних ресурсів.

24 Які об’єми вуглеводнів (нафти і газу) належать до прогнозних ресурсів?

25 Дайте визначення прогнозних ресурсів категорій D₁ і D₂.

26 Як розподіляються запаси та ресурси нафти і газу на класи?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

Підрахунковий план. Категорії запасів, перспективні і прогнозні ресурси нафти і газу та їх призначення

2.1 МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ

Метою даної роботи є набуття студентами практичних знань про підрахунковий план і про те, як він будується і що на ньому має бути відображене, так як він є одним із основних геологічних документів за допомогою якого здійснюється підрахунок запасів нафти, газу, конденсату та супутніх компонентів.

Студенти також повинні відповідно до вимог інструкції з застосування „Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу” навчитись виділяти на підрахункових планах ділянки з певними категоріями запасів і ресурсів нафти і газу в залежності від ступеня геолого-економічної вивченості.

2.2 ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Основним графічним документом при підрахунку запасів є підрахунковий план. Підрахунковий план (рис. 2.1) складається на основі структурної карти покрівлі продуктивних пластів – колекторів або ж по найближчому реперу, який добре прослідковується і розміщений не більше ніж на 10 м вище чи нижче покрівлі пласта. На карту наноситься зовнішній і внутрішній контур нафто- і газоносності, границі категорії запасів, а також всі пробурені на дату підрахунку запасів свердловини (з точним позначенням положення устів, точок перетинання ними покрівлі відповідного продуктивного пласта): розвідувальні; видобувні; законсервовані, які знаходяться в очікуванні організації промислу; нагнітальні та спостережні, які дали нафту без води, нафту з водою, газ, газ з конденсатом, газ з конденсатом і водою і воду; які знаходяться у випробуванні і не випробувані з зазначенням характеристики нафто -, газо- і водонасиченості пластів-колекторів за даними матеріалів інтерпретації геофізичних досліджень свердловин; ліквідовані з зазначенням причин ліквідації, які розкрили пласт, складений непроникними породами.

По випробуваним свердловинам вказується: глибина і абсолютні відмітки покрівлі і підошви колектора, абсолютні відмітки інтервалів перфорації, початковий і поточний дебіти нафти, газу і води, діаметри штуцера, депресія, тривалість роботи, дата появи води і її вміст в процентах у видобувній продукції. При сумісному випробуванні двох або більше пластів вказуються їх індекси. Дебіти нафти і газу повинні бути виміряні під час роботи свердловин на однакових штуцерах.

По видобувних свердловинах наводяться: дата вводу в роботу; початковий і поточний дебіти, а також пластовий тиск; видобута кількість нафти, газу і води; дата початку обводнення і вміст води в процентах у видобувній продукції на дату підрахунку запасів. При значній кількості свердловин ці відомості розміщуються у вигляді таблиці на підрахунковому плані або на листі, що додається до нього. Крім цього на підрахунковому плані подається таблиця з зазначенням прийнятих авторами величин підрахункових параметрів, підраховані запаси, їх категорії, величини параметрів прийняті за рішенням ДКЗ, дата на яку підраховані запаси.

При повторному підрахунку запасів на підрахунковий план повинні бути нанесені границі категорії запасів, затверджені при попередньому підрахунку, а також виділені свердловини, що пробурені після попереднього підрахунку запасів.

1 — нафта; 2 — вода; 3 — нафта і вода; свердловини: 4 — видобувні, 5 — розвідувальні, 6 — в консервації, 7 — ліквідовані, 8 — які не дали припливу; 9 — ізогіпси покрівлі колекторів, м; контури нафтоносності: 10 — зовнішній, 11 — внутрішній; 12 — границя літолого-фаціального заміщення колекторів; 13 — категорії запасів; цифри біля свердловин: у чисельнику — номер свердловини, у знаменнику — абсолютна відмітка покрівлі колекто­ра, м.

