Талевої системи
При нерухомому талевому блоці струни каната під дією підвішеного вантажу розтягуються однаковим зусиллям:
(10.1)
де — вага талевого блока і підвішеного вантажу;
— кратність оснастки;
— число шківів талевого блока.
При підйомі і опусканні талевого блока зусилля в струнах каната змінюються із-за опорів, врахованих коефіцієнтом корисної дії шківа. На ККД шківів найбільший вплив створює тертя в опорах і між канавкою шківа і канатом. Незалежно від діаметра ККД шківа на підшипниках ковзання = 0,95 ¸ 0,96, на підшипниках кочення = 0,97¸0,98.
В розрахунках талевих канатів зручно користуватися коефіцієнтом опору шківа . Тоді натяг збігаючої і набігаючої струни
(10.2)
На рис. 10.5 натяг першої робочої струни каната, що слідує за нерухомою струною , позначимо , а натяг наступних струн і т.д. При кратності оснастки талевої системи натяг останньої робочої струни позначимо .
Згідно формули (10.2), натяг окремих струн при підйомі складає
Суму сил, діючих в робочих струнах каната, приймаємо рівною сумарній вазі рухомих частин талевого механізму і підвішеної колони труб:
або, використовуючи формулу (10.3),
Вираз в дужках являє собою геометричну прогресію.
Після визначення суми геометричної прогресії одержимо
звідки натяг в першій робочій струні
(10.4)
Натяг ходової струни
чи
(10.5)
Натяг нерухомої струни
(10.6)
При опусканні вантажу максимальний натяг буде в нерухомій струні:
а мінімальне — в ходовій струні
Коефіцієнт корисної дії талевої системи визнача-ється відношенням корисної роботи до затраченої роботи . Підставляючи значення з формули (10.5) і враховуючи, що , одержимо
(10.7)
де — висота підйому вантажу .
Використовуючи формули (10.5) і (10.7), натяг ходової струни при підйомі можна визначити залежно від :
(10.8)
Натяг в деяких струнах каната для заданої кратності оснастки зручно визначати із виразу, одержаного на основі формул (10.3) і (10.4):
(10.9)
де — порядковий номер робочої струни каната із сторони нерухомої струни (рис. 10.5);
— коефіцієнт натягу.
В табл. 10.3 приведені значення ККД талевої системи і коефіцієнтів натягу струн для різних кратностей оснастки, розраховані по формулі (10.9). Коефіцієнт опору шківа приймають рівним 1,03.
Таблиця 10.3 — ККД талевої системи і коефіцієнти натягу струн
Номер струни і | Оснастка | |||||||
3 х 4 | 4 х 5 | 5 х 6 | 6 х 7 | |||||
ККД | ||||||||
0,90 | 0,87 | 0,85 | 0,82 | |||||
Коефіцієнт натягу аі | ||||||||
Підйом | Спуск | Підйом | Спуск | Підйом | Спуск | Підйом | Спуск | |
0,150 | 0,185 | 0,109 | 0,143 | 0,084 | 0,118 | 0,068 | 0,101 | |
0,154 | 0,180 | 0,112 | 0,139 | 0,087 | 0,114 | 0,070 | 0,098 | |
0,159 | 0,174 | 0,115 | 0,135 | 0,089 | 0,111 | 0,072 | 0,095 | |
0,164 | 0,169 | 0,119 | 0,130 | 0,092 | 0,107 | 0,074 | 0,092 | |
0,174 | 0,159 | 0,127 | 0,123 | 0,098 | 0,101 | 0,079 | 0,087 | |
0,180 | 0,154 | 0,130 | 0,119 | 0,101 | 0,098 | 0,082 | 0,084 | |
0,185 | 0,150 | 0,135 | 0,115 | 0,104 | 0,095 | 0,084 | 0,082 | |
— | — | 0,139 | 0,112 | 0,107 | 0,092 | 0,087 | 0,079 | |
— | — | 0,143 | 0,109 | 0,111 | 0,089 | 0,089 | 0,077 | |
— | — | — | — | 0,114 | 0,087 | 0,092 | 0,074 | |
— | — | — | — | 0,118 | 0,084 | 0,095 | 0,072 | |
— | — | — | — | — | — | 0,098 | 0,070 | |
— | — | — | — | — | — | 0,101 | 0,068 |
ККД талевої системи при підйомі і спуску приймається однаковим.
