Хвороби і ушкодження картоплі
Картопля уражається грибами, бактеріями, фізіологічними розладами і шкідниками.
Мікробіологічні захворювання: фітофтора, суха гниль (фузаріум), парша (звичайна, порошниста), рак, кільцева гниль, мокра бактеріальна гниль, водяниста гниль, ґудзикова гниль, суха плямистість (макроспоріоз).
Фізіологічні розлади: дуплястість, потемніння судинної системи, іржава плямистість судинного кільця, задуха (анаеробіоз), підмороження, розтріскування бульб, "сітка" на шкірці.
Ушкодження шкідниками: колорадський жук, картопляна міль (гусениця), дротянка (личинки жуків), совки (гусениці) і нематода.
Показники і градація якості картоплі.
Ранню картоплю, що заготовляють, відвантажують і реалізують до 1 вересня, не поділяють на товарні сорти, а картоплю, що реалізують у роздрібній торгівельній мережі, поділяють на добірну і звичайну.
Пізню картоплю, що заготовляють, відвантажують і реалізують після 1 вересня, поділяють на два товарних сорти: картоплю пізню, картоплю пізню високоцінних сортів.
Пізню картоплю, що реалізують у роздрібній торгівельній мережі, ділять на три сорти: добірну високоцінних сортів, добірну і звичайну.
Товарний сорт картоплі визначають за такими показниками: зовнішній вигляд, запах, смак, розмір бульб у найбільшому діаметрі, вміст бульб з наростами, що зрослися, позеленілих, в'ялих, з легкою зморшкуватістю, з механічними ушкодженнями, ушкодженнями хворобами і шкідниками.
Коренеплідні овочі
До коренеплідних овочів належать: морква, буряк, редиска, редька, коренеплідні петрушка і селера, пастернак, ріпа, бруква.
Коренеплідні овочі є джерелом багатьох цінних поживних речовин (табл.3.1).
Таблиця 3.1.
Хімічний склад коренеплідних овочів
| Назва коренеплідних овочів | Масова частка %, на сиру масу | ||||
| цукри | клітко- вина | азотисті речо- вини | міне- ральні речо- вини | віт С, мг.% | |
| Морква | 3,5-12,0 | 0,5-3,5 | 1,2-2,2 | 0,6-1,7 | 5-10 |
| Буряки столові | 7,5-10,0 | 0,7-0,9 | 1,3-3,5 | 0,8-1,0 | 5-15 |
| Редиска | 0,8-4,0 | 0,5-1,0 | 0,8-1,3 | 0,6-0,8 | 11-44 |
| Редька | 1,5-6,4 | 0,8-1,7 | 1,6-2,5 | 0,8-1,2 | 8-30 |
| Петрушка коренеплідна | 10-12 | 1,1-1,4 | 1,1-3,2 | 0,9-1,3 | 20-76 |
| Селера коренеплідна | 2,1-6,7 | 0,6-1,0 | 1,2-1,4 | 0,9-1,1 | 11-42 |
Коренеплідні овочі містять вітаміни С, В1, В2, В3, В6, РР та ін.
Морква – сорти за розміром серцевини у найбільшому діаметрі на розрізі поділяють на три групи: з малою – 20-30%, з середньою – 30-40%, з великою – 40-55%. У серцевині відкладається менше харчових речовин і більше клітковини. Що більша в моркві серцевина, то нижча її харчова цінність.
Буряки– окремі сорти мають неоднакову будову. На поперечному розрізі чергуються темні і світлі кільця. Харчові речовини здебільшого відкладаються в темних кільцях. У світлих (деревинних) кільцях їх набагато менше і більше клітковини.
У коренеплоді світлих кілець може бути мало або багато.
Кількість світлих кілець є показником поживної цінності, товарної якості, придатності буряків до переробки.
Редька, редиска– має різноманітне забарвлення коренеплодів: біле, червоне, рожеве, фіолетове, чорне з різними відтінками. У них гірко-гострий смак і специфічний запах завдяки наявності глікозидів і ефірної олії. Основною є деревинна частина (м'якоть), в якій відкладаються харчові речовини. Корова частина розвинена дуже слабко і прилягає до шкірочки. М'якоть редиски під час перестигання швидко грубіє, бо у ній накопичується багато клітковини. Вона може розтріскуватися, дуплявіти. Редиска з грубою м'якоттю вважається нестандартною.
Петрушка, селера, пастернак – містять багато ефірної олії - від 10 до 50 мг%, тому їх використовують як прянощі в кулінарії, для консервування.
Бруква і ріпа – вирощують у північних районах Європи, Сибіру і гірських районах.
Хвороби й ушкодження коренеплідних овочів.
Коренеплідні овочі уражаються білою, чорною, червоною бактеріальною, серцевинною, хвостовою гнилями, бактеріозом, бактеріальним раком, дротянкою, личинками мух, нематодами, кліщами.