Рисунок 2.1 - Приклад підрахункового плану покладу.

Підрахунок запасів нафти, газу, конденсату і супутніх компонентів, що містяться в них здійснюються окремо для газової, нафтової, газонафтової, водонафтової і газо-нафтоводяної зон по типам колекторів для кожного пласта покладу і родовища в цілому з обов’язковою оцінкою перспектив всього родовища.

Запаси супутніх компонентів, що вміщуються в нафті і газі і мають промислове значення підраховуються в межах площ підрахунку запасів нафти і газу.

При підрахунку запасів підрахункові параметри вимірюються в наступних одиницях: товщина в метрах; тиск у мегапаскалях (з точністю до десятих долей одиниці); площі у тисячах квадратних метрів; густина нафти, конденсату, води і газу в кілограмах на кубічний метр (до тисячних долей одиниці); коефіцієнти пористості і нафтогазонасиченості в долях одиниці з заокругленням до сотих; коефіцієнти вилучення нафти і конденсату – в долях одиниці з заокругленням до тисячних долей. Запаси нафти, конденсату, етану, пропану, бутанів, сірки і металів підраховуються у тисячах тон, газу – у мільйонах кубічних метрів, гелію і аргону – у тисячах кубічних метрів.

Середнє значення параметрів і результати підрахунку запасів і ресурсів нафти і газу приводяться на підрахунковому плані у вигляді таблиці.

Запаси, що підраховуються для одного і того ж покладу в міру накопичення фактичних даних на різних стадіях геолого-розвідувальних робіт, або з урахуванням даних експлуатаційного буріння і розробки можуть суттєво змінюватись. Природно, що чим вищий ступінь вивченості, чим більше фактичних даних і чим вища їх якість, тим точніше підраховані запаси. Якщо об’єм і якість інформації, яку отримали по вже виявлених покладах в процесі пошуків, розвідки і розробки ув’язати з певними стадіями вивченості покладів, то стане зрозумілим суть розподілу запасів на категорії.

Маса нафти і конденсату, а також об’єм газу на дату підрахунку у виявлених і розвіданих покладах, що розробляються, приведені до стандартних умов, називаються - запасами. На підраховану величину запасів впливає об’єм і якість інформації, яку отримали при пошукових і розвідувальних роботах та розробці, а також методи, що використані для підрахунку.

Поруч з уже виявленими покладами в нафтогазоносних горизонтах і пластах, а також в літолого-стратиграфічних комплексах об’єктів, що ще не вивчені пошуковим буріння, можуть вміщуватись скупчення вуглеводнів, наявність яких передбачається на основі даних геолого-геофізичних досліджень і уявлень, що склалися про геологічну будову. Це передбачувані поклади в продуктивних, але ще не розкритих бурінням пластах на виявлених родовищах або на підготовлених до буріння площах, а також в літолого-стратиграфічних комплексах з доказаною і передбачуваною нафтогазоносністю в межах крупних геоструктурних елементів (1 порядку). Маса нафти і конденсату та об’єм газу на дату оцінки, приведені до стандартних умов у вище вказаних об’єктах називаються - ресурсами. Оцінені ресурси відрізняються від запасів, а також одні від інших не тільки різним ступенем вивченості, але і різним ступенем обґрунтованості. Наприклад, обґрунтованість запасів в продуктивних пластах, що розкриті бурінням і характеризуються сприятливою по відношенню до нафтогазоносності геолого-геофізичною характеристикою, значно вище обґрунтованості ресурсів в продуктивних пластах, але ще не розкритих бурінням. В „Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу” ресурси за ступенем обґрунтованості поділені на категорії, які утворюють з категоріями запасів єдиний ряд А-В-С₁-С₂-С₃-Д₁-Д₂ . Чітке відмежування ресурсів від запасів є доказом більш низького ступеня вивченості і обґрунтованості, а в кінцевому результаті і достовірності ресурсів.