Довжина каната, необхідна для оснастки талевого механізму бурових установок:
(10.10)
де — висота бурової вишки, м;
— кратність оснастки;
— довжина каната, згинаючого шків діаметром , м;
— число шківів талевого блока і кронблока;
— довжина витків каната, які залишаються на барабані при опущеному до помосту бурової талевому блоці, м.
Довжина каната, який намотується на барабан лебідки, залежить від кратності оснастки і висоти підняття талевого блока:
На шківах талевого блока і кронблока канат згинається при набіганні і випрямляється при збіганні, здійснюючи при цьому по одному перегину на кожному шківі. Число перегинів каната на шківах дорівнює числу струн, на яке зміщується розглядуваний переріз при підніманні талевого блока:
(10.11)
де — число перегинів каната на шківах талевого і крон-
блока;
— номер робочої струни, на якій розташовується заданий переріз після переміщення талевого блока на висоту ;
— номер робочої струни, на якій розташовується заданий переріз каната при початковому розташуванні талевого блока.
Номери струн каната, в яких розташовується розгляданий переріз каната, визначаються з умови його однакової віддаленості від нерухомої струни до і після переміщення талевого блока. Якщо не враховувати довжини каната, який огинає шків, то, згідно рис. 10.5, маємо:
звідки
(10.12)
Формула показує, що число струн, на яке зміщується канат, розташоване на ділянці струни , залежить від відношення висоти підйому до висоти вишки. Видно, що кінцевий номер робочої струни обмежується кратністю оснастки .
Якщо в результаті розрахунку за формулою (10.12) виявляється, що , це вказує на те, що розгляданий переріз каната, проходячи ділянку ( )-і струни, намотується на барабан лебідки і до числа його перегинів на шківах додається половина перегину на барабані. Число перегинів при цьому складає: .
Важливо відмітити, що число перегинів по довжині намотуваного на барабан каната розподіляється нерівномірно. Найменше число перегинів мають ділянки, які межують з нерухомою і ходовою струнами та розташовані на останніх витках каната при опущеному талевому блоці.
Технічний ресурс і наробка талевого каната вимірюються в одиницях виміру роботи (кДж, МДж). При спуску кожної свічки виконується робота, яка витрачається на спуск бурильної колони і рухомих частин талевого механізму, а також на підйом незавантаженого талевого блока на довжину свічки. При спуску колони бурильних труб, яка складається з n свічок, робота каната на кожну опущену свічку дорівнює:
1-а свічка —
2-а свічка —
n-а свічка —
Сумарна робота, що виконується при спуску n свічок:
Приймаючи і , одержимо
(10.13)
де — приведена вага 1 м бурильних труб;
— вага рухомих частин талевої системи;
— довжина свічки;
— число свічок, які спускаються;
— вага однієї свічки;
— довжина бурильної колони.
Робота , що витрачається на підйом n свічок, визначається аналогічним шляхом: . Загальна робота А, що витрачається на спуско-підіймальні операції за період буріння свердловини, дорівнює сумі робіт, що виконуються за кожний окремий рейс:
де — число рейсів за період буріння свердловини.
Наближено робота каната за один рейс
де — робота, що витрачається на спуск і підйом бурильної колони довжиною ;
— вага бурильної колони.
Робота при виконанні спуско-підійомальних операцій з бурильною колоною складає основну частку сумарної роботи, виконуваної талевим канатом. На нарощування і подачу бурильної колони в процесі механічного буріння, а також на спуск обсадних колон припадає не більше 1-2% усієї роботи каната. Для вимірювання поточної і обліку кумулятивної роботи талевого каната створено спеціальні лічильники.
Роботоздатність (умовна довговічність) талевих канатів оцінюється середнім технічним ресурсом, що вимірюється в одиницях роботи. Досвід показує, що технічний ресурс талевих канатів залежить від якості їх виготовлення і умов експлуатації. Середні значення, одержані за даними промислових спостережень, наведено в табл. 10.4.
Таблиця 10.4 — Технічний ресурс талевих канатів