Загальна методика проведення роботи

Якість картоплі, овочів і плодів визначають за середнім зразком від кожної партії продукції. Партією вважають будь-яку кількість плодоовочевої продукції одного ботанічного сорту та виду упакування, які підлягають одночасному здаванню (відправленню) або прийманню.

Картопля, капуста, морква, огірки, яблука, вишні, сливи та інші культури вирощуються як окремі сорти, що в овочівництві назива­ються господарсько-ботанічними, а у плодівництві - помологічними (для винограду - ампілографічними).

При вивченні основних, найбільш поширених сортів плодів і овочів необхідно отримати відомості про їх харчові та смакові достоїнства, ботанічні прикмети, строки дозрівання; ознайомитися з лежкоздатністю окремих сортів і приблизними строками зберігання.

Відбирати плоди й овочі для складання середньої проби необхідно так, щоб зберегти однакове співвідношення неушкоджених і пошкоджених, крупних та мілких екземплярів, як і в цілому у досліджуваній партії.

При доставці продукції в тарі для складання середнього зразка з кожної транспортної одиниці відбирають не менше трьох одиниць упаковок на кожні 100 одиниць тари. Якщо на транспортному засобі більше 100 одиниць тари, то беруть ще одну упаковку на кожні повні й неповні 50 одиниць. їх сукупність і представляє собою вихідний зразок.

Потім відібрану тару розкривають і вивільняють із неї певну кількість плодів і овочів. З кожної відібраної упаковки беруть (зверху, зсередини і знизу) не менше 10% плодів і овочів (цитрусових - не менше 20%; ягід - не менше 5%) від кількості вихідного зразка. Вибірки об’єднують і отримують середній зразок масою не менше 10 кг.

При здачі - прийманні картоплі в розфасованому вигляді (кожна упаковка - до 3 кг), середній зразок відбирають таким чином: з кожних 100 розфасованих одиниць - 3 одиниці.

При транспортуванні або зберіганні картоплі в тарі (корзині, мішках) для складання середньої проби беруть з партії, в яку входять до 20 одиниць, і виділяють не менше трьох упаковок, від партії до 50 одиниць - не менше 5. Якщо партія складається більш ніж з 50 одиниць, то на кожні наступні 50 одиниць вибирають одну упа­ковку. Від кожної одиниці з упаковки вихідного зразка відбирають одну виїмку.

При зберіганні картоплі в контейнерах (270 кг і більше) від партії, в яку входить до 20 одиниць, відбирають не менше 3 контейнерів, від партії до 50 одиниць - не менше 7. Від партії, що склада­ється більш ніж з 50 контейнерів, на кожні наступні 50 одиниць додатково виділяється один контейнер.

Окремі виїмки повинні бути рівновеликими, але не менше 3 кг; для партії від 60 т і більше - не менше 10 кг.

При надходженні буряків, моркви насипом середній зразок складається з окремих виймань, взятих з різних шарів насипу (верхнього, середнього, нижнього):

Маса партії, кг	Маса середнього зразка, кг
До 200
201 - 500
501 -1000
1001 – 5000*

* На кожну тонну більше 5000 кг беруть додатково 5 кг овочів.

Середній зразок розбирають, аналізують за всіма показниками відповідно до стандартів. Якщо на одному й тому ж плоді, клубні, коренеплоді виявляють кілька дефектів (хвороба, пошкодження), то враховують один, найбільш суттєвий. Для виявлення прихованих дефектів, наприклад, потемніння м’якуша бульби, розрізають не менше 50 бульб середнього зразка.

Результати аналізу виражають у відсотках з точністю до 0,1 з урахуванням допусків, передбачених стандартами або технічними умовами Сума всіх показників якості повинна складати 100%, за виключенням землі на коренеплодах вище норм, які допускаються стандартами. Земля не входить до суми показників.

Визначення якості плодів

Яблука. Час зберігання плодів від зрілості збиральної до відчут­ного погіршення смакових якостей (при відповідних оптимальних умовах зберігання) називають лежкістю плодів. Якість (товарний сорт) яблук встановлюють за формою, розміром, забарвленням, зрілістю, наявністю на плодах механічних ушкоджень, пошкоджень сільськогосподарськими шкідниками або хворобами.

Керуючись вимогами стандарту, досліджуваний зразок яблук за зовнішнім виглядом поділяють на три групи:

Ø плоди нормальні, здорові, без дефектів і з різними допусти­мими вадами;

Ø плоди загнилі не більше як на половину плода (харчові відходи);

Ø плоди повністю або майже повністю згнилі (абсолютний брак).

Подальшому дослідженню підлягають тільки яблука першої групи.

Для визначення товарного сорту яблук, кожний плід оцінюють

окремо. Плоди з декількома дефектами (удар, прокол, пошкодження плодожеркою та ін.) відносять до однією із груп, за найбільш суттє­вим дефектом.

Яблука калібрують за найбільшим поперечним діаметром. Плоди, що відповідають вимогам стандарту за розміром, сортуються за якістю. Спочатку їх ділять на дві підгрупи:

Ø до першої підгрупи відносять плоди повністю здорові, чисті, й які відповідають вимогам стандарту.

Ø до другої підгрупи входять плоди з різними допустимими дефектами. Другу групу, керуючись вимогами стандарту, сортують і відносять до певного сорту або нестандартних.

У партіях яблук вищого сорту нормують кількість плодів, які за розмірами і якістю відносяться до 1 сорту, у партіях 1 сорту - наявність таких плодів II сорту.

Яблука вищого і І сортів повинні бути одного помологічного сорту, а 11 - можуть мати різні помологічні сорти і використовуються переважно для переробки.

Кожну групу плодів зважують і результати відображають у відсотках відносно до загальної маси досліджуваного зразка.

Товарні сорти груш визначають за такими ж показниками, що й товарні сорти яблук.

У кожному сорті нормують кількість плодів, які відносять до нижчого сорту за розміром і сумою допустимих відхилень за якістю. Якщо таких плодів більше від допустимих норм, партію переводять у нижчий сорт, або ж у нестандартну продукцію.

Кісточкові. Товарний сорт кісточкових плодів визначають за такими показниками: зовнішній вигляд (типовість форми, забарвлення, наявність або відсутність плодоніжки); стиглість, розмір (крім сливи домашньої й аличі крупноплідної); механічні пошкодження, ураження хворобами і шкідниками.

У всіх видах і сортах кісточкових не допускаються плоди гнилі й зелені. В партіях продукції гнилі й зелені плоди вилучають і враховують окремо. Наявність плодів, які погнили, не є підставою для проведення партії у нижчий сорт.

У партіях кісточкових плодів вищого сорту допускається певна кількість плодів І сорту, в партіях І-ІІ сорту - плодів ІІ - ІІІ сорту відповідно.