Запаси нафти, газу, конденсату і компонентів, що вміщуються в них і мають промислове значення за ступенем вивченості поділяються на розвідані – категорії А-В-С₁ і попередньо - розвідані С₂. Ресурси цих же корисних копалин і компонентів, що вміщуються в них за ступенем їх вивченості і обґрунтованості поділяються на перспективні – категорія С₃ і прогнозні – категорії Д₁ і Д₂.

Запаси корисних компонентів, що вміщуються в нафті і газі у промислових кількостях, а також їх перспективні і прогнозні ресурси відповідно підраховуються або оцінюються по тих же категоріях і в тих же межах, що і корисні копалини, які їх вміщують.

Умови віднесення запасів, перспективних і прогнозних ресурсів нафти і газу до тієї або іншої категорії розглянуті в табл.2.1. У відповідності до „Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу” і інструкції по її застосуванню такими умовами є: різний ступінь розбурювання покладу (або його частини);

Таблиця 2.1 - Виділення категорій запасів і ресурсів

Класифікація сумарних (геологічних) ресурсів	Класифікація запасів і ресурсів	Об’єкти виділення категорій запасів і ресурсів	Дані, за якими встановлює-ться або якими обумовлена нафтогазо-носність	Границі категорій запасів і ресурсів	Ступінь вивченості параметрів покладів і основні показники, що визначають умови її розробки	Приклади виділення границь категорій запасів і ресурсів
Запаси	Розвідані	А	Поклад, розбурений згідно з проектом розробки	Поклад в розробці	До границь покладу	Вивчені повністю за даними розвідувального і експлуатаційного буріння, розробки покладу (його частини)	а
Теж для частини покладу	Частина покладу в розробці	В контурі експлуатаційних свердловин, пробуре-них за проектом розробки
В	Поклад, розбуре-ний згідно з техноло- гічною схемою розробки родовища нафти або проектом дослідно- промисло-вої розроб-ки родови- ща газу	Поклад в розробці	До границь покладу	Вивчені в ступені, достатньому для складання проекту розробки за даними розвідувального і експлуатаційного буріння і розробки покладу (його частини)	б     в
Те ж для частини покладу	Частина покладу в розробці	В контурі екс-плуатаційних свердловин, пробурених по технологічній схемі розробки покладу нафти або проекту дослідно промислової розробки покладу газу
С1	Розвіданий поклад	Нафтогазоно-сність покладу встановлена за отрима- ними проми- словими припливами нафти і газу (частина свердловин випробувана випробовува-чем пластів) і позитивними даними керна і ГДС в невипро-буваних свердловинах	До контуру покладу, проведеного за даними випробування і ГДС, що обґрунтовують гіпсометричне положення ВНК, ГНК і ГВК	Вивчені за даними розвідувального і експлуатаційного буріння у ступені, достатньому для складання технологічної схеми розробки родовища нафти або проекту дослідно- промислової розробки родовища газу. По нафтогазових покладах встановлена промислова цінність нафтової облямівки	г     д
До контуру покладу в межах її частини, в межах не розвіданої частини – на відстані, рівній подвоєній від-стані між видобув- ними свердловинами (l), передбачуваному технологічною схемою розробки родовища нафти або проектом дослідно-промислової розробки родовища газу
Розвідана частина виявле-ного покладу	Теж для розвіданої частини покладу

