Розрахунок норм штучного часу на вільне кування

Куванням називають спосіб обробки металів тиском з використанням універсального підкладного інструменту або ударників, якщо деформація нагрітого металу в певних напрямках не обмежується робочою поверхнею інструменту.

До основних операцій кування належать:

• видовження (протягування);
• сплющування (осадка);
• пробивання;
• гнуття;
• кручення;
• рубання, тощо.

Кування — технологічний процес деформування нагрітого металу завдяки удару молота або тиску пресу. Вироби кування називаються поковками. При куванні водночас відбувається два процеси:

• при кожному ударі молота або тиску преса метал деформується, змінюється його форма і розміри, структура (зерна витягуються і подрібнюються, метал ущільнюється);

• під дією високої температури відбувається рекристалізація — утворення нових зерен, поліпшується структура і механічні властивості металу.

Процес кування починається з розділення металу на мірні заготовки (механічні ножиці, пили, газова різка тощо). Одержані заготовки піддають нагріву для підвищення пластичності металу і зниження опору деформації, що дозволяє використовувати кувальні агрегати меншої потужності. Основним обладнанням ковальсько-штампувального виробництва є молоти, преси і інші машини.

Вільне кування під кувальними молотами, в основному, за­стосовується в малосерійному та одиничному виробництвах, ко­ли економічно недоцільно виготовляти спеціальний інструмент, пристрої і штампи. Кувальне обладнання обслуговує бригада ко­валів, склад якої встановлюють залежно від маси падаючих час­тин молота і способу виконання роботи з урахуванням можливо­го суміщення професій.

При розрахунку норми штучного часу звертають увагу лише на ті переходи і прийоми, які не перекриваються у часі. Час на нагрі­вання заготовки перекривається часом на кування металу, а також часом на відпочинок і організаційно-технічне обслуговування робо­чого місця, тому його в норму штучного часу не включають.

Розрахунок норми штучного часу виконується за формулою:

(1)

де tнш — неповний штучний час на технологічні переходи ку­вання, він включає:

— основний час, протягом якого відбувається безпосередньо заміна форми і розмірів поковки, хв;

— допоміжний час, пов'язаний з технологічним переходом (наприклад, проміри поковок у процесі кування), хв;

— час на організаційно-технічне обслуговування робочого мі­сця, хв;

— час на відпочинок і особисті потреби, хв; (час на обслуго­вування робочого місця, відпочинок і особисті потреби складає: при куванні на молотах із застосуванням маніпулятора — 22 %, без застосування маніпулятора — 25 % від неповного оператив­ного часу);

К — поправковий коефіцієнт на кування різних марок сталей і сплавів;

t_ншд — допоміжний час на вільне кування, пов'язаний з ви­робом, він включає:

— час на завантаження заготовок у піч, вивантаження їх з печі набойок молота або стіл преса, знімання і укладання поковок, хв;

— час на подачу інструменту, хв;

— чає на вимірювання і клеймування поковок, хв.

Допоміжний час наданий з урахуванням часу на організацій­но-технічне обслуговування робочого місця, відпочинок і особи­сті потреби.

Норма часу на виготовлення партії поковок визначається за формулою:

Н_ч=Т_ш ·n + T_пз, (2)

де T_пз — підготовчо-заключний час, хв;

п — кількість поковок, шт.

Для визначення бригадної норми часу слід норму часу на ви­готовлення партії поковок помножити на чисельність бригади.

Підготовчо-заключний час, пов'язаний з отриманням завдан­ня, визначають залежно від складності роботи: проста— 3 хв; середня — 5 хв; складна — 7 хв. Окремо за нормативами норму­ють витрати часу на настроювання бойків і пристроїв.

Вихідні дані для розрахунку

Деталь — кільце.

Матеріал — сталь 40.

Розмір заготовки — 0 280 х 530 мм.

Маса заготовки — 257 кг.

Маса поковки — 235 кг.

Складність роботи — проста.

Обладнання — молот 3 т.

Інструмент — розкидні стояки.

Бригада — 4 чол.

Тип виробництва — малосерійне.

Порядок виконання роботи.

Розрахунок норми часу.

1. За таблицею визначити норми штучного часу.

Таблиця 1. - Норми штучного часу.

2. Розрахунок норми штучного часу виконується за формулою:

(1)

де tнш — неповний штучний час на технологічні переходи ку­вання.

К — поправковий коефіцієнт на кування, К=1;

t_ншд — допоміжний час на вільне кування, пов'язаний з ви­робом.

3. Розрахунок норми штучного часу на бригаду визначається за формулою:

(2)

де Тш - норми штучного часу;

n – кількість чоловіків у бригаді.

Варіант 5-7