Аналіз лізингових операцій
В умовах переходу до ринкової економіки підприємствам інколи вигідніше взяти необхідний об'єкт основних засобів у тимчасове користування в іншого суб'єкта, тобто орендувати, ніж придбати його.
Лізингові операції розглядаються як новий вид фінансування. Цьому сприяють загальні тенденції економічного розвитку країни та інші вигоди, до яких належать, зокрема;
1) зменшений обсяг ліквідних засобів у зв'язку з труднощами, що постійно виникають на грошовому ринку;
2) загострення конкуренції, що потребує оптимізації інвестицій, які дають можливість суттєво розширити ринок збуту за рахунок залучення в господарський оборот малих і середніх фірм;
3) підтримка розвитку лізингових операцій з боку державних органів влади, що стимулює зростання інвестиційної діяльності;
4) зменшення прибутку підприємств, що обмежує їх можливості виділення необхідних коштів для відтворення розширеного виробництва;
5) загальне збереження ліквідності підприємств;
6) сприяння підвищенню швидкості обороту власного капіталу;
7) створення міцної основи для здійснення розрахунків, що надає балансові переваги та страхові вигоди.
Лізинг - це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів та полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або отримується ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу, і, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів - фінансовий чи оперативний (рис. 12.5).
Аналіз лізингових операцій проводиться кожним суб’єктом лізингу.
1. Лізингодавець вивчає доцільність придбання основних засобів у виробників та можливість укладання договору з майбутнім лізингоодержувачем.
При наданні об'єкта основних засобів в лізинг з боку лізингодавця проводиться аналіз платоспроможності лізингоодержувача, результати якого дозволять визначити ступінь ризику укладання угоди. За міжнародним лізингом вивчається доцільність вибору тієї або іншої валюти контракту, дасться оцінка ризику зміни її курсу, вивчається митний режим лізингодавця, система оподаткування тощо.
Крім того, лізингодавець визначає рентабельність лізингових операцій як відношення прибутку (прибуток за кожним договором, чистий прибуток тощо) до витрат.
2. Лізингоодержувач проводить аналіз лізингових операцій в наступній послідовності:
1) аналіз забезпеченості підприємства основними засобами, їх структури та стану, а також необхідності в оновленні складу основних засобів або розширення матеріально-технічної бази;
2) визначення доцільності здійснення лізингових операцій;
3) виявлення факторів, що визначають перевагу лізингових операцій над придбанням таких основних засобів;
4) вибір виду лізингу, оцінка його економічної доцільності та недоліків йог застосування для конкретного підприємства.
Перший етап аналітичного дослідження проводиться відповідно до методики аналізу, викладеної в п. 12.2.2.
При отриманні основних засобів в оперативний чи фінансовий лізинг необхідним є вибір стратегії здійснення лізингових операцій з метою визначення очікуваного строку використання основних засобів та виду лізингу.
Отримання основних засобів в оперативний лізинг доцільне при нетривалому їх використанні або необхідності застосування новітніх технологій виробництва. Операції з фінансового лізингу доцільно застосовувати у разі тривалого використання основних засобів, дефіциту оборотних коштів тощо.
Застосування лізингових операцій забезпечує введення в дію нових об'єктів та потужностей, дає можливість за короткий проміжок часу оновити активну частішу основних засобів, запобігає впровадженню застарілої за своїми конструктивними рішеннями техніки, надає можливість системно оцінити технічний рівень машин і обладнання, своєчасно зняти з виробництва застаріле обладнання.
Доцільність проведення лізингових операцій визначається ефективністю використання основних засобів, отриманих в лізинг.
Для аналізу ефективності використання об'єктів лізингу використовуються показники співвідношення вартості товарної продукції до середньорічної вартості об'єктів лізингу; співвідношення середньорічної вартості об'єктів лізингу до вартості товарної продукції: показники рентабельності об'єктів лізингу (відношення прибутку до середньорічної вартості об'єктів лізингу). В процесі аналізу оцінюється рівень наведених показників, вивчається їх динаміка.
Для аналізу показників ефективності використання окремих об'єктів лізингу застосовується методика, аналогічна методиці аналізу ефективності використання машин і обладнання, викладеній в п. 12.2.2.