Продовження таблиці 2.1

Класифікація сумарних (геологічних) ресурсів	Класифікація запасів і ресурсів	Об’єкти виділення категорій запасів і ресурсів	Дані, за якими встановлює-ться або якими обумовлена нафтогазо-носність	Границі категорій запасів і ресурсів	Ступінь вивчення параметрів покладів і основних показників, визначаючих умови її розробки	Приклади виділення границь категорій запасів і ресурсів
Запаси	Розвідані	С1	Ділянка біля першої свердловини з про-мисловим припливом на виявле-ному нею покладі	Нафтогазоно-сність встано- влена за да- ними буріння і випробуван- ня однієї свердловини і отримання з неї промисло-вих припли- вів нафти або газу	В радіусі рівному под-війної відстані між видобувними свердло-винами сіток, які застосовуються на подібних за будовою покладах району	Вивчені за геологічними і геофі-зичними даними пробуреної свердло-вини або прийма-ються по аналогії сусіднім родовищем	е
Запаси	Попередньо розвідані	С2	Нерозвіда-на частина виявлено-го покладу	Аналогія з розвіданою частиною покладу	В межах частини пок-ладу, що прилягає до запасів категорії С1, по контуру, проведе- ному по аналогії з розвіданою частиною покладу	Приймаються по аналогії з розвіданою частиною покладу	див рис. д і е
Виявлені поклади в проміжних і вищеза-лягаючих пройдених бурінням невипро-бованих продуктив-них плас- тах на розвіда-ному або на родови- щі, що розробляється	Дані буріння, керну і промислово-геофізичні дослідження (з використа-нням аналогії з сусідніх вивчених родовищ в даному районі)	В межах виявлених контурів покладів	Визначені в загальних рисах за даними геологічних і геофізичних досліджень в пробурених свердловинах. Режим покладу, коефіцієнти витиснення, продук-тивнісь свердловини, пластові тиски і температура, гідро-провідність, п’єзопровідність і т. д. приймають по аналогії з виявлени-ми покладами в тих же пластах сусідніх родовищ	ж
Поклади невипро-бованих пластах окремих куполів багатоку-польних родовищ, якщо доказана їх повна аналогія вивченням окремих частин даного родовища	Теж, з використан-ням аналогії на розвіданих куполах даного родо-вища	В межах контурів виявлених покладів	Теж в тих же пластах вивчених куполів

Продовження таблиці 2.1

Класифікація сумарних (геологічних) ресурсів	Класифікація запасів і ресурсів	Об’єкти виділення категорій запасів і ресурсів	Дані, за якими встановлює-ться або якими обумовлена нафтогазо-носність	Границі категорій запасів і ресурсів	Ступінь вивчення параметрів покладів і основних показників, визначаючих умови її розробки	Приклади виділення границь категорій запасів і ресурсів
Ресурси Запаси	Перспективні	С3	Передбачу вальні поклади в нерозкритих бурінням пластах на розвіданих або розро-бляємих родовищах, продуктивні на інших родовищах району	Промислова нафтогазоно-сність, наяв-ність колекто-рів, перекри-тих погано проникними породами, передбача-ється по аналогії з вивченими родовищами на основі ана-лізу умов їх формування в межах струк-турно-фаціа-льної зони, в якій виділяю-ться перспек-тивні площі	В межах передбачуваної площі покладу	Приймається по аналогії з виявлени-ми покладами, розміщеними в одній з перспективною площою в структурно-фаціаль-ній зоні. Тип, форма, розміри покладу і положення ВНК, ГНК і ГВК приймають на основі регіональних законо-мірностей, встанов-лених в структурно-фаціальній зоні, і з врахуванням запов-нення пастки	перспективна родовище родовище структура   з
Передбачувані поклади на підготов-лених до глибинного буріння площах, розміщених в одній структурно-фаціальній зоні з виявленими покладами в межах наф-тогазонос-ного району і оконтуре-них прові-реними методами геологічних і геофізичних досліджень
Прогнозні	Д1	Передбачувані поклади в літолого-стратигфіч-них комплексах з промисло-вою нафто-газоносністюдоказаною в межах оцінених крупних ре-гіональних структур (І порядку)	Кількісна оцінка базується по результатах геофізичних і геохімічних досліджень і аналогії з вив-ченими покладами в тих же комп-лексах в межах структур І порядку, що оцінюється	Охоплюють в межах частини структури І порядку з ще невста-новленою нафтогазо-носністю: 1) пастки, підготовлені до глибинного буріння; 2) пастки, виявлені за геологічними і геофі-зичними даними; 3) території з пастками, передбачувані на основі закономірності їх розповсюдження, встановленими на суміжних добре вивчених (еталонних) територіях

Закінчення таблиці 2.1

Класифікація сумарних (геологічних) ресурсів	Класифікація запасів і ресурсів	Об’єкти виділення категорій запасів і ресурсів	Дані, за якими встановлює-ться або якими обумовлена нафтогазо-носність	Границі категорій запасів і ресурсів	Ступінь вивчення параметрів покладів і основних показників, визначаючих умови її розробки	Приклади виділення границь категорій запасів і ресурсів
Ресурси Запаси	Прогнозні	Д2	Передбачува-ні поклади в літолого-стратигрфі-чних комп-лексах, про-мислова нафтогазо-носність яких в межах круп-ної регіона-льної струк-тури (І порядку) ще не доведено, але прогно-зується на основі ком-плексу існуючих даних геолого-геохімічних і геофізичних досліджень	Кількісна оцінка яка базується на загальних геологічних уявленнях і аналогіях з іншими, більш вивченими структурами І порядку з розвіданими покладами в комплексах, що оцінюються	Охоплюють в межах структур першого порядку з невстановле-ною нафтогазоносніс-тю: 1) пастки підготов-лені до глибинного буріння; 2) пастки виявлені за геологіч-ними і геофізичними даними; 3) території з передбачуваними пастками.		і
Передбачу-вані поклади в межах структур І порядку з доведеною нафтогазо-носністю	Охоплюють території з нафтогазоносними комплексами, заглиб-леними значно нижче глибин досягнутих бурінням, або нафтога-зоперспективними комплексами, продук-тивність яких ще не доведена

Поклади: а – розбурений по першому і частково по другому проектному документу; б – розбурений повністю по першому проектному документу; в – розбурений частково по першому проектному документу; г – підготовлений до розробки; д – частково розбурений пошуковими і розвідувальними свердловинами; є – виявлений першою пошуковою свердловиною; ж – виділення запасів категорії С₂ в проміжних і вище залягаючи пластах; з – виділення перспективних ресурсів категорії С₃; і – виділення прогнозних ресурсів категорій Д₁ і Д₂.

Свердловини: 1-розвідувальні, не випробувані; 2-які дали промислові припливи; 3-видобувні; 4-нагнітальні; границі: 5-нафтогазоносної області; 6-нафтогазоносного району; 7-зони піднять або валів; 8-структури першого порядку; 9-зони нафтогазонакопичення; 10-родовища; 11-перспективні площі; пастки: 12-пусті; 13-підготовлені до буріння; 14-виявлені; контури нафтоносності: 15-зовнішній; 16-внутрішній; 17-інтервали перфорації; 18-непроникні породи; 19-опорний маркіруючий горизонт; 20-нафта або газ.

Рисунок 2.2 – Умовні позначення

характеристика даних, по яких встановлюється нафтогазоносність об’єктів підрахунку запасів, пов’язана з стадійністю робіт або обґрунтованість нафтогазоносності перспективних об’єктів підрахунку і оцінка прогнозних ресурсів; обумовленість кожною категорією запасів і перспективних ресурсів і вимоги до ступеня вивченості основних параметрів, які характеризують тип, форму, умови залягання і розміри покладу нафти і газу; тип, будова, властивості і характер насичення порід-колекторів, які вміщують вуглеводні; склад і властивості погано проникних порід- покришок; склад і властивості нафти, газу, конденсату і корисних копалин, що містяться в них; основні показники і параметри від яких залежать умови розробки покладу; гідрогеологічні і геокриологічні умови буріння свердловин.

В „Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу” визначено також призначення запасів та ресурсів нафти і газу.

Так, дані про запаси родовищ і перспективні ресурси нафти і газу, що рахуються на державному балансі, використовуються при розробці схем розвитку і розміщення галузей народного господарства, при плануванні геолого - розвідувальних робіт. Між іншим, призначення кожної категорії запасів переслідує більш конкретні цілі.

Дані про запаси нових розвіданих покладів, що підготовлені до промислового освоєння, використовуються при проектуванні підприємств з видобутку, транспортування та комплексної переробки нафти і газу.

За попередньо-оціненими запасами (категорія С₂) визначають перспективи родовища, планують геологорозвідувальні роботи або геолого-промислове дослідження при переведенні свердловин на вище залягаючі пласти і частково для проектування розробки родовищ (на щойно розвіданих покладах, підготовлених до промислового освоєння).

Перспективні ресурси нафти і газу використовуються для планування пошукових і розвідувальних робіт та приросту запасів категорії С₁ і С₂.

Прогнозні ресурси категорії Д₁ використовуються для обґрунтування найбільш ефективних напрямів геолого-розвідувальних робіт, планування геолого-розвідувальних робіт і прирощення запасів на перспективу, обґрунтування довготривалих схем розвитку видобутку нафти і газу.

Прогнозні ресурси категорії Д₂ як менш обґрунтовані і які базуються на загальних геологічних уявленнях і аналогії з більш вивченими територіями використовуються для планування регіональних геолого-розвідувальних робіт і вибору направлень пошукових робіт.

2.3 ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Звіт з лабораторної роботи полягає у засвоєнні студентами: основних вимог до побудови підрахункового плану та його практичного використання; основних вимог до обґрунтування категорійності запасів і ресурсів нафти і газу на певних ділянках підрахункового плану в залежності від ступеня геолого-економічної оцінки; категорійності запасів, перспективних і прогнозних ресурсів та їх практичного призначення, використання студентами набутих знань в майбутній виробничій діяльності при підрахунку запасів і ресурсів вуглеводнів.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1 Що таке підрахунковий план?

2 Що служить основою для побудови підрахункового плану?

3 Які свердловини наносяться на підрахунковий план станом на дату підрахунку запасів вуглеводнів?

4 Що вказується по свердловинах на підрахунковому плані, які випробувані?

5 Що вказується на підрахунковому плані по видобувних свердловинах?

6 У вигляді чого на підрахунковому плані надається інформація при значній кількості свердловин на ньому?

7 Що називається запасами нафти, газу і конденсату?

8 Що називається ресурсами нафти, газу і Конде-сату?

9 Які вимоги до виділення границь на підрахун-ковому плані розвіданих запасів нафти, газу і конденсату категорії А?

10 Які вимоги до виділення границь на підрахун-ковому плані розвіданих запасів нафти, газу і конденсату категорії В?

11 Які вимоги до виділення границь на підрахун-ковому плані розвіданих запасів нафти, газу і конденсату категорії С₁?

12 Які вимоги до виділення границь на підрахун-ковому плані попередньо-розвіданих запасів нафти, газу і конденсату категорії С₂?

13 Які вимоги до виділення границь на підрахун-ковому плані перспективних ресурсів вуглеводнів категорії С₃?

14 Які вимоги до виділення границь на підрахун-ковому плані прогнозних ресурсів вуглеводнів категорії Д₁?

15 Які вимоги до виділення границь на підрахун-ковому плані прогнозних ресурсів вуглеводнів категорії Д₂?

16 Для чого використовуються дані про запаси розвіданих покладів вуглеводнів підготовлених до промислового освоєння?

17 Для чого використовуються дані про попередньо-розвідані запаси (категорії С₂) вуглеводнів?

18 Для чого використовуються дані про перспективні ресурси вуглеводнів категорії С₃?

19 Для чого використовуються дані про прогнозні ресурси вуглеводнів категорії Д₁?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3